Ухвала

від 01.08.2022 по справі 620/3450/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 серпня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/3450/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін клопотання представника відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі за позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство ''Чернігівбудінвест'' Чернігівської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю ''Еко Комфорт Групп'' про визнання протиправним та скасування пункту рішення, скасування наказу, містобудівних умов та обмежень,

У С Т А Н О В И В:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.11 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.11.2021 №712 «Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок»;

- скасувати наказ управляння архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 18.11.2021 №253-М «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки»;

- скасувати містобудівні умови і обмеження №02-01/253, видані управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради 18.11.2021, відомості про які внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером MU01:8900-7579-6852-0276, видані КП «Чернігівбудінвест» для нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом на розрізі вулиць Київської та Гончої в м. Чернігові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2022 справу передано для розгляду судді Лобану Д.В.

23.05.2022 на підставі розпорядження керівника апарату суду №154, відповідно до пункту 1 рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 №6, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з неможливістю участі судді Лобана Д.В. у розгляді судової справи, що матиме наслідком порушення строку її розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2022 справа передана для розгляду судді Бородавкіній С.В.

Ухвалою судді від 15.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду надійшли клопотання представників Чернігівської міської ради та третьої особи про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю у прокурора права на звернення до суду з даним позовом. Зокрема, представниками сторін зазначено, що повноваження щодо звернення до суду з даним позовом належать головним інспекторам будівельного нагляду ДІАМ, а не безпосередньо Державній інспекції архітектури та містобудування України. За наведених обставин, керівником Чернігівської окружної прокуратури заявлено позов в інтересах неналежного позивача.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частин третьої і четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», положення частини третьої якої передбачають, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із абзацами першим - третім частини четвертої цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 у справі №1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), з`ясовуючи поняття «інтереси держави» зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до змісту позовної заяви, право на звернення до суду керівником Чернігівської окружної прокуратури обґрунтовувано тим, що компетентним органом не вживаються заходи протягом розумного строку після того, як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До 13 березня 2020 року таким органом була ДАБІ України, проте вона була ліквідована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Також цією постановою було утворено Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено:

Державну інспекцію містобудування України (ДІМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

Державне агентство з технічного регулювання у містобудуванні України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань технічного регулювання у сфері містобудування.

Затверджено Положення про Державну інспекцію містобудування України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Затверджено Положення про ДІАМ України.

Ліквідовано: Державну інспекцію містобудування (ДІМ); Державну сервісну службу містобудування.

Підсумовуючи вказане, суд зазначає, що станом на час звернення прокурора до суду із цим позовом (21.02.2022) уповноваженим державним органом, який має здійснювати державний архітектурно-будівельний нагляд у сфері містобудівної діяльності, у відповідності до вимог статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, є ДІАМ України.

При цьому суд наголошує, що спірні правовідносини стосуються саме сфери державного архітектурно-будівельного нагляду, а не державного архітектурно-будівельного контролю (стаття 41 «Про регулювання містобудівної діяльності»), як сукупності заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, який здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

З огляду на викладене, факт незвернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує і свої повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що у керівника Чернігівської окружної прокуратури виникли підстави для звернення до суду з даним позовом в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи вищевикладене, клопотання представників Чернігівської міської ради та третьої особи про закриття провадження у справі є необґрунтованим та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотань про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст складено 02.08.2022.

Суддя С.В. Бородавкіна