Постанова

від 01.08.2022 по справі 120/14103/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/14103/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

02 серпня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Джуринської сільської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Джуринської сільської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Джуринської сільської ради (далі - сільська рада, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 02.09.2021 №433 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її у власність;

- зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, площею 2,0 га з кадастровим номером 0525381400:01:002:0215, яка розташована на території Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області та передати ОСОБА_1 вказану земельну ділянку у власність.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Джуринської сільської ради від 02.09.2021 №433 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її у власність.

Зобов`язано Джуринську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, площею 2,0 га з кадастровим номером 0525381400:01:002:0215, яка розташована на території Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, і за результатами розгляду цієї заяви прийняти рішення відповідно до чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В решті позову, а саме щодо зобов`язання надати позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605,30 грн., а також понесені витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Джуринської сільської ради

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою, зазначені відповідачем в оскарженому рішенні від 02.09.202 №433, не є належними підставами відповідно до норм Земельного кодексу України для такої відмови, оскільки нормами ЗК України не визначено відповідальності для осіб, які отримали дозвіл на розроблення проєкту землеустрою від органу виконавчої влади та не повідомили про це у місячний строк сільську, селищну, міську раду. При цьому, наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 25.09.2020 №2-14327/15-20-СГ, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою є чинним, проект землеустрою розроблений на його виконання.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що на момент звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та винесення оскаржуваного рішення Джуринською сільською радою вже було прийнято рішення №336 від 17.06.2021, яким спірну ділянку включено до Переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізуються на конкурсних умовах (земельних торгах), оскільки позивачем не було дотримано норм п. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, які набрали чинності 27.05.2021, та у місячний термін не повідомив про отримання відповідного дозволу.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 10.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Наказом ГУ Держеокадастру у Вінницькій області від 25.09.2020 №2-14327/15-20-СГ надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

Після виготовлення документації із землеустрою відомості про земельну ділянку було внесено до Державного земельного кадастру.

З метою завершення процедури приватизації земельної ділянки, позивач 20.08.2021 звернувся до Джуринської сільської ради з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0525381400:01:002:0215.

Рішенням Джуринської сільської ради 11 сесії 8 скликання від 02.09.2021 №433 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 0525381400:01:002:0215 у зв`язку з відсутністю повідомлення протягом місяця з дня набрання чинності пунктом 24 згідно із Законом №1423-ІХ від 28.04.2021 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та самої особи про наявність наказу про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

Не погоджуючись з таким рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Приписами статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У ч. 9 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 8 ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відтак, законодавством передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України убачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому чинним законодавством, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку встановленому чинним законодавством, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічну правову позицію було висловлено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року справа №1640/2592/18 та від 22 жовтня 2020 року справа №808/3083/17, від 16 лютого 2021 року у справі № 821/146/17, від 09.02.2022 справа № 420/1963/19.

Разом з тим, спірним рішенням від 02.09.2021 №433 відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 0525381400:01:002:0215 у зв`язку з відсутністю повідомлення протягом місяця з дня набрання чинності пунктом 24 згідно із Законом №1423-ІХ від 28.04.2021 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та самої особи про наявність наказу про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, розділ Х "Перехідних положень" доповнено пунктом 24, яким серед іншого визначено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Тобто, з дня набрання чинності ЗУ № 1423-IX від 28 квітня 2021 року з 27.05.2021 у осіб, які отримали дозвіл на розроблення проекту землеустрою, а також у органів що їх надали, виник обов`язок повідомлення про це у місячний термін відповідних сільських, селищних, міських рад.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що вказана відповідачем підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою, така як не повідомлення сільської ради про наявність дозволу на розроблення проекту землеустрою, є протиправною, оскільки не передбачена чинним земельним законодавством.

Щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву колегія суддів зазначає наступне.

У постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Колегія суддів враховує, що суд, під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

При цьому оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх умов, передбачених нормами статті 118 ЗК України, для прийняття рішення про надання позивачу відповідного дозволу.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою та за результатами розгляду прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України.

Аналогічні висновки були викладені Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 11.01.2022 у справі №560/6193/21, від14.01.2022 у справі 560/5919/21, від 21.02.2022 у справі №560/5818/21.

Стосовно доводів відповідача про наявність рішення Джуринської сільської ради №336 від 17.06.2021 відповідно до якого спірну земельну ділянку віднесено до Переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізується на конкурсних умовах (земельних торгах) колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою слугувала відсутність повідомлення протягом місяця з дня набрання чинності пунктом 24 згідно із Законом №1423-ІХ від 28.04.2021 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та самої особи про наявність наказу про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою.

При цьому включення земельної ділянки, на яку претендує позивач, до Переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізується на конкурсних умовах не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відтак доводи відповідача про наявність рішення Джуринської сільської ради №336 від 17.06.2021 не спростовують протиправність оскаржуваного рішення відповідача, оскільки такі обставини не були підставою його прийняття.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладених висновків суду, а відповідачем не доведено правомірності рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Джуринської сільської ради від 02.09.2021 №433 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання її у власність, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з`ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, апеляційний суд окремо зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президентом України Указом №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

22.05.2022 Верховна Рада України ухвалила акт про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Ухваленим документом строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п.27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5).

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Джуринської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.