Рішення

від 27.07.2022 по справі 910/17031/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2022Справа № 910/17031/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА"

до 1) Акціонерного товариства "ВТБ БАНК",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТЕКС УКРАЇНА",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "САЛОН-МАГАЗИН "АЛЕКО"

про визнання недійними результатів електронних торгів та визнання недійсним договору,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи::

від позивача: Мастюгін Д.І.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи-1: Кібець Р.Р.;

від третьої особи-2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОЗАПЧАСТИНА» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (надалі - відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДІТ ІНВЕСТМЕНТ ГРУП» (надалі - відповідач-2), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТЕКС УКРАЇНА» (надалі - відповідач-3), у якому просить суд:

- визнати недійсними результати електронних торгів за лотом №#debtx_9005, які відбулися 04.06.2020 та оформлені протоколом електронних торгів від 05.06.2020 в частині визначення можливості продажу відповідачем-1 на користь відповідача-2 права вимоги за кредитним договором №54 від 31.05.2013, укладеним між відповідачем-1 та позивачем, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків;

- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги №20-КБ від 17.07.2020, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, в частині відступлення права вимоги відповідачем-1 до позивача за кредитним договором №54 від 31.05.2013, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.55 Конституції України, ст.15, 16, 202, 203, 215, Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що під час проведення електронних торгів були допущені суттєві порушення порядку їх проведення і порядку оформлення результатів, що має своїм наслідком визнання їх недійсними, а також визнання недійсним договору відступлення укладеного за результатами таких торгів. Вказує, що укладення оспорюваного договору відступлення прав вимоги породжує правові наслідки, щонайменше процесуального правонаступництва в справі №904/2404/18 та ставить позивача в положення правової невизначеності в питанні складу сторін кредитного договору №54 від 31.05.2013, чим порушує законний інтерес позивача, який полягає в прагненні до користування таким нематеріальним благом, як правова визначеність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/17031/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.11.2021 та залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - третя особа-1) і Товариство з обмеженою відповідальністю «САЛОН-МАГАЗИН «АЛЕКО» (надалі - третя особа-2).

09.11.2021 від третьої особи-1 на електронну адресу суду надійшла заява про продовження строку для подання пояснень, яка не містить електронного підпису.

12.11.2021 від відповідача-1 надійшов відзив на позов у якому останній заперечує проти позову та, зокрема, зазначає, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів оскаржуваними правочинами.

23.11.2021 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 23.11.2021 з`явились представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-1, інші учасники справи не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Судом, із урахуванням думки сторін, протокольною ухвалою залишено без розгляду заяву третьої особи-1 про продовження строку на подання пояснень та вказані пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 відкладено підготовче засідання на 07.12.2021.

23.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій позивач заперечує проти обставин викладених у відзиві.

01.12.2021 від позивача надійшли заперечення щодо прийняття пояснень третьої особи-1 до розгляду.

06.12.2021 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 07.12.2021 з`явились представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-1, інші учасники справи не з`явились, у матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення третьої особи-2. Судом протокольною ухвалою залишено без розгляду письмові пояснення третьої особи-1. Також у засіданні представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-1 просили відкласти розгляд справи, в зв`язку з відсутністю відомостей щодо повідомлення третьої особи-2 про дату та час засідання. Ухвалою Господарського суду міста Києва продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання в справі на 18.01.2022.

08.12.2021 від представника позивача надійшла заява про забезпечення доказів по справі, в якій останній просив суд забезпечити письмовій доказ - оригінал протоколу електронних торгів від 05.06.2020 (відбулися 04.06.2020) за лотом №#debtx_9005 шляхом його витребування у відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 14.12.2021.

У судовому засіданні 14.12.2021 представник позивача просив задовольнити подану ним заяву про забезпечення доказів, представник відповідача-1 заперечував проти задоволення вказаної заяви. Інші учасники справи в засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у задоволенні заяви ТОВ «УКРАВТОЗАПЧАСТИНА» про забезпечення доказів у справі № 910/17031/21 відмовлено, з підстав викладених в ухвалі.

06.01.2022 від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

12.01.2022 від представника позивача надійшли заперечення проти прийняття відзиву відповідача-2 до розгляду та клопотання про витребування доказів.

Підготовче засідання призначене на 18.01.2022 не відбулося, в зв`язку з перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 підготовче засідання призначено на 16.03.2022.

Засідання призначене на 16.03.2022 не відбулося. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 підготовче засідання призначено на 21.06.2022.

06.05.2022 від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні призначеному на 21.06.2022 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2022 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні призначеному на 21.06.2022 в режимі відеоконференції в справі №910/17031/21 повернуто заявнику без розгляду

10.06.2022 від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні призначеному на 21.06.2022 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

14.06.2022 від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про участь в підготовчому засіданні призначеному на 21.06.2022 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 клопотання представника третьої особи-1 про участь у підготовчому засіданні призначеному на 21.06.2022 в режимі відеоконференції повернуто заявнику без розгляду.

У підготовче засідання 21.06.2022 з`явились представники позивача, відповідача-2 та третьої особи-1, інші учасники справи в засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Судом, із урахуванням думки учасників справи, протокольною ухвалою залишено без розгляду відзив відповідача-2, у зв`язку з пропуском строку на його подання. Представник позивача в засіданні заявив клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, в задоволені якого судом відмовлено та протокольною ухвалою судом, із урахуванням думки учасників справи, залишено без задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.07.2022.

29.06.2022 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення.

13.07.2022 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою технічного забезпечення «EasyCon». Вказане клопотання, в зв`язку з перебуванням у період з 01.07.2022 по 15.07.2022 у відпустці, отримане суддею Карабань Я.А. 18.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 27.07.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити, представник третьої особи-1 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі. Відповідачі 1, 2, 3 та третя особа-2 в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Протокольною ухвалою судом залишено без розгляду письмові пояснення відповідача-2, які за своїм змістом є відзивом на позов та подані з пропуском встановленого судом строку.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка відповідачів 1, 2, 3 та третьої особи-2 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 27.07.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2013 між відповідачем-1, та позивачем (позичальник) укладено кредитний договір № 54 (надалі - кредитний договір), згідно з п. 1.1. якого банк на умовах договору зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 98 000 000,00 гривень у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за графіком відповідно до таблиці 1 договору. Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит на умовах і у строки/терміни, визначені договором, але не пізніше 01.05.2015, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах і у строки/терміни, визначені договором. При цьому загальна заборгованість позичальника за цим договором та кредитним договором № 19ВД від 23.05.2007, укладеним між відповідачем-1 та позивачем, у будь-який час не може перевищувати ліміт кредитування згідно таблиці 1 договору.

У забезпечення виконання позивачем кредитного договору між відповідачем-1 та позивачем було укладено іпотечний договір від 31.05.2013 за реєстровим номером 204, згідно з яким позивач передав в іпотеку відповідачу-1 належне позивачу на праві власності нерухоме майно, яким є: нежитлова будівля «корпус №5», загальною площею 28 558,2 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, буд 109/13 (сто дев`ять дріб тринадцять); комплекс нерухомості, загальною площею 4409,1 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Недрянська, 25 (двадцять п`ять); комплекс (склад з/ч і матеріалів), загальною площею 1393,2 кв. м, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Київська, 2 (два); земельна ділянка, на якій розташований комплекс (склад з/ч і матеріалів), площею 1,0987 га, кадастровий номер 5310700000:01:056:0006, що розташована за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Київська, 2 (два).

Крім того, в забезпечення виконання позивачем кредитного договору між відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Салон-магазин "Алеко" (третя особа-2) були укладені такі договори:

- іпотечний договір від 31.05.2013 за реєстровим номером 200, за яким третя особа-2 передала в іпотеку відповідачу-1 належне третій особі-2 на праві власності нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Заводська, будинок 5 (п`ять); належна третій особі-2 на праві власності земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, зазначене вище, площею 0,6286 га, кадастровий номер 2310100000:05:009:0124, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 5 (п`ять);

- іпотечний договір від 12.06.2013 за реєстровим номером 247, за яким третя особа-2 передав в іпотеку відповідачу-1 належне третій особі-2 на праві власності нерухоме майно, яким є: вбудоване приміщення магазину, загальною площею 1026,9 кв. м, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Київська, буд.49.

На підставі рішення правління Національного банку України від 18.12.2018 № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2018 №3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким було запроваджено процедуру ліквідації у АТ «ВТБ Банк» строком на два роки з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно, призначено уповноважену особу на ліквідацію банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про деякі питання здійснення ліквідації АТ «ВТБ Банк» від 17.11.2020 № 1957, продовжено повноваження ліквідатора АТ «ВТБ Банк» до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому рішення вплине на права та обов`язки як на установу, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

04.06.2020 були проведені електронні торги (аукціон) по лоту №#debtx_9005, до складу якого входили активи, що обліковуються на балансі відповідача-1.

За результатами проведення електронних торгів по лоту №#debtx_9005 оголошено переможцем відповідача-2, що підтверджується протоколом електронних торгів від 05.06.2020.

За умовами проведення електронних торгів №#debtx_9005, які відображені в протоколі електронних торгів від 05.07.2020, переможець електронних торгів зобов`язується провести повний розрахунок та підписати договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу протягом 20 робочих днів з дня наступного за днем формування протоколу електронних торгів, тобто в строк до 25.06.2020. Відповідно зазначеного протоколу, переможець повинен сплатити за активи АТ «ВТБ Банк» 42 336 279,71 грн.

02.07.2020 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1253 прийнято рішення про продовження строку, передбаченого для укладання договору купівлі-продажу майна (активів), за результатами електронних торгів, проведених 04.06.2020 з продажу лота №#debtx_9005, згідно з протоколом електронних торгів від 05.06.2020 до 42 робочих днів з дати, наступної за днем формування протоколу електронних торгів за зазначеним лотом.

17.07.2020 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір про відступлення права вимоги № 20-КБ відповідно до п.1.1. якого відповідач-1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступив відповідачу-2 належні банку, а відповідач-2 набув права вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, зазначених додатках № 1, №2, №3, №4, №5 та акту приймання - передачі до договору про відступлення прав вимоги № 20-КБ від 17.07.2020.

Згідно додатку №1, серед інших, до нового кредитора (відповідача-2) перейшли права вимоги за кредитним договором №54 від 31.05.2013 укладеним між відповідачем-1 та позивачем (пункт 30 додатку №1).

17.07.2020 між відповідачем-1 (первісний іпотекодержатель) та відповідачем-2 (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення права за договорами іпотеки відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права первісного іпотекодержателя згідно додатку №1 до договору про відступлення права за договорами іпотеки від 17.07.2020. Згідно додатку №1 (пункти 15-17 в додатку №1), серед інших, до нового іпотекодержателя перейшли права вимоги за іпотечними договорами посвідченими 31.05.2013 та 12.06.2013, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Несмашною О.С. за реєстровим №200, №204, №247 які забезпечують виконання зобов`язань за кредитним договором №54 від 31.05.2013 укладеним з позивачем.

Доказом оплати за договором про відступлення прав вимоги № 20-КБ від 17.07.2020 є платіжне доручення № 195 від 30.06.2020 на суму 42 336 279,71 грн та виписка по особовому рахунку. Вказана сума перерахована на виконання умов протоколу електронних торгів по лоту №#debtx_9005 від 05.06.2020.

Також відповідачем-1 та відповідачем-2 було підписано акт приймання - передачі документів до договору про відступлення прав вимоги від 17.07.2020.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги про визнання недійсними результатів електронних торгів за лотом №#debtx_9005, які відбулися 04.06.2020 та оформлені протоколом електронних торгів від 05.06.2020 в частині визначення можливості продажу відповідачем-1 на користь відповідача-2 права вимоги за кредитним договором №54 від 31.05.2013, з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків та визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №20-КБ від 17.07.2020, укладеного за результатами вказаних електронних торгів. Підставами позову є порушення проведення порядку електронних торгів та порушення прав та інтересів позивача.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Ці норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову про визнання правочину недійсним можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16).

Відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові, а тому немає необхідності в такому випадку надавати оцінку законності спірному договору (до такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в п. 7.17 постанови від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, у п. 8.9 постанови від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17).

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

У даній справі позов про визнання недійсними результатів електронних торгів та договору відступлення, подала особа, яка не була ні учасником торгів, ні стороною спірного договору відступлення - заінтересована особа.

Об`єднана палата в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зазначила, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

У ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положення ст. 162 Господарського процесуального кодексу України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.

У даному випадку підлягає доведенню позивачем порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення електронних торгів та укладеного на виконання їх результатів договору.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз`яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість позивач не надав доказів, які б свідчили про порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення спірного аукціону (електронних торгів) та укладеного на його виконання договору, з огляду на що суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів торгів та укладеного за результатами торгів договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги.

Суд наголошує, що в даному випадку права позивача, як боржника за кредитним договором унаслідок проведення оспорюваного аукціону непорушені, тому що після проведення торгів і укладення відповідачами 1 та 2 договорів відступлення прав вимоги, обсяг прав та обов`язків позивача не змінився, оскільки був змінений лише кредитор в існуючому зобов`язанні, а не розмір її зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2020 у справі №761/43218/18.

Враховуючи недоведеність наявності порушення результатами спірних торгів та договору прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд зазначає про відсутність необхідності надавати оцінку відповідності процедури торгів нормам законодавства, а також дійсності спірного договору. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17.

Відповідно до ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене вище, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА".

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 02.08.2022.

Суддя Я.А.Карабань