Рішення

від 31.07.2022 по справі 620/3550/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2022 року Чернігів Справа № 620/3550/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у Чернігівській областіпровизнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання відмови протиправною та зобов`язання привести у відповідність даних інтегрованої картки платника по податку 70710400000.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що 06.01.2022 в електронному кабінеті позивача відповідачем було розміщено повідомлення про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 9595.30 грн по податку 70710400000 (єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) в ДПІ 2526 (ГУ ДПС у Чернігівській області (м. Чернігів). Однак позивач зазначає, що не погоджується із вказаним податковим боргом, оскільки він у 2020 році не отримав доходів від провадження адвокатської діяльності, про що подав відповідну звітність. Водночас у цей період ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ «БОТАЙЕР-УКРАЇНА» та ТОВ «ФЛЕКСТЕХ», які відраховували всі обов`язкові платежі, що виключає необхідність йому як адвокатові сплачувати єдиний внесок, оскільки вказане призведе до подвійного оподаткування. Звернувшись до відповідача із заявою про приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника, отримав відмову, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу суду отримав 02.06.2022 через особистий електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 56).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 на підставі рішення Ради адвокатів Чернігівської області №50 від 08 вересня 2017 року отримав Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000196 від 08 вересня 2017 року (а.с. 21-25, 26).

Позивач 25 січня 2018 року зареєстрований платником Єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність, реєстраційний номер 10000001104938, що підтверджується Повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (форма №2-ЄСВ) від 25 січня 2018 року №1825268000008 (а.с. 19).

Також, судом встановлено, що протягом 2020 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з юридичними особами приватного права, зареєстрованими за законодавством України та які обліковуються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме з товариством з обмеженою відповідальністю «БОНТАЙЕР-УКРАЇНА» (код 38341101), товариством з обмеженою відповідальністю «ФЛЕКСТЕХ» (код 41495468).

Вказані юридичні особи в протягом 2020 року нараховували та виплачували Позивачу заробітну плату, утримували та перераховували до відповідних бюджетів усі обов`язкові платежі, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується: Реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування №8434 5379 7544 0414 від 09.05.2022 (форма ОК-5) та Реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування № 9493 4548 7096 1464 від 09.05.2022 (форма ОК-7) (а.с. 33-35, 37-41).

Так, із вказаних реєстрів убачається, що роботодавцями були нараховані позивачу доходи, з яких сплачені страхові внески (єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне страхування в розмірі 22%.

Відповідно до поданої Податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік від 27 березня 2021 року, ОСОБА_1 не отримував доходів від провадження адвокатської діяльності в період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року (30-32).

Як зазначає позивач, 06 січня 2022 року в Електронному кабінеті платника Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області було розміщено повідомлення про наявність у Позивача податкового боргу в сумі 9 595,30 гривень по податку 70 71040000 0 (Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) в ДПІ 2526 (ГУ ДПС у Чернігівській області (місто Чернігів) (а.с. 36).

Позивач, 22 січня 2022 року звернувся до Відповідача із Заявою про приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника (а.с. 45-47), в якій просив:

- скасувати ОСОБА_1 податковий борг в сумі 9 595,30 гривень по податку 70 71040000 0 (Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) в ДПІ 2526 (ГУ ДПС у Чернігівській області (місто Чернігів).

- забезпечити приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника по податку 70 71040000 0 (Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) в ДПІ 2526 (ГУ ДПС у Чернігівській області (місто Чернігів) ОСОБА_1 .

Листом від 11.02.2022 Відповідач відмовив позивачеві у задоволенні його заяви (а.с. 43-44).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі також - Закон № 2464-VI).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В пунктах 3 і 10 частини першої цієї статті розкрито поняття застрахованої особи - як фізичної особи, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, а страхувальників - як роботодавців та інших осіб, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону № 2464-VІ.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VІ, зокрема, абзацом 3 частини 8 зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (пункт 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ).

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 5 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті.

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Стаття 4 Закону №2464-VI була доповнена пунктами 5 та 6 згідно із Законом № 592-IX від 13.05.2020, що вступили в дію з 01.01.2021, що і стало підставою для відображення в інтегрованій картці позивача недоїмки зі сплати спірного податку та відмову в задоволенні заяви.

Поряд з цим, суд зазначає, що в частині першій статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

В абз. 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як вже зазначено вище, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у спірний період перебував у трудових відносинах з підприємствами як найманий працівник, а відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-7 зазначеними підприємствами було в повній мірі сплачено єдиний внесок за свого найманого працівника у спірний період (а.с. 33-35).

Суд зауважує, що як зазначалося, системний аналіз наведених вище норм Закону № 5076-VI свідчить про те, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності (незалежної професійної діяльності) та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного внеску.

Необхідність сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах податкової служби і зареєстровані як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність (однак таку діяльність фактично не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в своїх постановах від 27.03.2020 у справі 140/2214/19, від 05.03.2020 у справі 824/509/19-а, від 27.11.2019 у справі 160/3114/19.

У зв`язку із зазначеним вище, суд дійшов висновку, що відображення в інтегрованій картці платника станом на 01.01.2022 боргу по єдиному внеску в сумі 9595,30 грн (нарахування за 2020 рік) є протиправним, а як наслідок, і відмова приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника по податку 70710400000 (єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) в ДПІ 2526 (Гу ДПС у Чернігівській області (м. Чернігів) є неправомірною та підлягає скасуванню.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі № 242/3391/17 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність приведення облікових даних позивача у відповідність із дійсним станом розрахунків з бюджетом, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача забезпечити приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника по податку 70 71040000 0 (Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) в ДПІ 2526 (ГУ ДПС у Чернігівській області (місто Чернігів) ОСОБА_1, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо інших аргументів, наведених сторонами, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду поніс судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 992,40 грн.

Отже, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 992,40 грн підлягаю стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 5, 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника - ОСОБА_1 по податку 70 71040000 0, що викладена у листі від 11.02.2022 № 1799/6/25-01/24-07-15.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області забезпечити приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника по податку 70 71040000 0 (Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну діяльність (22%) в ДПІ 2526 (ГУ ДПС у Чернігівській області (місто Чернігів) ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, зазначених у даному рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору за подання позову.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Дата складення повного рішення суду - 01.08.2022.

Суддя Підпис Ю. О. Скалозуб

Згідно з оригіналом

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення суду від 01.08.2022 законної сили не набрало.

Помічник судді Л. Ю. Алійник

01.08.2022