Ухвала

від 01.08.2022 по справі 420/10132/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10132/22

УХВАЛА

02 серпня 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження позивача про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЮГ" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЮГ" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування рішень.

01.08.2022 року за вх. ЕП/24368/22 позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється па підставі постанови №330487 та №330488 від 17.01.2022 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ЮГ» (ЄДРІІОУ: 31270527) адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 гривень та 17000 гривень та заборонити здійснення будь-яких дій відносно виконання вказаних постанов.

В обґрунтування заяви зазначено, що не вжиття заходів забезпечення позову може порушити майнові права товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЮГ".

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що предметом позову є оскарження постанов №330487, №330488 від 17.01.2022 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЮГ" адміністративно-господарського штрафу.

При цьому, суд зазначає, що протиправність оскаржуваних постанов не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову у даному випадку шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.

Між тим, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Також слід зауважити, що стягнення та інші дії, які відбуваються в межах відкритих виконавчих проваджень №69361308 та №69361411 не є предметом даного позову та регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Суд наголошує на тому, що позивачу надано право оскаржити рішення державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, якщо вважає, що таким рішенням порушеного його права, свободи чи інтереси.

Доводи позивача зводяться до порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи.

Суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття забезпечувальних заходів. Задоволення заяви про забезпечення позову на підставі викладених обставин буде суперечити вищевказаним принципам адміністративного судочинства.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 154, 167, 168, 242, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ЮГ" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.