ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/34640/21
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦ" до Житомирської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови та рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "РЦ" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними і скасувати картку відмови Житомирської митниці Держмитслужби від 18.10.2021 №UA101020/2021/00918 та рішення про коригування митної вартості товарів від 18.10.2021 №UA101000/2021/000049/2.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що придбало у нерезидента на підставі зовнішньоекономічного контракту від 19 лютого 2019 року полімерні фікерти, фікерти абразивні, полірувальні круги тощо. У їх митному оформленні за ціною договору відповідачем було відмовлено через не підтвердження документально заявленої митної вартості. З такими висновками митного органу позивач не погоджується, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позов відповідач просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що у поданих документах містяться розбіжності і відсутні всі відомості щодо ціни товарів. Вказав, що методи визначення вартості товару 2а і 2б не могли бути застосовані у зв`язку із відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а 2в і 2г у зв`язку із відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. При цьому, митна вартість визначена за резервним методом та із врахуванням обмежень, передбачених частиною 3 статті 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній органами доходів та зборів митній вартості схожого товару з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У відповіді на відзив, позивач просить позов задовольнити, викладені у відзиві доводи є безпідставними.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 262 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступні обставини.
18 жовтня 2021 року позивачем було заявлено до митного оформлення придбані на підставі зовнішньоекономічного договору від 19 лютого 2019 року № JR19219 товари - фікерти абразивні L14 для граніту зі штучних матеріалів та фікерти з агломерованих штучних алмазів у поєднанні з частинами інших матеріалів, торговельна марка "JINSHAN", виробник : "Quanzhou Jinshan Stone Tools Technology Co, Ltd" "Jinshan Stone2, країна виробництва: Народна Республіка Китай.
З метою митного оформлення імпортованого товару Позивач в особі декларанта ОСОБА_1 подав до Житомирської митниці ДМС України митну декларацію від 18 жовтня 2021 року № UA101020/2021/018313 із заявленою Позивачем митною вартістю товарів.
Згідно з даними митної декларації від 18 жовтня 2021 року вартість партії товару:
№1. Фікертів абразивних L14 для граніту зі штучних матеріалів загальною вагою 24 750 кг. торговельної марки "JINSHAN", виробник : "Quanzhou Jinshan Stone Tools Technology Co, Ltd" "Jinshan Stone", країна виробництва: Народна Республіка Китай, становила 14 942 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок два) долари 88 центів СІЛА, або 393 623 (триста дев`яносто три тисячі шістсот двадцять три) гривні 85 копійок по курсу НБУ станом на 18 жовтня 2021 року, тобто 0,604 доларів США/кг товару.
№2. Фікертів з агломерованих штучних алмазів у поєднанні з частинами інших матеріалів загальною вагою 250 кг. торговельної марки "JINSHAN", виробник : "Quanzhou Jinshan Stone Tools Technology Co, Ltd" "Jinshan Stone", країна виробництва: Народна Республіка Китай, становила 1 028 (одну тисячу двадцять вісім) доларів 16 центів СІНА, або 27 079 (двадцять сім тисяч сімдесят дев`ять) гривень 47 коп. по курсу НБУ станом на 18 жовтня 2021 року, тобто 4,11 доларів США/кг товару.
Загальна вартість товару за митною декларацією становила 15 971 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят один) долар 04 центи США.
Для підтвердження заявленої митної вартості разом з митною декларацією було надано такі документи:
-зовнішньоекономічний договір (контракт) № JR19219 від 19.02.2019;
-пакувальний лист від 06.08.2021;
-рахунок-фактура (інвойс) № JS21400 від 06.08.2021;
-коносамент № COSU6309073970 від 14.08.2021;
-автотранспортна накладна CMR № 8359 від 14.10.2021 ;
-банківський платіжний документ № 21 від 28.09.2021.
На вимогу митного органу декларантом додатково надано:
-прайс-лист від 30.07.2021;
-комерційна пропозиція від 23.07.2021;
-копія митної декларації країни відправлення № 370820210000459108 від 10.08.2021.
За результатами опрацювання поданих документів відповідач встановив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
18.10.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2021/000049/2 та картку відмови Житомирської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2021/00918.
У рішенні зазначено, що при вивченні додатково наданих на підтвердження митної вартості документів було встановлено наступне:
Додатково наданий прайс-лист від 30.07.2021 не міг бути використаний, для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки для підтвердження ціни, як "дійсної вартості" товару у розумінні статті VII Угоди, митними органами можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. В даному випадку прайс-лист адресований конкретному покупцю, що не відображає дійсної ринкової вартості товару в країні його експорту.
Додатково надана копія митної декларації країни відправлення №370820210000459108 від 10.08.2021 не могла бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки подана на мові, яка не є мовою митних союзів, членомяких єУкраїна та мовою міжнародного спілкування. У зв`язкуіз зазначениммитний орган був позбавлений можливості перевірити відомості, що зазначені у даному документі.
Під час визначення митної вартості товару № 1 методи 2а і 26 не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД від 02.09.2021 №UA100160/2021/450062 - Вироби для шліфування та полірування природного каменю. Магнезіт (карборунд)агломерований в бакелитовій основі. Фікерти абразивні, #24-1320шт;Фікерти абразивні, #36-4800шт;Фікерти абразивні, #60-4800шт;Фікерти абразивні, #120-8400шт; Фікерти абразивні, #240- 3600шт; Фікерти абразивні, #320-3168шт;Фікерти абразивні, #600-720шт;Фікерти абразивні, #800-480шт; Фікерти абразивні, #1200- 360штТорговельна марка Jinshan БіопеВиробник Jiangnan New Hi-Tech Industrial ZoneKpama виробництвами і становить 1,32 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У подальшому товар було випущено у вільний обіг на підставі митної декларації UA101020/2021/018427 від 18.10.2021 із застосуванням фінансових гарантій у порядку, передбаченому ч, 7 ст. 55 Митного кодексу України. Сума фінансових гарантій - 149 429,12 грн.
Позивач, вважаючи такі рішення і картку відмови протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (Покупець) придбав у компанії "QUANZHOU JINSHAN STONE TOOLS TECHNOLOGY LIMITED CO." (Китай) (Продавець) на підставі контракту № JR19219 від 19 лютого 2019 року товар № 1 "фікерти абразивні L14 для граніту з штучних матеріалів" і № 2 "фікерти з агломерованих штучних або природніх алмазів у поєднанні з частинами з інших матеріалів".
Згідно з контрактом, товар поставляється на умовах Інкотермс 2010. Товар і асортимент кожної партії зазначається в рахунку-фактурі (інвойс), який оформлюється на кожну партію товару. Загальна вартість контракту 100000 доларів США.
Загальна вартість придбаного товару склала 15971 долар 04 центи США.
Визначена позивачем ціна товару підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) №JS21400 від 06.08.2021; коносаменом № COSU6309073970 від 14.08.2021; автотранспортною накладною CMR № 8359 від 14.10.2021; банківськии платіжним документом № 21 від 28.09.2021; прайс-листом від 30.07.2021; комерційною пропозицією від 23.07.2021
Зазначена сума вартості товару "фікерти абразивні L14 для граніту з штучних матеріалів" і "фікерти з агломерованих штучних або природних алмазів у поєднанні з частинами з інших матеріалів" вказана також і у митній декларації, тобто, митна вартість визначена декларантом за ціною договору (основним методом).
Суд при цьому зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).
Відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень зробив висновок про те, що згідно Із п. 3.1 Контракту № Ж19219 від 19 лютого 2019 року загальна вартість контракту складає 100 000,00 доларів СІЛА. Відповідно до п. 10.2 Контракту № JR19219 від 19 лютого 2019 року він діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Лише в зоні діяльності підрозділу митного оформлення, що розташований у Житомирській області, ТОВ "РЦ" за вказаним контрактом з 22 квітня 2019 року здійснено дев`ять митних оформлень на суму, що перевищує 100 000,00 доларів США. Таким чином, продавець виконав свої зобов`язання за даним контрактом (поставив товарів на суму 100 000, 00 доларів США), а покупець розрахувався за них. Враховуючи наведене вище, у митного органу є всі підстави вважати, що Контракт № JR19219 від 19 лютого 2019 року втратив чинність.
Сторонами Договору № JR19219 від 19 лютого 2019 року 18 серпня 2020 року письмово погоджено продовжити його дію на таких же самих умовах, що не суперечить вимогам Закону.
Договір не визнано недійсним у судовому порядку відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Стаття 689 ЦК України зобов`язує покупця прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до вимог статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
Тобто, саме сторони визначають зміст правочину.
Продовження дії контракту № JR19219 від 19 лютого 2019 року не суперечить ні державним інтересам, ні інтересам його сторін.
Крім того, з митної консультації від 18 жовтня 2021 року не зрозуміло, яку саме бухгалтерську документацію та стосовно чого позивач мав надати відповідачу.
Якщо це повинна була бути бухгалтерська документація стосовно договорів (контрактів) з третіми особами, то ненадання позивачем договору з третіми особами, пов`язаних з Контрактом про поставку товару для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів не свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов`язків при декларуванні товару.
Такі договори чи контракти з третіми особами не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують ціну товару. Чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності, покупця товару, вказаної документації.
У правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) вказано, що митному органу необхідно витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
При цьому, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалися обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом .
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 17.03.2022 у справі №240/11663/21.
Суд звертає увагу, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Однак, вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.
Отже, відповідачем при здійсненні коригування митної вартості за резервним методом не дотримано вимог п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.
Висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що картка відмови Житомирської митниці Держмитслужби України від 18.10.2021 №UA101020/2021/00918 і рішення про коригування митної вартості товарів від 18.10.2021 №UA101000/2021/000049/2 є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦ" - задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦ" (вул. Чехова, 1, офіс 8, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 33309592) до Житомирської митниці Держмитслужби України (вул. Перемоги, 25, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови Житомирської митниці Держмитслужби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.10.2021 №UA101020/2021/00918.
Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 18.10.2021 №UA101000/2021/000049/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Держмитслужби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЦ" 4540,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2022 |
Оприлюднено | 05.08.2022 |
Номер документу | 105549962 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Капинос Оксана Валентинівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні