Рішення

від 27.07.2022 по справі 910/2326/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2022Справа № 910/2326/21Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1"

про додаткове рішення

у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1"

до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-3"

про зобов`язання передати документацію,

Представники сторін:

від позивача: Золотопуп С.В.,

від відповідача: не з`явився

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-3" про зобов`язання передати документацію на будинок № 31/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві згідно з переліком.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі № 910/2326/21 позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-3" передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" технічну документацію на будинок № 31/1 по вулиці Ентузіастів в місті Києві: 1) технічний паспорт на багатоквартирний будинок; 2) паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; 3) енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; 4) проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; 5) документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) технічну документацію обладнання котелень; 7) технічну документацію на ліфти; 8) план земельної ділянки; 9) акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; 10) паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-3" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

27.06.2022 до суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2326/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 призначено судове засідання для розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2326/21 на 27.07.2022.

07.07.2022 до суду від відповдіача надійшли заперечення на заяву про прийняття додаткового рішення у справі.

25.07.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

В судову засідання 27.07.2022 представник відповідача не з`явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив визнати поважними причини пропуску позивачем строку на подання доказів, поновити строк на подання доказів та долучити їх до матеріалів справи.

Представник позивача просив задовольнити подану заяву та стягнути з відповідача 17 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу розмірі 17 000,00 грн.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з твердженням скаржника про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.

Проте, скаржник очевидно не розділяє поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Розділяючи ці поняття, детальніше слід зазначити таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У даній справі позивачем заявлено до стягнення позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме:

- позивачем зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів (у судовому засіданні 13.06.2022);

- докази понесених витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем з дотриманням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (рішення суду ухвалене 13.06.2022, заява про додаткове рішення разом з доданими до неї доказами направлена до суду 18.06.2022).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем подано до суду договір про надання правничої допомоги № 10/02/2021 від 10.02.2022, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" (Клієнт) та Адвокатським бюро "ТАРАС КУЛАЧКО ТА ПАРТНЕРИ" (Бюро), акти приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2021 на суму 8500,00 грн та від 17.06.2022 на суму 8500,00 грн, платіжні доручення № 45 від 12.02.2021 на суму 4500,00 грн та № 179 від 22.07.2022 на суму 12 500,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2653 від 26.03.2019, ордер серії ВІ №1025929 від 10.02.2021 (адвокат Золотопуп С.В.).

За умовами п. 1.1 договору про надання правничої допомоги № 10/02/2021 від 10.02.2022, Бюро зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу (далі - Послуги) стосовно складання позовної заяви Клієнта до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-3" про зобов`язання передати документацію на будинок № 31/1 по вул. Ентузіастів в м. Києві до Господарського суду міста Києва, представництва Клієнта у судах усіх інстанцій, в тому числі в Господарському суді міста Києва, в Північному апеляційному господарському суді, в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у господарській справі за цим позовом, та щодо представництва Клієнта в органах і перед особами, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, в держаних архівах та перед будь-якими іншими фізичними особами, складання необхідних адвокатських запитів до підприємств, установ і організацій з метою виконання умов уього договору (надалі - справа).

У пунктах 3.1-3.3 вказаного договору сторони погодили, що вартість послуг складає 2000,00 грн за одну годину надання послуг. Остаточна сума вартості наданих в рамках даного договору послуг узгоджується сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням наданих послуг, загальної кількості годин обслуговування та їх загальної вартості.

У актах приймання-передачі наданих послуг наведено, зокрема, детальний перелік наданих послуг, кількість годин надання послуги та загальна вартість кожної наданої послуги (виходячи з вартості однієї години надання послуги).

Оцінивши у порядку статті 86 ГПК України надані позивачем докази витрат на послуги адвоката, суд, керуючись статтями 74 - 79, суд вважає необґрунтованими та такими, які не повинні покладатися на позивача, витрати у сумі 500,00 грн за складення адвокатом адвокатського запиту в інтересах клієнта до Державного архіву, оскільки надання таких послуг не підтверджується матеріалами справи.

Водночас, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 500,00 грн є доведеними та документально обґрунтованими.

У даній справі відповідач у запереченнях не просив про зменшення витрат на послуги адвоката, а заперечив проти їх задоволення у повному обсязі, однак конкретних підстав для відмови не навів, обмежившись лише цитуванням норм права та численної судової практики.

Отже, дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 910/2626/21, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу у суді та витрачений ним час, обґрунтованість поданих адвокатом процесуальних документів, зважаючи на ступінь складності цієї справи, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумності розміру цих витрат, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Так, суд вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, часткове задоволення заяви позивача та стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-3" 14 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а у решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє, що відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" про ухвалення додаткового рішення № 910/2326/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-3" (вул. Ентузіастів, б. 31/1, м. Київ, 02147, ідентифікаційний код 23376825) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ентузіастів 31/1" (вул. Ентузіастів, б. 31/1, м. Київ, 02147, ідентифікаційний код 43362872) витрати на професійну правничу допомогу розмірі 14 000,00 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.08.2022.

Суддя Т. Ю. Трофименко