Рішення

від 31.07.2022 по справі 909/563/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2022 року справа № 909/563/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича та за відсутності представників сторін, третьої особи у зв`язку з їх неявкою в судове засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Інвест Україна", м. Луцьк

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Праймсервіс-Плюс", м. Луцьк

про скасування державної реєстрації земельної ділянки

встановив: 10 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Інвест Україна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073га, розташованої за адресою вул. Кафедральна, 10, м. Луцьк, Волинська область.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2021р. (справа №909/563/21) визначену позовну заяву та додані до неї документи було постановлено передати за виключною підсудністю на розгляд Господарському суду Волинської області.

Позовна заява ТОВ "Прайм Інвест Україна" з додатками документів надійшла до Господарського суду Волинської області 08 липня 2021 року та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2021р. була розподілена для розгляду судді Войціховському В.А.

Ухвалою від 13.07.2021р. позовну заяву ТОВ "Прайм Інвест Україна" було прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 09.08.2021р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали, витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області документацію, що стала підставою до здійснення державним кадастровим реєстратором Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Фалько В.Б. державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку, Волинської області, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га.

02 серпня 2021 року до суду від ГУ Держгеокадастру у Івано-Франківській області за №9-9-0.6-4290/0/2-21 від 30.07.2021р. надійшло повідомлення про неможливість виконання вимог ухвали від 13.07.2021р. в частині надання витребуваних матеріалів у зв`язку з їх відсутністю. При цьому засвідчено, що постановою КМУ від 03.06.2020р. №455 затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Відповідно до п.п. 8-11 Тимчасового порядку, за принципом екстериторіальності, заява про державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку, Волинської області, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га, опрацьовувалася державним кадастровим реєстратором Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Фалько В.Б. Згідно з п. 12 Тимчасового порядку, після здійснення дій, зазначених у п. 9 цього Порядку, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку повертається заява із сформованими документами територіальному органу Держгеокадастру за місцем їх подання або територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг, зазначеного у заяві, якщо така заява подавалася згідно з п. 6 цього Порядку. Після завершення опрацювання відповідної заяви, вона не відображається у робочому електронному кабінеті державного кадастрового реєстратора, котрий здійснював її розгляд, а переміщається в електронний кабінет державного кадастрового реєстратора в межах компетенції якого знаходиться земельна ділянка.

В підготовчому судовому засіданні, котре відбулось за присутності представника позивача 09.08.2021р., судом було постановлено відображену в протоколі засідання ухвалу про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Праймсервіс-Плюс", відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні на 13.09.2021р., встановлення сторонам/учасникам строків на подання визначених положеннями ГПК України письмових пояснень, заперечень, клопотань. Про відповідну процесуальну дію відповідача та третю особу було повідомлено шляхом направлення на їх адреси ухвали від 09.08.2021р.

Також 09 серпня 2021 року відповідною ухвалою було витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Волинській області документацію, що стала підставою до здійснення державним кадастровим реєстратором Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Фалько Василем Богдановичем державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку, Волинської області, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га.

17 серпня 2021 року на адресу суду від ГУ Держгеокадастру у Івано-Франківській області за №9-9-0.62-4569/0/2-21 від 17.08.2021р. надійшов відзив на позовну заяву ТОВ "Прайм Інвест Україна".

У зазначеному відзиві відповідач позов заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні, засвідчує, що звернення ТОВ "Прайм Інвест Україна" до суду з позовом є передчасним, позивачем не доведено факту порушення його прав щодо земельної ділянки, відсутні підстави захисту таких прав у судовому порядку. Зауважує, що позивачем не надано жодних доказів, котрі б підтверджували факт часткового накладання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га по вул. Кафедральна, 10-а, а вся позовна заява побудована на припущеннях, та нічим не обґрунтованих твердженнях.

Ухвалою, відображеною в протоколі проведеного 13.09.2021р. за участю представника позивача підготовчого судового засідання, судом було продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів до 11.10.2021р., відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 29.09.2021р., продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву. Про відповідну процесуальну дію відповідача та третю особу було повідомлено ухвалою від 13.09.2021р.

13 вересня 2021 року на адресу суду від ГУ Держгеокадастру у Волинській області із супровідним листом від 27.08.2021р. №9-3-0.2-4860/2-21 на виконання ухвали від 09.08.2021р. надійшла сформована в електронному вигляді документація із землеустрою, котра стала підставою для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:154:0002 в Державному земельному кадастрі.

Відповідь ТОВ "Прайм Інвест Україна" від 16.09.2021р. на відзив на позовну заяву до суду надійшов 17.09.2021р. Позивачем при цьому зауважується, що право на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно ТОВ "Прайм Інвест Україна", визнається законом та її власником, а тому вимоги, викладені у позові є повністю підставними, вмотивованими та відповідають чинному законодавству, спрямовані на ефективний захист прав та інтересів товариства під час реалізації останніх у встановленому законом порядку, жодним чином не порушують права та інтереси держави і третіх осіб, покликані усунути порушення норм законодавчих актів, що виникли у зв`язку з проведенням реєстрації земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку з кадастровим номером 0710100000:11:154:0002 площею 0,1073 га. Наведені у відзиві відповідачем доводи не узгоджуються з фактичними обставинами та не можуть бути взятими до уваги при розгляді справи.

Ухвалою від 29.09.2021р. судом було задоволене клопотання ТОВ "Прайм Інвест Україна", призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено питання:

- "Чи накладається земельна ділянка загальною площею 0,1073 га., кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а, на земельну ділянку площею 0,0687 га. на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку, яка надана КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №000198 від 03.01.1997р.? В разі накладення зазначити площу, межі та конфігурацію накладення земельних ділянок"?

- "Який розмір та конфігурація меж земельної ділянки необхідні для обслуговування розташованої на ній адміністративної будівлі (адреса будівлі: вул. Кафедральна, 10, м. Луцьк)"?

При цьому на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено, зобов`язано експерта подати Господарському суду Волинської області експертний висновок в письмовій формі.

Ухвалою від 25.11.2021р., з метою розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, а також клопотання ТОВ "Прайм Інвест Україна" про витребування доказів, провадження у справі було поновлено з 02.12.2021р., відповідні клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.12.2021р.

Ухвалою від 02.12.2021р.:

- за клопотанням експерта було погоджено термін проведення судової земельно-технічної експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів, при цьому у межах розумного строку;

- витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та зобов`язано останнє в найкоротші терміни надати суду поземельну книгу в паперовому варіанті на земельну ділянку площею 0,1073 га, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, яка знаходиться за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку;

- витребувано в Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" та зобов`язати останнє в найкоротші терміни надати суду оригінал Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВЛ № 000198 від 03.01.1997, площею 0,0687 га, розташованої за адресою: вул. Кафедральна, 10, у м. Луцьку;

- забезпечено безперешкодний доступ до об`єктів дослідження, а саме до земельної ділянки загальною площею 0,1073 га., кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а, а також до земельної ділянки площею 0,0687 га. на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку;

- повідомлено учасників справи про проведення експертного дослідження об`єктів 24 січня 2022 року о 10:00 год. за адресами: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а; вул. Кафедральна, 10, у м. Луцьку;

- зауважено на необхідності учасникам справи забезпечити доступ судовому експерту та належні умови праці до визначених земельних ділянок та забезпечити присутність їх законних представників при дослідженні об`єктів;

- зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

22.12.2021р. із супровідним листом №5445 від 20.12.2021р. на адресу суду від КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" надійшов оригінал Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №00198 від 03.01.1997р., площею 0,0687 га, розташованої у м. Луцьку по вул. Кафедральна, 10.

Також 22.12.2021р. до суду із супровідним листом від 15.12.2021р. №9-3-0.2-6414/2-21 від ГУ Держгеокадастру у Волинській області надійшли матеріали поземельної книги в паперовому варіанті на земельну ділянку площею 0,1073 га, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002 у м. Луцьку по вул. Кафедральна, 10-а.

Із клопотанням від 10.01.2022р. про направлення експерту Волинського відділення Львівського НДІСЕ МЮ України оригіналу технічного паспорта на адміністративний будинок, розташований на земельній ділянці по вул. Кафедральна, 10, у м. Луцьку, 10 січня 2022 року до суду звернулось ТОВ "Прайм Інвест Україна".

Супровідним листом №909/563/21/157/22 від 11.01.2022р. визначені вище Державний акт, поземельна книга та технічний паспорт було направлено судом на адресу Волинського відділення Львівського НДІСЕ МЮ України.

04 липня 2022 року на адресу суду Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз із супровідним листом №2720/15/вих.-22/ЛЕП від 27.06.2022р. надійшли висновок експерта судової земельно-технічної експертизи №8775 від 27.06.2022р., виконаний за ухвалою про призначення експертизи від 29.09.2021р. за матеріалами господарської справи №909/563/21, а також первинно направлені судом експерту Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №00198 від 03.01.1997р., матеріали поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:154:0002, технічний паспорт на адміністративний будинок, розташований на земельній ділянці по вул. Кафедральна, 10, у м. Луцьку.

Відтак, ухвалою від 12.07.2022р. провадження у справі було поновлене, призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 21.07.2022р.

Ухвалою, відображеною в протоколі проведеного 21.07.2022р. за участю представника позивача підготовчого судового засідання, було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 01.08.2022р. Про відповідну процесуальну дію відповідача та третю особу було повідомлено шляхом направлення на їх адреси ухвали від 21.07.2022р.

У визначений судом день та час відповідач та третя особа, не дивлячись на належне їх повідомлення про розгляд справи судом по суті, уповноважених представників в судове засідання не направили, причини неможливості явки представників до суду не повідомили.

Із клопотанням про розгляд справи по суті за відсутності представника та повне підтримання пред`явлених позовних вимог 01 серпня 2022 року до суду звернулось ТОВ "Прайм Інвест Україна".

Приймаючи до уваги тривалість перебування даної справи в провадженні суду, наявність в матеріалах справи мотивованих пояснень позивача та відповідача стосовно позовних вимог та правової позиції сторін, з огляду на наявний у справі висновок експерта, судом прийнято рішення стосовно можливості розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

При цьому взято до уваги висновки, здійснені за результатами аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема, стосовно того, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати саме суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглянувши матеріали справи, суд, оцінюючи зібрані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення пред`явлених позовних вимог.

При цьому, оцінюючи позицію сторін, викладену останніми у наданих суду заявах та поясненнях, досліджуючи матеріали справи, надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, спростовуючи та відхиляючи, а також підтримуючи ту чи іншу позицію сторін, викладену в обґрунтування пред`явленого позову та у заперечення позовних вимог, суд засвідчує наступне:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03 січня 1997 року відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів №547 від 31.10.1996р. "Про закріплення земельних ділянок в постійне користування підприємствам та організаціям міста", зареєстрованому на той час за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10, Волинському обласному бюро технічної інвентаризації (на даний час Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації") за серією ІІ-ВЛ №000198 було видано та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №216, Державний акт на право постійного користування землею, в межах плану землекористування, загальною площею 0,0687 га для обслуговування адміністративної споруди.

Відтак, з моменту видачі відповідного Державного акту (03.01.1997р.) постійним користувачем земельної ділянки площею 0,0687 га у м. Луцьку по вул. Кафедральній, 10, виступало Волинське обласне бюро технічної інвентаризації (КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"), на якій знаходилось належне підприємству нерухоме майно - адміністративна будівля площею 348,3 кв.м.

05 травня 2011 року виконавчим комітетом Луцької міської ради, на підставі його ж рішення від 29.04.2011р. №326-1, Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Парк" (код ЄДРПОУ 37669472) було видано Свідоцтво про право власності на адміністративний будинок /А-1/, загальною площею 348,3 кв.м., який знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10.

Перебування визначеного нерухомого майна у приватній власності ТОВ "Прем`єр Парк" вбачається також із Дубліката втраченого засвідченого вище Свідоцтва про право власності від 05.05.2011р., виданого виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 11.06.2012р. на підставі його ж рішення від 07.06.2012р. №389-1.

Відтак, з моменту видачі відповідного Свідоцтва (05.05.2011р.) власником адміністративного будинку /А-1/, загальною площею 348,3 кв.м. за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10, який розташований на земельній ділянці площею 0,0687 га у м. Луцьку по вул. Кафедральній, 10, користувачем котрої виступало Волинське обласне бюро технічної інвентаризації (КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"), виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Парк".

01 грудня 2020 року на підставі Акту прийому-передачі нерухомого майна, яке передається до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Інвест Україна", посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Рачковою Т.О. та зареєстрованого в реєстрі за №№3635, 3636, Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Парк" (код ЄДРПОУ 37669472), на виконання рішення №1 одноосібного власника (засновника) ТОВ "Прайм Інвест Україна" від 27.11.2020р. було передано належну на праві придатної власності, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Інвест Україна" (код ЄДРПОУ 44145099), прийнято до статутного капіталу товариства нерухоме майно: адміністративний будинок /А-1/, загальною площею 348,3 кв.м. за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №235278660, сформованим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Рачковою Т.О. 03.12.2020р., підтверджується державна реєстрація 01 грудня 2020 року права власності на означене вище нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2238570907101) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Інвест Україна" (код ЄДРПОУ 44145099).

Відтак, з моменту вчинення відповідної реєстраційної дії (01.12.2020р.) та по даний час, власником адміністративного будинку /А-1/, загальною площею 348,3 кв.м. за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10, який розташований на земельній ділянці площею 0,0687 га у м. Луцьку по вул. Кафедральній, 10, користувачем котрої виступало Волинське обласне бюро технічної інвентаризації (КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"), є Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Інвест Україна".

Згідно ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 22 ЗК України, в редакції, що діяла на момент виникнення права на користування земельною ділянкою на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку, зазначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Стаття 23 ЗК України в редакції, що діяла на момент виникнення права на користування земельною ділянкою на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку зазначає, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч.ч 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка 'вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.

Згідно ч.ч. 9, 10 ст.79-1 ЗК України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або особи, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що розробляється для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з метою передачі її в оренду в порядку управління спадщиною, або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції Кодексу станом на 05.05.2011р. - дата видачі ТОВ "Прем`єр Парк" Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та станом на 01.12.2020р. - дата державної реєстрації права власності на нерухомість за ТОВ "Прайм Інвест Україна"), до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Отже, право користування (оренди) земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", на підставі документів, які підтверджують набуття права на земельну ділянку.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

Згідно з висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі №921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України), особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Тобто особа, яка набула право власності на нерухоме майно, фактично стає користувачем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому право користування цією земельною ділянкою щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором (документом), на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №915/672/17, від 17.04.2018р. у справі №922/2883/17, від 30.05.2018р. у справі №908/1990/17, від 05.06.2018р. у справі №920/717/17, від 20.06.2018р. у справі №913/661/17, від 27.06.2018р. у справі №921/613/17-г/17, від 05.09.2018р. у справі №904/9027/17, від 04.10.2018р. у справі №904/326/18, від 04.06.2019р. у справі №914/1925/18, від 26.11.2019р. у справі №917/92/19.

Також подібна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, право попереднього власника або користувача землі припиняється в силу прямої вказівки закону, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право на землю, набуває таке право користування земельною ділянкою без повторного вирішення питання надання земельної ділянки, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі №922/3655/17, від 05.09.2018р. у справі №904/9027/17, від 07.11.2018р. у справі №910/20774/17, від 29.11.2018р. у справі №915/1416/17, від 06.12.2018р. у справі №902/1592/15, від 27.02.2019р. у справі №913/661/17, від 06.03.2019р. у справі №914/2687/17, від 04.06.2019р. у справі №914/1925/18, від 26.11.2019р. у справі №917/92/19.

Таким чином, після проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості до нового власника нерухомого майна в повній мірі переходять права користування попереднім власником земельною ділянкою на котрій таке майно знаходиться.

В даному аспекті судом засвідчується, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (стаття 36 та частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці, або ж переходу прав на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку від однієї особи до іншої повноваження користувача земельної ділянки припиняються у відповідній частині щодо попереднього власника майна, однак, виникають та діють надалі на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також відповідні права щодо земельної ділянки, на якій це майно розміщене, зокрема, відповідні права та обов`язки власника (користувача).

При цьому суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна власника (користувача) земельної ділянки відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення відповідних правовідносин, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Підсумовуючи викладене, суд також констатує, що з моменту видачі Державного акту (03.01.1997р.) постійним користувачем земельної ділянки площею 0,0687 га у м. Луцьку по вул. Кафедральній, 10, виступало Волинське обласне бюро технічної інвентаризації (КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"), на якій знаходилось належне підприємству нерухоме майно - адміністративна будівля площею 348,3 кв.м.

Право користування землею у КП "Волинське ОБТІ" припинилось, а у ТОВ "Прем`єр Парк", в силу закону виникло, у зв`язку з обставинами, за котрих 05.05.2011р. виконавчим комітетом Луцької міської ради, на підставі рішення від 29.04.2011р. №326-1, ТОВ "Прем`єр Парк" було видано Свідоцтво про право власності на адміністративний будинок /А-1/, загальною площею 348,3 кв.м., який знаходиться на цій же земельній ділянці, у м. Луцьку, по вул. Кафедральна, 10.

В подальшому право користування земельною ділянкою у ТОВ "Прем`єр Парк" припинилось, а у ТОВ "Прайм Інвест Україна" в силу закону виникло та на даний час триває, у зв`язку з обставинами, за котрих 01.12.2020р. на підставі Акту прийому-передачі нерухомого майна, товариством "Прем`єр Парк" було передано належне йому на праві приватної власності, а товариством "Прайм Інвест Україна", прийнято до статутного капіталу, нерухоме майно (адміністративний будинок /А-1/, загальною площею 348,3 кв.м. за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10), розташоване на земельній ділянці площею 0,0687 га у м. Луцьку по вул. Кафедральній, 10.

Здійснюючи відповідні висновки судом приймається принцип неподільності земельної ділянки у зв`язку з відчуженням об`єкту нерухомості, який знаходиться на цій земельній ділянці.

Судом встановлено і ті обставини, за котрих у відповідь на звернення позивача щодо надання в оренду земельної ділянки на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку, Луцька міська рада у своєму листі від 03.02.2021р. №1.1-16/615/2021 зазначила, що товариство вправі оформити речове право на земельну ділянку площею 0,0687 га. на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку після припинення Волинським обласним бюро технічної інвентаризації права постійного користування вказаною земельною ділянкою. Із зазначено листа також вбачається розгляд Луцькою міською радою питання надання суміжної земельної ділянки ТОВ "Праймсервіс-Плюс", яке володіє нерухомим майном на вул. Кафедральній, 10-а у м. Луцьку.

Окрім того, рішенням Луцької міської ради від 26.02.2020р. №70/61 ТОВ "Праймсервіс-Плюс" було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень на вул. Кафедральній, 10-а у м. Луцьку.

На підставі зазначеного рішення Луцької міської ради Приватним підприємством "Луцькземресурс", на замовлення ТОВ "Праймсервіс-Плюс", було виготовлено топографо-геодезичну зйомку земельної ділянки та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Кафедральній, 10-а, у м. Луцьку. Визначена дія, на думку позивача, була здійснена без врахування даних (площі, конфігурації та розмірів меж) земельної ділянки на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку.

При цьому, як стверджує ТОВ Прайм Інвест Україна" у позові, землевпорядна організація визначила межі новоутвореної земельної ділянки на відстані 40 сантиметрів від стін приміщення, що перебуває у власності позивача, чим порушила норми ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" щодо мінімальної відстані між будинками, будівлями та спорудами до меж земельних ділянок, протипожежних розривів тощо.

З інформації, що перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті Публічна кадастрова карта України, ТОВ "Прайм Інвест Україна" стало відомо, що 28.10.2020р. державним кадастровим реєстратором Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Фалько В.Б. було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку, Волинської обл., кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га.

План земельної ділянки на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку, що міститься в Державного акті на право постійного користування землею II-BЛ №000198 від 03.01.1997р. з нанесеними розмірами та план адміністративної будівлі, що перебуває у власності позивача з вказаними її зовнішніми розмірами, на переконання ТОВ "Прайм Інвест Україна", дають змогу стверджувати наявне часткове накладання на неї спірної земельної ділянки, на вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га.

Відтак, реєстрація державним кадастровим реєстратором Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Фалько В.Б. в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1073 га., кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, м. Луцьк, проект землеустрою щодо відведення якої був розроблений з порушеннями, на думку позивача, призвела до порушення чинного законодавства та права позивача на оформлення речового права на земельну ділянку, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, в необхідному та належному йому обсязі, та, в свою чергу, виступила підставою для звернення ТОВ "Прайм Інвест Україна" до суду з відповідним позовом.

Розглядаючи спір стосовно викладених обставин, суд засвідчує, що статтею 2 Закону України "Про землеустрій" визначено, що призначення землеустрою, поміж іншого, є встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Згідно п. г) ч. 1 ст. 6 Закону України "Про землеустрій", землеустрій базується, зокрема, на принципах створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.5 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначається, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельній ділянці, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Ведення Поземельної книги врегульовано статтею 25 Закону України "Про державний земельний кадастр" та Порядком ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Згідно частин другої та третьої статті 25 Закону України "Про державний земельний кадастр", поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 57 Порядку ведення державного земельного кадастру визначено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156 цього Порядку.

Відповідно до пункту 60 Порядку, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За положеннями п. 61 Порядку, скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відтак, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та внесення змін до Державного земельного кадастру можливе після ухвалення рішення про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та записів поземельної книги.

Згідно статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З огляду на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Як вже засвідчувалось судом, ухвалою від 29.09.2021р. було задоволене клопотання ТОВ "Прайм Інвест Україна" та призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено питання:

- "Чи накладається земельна ділянка загальною площею 0,1073 га., кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а, на земельну ділянку площею 0,0687 га. на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку, яка надана КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №000198 від 03.01.1997р.? В разі накладення зазначити площу, межі та конфігурацію накладення земельних ділянок"?

- "Який розмір та конфігурація меж земельної ділянки необхідні для обслуговування розташованої на ній адміністративної будівлі (адреса будівлі: вул. Кафедральна, 10, м. Луцьк)"?

04 липня 2022 року на адресу суду Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз із супровідним листом №2720/15/вих.-22/ЛЕП від 27.06.2022р. було скеровано висновок експерта Ніни Трунової №8775 від 27.06.2022р. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 29.09.2021р.

Відповідно до визначеного висновку, об`єктами дослідження виступили земельна ділянка загальною площею 0,1073 га, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а, а також земельна ділянка площею 0,0687 га, розташована на вул. Кафедральна, 10 у м. Луцьку, яка надана КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №000198 від 03.01.1997р.

Стосовно ініційованого до вирішення експертом першого питання (накладення земельних ділянок), експертом було встановлено, що відповідно до Технічного звіту з топографо-геодезичних робіт для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Кафедральна, 10, 10-а, м. Луцька (замовник: ТОВ "Прайм Інвест Україна"), виконаного ПП "Луцькземресурс", загальна фактична площа земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10-а, становить 0,1073 га; загальна фактична площа земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10, становить 0,0693 га.

Розміри та конфігурація земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10, внесені до Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ВЛ №000198 від 03.01.1997р., відповідають розмірам та конфігурації земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10, внесеним до Технічного звіту з топографо-геодезичних робіт для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Кафедральна, 10, 10-а, м. Луцька. При цьому площа земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10, надана у постійне користування для обслуговування адміністративної споруди 0,0687 га, а фактична площа земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10, складає 0,0693 га.

Технічний звіт з топографо-геодезичних робіт для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Кафедральна, 10, 10-а, м. Луцька, виконаний ПП "Луцькземресурс", внесено в електронну карту Луцької МТГ 14.12.2021р.

Дослідження питання проводилося за результатами проведеного огляду досліджуваних земельних ділянок та наданим експерту матеріалам: графічних матеріалів, проектів землеустрою, технічного звіту та наявних каталогів координат. Встановлено відсутність перетину площин, а, отже, і накладання земельних ділянок вул. Кафедральна, 10 та вул. Кафедральна, 10-а у м. Луцьку.

За результатами проведеного дослідження здійснено висновок, відповідно до котрого, накладання земельної ділянки загальною площею 0,1073 га, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а, на земельну ділянку площею 0,0687 га (0,0693 га) на вул. Кафедральній, 10 у м. Луцьку, яка надана КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" на праві постійного користування згідно Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №000198 від 03.01.1997р. не виявлено.

Стосовно ініційованого до вирішення другого питання (щодо необхідних позивачу для обслуговування приміщення розміру та конфігурації меж земельної ділянки), експертом було засвідчено наступне:

Відповідно до Технічного звіту з топографо-геодезичних робіт для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Кафедральна, 10, 10-а, м. Луцька (замовник: ТОВ "Прайм Інвест Україна"), виконаного ПП "Луцькземресурс", загальна площа земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10-а становить 0,1073га; загальна фактична площа земельної ділянки по вул. Кафедральна, 10, становить 0,0693 га.

За результатами проведеного дослідження накладання земельної ділянки загальною площею 0,1073 га, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а, на земельну ділянку площею 0,0687 га (0,0693 га) на вул. Кафедральній, 10 у м. Луцьку, яка надана КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №000198 від 03.01.1997р. не виявлено.

При проведенні обстеження досліджуваних земельних ділянок встановлено, що: відмостка від зовнішньої стіни адмінприміщення до межі з земельною ділянкою кадастровий номер 07100000:11:154:0002 становить від 0,32 м до 0,61 м.

Проте, відповідно до вимог державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", а саме п. 6.1.41 (При розміщені будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни будинку слід приймати не менше 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгодження згідно вимог ДБН В. 1.1 -25.)

З метою забезпечення необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів та здійснення обслуговування будівлі необхідно встановити сервітут завширшки 1,5 метра від південної стіни адмінприміщення (в тому числі ширина карнизу 0,5 м.).

Крім того, у користувача земельною ділянкою по вул. Кафедральна, 10, відсутній проїзд до адміністративної будівлі.

З метою забезпечення п. 3.22 Державних будівельних норм ДБН 360- 92**, інших будівельних норм і правил та враховуючи історичність забудови, необхідно також встановити сервітут для проїзду, відповідно ст.ст. 98-102 Земельного кодексу, ст.ст. 401-403 Цивільного кодексу України.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що для обслуговування адміністративного будинку (літер А-1), розташованого по вул. Кафедральна, 10 в м. Луцьку не вистачає наявної земельної ділянки. Розмір та конфігурація меж земельної ділянки, необхідної для обслуговування розташованої на ній адміністративної будівлі зображені загальній схемі розташування сервітутів необхідних для обслуговування будівлі. Площа сервітутів зображена на рисунку сервітутів з вказанням сторін в метрах, яка становить 52 кв.м. та 46 кв.м.

З урахуванням викладеного, експерт пропонує встановити сервітути для догляду за адмінбудинком і здійснення його поточного ремонту та для влаштування проїзду до адміністративної будівлі:

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Здійснивши за наслідками судового засідання перевірку та надавши оцінку експертному висновку Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №8775 від 27.06.2022р. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 29.09.2021р., суд встановив, що: при призначенні та проведенні експертизи було додержано вимоги чинного законодавства; обставини, які виключали б участь експерта у справі відсутні; наявна належна компетентність експерта та відсутні факти виходу експертом за межі визначених законодавчими актами України повноважень; наявний факт повноти відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; наявні підстави узгодженості між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; наявні обставини обґрунтованості експертного висновку та його узгодженості з іншими матеріалами справи.

Згідно положень ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00, суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Як вже було засвідчено, в обґрунтування пред`явлених до відповідача позовних вимог товариством "Прайм Інвест Україна" було покладено обставини, відповідно до котрих план земельної ділянки на вул. Кафедральній, 10, у м. Луцьку, що міститься в Державному акті на право постійного користування землею II-BЛ №000198 від 03.01.1997р. з нанесеними розмірами та план адміністративної будівлі, що перебуває у власності позивача з вказаними її зовнішніми розмірами, на переконання позивача, дають змогу стверджувати наявне часткове накладання на неї спірної земельної ділянки, на вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га.

Однак, на думку та переконання суду, визначені в обґрунтування позову обставини повністю спростовуються висновками експерта, наданими у відповідь на питання перше експертизи, відповідно до котрих, накладання земельної ділянки загальною площею 0,1073 га, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Кафедральна, 10-а, на земельну ділянку площею 0,0687 га (0,0693 га) на вул. Кафедральній, 10 у м. Луцьку, яка надана КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" на праві постійного користування згідно Державного акта на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №000198 від 03.01.1997р. не виявлено.

При цьому судом зауважується на відсутності в матеріалах справи інших документів та матеріалів, котрі б в тій чи іншій мірі підтверджували позицію ТОВ "Прайм Інвест Україна" стосовно протиправності дій Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, зокрема, під час здійснення державним кадастровим реєстратором Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Фалько Василем Богдановичем державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, у м. Луцьку, Волинської області, кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, площею 0,1073 га.

За таких обставин, враховуючи в загальному викладені положення та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. При цьому, реєстрація державним кадастровим реєстратором Відділу у Долинському районі Міськрайонного управління у Долинському районі та м. Болехові ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області Фалько В.Б. в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,1073 га., кадастровий номер 0710100000:11:154:0002, за адресою: вул. Кафедральна, 10-а, м. Луцьк, будь-яким чином не порушує прав та інтересів ТОВ "Прайм Інвест Україна".

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача.

Враховуючи прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід залишити за ТОВ "Прайм Інвест Україна".

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 232, 236-240 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

З врахуванням положень ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення

складено 03.08.2022р.

Суддя В. А. Войціховський

Рішення суду направити:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ ІНВЕСТ УКРАЇНА" (andrusiak.lawer@gmail.com; jeekinsboy@gmail.com);

- Головному управлінню Держгеокадастру в Івано-Франківській області (ivano-frankivsk@land.gov.ua);

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Праймсервіс - Плюс" (м. Луцьк, вул. Коперніка, 8а).