Постанова

від 17.10.2007 по справі 30/19-07-480а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/19-07-480А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" жовтня 2007 р.

Справа № 30/19-07-480А

                                                                                 господарського суду

                                                                                Одеської області

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя :                                                            Балух В.С.

Суддя :                                                                                Гладишева Т.Я.

Суддя :                                                                                Савицький Я.Ф.

Секретар судового засідання:                                        Іоффе С.Б

За участю представників сторін:

Від позивача:Сапожников В.В.

Від відповідача:Вегержинський С.М., Князян Х.А.

Розглянув апеляційну скаргу ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”

на постанову господарського суду Одеської області від 28.02.2007р.

у справі № 30/19-07-480А

за позовом ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”

до Ізмаїльської митниці

про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

          Позивач, ВАТ „Українське дунайське пароплавство”, звернулося до господарського суду Одеської області  з позовом до Ізмаїльської митниці про визнання нечинним рішення Ізмаїльської  митниці від 14.09.2006р.  та зобов'язання відповідача надати дозвіл на класифікацію  комплектного об'єкту „пропульсивний комплекс” за кодом товару 8408108100 згідно УКТЗЕД.

          Постановою господарського суду Одеської області від 28.02.2007р. (суддя Рога Н.В.) в позові відмовлено. Приймаючи постанову, господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД, зокрема, прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД, здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян (ст.313 Митного кодексу України). Таким чином, судом було зроблено висновок, що обладнання, заявлене ВАТ „Українське дунайське пароплавство” як „пропульсивний комплекс” для морського судна проекту RSD09, що складається з головного двигуна, гвинта, валолінії, редуктора, дистанційного управління та комплектуючих до них, не може бути визнано комплектним об'єктом  у зв'язку з тим, що його складові в зібраному стані не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно УКТЗЕД.

          Крім того, господарським судом зазначено, що за кодом товару 8408108100 згідно УКТЗЕД класифікуються двигуни для суднових силових устаткувань, нові, потужністю від 1000 кВт до 5000 кВт. Двигуни товарної позиції 8408 можуть бути обладнані паливними насосами упорскування, приладами запалювання, паливними чи масляними резервуарами, водяними радіаторами, масло охолодниками, водяними чи масляними фільтрами, муфтами зчеплення  або механічними приводами, стартерами, а також коробками передач.  Відповідно до Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 31.01.2004р №68,  двигуни можуть бути обладнані також гнучкими валами, які передають рух від ведучого елемента . Головні вали приводу або ведучі вали приводяться в дію безпосередньо двигуном.  

          Не погоджуючись із прийнятою постановою суду, ВАТ „Українське дунайське пароплавство”  звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

          Відповідач, у відповідності до ст.191 КАСУ, надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідно до ст. 312-313 Митного кодексу України, ч. 2 ст. 206 Основ митних законодавств держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, п. 2.1 Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкту згідно УКТЗЕД, затвердженого наказом ДМСУ від 12.12.2005р. №1219, прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта належить до компетенції митних органів. Таким чином, на думку відповідача, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими, а рішення інших органів та установ по класифікації товарів у митних цілях не використовується. Отже, висновок про те, що обладнання, заявлене позивачем як „пропульсивний комплекс” не може бути визнано комплектним об'єктом,  у зв'язку з тим, що його складові в зібраному стані не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно УКТЗЕД здійснений митною службою у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах повноважень.  Враховуючи викладене, Ізмаїльська митниця просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін.

          Враховуючи, що вирішення справи по суті потребує спеціальних знань у галузі науки та техніки, під час апеляційного перегляду ухвалою від 30.05.2007 року у справі було призначено судову експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено. Проведення судової експертизи було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, але в зв'язку з відсутністю в інституті необхідних фахівців справу було повернуто 13.06.2007р. без виконання.

          Ухвалою від 16.07.2007р. справу було скеровано для виконання до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, із визначенням  наступних питань:

?          чи є товар, заявлений позивачем як „пропульсивний комплекс” для морського судна проекту RSD09, що складається з головного двигуна, гвинта, валолінії, редуктора, дистанційного управління та комплектуючих до них, комплектним об'єктом (технологічним комплексом чи його самостійною частиною,  який у зібраному стані класифікується за одним товарним кодом згідно з УКТЗЕД, та спорудження якого передбачає виконання інженерно-технічних робіт (установка, монтаж,  налагодження, тощо) на місці експлуатації, але з урахуванням транспортування та монтажу не ввозитися на митну територію України за однією партією товарів);

?          до якого коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності  відноситься товар, що ввозиться за контрактом  №287 СПРФ від 28.02.05р., укладеним між ВАТ „УДП” та Компанією Wartsila Finland Oy, і складається з одного дизельного двигуна Wartsila 6L32, ВРШ, подрулювального пристрою, дизель-генераторів та комплектного обладнання згідно Технічної специфікації №00510413, що є додатком до Контракту.

          В зв'язку з отриманням висновку судової експертизи, ухвалою від 2.10.2007 року провадження у справі було поновлено.

          Із отриманого висновку судової технічно-товарознавчої експертизи №7862, складеної 20.09.2007р., вбачається, що проведення дослідження було доручено завідувачу сектору лабораторії судово-товарознавчих досліджень КНДІСЕ, судовому експерту 2-го кваліфікаційного класу Грищенку Василю Івановичу та на поставлені питання експертом було надано наступні відповіді:

1.          Товар, заявлений позивачем як „пропульсивний комплекс" для морського судна   проекту   RSD09,   що   складається   з   головного двигуна,   гвинта, валолінії, редуктора, дистанційного управління та комплектуючих до них, є комплектним об'єктом, - технологічним комплексом, який у зібраному стані   класифікується   за   одним товарним   кодом   згідно   з   УКТЗЕД,   та спорудження   якого передбачає   виконання    інженерно-технічних   робіт (установка, монтаж,   налагодження   тощо)   на   місці   експлуатації,   але   з урахуванням   транспортування   та   монтажу   не    ввозиться    на митну територію України однією партією товарів.

2.          Товар, що ввозиться за контрактом № 287 СПРФ від 28.02.05 р., укладеним між ВАТ „УДП" та компанією “Wartsila Finland Oy”, і складається з одного дизельного двигуна “Wartsila 6L32”, ВРШ,   підкеровуючого   пристрою, дизель-генераторів    та    комплектуючого    обладнання,    згідно    Технічної специфікації   №   00510413,   що   є   додатком   до   вказаного   Контракту, відповідає   коду  Української  класифікації  товарів   зовнішньоекономічної діяльності - 8408 10 8100.

          17 жовтня 2007 року в судовому засіданні сторони були ознайомлені з отриманим висновком судової експертизи.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив:

          28 лютого 2005р. між  Українським дунайським пароплавством  (Покупець) та Компанією Wartsila Finland Oy (Постачальник) був  укладений Контракт  №287 СПРФ, згідно якого Постачальник продає та зобов'язується поставити, а Покупець купує та зобов'язується  прийняти один судновий комплект у складі 1х дизельного двигуна Wartsila 6L32, ВРШ, підрулюючого пристрою, дизель-генераторів та комплектного обладнання згідно Технічної специфікації №00510413, що є додатком до Контракту.

          На виконання умов контракту на адресу ВАТ „Українське дунайське пароплавство” 24.06.2006р. надійшов головний двигун, а 06.08.2006р.  надійшли комплектуючи до головного двигуна та інше обладнання.

          05.09.2006р. ВАТ „Українське дунайське пароплавство” звернулось до Ізмаїльської митниці із заявою №СПРФ-3/689, в якій просило надати дозвіл на класифікацію комплектного об'єкту - пропульсивний комплекс для морського судна проекту RSD09 за кодом 8408108100 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі-УКТЗЕД).  

          Розглянувши зазначену заяву, 14.09.2007р.  Ізмаїльська митниця у наданні дозволу на класифікацію комплектного об'єкту - пропульсивний комплекс за кодом 8408108100 згідно УКТЗЕД  відмовила, на підставі того, що на думку митниці,  складові комплектного об'єкту в зібраному стані не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно УКТЗЕД.

          Підставами для надання відмови, було те, що  згідно поданих документів до заяви №СПРФ-3/689 від 5.09.2007р., Ізмаїльська митниця дійшла висновку про те, що підрулюючий пристрій розміщується в носовій частині судна разом з гвинтом фіксованого шагу та приводиться в дію окремим електродвигуном. А згідно наданого митниці креслення підрулюючий пристрій ніяким чином не з'єднаний з іншими частинами (головним двигуном, гвинтом, валолінією та ін.). Таким чином, відповідач дійшов висновку, що обладнання, заявлене позивачем як „пропульсивний комплекс” для морського судна проекту RSD09, що складається з головного двигуна, гвинта, валолінії, редуктора, дистанційного управління та комплектуючих до них, згідно до п.1.2. Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. №1219, не може бути визнаний як комплектний об'єкт, в зв'язку з тим, що його складові у зібраному стані не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно УКТЗЕД.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та чинне законодавство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції, виходячи з наступного:

          Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

          Дана стаття дублюється також, ст. 3 та ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що до суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А також до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

          При цьому, в законодавчому розумінні, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

          Згідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у Державі.

          Таким чином, твердження відповідача, що також містяться в висновках господарського суду, про те, що рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими, а рішення інших органів, зокрема судових, щодо питань пов'язаних із класифікацією товарів не може бути використано у митних цілях, суперечить вищезазначеним нормам Конституції та чинному законодавству, в зв'язку з чим не може бути прийняте апеляційним судом до уваги.

          Щодо вирішення питання про класифікацію заявленого позивачем товару  „пропульсивний комплекс”,  як комплектного об'єкту, суд зазначає наступне.

          Відповідно п.1.2. Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. №1219, зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2006р. за №26/11900, комплектний об'єкт –промисловий або інший об'єкт у цілому, окремий цех, установка чи агрегат, що уявляють собою закінчений технологічний комплекс чи його самостійну частину та спорудження яких передбачає виконання інженерно-технічних робіт  (установка, монтаж,  налагодження тощо) на місці експлуатації, але з урахуванням транспортування та монтажу не можуть увозитися на митну територію України за однією партією товарів, у зібраному стані класифікується за одним товарним кодом згідно з УКТЗЕД.

          Як вбачається із матеріалів справи, позиція позивача щодо класифікації заявленого об'єкту „пропульсивний комплекс”,  як комплектного об'єкту, підтверджена проектною документацією розробника проекту морського судна проекту RSD09 - ТОВ “Морське інженерне бюро”, а також підтверджена висновком судової технічно-товарознавчої експертизи №7862.

          Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, і ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

          На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне врахувати висновок судової технічно-товарознавчої експертизи №7862, та доходить висновку, що товар, заявлений позивачем, є комплектним об'єктом, який у зібраному стані   класифікується   за   одним товарним   кодом   згідно   з   УКТЗЕД та  відповідає   коду  УКТЗЕД - 8408 10 8100, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання Ізмаїльської митниці надати дозвіл на класифікацію комплектного об'єкту “пропульсивний комплекс” за кодом товару 8408 10 8100 згідно УКТЗЕД, відповідають матеріалам справи та підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими.

          Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що висновок господарського суду ґрунтується виключно на доводах однієї сторони -  Ізмаїльської митниці, що є порушенням принципів рівності і змагальності сторін.

          Крім того, постанову господарського суду прийнято без урахування  вимог ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто без призначення судової експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки та техніки.

          Суд апеляційної інстанції також зазначає, що позивач, звернувшись з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення Ізмаїльської митниці від 14.09.2006р., помилково зазначив  про нечинність рішення, оскільки в засіданні апеляційної інстанції скаржником було поставлено питання про необхідність скасування рішення митного органу, з підстав його протиправності та невідповідності вимогам чинного законодавства, з моменту його прийняття.

          В зв'язку з чим,, для захисту прав і інтересів позивача від порушень митного органу у сфері публічно-правових відносин, апеляційна інстанція, керуючись ст. 162  Кодексу адміністративного судочинства України, задовольняє вимогу позивача про визнання рішення Ізмаїльської митниці від 14.09.2006р. протиправним та його скасування.

          Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова господарського суду прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та ґрунтується на недоведених обставинах,  які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, а заявлені позивачем вимоги задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 162, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.                    Постанову господарського суду Одеської області від 28 лютого 2007 року у справі №30/19-07-480А —скасувати.

2.          Позов ВАТ “Українське Дунайське пароплавство” задовольнити.

3.          Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської митниці від         14 вересня 2006 року.

4.          Зобов'язати Ізмаїльську митницю надати дозвіл на класифікацію комплектного об'єкту “пропульсивний комплекс” за кодом товару             8408 10 8100 згідно УКТЗЕД.

5.          Стягнути з Ізмаїльської митниці на користь  ВАТ “Українське Дунайське пароплавство” витрати по сплаті державного мита, в тому числі за подання апеляційної скарги, в сумі 127 грн. 50 коп. та витрати за проведення судової технічно-товарознавчої експертизи №7862  в сумі 20 304 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення повного тексту постанови.

          Головуючий суддя:                                                            В.С.Балух

          Суддя:                                                                                Т.Я.Гладишева

          Суддя:                                                                                 Я.Ф.Савицький