Постанова

від 01.08.2022 по справі 420/23462/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/23462/21

Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення: 25.04.2022р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ».

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UА500159/2021/000005/1 від 05.09.2021р., №UА500150/2021/000007/1 від 09.09.2021р., №UА500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021р., №UА500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021р. та №UА500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021р.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500150/2021/00065 від 05.09.2021р., №UА500150/2021/00069 від 09.09.2021р., №UА500150/2021/00084 від 27.09.2021р., №UА500150/2021/00094 від 01.10.2021р. та №UА500150/2021/00096 від 02.10.2021р.,

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на користь ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» суму сплаченого судового збору в розмірі 17 357,14 грн.

15.04.2022р. ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» звернулося до суду першої інстанції із заявою, в порядку ст.252 КАС України, про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 56 000,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року заяву ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» задоволено частково.

Стягнуто з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що витрати на правничу допомогу є завищеними та стягнення витрат у заявленому розмірі не відповідає критеріям розумності, спів розмірності.

Апелянт стверджує, що при відсутності клопотання Одеської митниці про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу суд не мав права самостійно зменшувати розмір таких витрат. Позивачем заявлено до відшкодування витрати на складання позову, збирання доказів та організацію подання позову до суду, які є очевидно неминучими та необхідними для розгляду справи. При цьому, суду надано належні докази реальності понесення ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» витрат на правничу допомогу у заявленому до відшкодування розмірі, що у відповідності до ст.139 КАС України є підставою для їх стягнення.

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» просить скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2022р. в частині незадоволених вимог товариства про стягнення витрат на правничу допомогу, з прийняттям у справі нового додаткового рішення, яким стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 56 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022р. №09, наказом голови П`ятого апеляційного адміністративного суду №9-до/с від 28.02.2022р., з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П`ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану, встановлено особливий режим роботи. У зв`язку з цим, розгляд справи вирішено проводити у порядку письмового провадження, про що сповіщено сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року по справі №160/6899/20 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі №380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 жовтня 2021 року між адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «АЛЬФА-ЛІГАЛ» та ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого є представлення і захист Адвокатським об`єднанням інтересів Клієнта у судових, правоохоронних та інших органах державної влади і місцевого самоврядування, перед юридичними і фізичними особами. За надану правничу допомогу Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню гонорар у строки і порядку передбачені чинним Договором.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що гонорар Адвокатського об`єднання, порядок та умови його сплати встановлюється згідно з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та визначається сторонами у додатковій угоді.

Згідно Додаткової угоди №1 від 08.10.2021р. до Договору про надання правничої допомоги від 08.10.2021р. гонорар за надання правничої допомоги, яка передбачена п.1.1. Договору, складає 2 000,00 грн. за годину витраченого робочого часу.

Згідно детального опису наданих послуг від 13.04.2022р. та акту про надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 08.10.2021р., Адвокатським об`єднанням було надано Клієнту наступні послуги:

зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиці (4 години) - 8 000,00 грн.;

збір доказів для подачі позовної заяви до суду (6 годин) - 12 000,00 грн.;

підготовка та подача позовної заяви до суду (11 годин) - 22 000,00 грн.;

підготовка відповідей на відзив (6 годин) - 12 000,00 грн.;

підготовка заяв, клопотань до суду в інтересах клієнта (1 година) - 2 000,00 грн.

Всього 28 годин - 56 000 грн.

На підтвердження сплати Клієнтом адвокатських послуг за надання правничої допомоги, представником позивача надано платіжне доручення №7091 від 14 квітня 2022 року на суму 56 000,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково клопотання ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» про стягнення понесених витрат на правничу допомогу, зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Враховуючи додані до справи докази понесення позивачем судових витрат, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів, а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на підготовку процесуальних документів, подання позову, враховуючи також інші критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч.5 ст.134 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки враховуючи визначену Додатковою угодою №1 від 08.10.2021р. до Договору про надання правничої допомоги від 08.10.2021р. вартість надання послуг адвокатом на рівні 2000,00 грн. за годину надання послуги, присудження судом з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу є дещо заниженим.

Визначення вартості години роботи є питанням, яке погоджується сторонами при укладенні договору про надання правової допомоги та залежить, в тому числі, від професійних здібностей та досвіду адвоката, що впливає на оцінку її вартості, фінансового стану сторони у справі та значення справи для цієї сторони.

Водночас, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.

Представлений адвокатом на розгляд суду обсяг матеріалів був достатнім для вирішення судом справи.

Разом з цим, в даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, наслідком чого є розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Витрати на збирання доказів та організація подання позову до суду фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову.

У зв`язку з цим, колегія суддів доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на рівні 56 000,00 грн. є завищеним. Оцінка змісту позовної заяви та зібраних доказів не підтверджує співмірність витраченого на їх підготовку часу протягом 28 годин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Також, колегія суддів враховує, що предметом спору в даній справі є 5 рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, за якими загальна сума надміру сплачених позивачем митних платежів становить 400 475,53 грн.

Разом із цим, розмір вартості правничої допомоги адвоката визначено у розмірі 56000,00 гривень, що, на думку колегії суддів, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

До того ж, стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

У зв`язку з цим, на думку колегії суддів, справедливим і обґрунтованим до відшкодування на користь позивача витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, є розмір цих витрат 15 000,00 грн.

Що ж до посилань апелянта на те, що при відсутності клопотання Одеської митниці про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу суд не мав права самостійно зменшувати розмір таких витрат, то колегія суддів вважає їх помилковими. Як слідує з аналізу положень частини сьомої статті 134 КАС України, яка визначає, що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, вказана норма не наділена імперативним характером.

Такий висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.07.2022р. по справі №758/2977/18.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» задовольнити частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року змінити шляхом викладення абзацу другого його резолютивної частини в наступній редакції:

«Прийняти по справі №420/23462/21 додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» (вул. Каманіна, 2/2, м. Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 39418117) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 серпня 2022 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук