Постанова

від 18.10.2022 по справі 420/1008/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1008/22

Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Місце ухвалення: м.Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

при секретарі Аргіровій М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 673-VIII від 28.10.2021 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів;

- зобов`язати Овідіопольську селищну раду Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379172 Одеська область, Овідідопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, б. 2, корпус А) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,01 га, кадастровий номер 5123782500:02:002:0181 для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, на підставі поданої заяви № М-020-1499 від 21.09.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 20 жовтня 2020 року вона отримала дозвіл від Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років. 20.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОІНФОРМ+ з завданням на розроблення проекту землеустрою. 21 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років, яка зареєстрована за № М-020-1499. 28 жовтня 2021 року було винесено рішення № 673-VIII Овідіопольської селищною радою VIII скликання ХIII сесії про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів на підставі того, у зв`язку з невідповідністю складу проекту землеустрою, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОІНФОРМ +. вимогам діючого законодавства.

Як стверджує позивач, разом з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів був наданий проект землеустрою розроблений товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОІНФОРМ + з додатками та технічним звітом по iнжерно-геодезичним вишукуванням ділянки. Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку її сформовано, зареєстровано та присвоєно кадастровий номер: 5123782500:02:002:0181.

Щодо посилання Овідіопольською селищною радою VIII скликання XIII сесії про невідповідність складу проекту землеустрою, розробленого ТОВ ГЕОІНФОРМ + вимогам діючого законодавства, то, вказано у позові, такі посилання є необґрунтовані, оскільки згiдно довiдки: код цільового призначення: 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду був зареєстрований та погоджений відділом у Пулинському районі, Головного управління Держгеокадастру у Житомирськiй області, за принципом екстериторiальностi.

З покликанням на ст.12, ст.123, ст.124, ч.ч.8, 10 ст.186 Земельного кодексу України, ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 року по справі №823/59/17, від 05.09.2018 року по справі №826/9727/16, від 06.03.2019 року по справі №2340/2921/18, позивач вказує, що зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою у цьому спорі не буде втручанням у дискреційні повноваження цього органу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання про визнання протиправним та скасування - рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 673-VIII від 28.10.2021 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів та зобов`язання Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , загальною площею 0,01 га, кадастровий номер 5123782500:02:002:0181 для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, на підставі поданої заяви № М-020-1499 від 21.09.2021 року відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги, зазначається, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в рішенні. Також зазначає, що 20 жовтня 2020 року вона отримала дозвіл від Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років. 20.08.2021 року, загальною площею 0,01 га, для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та саме на підставі цього рішення було розроблено проектну документацію. В свою чергу це рішення ніким не скасоване та в ньому чітко вказано цільове призначення землі, а саме для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови, що не прийнято до уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.

З апеляційних скарг вбачається, що апелянти просять розгляд справи проводити за їх участю, а тому розгляд справи призначено у режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області ХLYII сесії VII скликання від 20.10.2020 року №669- VII Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років (а.с.9) за результатами розгляду заяви гр ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 0,01 га для розміщення індивідуального гаража, керуючись ст. ст. 12, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України Про землеустрій та ст.26 Закону Украпни Про місцеве самоврядування в Україні вирішено:

1. Надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0.01 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.

2. Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати до Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області для розгляду та затвердження в установленому порядку.

3 Контроль за виконання даного рішення покласти на постійну комісію з питань агропромислового комплексу соціально-економічного розвитку села і земельних ресурсів.

20.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОІНФОРМ+ з завданням на розроблення проекту землеустрою.

До суду позивачем надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 з цільовим призначенням 02.05-для будівництва індивідуальних гаражів, вид використання - для розміщення індивідуального гаража, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яким розроблено товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОІНФОРМ+ (а.с.18-84).

Вказаний проект містить такий зміст:

1. Завдання на розроблення проекту землеустрою.

2. Пояснювальна записки;

3. Заяви;

4. Рішення Миколаївської сільської ради № 669-VII від 20.10.2020 р. "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою"; 4.1 Викопіювання з індексно-кадастрової карти;

5. Матеріали геодезичних вишукувано та землевпорядного проектування; 5.1 Технічний звіт по топографічний зйомці і визначенню площі земельної ділянки; 5.2 План відведення земельної ділянки з експлікацією (склад земельних угідь відповідно з КВЗУ); 5.3 Абрис земельноп дiлянки; 5.4 План меж зон обмежень і сервітутів земельноп дiлянки; 5.5 Збірний кадастровий план суміжних землевласників i землекористувачів;

6. Відомості про обчислення площі земельної ділянки; 6.1 Креслення меж землекористувань за рахунок яких здійснюються вилучення земель; 6.2 Креслення меж контурiв угідь в розрізі землекористувачів; 6.3 Відомість вирахування площ угідь в розрізі землекористувачів; 6.4 Каталог координат земельноп дiлянки УСК 2000 (МСК-51); 6.5 Каталог координат земельноп дiлянки СК-63; 6.6 Каталог координат угідь та обмеження;

8. Правоустановлюючі документи суб`єкта земельних відносин; 8.1 Ксерокопія паспорту громадянки; 8.2 Ксерокопія довідки державної податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера; 8.3 Акт приймання-передачі межових знаків на зберiгання; 8.4. Перелік обмежень у використаннi земельної ділянки; 8.5. Кадастровий план земельноп дiлянки; 8.6 Акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санiтарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель меж земельної ділянки в натуру (на місцевість); 8.7. Креслення перенесення;

11. Додатковi матерiали;11.1 Копії кваліфікаційних сертифiкатiв iнженерів-землевпорядників; 11.2. Копія договору на виконання робіт.

Вказана документація була розроблена сертифікованими інженерами землевпорядниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру (а.с.11) 13.09.2021 року відділом у Пулинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5123782500:02:002:0181 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.08.2021, розробленого товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОІНФОРМ+.

В розділі Загальні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5123782500:02:002:0181, зокрема вказано, що її цільовим призначенням є: 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів, категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів.

21 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років, яка зареєстрована за № М-020-1499.

28.10.2021 року Овідіопольською селищною радою VIII скликання ХІІІ сесії за результатами розгляду заяви громадянки України ОСОБА_1 від 21.09.2021 р. № М-020-149 прийнято рішення №673-VIII Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів (а.с.10, 135), яким у зв`язку з невідповідністю складу проекту землеустрою, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕОІНФОРМ+ вирішено:

1.Вiдмовити у затверджений Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. України ОСОБА_1 з цільовим призначенням 02.05 - для будівництва індивідуальнихх гаражів, вид використання для розміщення індивідуального гаража, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки: 5123782500:02 002:0182.

2. Доручити Овідіопольському селищному голові:

2.1. Письмово звернутись до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника з вимогою анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників ТОВ ГЕОІНФОРМ+ - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

2.2. Письмово звернутись до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про направлення кадастрового номеру: 5125782500-02:002-0181 до архівного шару.

Вважаючи рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області № 673-VIII від 28.10.2021 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням для гаражного будівництва площею 0,01 га з наступною передачею земельної ділянки у власність, оскільки землі оздоровчого призначення не можуть використовуватись для гаражного будівництва.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного наказу про відмову відповідача з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує її незаконність та протиправність, колегія суддів виходить з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (№280/97-ВР)

Відповідно до статті 12 ЗК України повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин, до яких відносяться, зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Згідно із ст.38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст.39 ЗК України).

Відповідно до ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом д частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою від 20.10.2020 року №669- VII) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ч.1ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 15 ст. 123 Кодексу підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі 400/1350/19, викладеної у постанові від 18.05.2022 року рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, а також відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовані Законом України від 22.05.2003 року № 858-ІV «Про землеустрій» (далі -Закон №858-ІV).

Так, ст.19 Закону України від 22.05.2003р. № 858-IV "Про землеустрій" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до статті 25 Закону №858-ІV документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. До видів документації із землеустрою належать, зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України Про землеустрій (тут і далі в редакції, чинній станом на дату прийняття спірного рішення) розробники документації із землеустрою зобов`язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою, крім документації із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору; ґ) страхувати свою професійну відповідальність перед замовниками документації із землеустрою та третіми особами.

Частиною 6 статті 28 Закону України Про землеустрій визначено, що документація із землеустрою, складена з порушенням вимог цієї статті, не може бути затверджена.

Відповідно до ст.29 Закону України Про землеустрій документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються зокрема використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації.

До пояснювальної записки за рішенням розробника можуть бути додані документи, що підтверджують відомості (інформацію), наведені в ній.

У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об`єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).

Так, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що у пояснювальній записці до проекту землеустрою у затвердженні якого відмовлено спірним рішенням відсутня інформація про використану розробником містобудівну документацію, а також у даному проекті відсутні викопіювання із такої документації.

За змістом статті 30 Закону № 858-ІV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним Кодексом України, цим Законом.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.

У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.

Кадастровий план, відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій є невід`ємною складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, водночас виготовлення кадастрового плану включає в себе кадастрова зйомка.

Згідно зі статтею 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка, серед іншого, включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами та виготовлення кадастрового плану.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, при виготовленні проекту землеустрою обов`язковим є погодження меж з суміжними землевласниками, яким зокрема є Овідіопольська селищна рада, про що стверджує відповідач та не заперечується позивачем (апелянтом).

Водночас межi та конфігурація земельної ділянки, що пропонуються до відведення в оренду гр. ОСОБА_1 , з Овідіопольською селищною радою не погоджувались, про що також свідчить відсутність такого погодження у складі проекту землеустрою та що жодним чином не спростовано як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.

Крім того, як зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи бажана позивачем земельна ділянка не належить до земель житлової та громадської забудови, а відноситься до земель оздоровчого призначення на що вказує рада.

З даного приводу, колегія суддів зазначає, що рішенням Овідіопольської районної ради від 05 березня 2009 року № 433-V затверджено Схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель Овідіопольського району Одеської області (в тому числі с. Миколаївка)

З фрагменту з Схеми землеустрою і техніко економічних обґрунтувань використання та охорони земель на території Овідіопольського району Одеської області, судом встановлено, що місце розташування земельної ділянки, яка відводиться в оренду гр. ОСОБА_1 знаходиться на землях оздоровчого призначення, що вірно зазначено судом першої інстанції.

Так, судом першої інстанції, з дослідженням Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306, обґрунтовано вказано, що землі оздоровчого призначення можуть використовуватись: для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; для розробки родовищ природних лікувальних ресурсів: для інших оздоровчих цілей; для цілей підрозділів 06.01-06.03 та для збереження та використання земель природно заповідного фонду.

В свою чергу, категорія земель розділу 5 секції D не передбачає будівництво індивідуальних гаражів.

Апелянтом не надано доказів, що в даному випадку позивачем замовлявся та розроблявся проект землеустрою щодо зміни цільового призначення бажаної земельної ділянки.

Використання ж земельної ділянки, що віднесена до земель оздоровчого призначення для будівництва індивідуальних гаражів не є зміною виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель, так як для будівництва індивідуальних гаражів відводяться використання земель житлової забудови.

Суд першої інстанції, обґрунтовано, з посиланням на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 813/2946/17 та від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18, зазначив, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено ст. 24 Закон України Про регулювання містобудівної діяльності, а з положень Земельного кодексу України слідує, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи апелянта, що 20 жовтня 2020 року вона отримала дозвіл від Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років. 20.08.2021 року, загальною площею 0,01 га, для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови розташованих за адресою: АДРЕСА_1 на території Миколаївської сільської ради Овідіопольського району Одеської області та саме на підставі цього рішення було розроблено проєктну документацію. В свою чергу це рішення ніким не скасоване та в ньому чітко вказано цільове призначення землі, а саме для розміщення індивідуального гаража за рахунок земель житлової та громадської забудови, що не прийнято до уваги судом першої інстанції, то колегія суддів не приймає їх до уваги та погоджується з судом першої інстанції, що за встановлених судом обставин не є свідченням того, що бажана позивачем земельна ділянка, що розташована на землях оздоровчого призначення на підставі даного рішення відноситься саме до земель житлової та громадської забудови.

При цьому колегія суддів зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так само як і розроблення такого проекту, не означає ухвалення позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду), а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування та не є обов`язковою підставою для прийняття органом місцевого самоврядування позитивного рішення про затвердження розробленого проекту землеустрою.

Щодо доводів апелянта, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в рішенні, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження, а в рішенні зазначено про невідповідність складу проекту землеустрою вимогам діючого законодавства з посиланням на відповідні норми ЗУ «Про землеустрій» та інші норми законодавства, при цьому в подальшому (у відзиві) лише було роз`яснено яким саме вимогам.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зобов`язання затвердити проект щодо відведення вказаної земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18, від 04 березня 2021 року у справі № П/811/968/18 та від 29 листопада 2021 року у справі № 480/1910/19.

Отже, доводи апелянта, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього.

Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, з урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області при прийнятті ріщення № 673-VIII від 28.10.2021 року Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 для будівництва індивідуальних гаражів, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конститукцією і законами України.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію суду, щодо правомірності оскаржуваного рішення, а тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 19 жовтня 2022 року

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова