Ухвала

від 02.08.2022 по справі 363/2188/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" серпня 2022 р. Справа № 363/2188/22

УХВАЛА

03 серпня 2022 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» в особі директора Недашківського Руслана Михайловича, треті особи Профспілкова професійна спілка учнів державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище», Департамент освіти і науки України Київської обласної державної адміністрації, Громадська організація «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні», про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

пред`явлену заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Зокрема, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошові оцінці.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Так, у своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 серпня 2022 року по дату ухвалення судового рішення. Проте суму такого стягнення в позові не визначено.

У той же час, розмір середньої заробітної плати має обчислюватися згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Однак, доказів розміру отриманої позивачем заробітної плати за останні два календарні місяці роботи перед звільненням суду не подано.

Крім того, позивач не позбавлений можливості отримати докази та здійснити вказаний розрахунок на момент подання позовної заяви до суду та визначити ціну позову сумою, яка стягується.

Проте цінупозову щодовимог майновогохарактеру (простягненнясереднього заробітку за час вимушеного прогулу) згідно вимог ч. 1 ст. 176 та п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позові не зазначено.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру, передбачено справляння судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше ніж 992 грн. 40 коп. та не більше 12 405 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Крім того, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 15 лютого 2021 року справа № 372/4328/19).

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленими ним позовними вимогами щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також, відповідно до частин першої та четвертої статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справі на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Разом з тим, в позові не обґрунтовано, на які права або обов`язки Профспілкової професійної спілки учнів державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» та Громадської організації «Правозахисна організація «Боротьба з корупцією в Україні» щодо однієї із сторін може вплинути рішення в цій справі.

Таким чином позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви, шляхом подання уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову щодо вимоги майнового характеру, в кількості учасників справи та для суду, та надати оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1 (одного) відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше ніж 992 грн. 40 коп. та правильно визначити процесуальне становище сторін у справі.

Відтак відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

ухвалив:

позовну заяву залишити без руху.

Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя