Рішення

від 21.07.2022 по справі 910/17624/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.07.2022Справа № 910/17624/21Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроукртрейдінг" про стягнення 691 400,00 грн,

за участю представників:

позивача: Гутнік М.А.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2021 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Відокремлений підрозділ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроукртрейдінг" (далі - Товариство) 691 400,00 грн, з яких: 495 900,00 грн - пеня, 199 500,00 грн - штраф, нараховані в зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за договором поставки від 9 січня 2020 року № 53-122-01-20-09096.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 листопада 2021 року було відкрито провадження у справі № 910/17624/21 та ухвалено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

17 листопада 2021 року через загальний відділ діловодства суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив отримання від позивача заявок на поставку товару від 18 березня 2020 року № 4423/041 та від 13 травня № 7115/041. Також Товариство вказало, що після укладення додаткової угоди від 16 листопада 2020 року ним не було порушено терміни постачання продукції за наступною заявкою.

23 листопада 2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства до Підприємства в особі Відокремленого підрозділу про стягнення 2 447 726,29 грн заборгованості за поставлений товар за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2021 року зустрічну позовну заяву залишено без руху, встановлено Товариству строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

7 грудня 2021 року до суду надійшли документи Товариства для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2021 року прийнято зустрічний позов, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 січня 2022 року.

31 грудня 2021 року до суду від Підприємства надійшла заява від 28 грудня 2021 року про участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 січня 2021 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

11 січня 2022 року на електронну адресу суду від Підприємства надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

13 січня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10 лютого 2022 року.

13 січня 2022 року через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Товариства про долучення доказів.

7 лютого 2022 року на електронну адресу суду та 10 лютого 2022 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, в якій останній повідомив, що частково сплатив заборгованість за зустрічним позовом та просив відкласти підготовче засідання.

9 лютого 2022 року на електронну адресу суду та 10 лютого 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшла заява, в якій останнє повідомило, що повністю сплатив заборгованість за зустрічним позовом, відкликав заяву від 7 лютого 2022 року про відкладення підготовчого засідання та просив провести підготовче засідання без його участі.

10 лютого 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшла заява про закриття провадження у справі за зустрічним позовом та повернення сплаченого судового збору за її подання.

Підготовче засідання, призначене на 10 лютого 2022 року, не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Павленка Є.В. у період з 7 лютого 2022 року по 18 лютого 2022 року.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2022 року сторін повідомлено про те, що підготовче засідання у цій справі призначено на 10 березня 2022 року. Водночас вказане засідання не відбулося у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 31 травня 2022 року учасників справи повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 23 червня 2022 року.

10 червня 2022 року на електронну адресу суду від Підприємства надійшла заява від вказаної дати № 8200/001-юр про участь його представника в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку EasyCon. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 червня 2022 року вказану заяву повернуто без розгляду.

21 червня 2022 року та 22 червня 2022 року на електронну адресу суду від позивача надійшли заяви, в яких останній просив суд провести призначене підготовче засідання без участі його представника.

Представники сторін у підготовче засідання 23 червня 2022 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 червня 2022 року провадження у справі № 910/17624/21 в частині зустрічного позову Товариства до Підприємства про стягнення 2 447 726,29 грн закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У той же день ухвалою Господарського суду міста Києва закрито підготовче провадження в цій справі за позовом Підприємства до Товариства про стягнення 691 400,00 грн та призначено її до розгляду по суті на 21 липня 2022 року.

7 липня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява від 4 липня 2022 року № 9450/0001-юр про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 липня 2022 року задоволено вказане клопотання.

У судовому засіданні 21 липня 2022 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

9 січня 2020 року між Підприємством та Товариством було укладено договір поставки № 53-122-01-20-09096.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пунктів 1.1., 1.2. даної угоди відповідач зобов`язався поставити і передати у власність позивача продукцію, останній, в свою чергу, зобов`язався оплатити таку продукцію за кількістю та цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Предметом поставки по даному договору є вапно будівельне (44920000-5), яке передбачене вказаною специфікацією.

Відповідно до положень пунктів 2.1.-2.4. цього договору ціна продукції складає 2 375 000,00 грн, крім того ПДВ 475 000,00 грн. Загальна сума договору складає 2 850 000,00 грн. Кількість товару та ціна за одиницю товару вказана в специфікації № 1. Дана ціна є остаточною та зміні не підлягає.

Зі змісту пункту 3.1. вказаного правочину вбачається, що продукція поставляється в строк до тридцяти календарних днів з моменту отримання заявки Товариством. Сторони визначили, що заявка може направлятися поштовим зв`язком на адресу: 01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7, офіс 10 та електронними засобами кореспонденції на адресу: evroukrtreding@ukr.net.

Кількість та асортимент продукції визначається у специфікації № 1 до договору, а якість продукції, що поставляється, повинна відповідати умовам договору та технічним вимогам, визначеним у додатку № 2 до вказаної угоди. Кількість та асортимент продукції визначається також специфікацією. Товариство гарантує відповідність якості продукції вимогам нормативної документації для даного виду продукції (пункти 4.1.-4.3., 5.1. спірного правочину).

Оплата за поставлену продукцію здійснюється Підприємством шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства згідно з видатковою накладною або накладною протягом сорока п`яти календарних днів з дати поставки, за умови реєстрації відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) сторони погодили, що поставлятися має вапно будівельне ВП-А-К-2-подрібнене, код УКТ ЗЕД: 2522 10 00 00, ДСТУ Б.В.2.7.-90:2011, у кількості 880,00 т, за ціною в 2 698.86 грн без ПДВ за 1 т. Загальна сума з ПДВ - 2 850 000,00 грн.

Відповідно до технічних вимог (додаток № 2 до вказаної угоди) вапно має відповідати таким характеристикам: вміст активних СаО+МgО - не менше 80%, непогашені зерна - не більше 11 %, час гасіння - не більше 8 хв., фракційний склад - від 0,2 мм до 15 мм, вміст гідратної води - не більше 2 %. Дата виготовлення - 2019 рік.

Вказані документи підписані уповноваженими представниками його сторін, а також скріплені печатками цих суб`єктів господарювання.

Як зазначає позивач, 19 березня 2020 року та 14 травня 2020 року Товариству було направлено заявки: від 18 березня 2020 року № 4423/041 та від 13 травня № 7115/041, на поставку будівельного вапна по 880 т кожна, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак вказані заявки повернулися на адресу Підприємства без вручення Товариству в зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

14 вересня 2020 року на адресу позивача надійшов лист відповідача від 14 вересня 2020 року № 13-01, в якому останній повідомив про готовність виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором.

Листом від 18 вересня 2020 року № 13830/041 Підприємство направило вимогу здійснити поставку продукції згідно з умовами договору та специфікації до нього.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення та отримання відповідачем листа від 18 вересня 2020 року № 13830/041.

Однак, відповідач визнав, що 8 жовтня 2020 року ним отримано іншу заявку позивача на поставку товару - від 2 жовтня 2020 року № 14594/041, копія якої міститься в матеріалах даної справи.

Також судом встановлено, що у листі від 20 жовтня 2020 року № 15642/041, адресованому відповідачу, Підприємство наполягало на зменшенні ціни обумовленої продукції. Копія вказаного документу міститься в матеріалах справи № 910/17624/21.

Листами від 18 листопада 2020 року № 17358/041 та № 17357/041 Підприємство направило заявку на поставку вапна та додаткову угоду від 16 листопада 2020 року № 1 до спірного договору разом з протоколом розбіжностей до вказаної додаткової угоди.

Зі змісту протоколу розбіжностей вбачається, що сторони домовилися внести зміни до специфікації № 1 (додатку № 1) шляхом зміни: найменування товару - вапно будівельне ВП-А-К-1-подрібнене, виробника товару, зменшивши ціну товару на 240,00 грн (без ПДВ) за тону до 2 458,86 грн (без ПДВ) і, відповідно, загальну суму договору - на 253 443,84 грн, що становить 2 596 556,16 грн (разом з ПДВ).

Також вказаним протоколом розбіжностей було змінено технічні вимоги в бік їх покращення (додаток № 2 до договору) шляхом зміни дати виготовлення товару на 2020 рік та його характеристик: вміст активних СаО+МgО - 94%, непогашені зерна - 2,1 %, час гасіння - 3,07 хв., фракційний склад - від 0,2 мм до 10 мм, вміст гідратної води - 0,9 %.

Вказаний протокол розбіжностей підписаний уповноваженими представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

На виконання умов договору, з урахуванням вказаних змін, Товариство поставило вказану продукцію у визначений пунктом 3.1. угоди строк, що визнається сторонами та підтверджується видатковими накладними: від 17 грудня 2020 року № 12 у кількості 340,6 т вартістю 1 004 985,26 грн, від 24 грудня 2020 року № 14 у кількості 251,16 т на суму 741 080,74 грн та від 21 грудня 2020 року № 13 в кількості 237,8 т на суму 584 716,91 грн, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо поставки спірної продукції за наведеними видатковими накладними також свідчить відсутність з боку замовника претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору щодо якості та кількості товару.

Однак претензією від 8 вересня 2021 року № 15720/001-юр, яка була отримана відповідачем 13 вересня 2021 року, Підприємство нарахувало Товариству штрафні санкції до дати укладення додаткової угоди від 16 листопада 2020 року за порушення строків поставки продукції по заявкам: від 18 березня 2020 року № 4423/041 та від 13 травня 2020 року № 7115/041 у розмірі 691 400,00 грн.

У своїй відповіді на вказану претензію від 15 вересня 2020 року Товариство повідомило, що будь-які порушення по строкам поставки товару з його боку відсутні, а відтак нарахування штрафних санкцій є безпідставним.

У досудовій вимозі від 6 жовтня 2021 року № 17647/001-юр позивач не погодився з запереченнями, викладеними відповідачем у відповіді на претензію від 15 вересня 2021 року, та вимагав сплати 691 400,00 грн штрафних санкцій з яких: 495 900,00 грн - пеня, 199 500,00 грн - штраф.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 604 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, одним із способів припинення зобов`язання за домовленістю сторін є новація зобов`язання або заміна первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами.

Новація - це угода про зміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Новація не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припинилася, виникає узгоджене ними нове зобов`язання. Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.

Отже, новація може мати місце у разі зміни будь-якої умови договірного зобов`язання, у тому числі щодо ціни та якості.

Новацію характеризують наступні ознаки: наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов`язання та щодо умов нового зобов`язання; наявність умови про припинення попереднього зобов`язання; припинення всіх додаткових зобов`язань; виникнення між тими ж особами нового зобов`язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року № 340/385/17.

Відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно приписами пунктів 3, 5 частини 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Отже, з 16 листопада 2020 року згідно вищенаведених приписів чинного законодавства зобов`язання відповідача поставити позивачу продукцію, визначену первісною редакцією договору поставки від 9 січня 2020 року № 53-122-01-20-09096 припинилися за домовленістю сторін шляхом новації, оскільки сторонами були змінені істотні умови цього договору про предмет та ціну. У Товариства виникло нове зобов`язання перед позивачем щодо поставки останньому продукції за меншу ціну, вищої якості, іншого року виготовлення та іншого виробника.

Враховуючи те, що штрафні санкції мають додатковий (акцесорний) характер до основного зобов`язання, тому з припиненням попереднього зобов`язання шляхом новації припиняється обов`язок по сплаті неустойки за його порушення.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В обґрунтування своїх вимог Підприємство зазначило, що ним 19 березня 2020 року та 14 травня 2020 року було направлено на адресу Товариству заявки: від 18 березня 2020 року № 4423/041 та від 13 травня № 7115/041, на поставку продукції.

На думку позивача, вказані заявки повернулися в зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, оскільки відповідач уникав їх отримання.

23 квітня 2020 року заявка від 19 березня 2020 року повернулася на адресу Підприємства.

Період нарахування пені визначено позивачем після закінчення тридцятиденного строку від дня повернення першої заявки до дати укладення додаткової угоди від 16 листопада 2020 року. Отже, період прострочення з 26 травня 2020 року по 15 листопада 2020 року.

На підтвердження факту направлення заявки від 18 березня 2020 року № 4423/041 Підприємство надало копії: рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3440303624423 та конверта разом з довідкою відділу поштового зв`язку ф.20 з відтиском календарного штемпеля від 23 квітня 2020 року.

Проте судом встановлено, що у цьому рекомендованому повідомленні зазначена невірна адреса (невірно вказано назву вулиці та не вказано номеру офісу). У той же час з наданої позивачем копії конверта, суд позбавлений можливості встановити адресу отримання.

Також судом встановлено, що рекомендований лист та поштове відправлення за № 3440303646346, яким було відправлено заявку від 13 травня 2020 року № 7115/041, не містить опису вкладення.

Отже, твердження Підприємства, що заявки від 18 березня 2020 року № 4423/041 та від 13 травня 2020 року № 7115/041 були направлені саме рекомендованими листами за № 3440303624423, № 3440303646346, а також те, що відповідач ухилявся від отримання цих заявок, є необґрунтованими та не підтверджується матеріалами справи.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що нарахування штрафних санкцій слід проводити з дня повернення відповідних заявок за закінченням терміну зберігання, оскільки умовами договору чітко встановлено, що відлік такого строку починається саме від дня отримання їх Товариством. Умовами договору не передбачено, з якого моменту заявки вважаються отриманими, якщо вони не були вручені.

Докази направлення цих заявок на електронну адресу Товариства, що передбачено пунктом 3.1. спірного правочину, також відсутні в матеріалах справи.

Враховуючи те, що сторони змінили істотні умови договору щодо ціни та якості товару, а також те, що в матеріалах справи відсутні належні докази направлення та отримання заявок від 18 березня 2020 року № 4423/041, від 13 травня № 7115/041 на належну адресу Товариства, зважаючи на заперечення відповідача проти отримання таких документів, тому доводи Підприємства про нарахування штрафу в розмірі 199 500,00 грн та пені в розмірі 495 900,00 грн у період з 26 травня 2020 року по 15 листопада 2020 року є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 1 серпня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко