Рішення

від 31.07.2022 по справі 420/1008/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1008/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17.01.2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 673-VIII від 28.10.2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів»;

- зобов`язати Овідіопольську селищну раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379172 Одеська область, Овідідопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, б. 2, корпус А) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,01 га, кадастровий номер 5123782500:02:002:0181 для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, на підставі поданої заяви № М-020-1499 від 21.09.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 жовтня 2020 року вона отримала дозвіл від Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років. 20.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ+» з завданням на розроблення проекту землеустрою. 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років, яка зареєстрована за № М-020-1499. 28 жовтня 2021 року було винесено рішення № 673-VIII Овідіопольської селищною радою VIII скликання ХIII сесії про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів на підставі того, у зв`язку з невідповідністю складу проекту землеустрою, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ +». вимогам діючого законодавства.

Як стверджує позивач, разом з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів був наданий проект землеустрою розроблений товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ +» з додатками та технічним звітом по iнжерно-геодезичним вишукуванням ділянки. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку її сформовано, зареєстровано та присвоєно кадастровий номер: 5123782500:02:002:0181.

Щодо посилання Овідіопольською селищною радою VIII скликання XIII сесії про невідповідність складу проекту землеустрою, розробленого ТОВ «ГЕОІНФОРМ +» вимогам діючого законодавства, то, вказано у позові, такі посилання є необґрунтовані, оскільки згiдно довiдки: код цільового призначення: 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду був зареєстрований та погоджений відділом у Пулинському районі, Головного управління Держгеокадастру у Житомирськiй області, за принципом екстериторiальностi.

З покликанням на ст.12, ст.123, ст.124, ч.ч.8, 10 ст.186 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 року по справі №823/59/17, від 05.09.2018 року по справі №826/9727/16, від 06.03.2019 року по справі №2340/2921/18, позивач вказує, що зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою у цьому спорі не буде втручанням у дискреційні повноваження цього органу.

Ухвалою суду від 24.01.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.262 КАС України.

08.02.2022 року (вх.№ЕП/4771/22) засобами електронної пошти та 11.02.2022 року (вх.№8913/22) засобами поштового зв`язку від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами строщеного позовного провадження.

10.02.2022 року (вх.№8788/22) від позивача до суду надійшов уточнений позов ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 673-VIII від 28.10.2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів»;

- зобов`язати Овідіопольську селищну раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379172 Одеська область, Овідідопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, б. 2, корпус А) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,01 га, кадастровий номер 5123782500:02:002:0181 для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, на підставі поданої заяви № М-020-1499 від 21.09.2021 року.

В даному уточненому позові зазначено про допущення помилки в по батькові позивача.

21.02.2022 року (вх.№10722/22) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками згідно переліку, який у ньому викладено (а.с.117-138).

У відзиві вказано, що Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області заперечує проти задоволення позову, вважає його необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

Так, у відзиві вказано, що 13.09.2021 року відділом у Пулинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123782500:02:002:0181 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.08.2021, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ+», про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру, копія якого міститься в матеріалах справи. Вказана документація була розроблена сертифікованими інженерами землевпорядниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У Витязі з Державного земельного кадастру зазначено, що: цільове призначення земельної ділянки: 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражiв: категорія земель - землі житловоп та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва індивідуальних гаражів.

Овідіопольська селищна рада зазначає, що категорія земель та, як наслідок, цільове призначення земельної ділянки визначені невірно, а поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не міг бути затверджений, оскільки вказана земельна ділянка не належить до земель житлової та громадської забудови, а відноситься до земель оздоровчого призначення, що підтверджується таким. Рішенням Овідіопольської районної ради від 05 березня 2009 року № 433-V затверджено Схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель Овідіопольського району Одеської області (в тому числі с. Миколаївка). У Книзі 1. (Пояснювальна записка) Схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Овідіопольського району Одеської області зазначено, що дана Схема землеустрою розроблена та дiє до не менш, ніж до 2022 року включно. Графічний матеріал, а саме фрагмент з Схеми землеустрою і техніко економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Овідіопольського району Одеської області, який підтверджує, що місце розташування земельної ділянки, яка відводиться в оренду гр. ОСОБА_1 знаходиться на землях оздоровчого призначення, додається до відзиву. Відповідно до розділу 6 Секції D Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів вiд 23.07.2010 № 548, землі оздоровчого призначення можуть використовуватись: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; для розробки родовищ природних лікувальних ресурсів: для інших оздоровчих цілей; для цілей підрозділів 06.01-06.03 та для збереження та використання земель природно заповідного фонду.

Таким чином, як стверджує відповідач, використання вказаної земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів не відповідає нормам чинного законодавства.

Також, у відзиві зазначено про недотримання позивачем законодавства про землеустрій.

З покликанням на ст.28 Закону України «Про землеустрій», відповідач вказує, що з огляду на те, що вказана земельна ділянка належить до комунальної власності Овідіопольської територіальної громади, від імені якої діє Овідіопольська селищна рада, селищна рада мала бути повідомлена розробником проекту землеустрою про вчинення дій спрямованих на формування земельної ділянки та визначення її цільового призначення. Згідно з графічними матеріалами, що входять до складу проекту землеустрою, копія якого міститься в матеріалах справи, спірна земельна ділянка межує з землями загального користування, що належать до комунальної власності. Всупереч наведеному жодних повідомлень під час розроблення документації із землеустрою з приводу зазначеного до селищної ради не надходило, натомість було подано на затвердження проект землеустрою, розроблений у невідповідності до норм чинного законодавства.

Як стверджує відповідач, межі та конфігурація земельної ділянки, що пропонуються до відведення в оренду гр. ОСОБА_1 , з Овідіопольської селищною радою не погоджувались.

Крім того у відзиві зазначено про недотримання вимог містобудівного законодавства, так як генеральним планом с. Миколаївка на вказаній території не передбачено будівництво індивідуальних гаражів. Як стверджує відповідач, у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 з цільовим призначенням 02.05. - для будівництва індивідуальних гаражів, вид використання: для розміщення індивідуального гаража, відсутні витяг або викопіювання з містобудівної документації, що свідчить про невідповідність складу проекту нормам законодавства.

Отже, підсумовує відповідач, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 не відповідає наступним нормам законодавства:

- невірно визначено категорію земель та склад угідь (порушено вимоги ст. 29 Закону України «Про землеустрій»);

- відсутнє погодження меж та конфігурації земельної ділянки з Овідіопольською селищною радою (порушено вимоги ч. 2 ст. 28 Закону України «Про землеустрій» та ст. 198 Земельного кодексу України);

- до проекту не додано витяг/викопіювання з містобудівної документації (не виконано вимоги ст.29 та ст. 50 Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

У відзиві також вказано, що з огляду на вказані порушення Овідіопольська селищна рада, листом від 17.02.2022 № 02-06/020/324 звернулась до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що оскаржуване рішення, в частині відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою, прийняте в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, а тому підстави для його скасування відсутні.

28.07.2022 року (вх.№24150/22) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про надання доказів разом із копією витягу з протоколу засідання кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 30.06.2022 року та доказами направлення даного клопотання на адресу відповідача (а.с.140-152).

Ухвалами суду від 01.08.2022 року прийнято до розгляду уточнений позов по справі №420/1008/22 (вх. №8788/22 від 10.02.2022 року) та залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1008/22 в порядку загального позовного провадження.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Рішенням Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ХLYII сесії VII скликання від 20.10.2020 року №669- VII «Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років» (а.с.9) за результатами розгляду заяви гр ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 0,01 га для розміщення індивідуального гаража, керуючись ст. ст. 12, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та ст.26 Закону Украпни «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішено:

1. Надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0.01 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

2. Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати до Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області для розгляду та затвердження в установленому порядку.

3 Контроль за виконання даного рішення покласти на постійну комісію з питань агропромислового комплексу соціально-економічного розвитку села і земельних ресурсів.

Як вказано у позові, 20.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ+» з завданням на розроблення проекту землеустрою.

До суду позивачем надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 з цільовим призначенням 02.05-для будівництва індивідуальних гаражів, вид використання - для розміщення індивідуального гаража, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яким розроблено товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ+» (а.с.18-84).

Вказаний проект містить такий зміст:

1. Завдання на розроблення проекту землеустрою.

2. Пояснювальна записки;

3. Заяви;

4. Рішення Миколаївської сільської ради № 669-VII від 20.10.2020 р. "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою";

4.1 Викопіювання з індексно-кадастрової карти;

5. Матеріали геодезичних вишукувано та землевпорядного проектування;

5.1 Технічний звіт по топографічний зйомці і визначенню площі земельної ділянки;

5.2 План відведення земельної ділянки з експлікацією (склад земельних угідь відповідно з КВЗУ);

5.3 Абрис земельноп дiлянки;

5.4 План меж зон обмежень і сервітутів земельноп дiлянки;

5.5 Збірний кадастровий план суміжних землевласників i землекористувачів;

6. Відомості про обчислення площі земельної ділянки;

6.1 Креслення меж землекористувань за рахунок яких здійснюються вилучення земель;

6.2 Креслення меж контурiв угідь в розрізі землекористувачів;

6.3 Відомість вирахування площ угідь в розрізі землекористувачів;

6.4 Каталог координат земельноп дiлянки УСК 2000 (МСК-51);

6.5 Каталог координат земельноп дiлянки СК-63;

6.6 Каталог координат угідь та обмеження;

8. Правоустановлюючі документи суб`єкта земельних відносин;

8.1 Ксерокопія паспорту громадянки;

8.2 Ксерокопія довідки державної податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера;

8.3 Акт приймання-передачі межових знаків на зберiгання;

8.4. Перелік обмежень у використаннi земельної ділянки;

8.5. Кадастровий план земельноп дiлянки;

8.6 Акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санiтарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель меж земельної ділянки в натуру (на місцевість);

8.7. Креслення перенесення;

11. Додатковi матерiали;

11.1 Копії кваліфікаційних сертифiкатiв iнженерів-землевпорядників;

11.2. Копія договору на виконання робіт.

Вказана документація була розроблена сертифікованими інженерами землевпорядниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру (а.с.11) 13.09.2021 року відділом у Пулинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123782500:02:002:0181 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.08.2021, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ+».

В розділі «Загальні відомості про земельну ділянку» з кадастровим номером 5123782500:02:002:0181, зокрема вказано, що її цільовим призначенням є: 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів.

21 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років, яка зареєстрована за № М-020-1499.

28.10.2021 року Овідіопольською селищною радою VIII скликання ХІІІ сесії за результатами розгляду заяви громадянки України ОСОБА_1 від 21.09.2021 р. № М-020-149 прийнято рішення №673-VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів» (а.с.10, 135), яким у зв`язку з невідповідністю складу проекту землеустрою, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОІНФОРМ+» вирішено:

1.Вiдмовити у затверджений «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. України ОСОБА_1 з цільовим призначенням 02.05 - для будівництва індивідуальнихх гаражів, вид використання для розміщення індивідуального гаража, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ». Кадастровий номер земельної ділянки: 5123782500:02 002:0182.

2. Доручити Овідіопольському селищному голові:

2.1. Письмово звернутись до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника з вимогою анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників ТОВ «ГЕОІНФОРМ+» - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

2.2. Письмово звернутись до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про направлення кадастрового номеру: 5125782500-02:002-0181 до архівного шару.

Вважаючи рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 673-VIII від 28.10.2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Згідно з ст.39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Відповідно до ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до пп. «д» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою від 20.10.2020 року №669- VII) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про землеустрій» (тут і далі в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення) розробники документації із землеустрою зобов`язані:

а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також норм і правил при здійсненні землеустрою;

б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою;

в) виконувати всі умови договору;

г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору;

ґ) страхувати свою професійну відповідальність перед замовниками документації із землеустрою та третіми особами.

Частиною 6 даної статті визначено, що документація із землеустрою, складена з порушенням вимог цієї статті, не може бути затверджена.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:

підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою);

основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою;

використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою;

використані розробником норми і правила у сфері землеустрою;

використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;

використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року;

використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду;

використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації;

опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання);

опис та обґрунтування проектного рішення;

інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення);

інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);

інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень;

виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення;

умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення);

інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою;

інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок;

заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.

До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.

У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об`єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).

В той же час, у пояснювальній записці до проекту землеустрою у затвердженні якого відмовлено спірним рішенням відсутня інформація про використану розробником затверджена містобудівна документація, а також у даному проекті відсутні викопіювання із такої документації.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:

а) пояснювальну записку;

б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) кадастровий план земельної ділянки.

У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.

Кадастровий план, відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій» є невід`ємною складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, водночас виготовлення кадастрового плану включає в себе кадастрова зйомка.

Згідно зі статтею 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка, серед іншого, включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та виготовлення кадастрового плану.

Тобто, при виготовленні проекту землеустрою обов`язковим є погодження меж з суміжними землевласниками, яким зокрема є Овідіопольська селищна рада, про що стверджує відповідач та не заперечується позивачем.

Водночас межi та конфігурація земельної ділянки, що пропонуються до відведення в оренду гр. ОСОБА_1 , з Овідіопольською селищною радою не погоджувались, що жодним чином не спростовано позивачем та про що свідчить відсутність такого погодження у складі проекту землеустрою.

Так, як стверджує відповідач, бажана позивачем земельна ділянка не належить до земель житлової та громадської забудови, а відноситься до земель оздоровчого призначення, що підтверджується таким.

Так, судом встановлено, що рішенням Овідіопольської районної ради від 05 березня 2009 року № 433-V затверджено Схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель Овідіопольського району Одеської області (в тому числі с. Миколаївка) (а.с.133).

У Книзі 1. (Пояснювальна записка) Схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Овідіопольського району Одеської області зазначено, що дана Схема землеустрою розроблена та дiє до не менш, ніж до 2022 року включно.

З наданого до суду фрагменту з Схеми землеустрою і техніко економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Овідіопольського району Одеської області, судом встановлено, що місце розташування земельної ділянки, яка відводиться в оренду гр. ОСОБА_1 знаходиться на землях оздоровчого призначення (а.с.134).

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306 землі житлової та громадської забудови (Розділ 02 Секція В) структурно складається з розділу:

2. Землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва);

3. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Підрозділ 02.05 (Землі житлової забудови) має назву «Для будівництва індивідуальних гаражів».

До секції D розділу 5 відносяться землі оздоровчого призначення. Землі оздоровчого призначення (землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей).

До вказаної секції відносяться такі земля:

06.01 Для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів

06.02 Для розробки родовищ природних лікувальних ресурсів

06.03 Для інших оздоровчих цілей

06.04 Для цілей підрозділів 06.01-06.03 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Тобто, землі оздоровчого призначення можуть використовуватись: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; для розробки родовищ природних лікувальних ресурсів: для інших оздоровчих цілей; для цілей підрозділів 06.01-06.03 та для збереження та використання земель природно заповідного фонду.

Суд зазначає, що категорія земель розділу 5 секції D не передбачає будівництво індивідуальних гаражів.

Верховний Суд у постанові від 24 березня 2020 року (справа №640/13670/19, адміністративне провадження №К/9901/36555/19) дійшов наступного правового висновку: «Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій, серед яких землі житлової та громадської забудови. Частиною 1 ст. 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, яка визначена ч. 1 ст. 19 ЗК України, в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником або користувачем самостійно. Таким чином, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо)».

В даному випадку позивачем не замовлявся та не розроблявся проект землеустрою щодо зміни цільового призначення бажаної земельної ділянки.

Суд вважає, що використання земельної ділянки, що віднесена до земель оздоровчого призначення для будівництва індивідуальних гаражів не є зміною виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель, так як для будівництва індивідуальних гаражів відводяться використання земель житлової забудови.

Суд зазначає, що з положень Земельного кодексу України слідує, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою.

Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено ст. 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 813/2946/17 та від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для гаражного будівництва площею 0,01 га з наступною передачею земельної ділянки у власність, оскільки землі оздоровчого призначення не можуть використовуватись для гаражного будівництва.

Суд вважає за необхідне вказати, що зазначення у рішенні Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ХLYII сесії VII скликання від 20.10.2020 року №669- VII про те, що ОСОБА_1 надається дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0.01 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, за встановлених судом обставин не є свідченням того, що бажана позивачем земельна ділянка, що розташована на оздоровчого призначення на підставі даного рішення відноситься саме до земель житлової та громадської забудови.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так само як і розроблення такого проекту, не означає ухвалення позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду), а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд також враховує, що Овідіопольською селищною радою Одеської області було подано скаргу від 17.02.2022 №02-06/020/324 щодо порушення сертифікованими інженерами землевпорядниками ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 15.12.2020 No 014490) тa ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат від 18.01.2013 № 000510), у зв`язку з порушенням на думку ради останніми при розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів, вимог статей 28. 29 та 50 Закону України «Про землеустрій», зокрема невірно визначено категорію земель та склад угідь, не погоджено межі та конфігурацію земельної ділянки з Овідіопольською селищною радою Одеської області та до Документації із землеустрою недодано витяг/викопіювання з містобудівної Документації (а.с.136-137).

За результатами розгляду даної скарги кваліфікаційною комісією з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника вирішено звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат 15.12.2020 року № 014490), про що зазначено у протоколі від 30.06.2022 року (а.с.144-150).

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання про визнання протиправним та скасування - рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 673-VIII від 28.10.2021 року «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів» та зобов`язання Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,01 га, кадастровий номер 5123782500:02:002:0181 для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, на підставі поданої заяви № М-020-1499 від 21.09.2021 року відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );

Відповідач: Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379172, адреса: вул.Суворова, буд.2, корп.А, смт.Овідіополь, Одеська обл., 67801).

Суддя С.М. Корой

.