Рішення

від 02.08.2022 по справі 400/8707/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2022 р. № 400/8707/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2-а Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003,

до відповідача:Благодатненського дошкільного навчального закладу "Світлячок" загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради, вул. Вишнева, 8,Благодатне,Арбузинський район, Миколаївська область,55325,

про:застосування заходу реагування,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі позивач) Благодатненського дошкільного навчального закладу «Світлячок» загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради (далі відповідач) про застосування заходу реагування до відповідача у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, село Благодатне, вул. Вишнева, 8, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей (а.с. 2-22).

Підставою позову позивач вказує те, що у період з 16.08.2021 по 20.08.2021 позивач здійснив плановий захід перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки Благодатненського дошкільного навчального закладу «Світлячок» загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради, який розташований за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, село Благодатне, вул. Вишнева, 8. За результатами вищезазначеного заходу позивач зафіксував порушення відповідачем норм Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністра внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі Правила № 1417), та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту. У зв`язку з виявленими правопорушеннями, на переконання позивача, необхідно зупинити подальшу роботу відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, оскільки вони створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

30.09.2021 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду, у складі судді Брагаря В.С., відкрито провадження в адміністративній справі № 400/8707/21 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 24, 25).

22.10.2021 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача (а.с. 28-32), у якому він заперечив проти задоволення позову і просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Відзив аргументовано тим, що власником приміщення та іншого майна Благодатненського дошкільного навчального закладу «Світлячок» загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради є територіальна громада в особі Благодатненської сільської ради. З огляду на предмет позову, а саме можливість експлуатації об`єкта нерухомого майна, в даному випадку зачіпаються в першу чергу інтереси та права саме власника, а не користувача. З огляду на зазначене, на думку представника відповідача, Благодатненський дошкільний навчальний заклад «Світлячок» загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради є неналежним відповідачем, оскільки відповідачем у цій справі може бути лише Благодатненська сільська рада як суб`єкт господарювання, який є власником майна.

27.10.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 38-40), в якому заперечив проти аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив позов задовольнити повністю. Позивач зазначив, що будь-яких скарг чи заперечень до Акта проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 20.08.2021 № 311, на підставі якого подано позов, до нього не надходили. У разі не усунення виявлених перевіркою порушень можуть виникнути надзвичайні ситуації, аварії або пожежі.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

21.10.2021 і 02.11.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про призначення судового засідання з викликом сторін (а.с. 33, 42). Судове засідання з викликом сторін суд призначив на 29.11.2021 (а.с. 43, 44).

17.11.2021 позивач подав до суду клопотання 17.11.2021 № 59.01-7303/09, яким просив суд долучити до матеріалів справи копію Акта від 15.11.2021 (а.с. 45-47), складеного за результатами огляду (обстеження) порушень, викладених у позовній заяві. Цей акт долучений до матеріалів справи.

01.12.2021 представники позивача і відповідача подали до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 400/8707/21 та надання часу для примирення сторін до 04.03.2022 (а.с. 52, 53).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 провадження у справі зупинено для надання часу на примирення сторін у справі до 04.03.2021.

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.03.2022 № 53-к «Про увільнення від роботи голови суду ОСОБА_1 » суддю Брагаря В.С. увільнено від роботи на час виконання ним державних та/або громадських обов`язків з 17.03.2022.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 № 26/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/8707/21» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2022 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

12.05.2022 Миколаївським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу, згідно з якою справа прийнята до провадження суддею Ярощуком В.Г.; поновлено провадження у справі; повторно призначено справу до судового розгляду по суті.

16.05.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про продовження строку зупинення провадження по адміністративній справі до припинення та скасування воєнного стану. 13.06.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову в задоволені клопотання позивача про продовження процесуального строку зупинення провадження у справі № 400/8707/21.

01.07.2022 представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначив, що на день подання цієї заяви відповідач усунув чотири порушення з восьми. У зв`язку з цим представник позивача просить задовольнити позов повністю та розглянути дану заяву в порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу V Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169), Миколаївська міська територіальна громада, на території якої розміщується Миколаївський окружний адміністративний суд, віднесена до громад, що розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Враховуючи вищезазначене і значну інтенсивність воєнних (бойових) дій, що проводяться на території Миколаївської міської територіальної громади станом на день розгляду цієї справи, суд не вбачав за можливе розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін, оскільки це несе значні ризики для життя і здоров`я учасників судового процесу.

Тому суд розглянув цю справу у порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

При розгляді цієї справи суд також врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 КАС України та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов`язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Аналізуючи обов`язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).

Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (з основної діяльності) від 08.12.2020 № 496 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік» (а.с. 11) керівникам структурних підрозділів позивача наказано забезпечити виконання Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.11.2020 № 633.

Пунктом 79 вищезазначеного плану передбачено проведення заходу державного нагляду (контролю) з 16.08.2021 з питань додержання техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту відповідачем (а.с. 11, зворотній бік).

26.07.2021 позивач вручив під розписку завідувачу відповідача Л.О. Симоненко повідомлення № 26/397 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) (а.с. 12), згідно з яким у період з 16 по 20 серпня 2021 року буде здійснено планову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача.

На виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (з основної діяльності) від 08.12.2020 № 496 «Про затвердження Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік» відповідач оформив посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.08.2021 № 310 (а.с. 13), яке підписане заступником начальника управління начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Первомайського РУ ГУ ДСНС України у Миколаївській області підполковником служби цивільного захисту Максимом Іщенком.

За результатами проведеного вищенаведеного заходу відповідач склав Акт від 20.08.2021 № 311 (далі Акт № 311) (а.с. 14-19), у якому зафіксовав дванадцять порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. На переконання позивача, вісім з цих порушень є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу для життя та здоров`я людей, а саме:

1) під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення відповідача, не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту» (порушено пункт 22 розділу ІІ, пункту 1.2 глави 1 розділу V Правила № 1417, ДБН В 2.5-56:2014, відповідно до яких приміщення будівлі повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією);

2) під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів, а саме в електрощитовій не встановлені сертифіковані протипожежні двері (порушено пункт 2.3 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах);

3) не проведено оброблення дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.5 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, латки) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності);

4) двері на шляху евакуації з першого поверху не відчиняються в напрямку виходу з будівлі (порушено пункт 2.27 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень));

5) на допоміжному шляху евакуації із будівлі дитячого навчального закладу допускається улаштування порогу (порушено пункт 2.37 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого не допускається улаштування на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей);

6) не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в приміщенні відповідача (порушено пункт 1.20 розділу IV Правил № 1417, відповідно до якого заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені правилами технічної експлуатації);

7) не проведено ревізію системи захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушено пункт 1.21 розділу IV Правил № 1417, відповідно до якого захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати згідно з вимогами ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист»);

8) водонапірна башта, яка розташована в радіусі 200 метрів від закладу не забезпечена пристосуванням для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року (порушено підпункт 10 пункту 2.1 розділу V Правил № 1417, відповідно до якого водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані до відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року; на корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою.

Вважаючи, що відповідач порушив законодавство у сфері техногенної та пожежної безпеки та не усунув вісім виявлених правопорушення, 28.09.2021 позивач звернувся до суду з цим позовом.

15.11.2021 комісія у складі представників позивача і відповідача склала Акт за результатами огляду (обстеження) порушень, викладених у позовній заяві Головного управління ДСНС України у Миколаївській області від 22.09.2021 № 59.01-6041/09 (а.с. 46-47). Згідно з цим актом відповідач усунув 4 виявлених порушення з восьми, а саме:

1) двері на шляху евакуації з першого поверху не відчиняються в напрямку виходу з будівлі;

2) на допоміжному шляху евакуації із будівлі дитячого навчального закладу допускається улаштування порогу;

3) не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання в приміщенні відповідача;

4) не проведено ревізію системи захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

Крім цього, 29.11.2021 між Благодатненською сільською радою (замовник) і Приватним підприємством «БЕЗПЕКА ЦЕНТР 2» (підрядник) укладено договір № 2, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання на виконання робіт по вогнезахисному обробленню сумішшю ДСА-1 елементів дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі Благодатненського дошкільного навчального закладу «Світлячок», що знаходиться за адресою: с. Благодатне, вул. Вишнева, 8 (а.с. 55-57).

Відповідно до Акта № 1 здачі-прийому виконаних робіт (послуг) (а.с. 58), складеного 29.11.2021 та підписаного сторонами вищенаведеного договору, підрядник виконав роботи по вогнезахисному обробленню сумішшю ДСА-1 елементів дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі Благодатненського дошкільного навчального закладу «Світлячок».

Відтак виявлене порушення щодо не проведення оброблення дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності відповідач усунув.

Будь-яких доказів щодо усунення інших порушень, виявлених позивачем при проведенні у відповідача заходу державного нагляду (контролю), сторони суду не надали.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 3 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 64 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022 на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, за положеннями КЦЗ України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 22 мотивувальної частини).

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 48 пункту 4 Положення № 1052 закріплено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області як територіальний орган ДСНС має повноваження щодо звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 70 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже, застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а (пункт 31 мотивувальної частини).

Згідно з частиною першою статті 65 КЦЗ України (у редакції, чинній до 15.06.2022) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:

1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

2) суб`єктів господарювання;

3) аварійно-рятувальних служб.

Частинами другою і третьою статті 55 КЦЗ України встановлено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Частиною першою статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку.

Частиною другою статті 169 Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 176 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 15 Закону України «Про дошкільну освіту» заклад дошкільної освіти є юридичної особою.

Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України «Про дошкільну освіту» статус комунального має заклад дошкільної освіти, заснований на комунальній формі власності.

Абзацом першим пункту 4 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 86), встановлено, що заклад дошкільної освіти є юридичною особою та діє на підставі власних установчих документів, які розробляються та затверджуються засновником (засновниками) відповідно до законодавства та цього Положення.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про дошкільну освіту» матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами першою і другою статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Отже, закріплене територіальною громадою майно за комунальним закладом дошкільної освіти належить останньому на праві оперативного управління.

Із системного аналізу вищенаведених правових норм слідує, що обов`язок щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів нерухомого майна комунального закладу дошкільної освіти, який покладений на його власника (територіальну громаду) частиною третьою статті 55 КЦЗ України, полягає у здійснені ним контролю за використанням і збереженням цього майна комунальним закладом дошкільної освіти у відповідності до вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому до завдань і обов`язків комунального закладу дошкільної освіти як суб`єкта господарювання зі статусом юридичної особи належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту щодо об`єктів, які належать їм на праві оперативного управління.

Суд встановив, що відповідач є комунальним закладом дошкільної освіти, засновником якого є Благодатненська сільська територіальна громада. Відповідно усі об`єкти нерухомості цього закладу дошкільної освіти належать йому на праві оперативного управління, а Благодатненська сільська територіальна громада через свій представницький орган здійснює контроль за використання і збереженням цього майна.

Безпосередній обов`язок щодо забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки при використанні нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Вишнева, 8, с. Благодатне, Первомайський район, Миколаївська область, покладений на відповідача як суб`єкта, якому воно належить на праві оперативного управління. Як наслідок, саме відповідач зобов`язаний усувати всі встановлені при здійсненні державного нагляду (контролю) порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З огляду на вищезазначене суд відхилив аргументи відповідача про те, що належним відповідачем у цій справі є Благодатенська сільська рада, а не Благодатненський дошкільний навчальний заклад «Світлячок» загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради.

Що стосується дотримання позивачем порядку проведення державного нагляду (контролю) у сфері з питань додержання техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту відповідачем суд встановив наступне.

Планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відповідача проводилась у період з 16 по 20 серпня 2021 року на підставі Плану заходів державного нагляду (контролю) ДСНС на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.11.2020 № 633. Цей наказ містить найменування відповідача та предмет перевірки, а отже він відповідає вимогам частини першої статті 7 Закону № 877-V.

На виконання частини четвертої статті 5 Закону № 877-V позивач не пізніше як за десять днів до здійснення вказаного заходу вручив під розписку завідувачу відповідача Л.О. Симоненко повідомлення № 26/397 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) (а.с. 12), а саме 26.07.2021.

Перевірка розпочалась о 13 год 00 хв 16.08.2021 і завершилась о 16 год 00 хв 20.08.2021, тобто у період, що був зазначений у повідомленні від 26.07.2021 № 26/397 про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

Провели цю планову перевірку посадові особи позивача, яким відповідач оформив посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.08.2021 № 310 (а.с. 13), яке оформлене з дотриманням положень частин другої і третьої статті 7 Закону № 877-V.

За результатами проведеного вищенаведеного заходу відповідач склав Акт № 311 (а.с. 14-19), що містить усі обов`язкові відомості, що передбачені абзацами першим-сьомим частини першої статті 7 Закону № 877-V.

Будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення зазначеної планової перевірки позивачем відповідач у відзиві не вказав.

Таким чином, суд не встановив порушень з боку позивача норм Закону № 877-V при проведення ним державного нагляду (контролю).

В Акті № 311 позивач зафіксовав дванадцять порушень відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вісім з яких, на його переконання, є особливо небезпечними, оскільки створюють загрозу для життя та здоров`я людей.

На день розгляду цієї справи п`ять особливо небезпечних, на думку позивача, порушень було відповідачем усунуто, що підтверджується Актом за результатами огляду (обстеження) порушень, викладених у позовній заяві Головного управління ДСНС України у Миколаївській області від 22.09.2021 № 59.01-6041/09 (а.с. 46-47), а також договором № 2 від 29.11.2021 про виконання робіт по вогнезахисному обробленню сумішшю ДСА-1 елементів дерев`яних конструкцій покрівлі будівлі Благодатненського дошкільного навчального закладу «Світлячок», що знаходиться за адресою: с. Благодатне, вул. Вишнева, 8 (а.с. 55-57) і Актом № 1 здачі-прийому виконаних робіт (послуг) від 29.11.2021 (а.с. 58).

Таким чином, відповідач не усунув три порушення, а саме:

під час експлуатації об`єкта допускається зниження класу вогнестійкості елементів, а саме в електрощитовій не встановлені сертифіковані протипожежні двері (порушено пункт 2.3 розділу ІІІ Правил № 1417, відповідно до якого під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах);

під час експлуатації об`єкта допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема приміщення відповідача, не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту» (порушено пункт 22 розділу ІІ, пункту 1.2 глави 1 розділу V Правила № 1417, ДБН В 2.5-56:2014, відповідно до яких приміщення будівлі повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією);

водонапірна башта, яка розташована в радіусі 200 метрів від закладу не забезпечена пристосуванням для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року (порушено підпункт 10 пункту 2.1 розділу V Правил № 1417, відповідно до якого водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані до відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року; на корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою.

Аналіз цих неусунутих порушень свідчить, що у своїй сукупності вони створюють реальні загрози для життя та здоров`я людей, які перебувають в цьому закладі дошкільної освіти, оскільки експлуатація відповідних будівель, споруд та приміщень без усунення цих порушень значно збільшує ризики швидкого розповсюдження пожежі, невчасного оповіщення про її виникнення, а також неможливості швидкого підвезення (підведення) води для її гасіння.

Відтак суд прийшов до висновку, що хоча відповідач усунув більшість виявлених позивачем під час планової перевірки порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, проте неусунуті порушення несуть значну загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також пропорційно з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для відповідача і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17 та 28.10.2021 у справі № 200/4515/20-а.

Так, з одного боку, задоволення позову призведе до зупинення роботи закладу дошкільної освіти в селі Благодатне, в наслідок чого діти дошкільного віку цього населеного пункту будуть позбавлені (суттєво обмеженні) можливості в реалізації свого права на здобуття дошкільної освіти, що закріплене статтею 9 Закону України «Про дошкільну освіту».

З іншого боку, перебування у такому закладі дошкільної освіти, в якому недотримано вищенаведені вимоги з пожежної безпеки, створює значні ризики для життя та здоров`я дітей.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, прийняту 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою згідно з постановою від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною другою статті 6 вищезазначеної Конвенції встановлено, що Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, про необхідність застосування такого заходу реагування як повне зупинення роботи об`єкта, оскільки навчання дітей в закладі дошкільної освіти з такими порушеннями несе значні реальні загрози для їх життя та здоров`я дітей.

Відтак оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2-а Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003; код ЄДРПОУ: 38524996) до Благодатненського дошкільного навчального закладу "Світлячок" загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради (вул. Вишнева, 8, с.Благодатне, Первомайський район, Миколаївська область, 55325; код ЄДРПОУ: 26445171) про застосування заходу задовольнити повністю.

2. Застосувати до Благодатненського дошкільного навчального закладу «Світлячок» загального типу розвитку комунальної власності Благодатненської сільської ради (вул. Вишнева, 8, с. Благодатне, Первомайський район, Миколаївська область, 55325; код ЄДРПОУ: 26445171) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення роботи об`єкта, експлуатації будівель, споруд та приміщень, що розташовані за адресою: вул. Вишнева, 8, с. Благодатне, Первомайський район, Миколаївська область, до повного усунення порушень, зазначених у акті від 20.08.2021 № 311.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 03 серпня 2022 року