Постанова

від 26.07.2022 по справі 461/1429/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/1429/22 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 33/811/748/22 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Шота Андрія Івановича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 21 червня 2022 року стосовно ОСОБА_1 ,

з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Бориславського А.Л.,

представника митниці Зирянова О.Ю.

в с т а н о в и в:

цією постановою провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.483 МК Українизакрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучений, товар відповідно до протоколу про порушення митних правил від 17.11.20221 року № 2303/20900/21 повернуто ОСОБА_1 або уповноваженій нею особі.

Згідно постанови судді, відповідно до протоколу про порушення митних правил від 17 листопада 2021 року № 2303/20900/21, 05.11.2021 до митного контролю та оформлення у відділ митного оформлення «Стрий» митного поста «Львів-південний» Львівської митниці митним брокером ФОП « ОСОБА_2 » UA2742106901, ОСОБА_3 подано електронну митну декларацію типу ЕК10АА №UA209120/2021/038146 на товар: «№1; код товару згідно УКТ ЗЕД 4409299100 - паркет дубовий, 2 сорт, товщиною 16мм., ширина 76мм., довжиною 365-515мм. - 371,567м.кв., в пакетах та на піддонах, обтягнутих пакувальною стрічкою, №2; код товару згідно УКТ ЗЕД 4418790000 - панелі збірні для підлоги, породи дуб прямокутної форми, розміром 335*160-300*8мм. - 4350шт. (325.968м2), що являють собою збірні панелі, що складаються з певної кількості окремих елементів з деревини породи дуб, квадратної або прямокутної форми, які укладаються відповідно до визначеного візерунку. Планки складаються в панелі для підлоги та наклеюються на лицьовій стороні на полімерну основу, яка знімається разом з клейовим шаром після настилу на основу підлоги». Загальна вартість товару становить 9103,11 євро, вага нетто: товару № 1 (паркет) - 4087 кг., вага нетто товару № 2 - 5200 кг., який переміщується транспортним засобом з реєстраційними номерами В01620СІ/В04603ХР. Відправником (продавцем) товару є ТОВ «Стрийагромаш» (код ЄДРПУО 00443045, 82462, Львівська область, Стрийський район, село Слобідка, вул. Воз`єднання, 8), одержувачем (покупцем) є компанія «POLWOOD Qzini Inwest Sp.z.o.o.SP.K.» (Grzybno 87-327, Bobrowo, Республіка Польша).

Як підставу для здійснення митного контролю та оформлення вказаного товару декларантом подані наступні товаросупровідні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №753528 від 05.11.2021 року; рахунок-фактура (INVOICE) № 03 від 25 жовтня 2021 року; контракт 10/06/2021 від 10 червня 2021 року.

У ході здійснення митного контролю виникла підозра щодо відповідності переміщуваного повару даним, зазначеним у товаросупровідних документах. У зв`язку з цим, посадовою особою відділу митного оформлення «Стрий» митного поста «Львів-південний» Львівської митниці проведено митний огляд товару та транспортного засобу та скеровано запит на визначення коду товару до відділу кодування та класифікації товарів Львівської митниці.

Відповідно до класифікаційного рішення відділу кодування та класифікації товарів №КТ- UА209000-0255-2021 від 11 листопада 2021 року товар №2 слід класифікувати за кодом згідно з УКТ ЗЕД - 447919000 як «Лісоматеріали розпиляні, завтовшки більш як 6 мм: планки з деревини дуба, розмірами 160мм*16мм*8мм та 300мм*18мм*10мм. Виробник - ТзОВ «Дубові підлоги». Країна виробник - UA.», тобто заявлений у митній декларації та товаросупровідних документах товар № 2 не відповідає фактично переміщуваному товару, а також коду товару згідно УКТ ЗЕД.

Під час опитування ОСОБА_3 пояснив, що усі документи, що зазначені у графі 44 електронну митну декларацію типу ЕА10АА №UA209120/2021/038146 були належним чином заповнені, завірені підписом, та скріплені печаткою директора ТДВ «Стрийагромаш» ОСОБА_1 .

У свою чергу, директор ТДВ «Стрийагромаш» ОСОБА_1 у своїх поясненнях пояснила, що усі документи, які подані як підстава для здійснення митного контролю та оформлення товару за електронну митну декларацію типу ЕА10АА №UA209120/2021 /038146, нею особисто надано брокеру ФОП « ОСОБА_2 » ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі представник Львівської митниці Держмитслужби Шот А.І. покликається на те, що висновок суду помилковим та необгрунтованим, а сама постанова незаконною. Вважає, що місцевий суд прийшов до необгрунтованого переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, оскільки суд першої інстанції надав перевагу доказам наданими стороною правопорушника, однобоко та вибірково застосував норми Митного кодексу України. Крім цього, зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам наданим митницею.

Просить скасуватипостанову Галицькогорайонного судум.Львовавід 21червня 2022року таприйняти нову,якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України та накласти на неї стягнення, а саме: штраф, у розмірі 210550, 68 гривні в дохід держави; конфіскацію в дохід держави товарів, вилучених протоколом про порушення митних правил №2303/20900/21. Стягнути з ОСОБА_1 суму витрат митниці за зберігання вилучених товарів на складі митного органу у сумі визначеній митницею станом на день розгляду справи у суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника Львівської митниці Зирянова О.Ю. про задоволення апеляційної скарги, думку представника ОСОБА_1 адвоката Бориславського А.Л. про залишення постанови суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України - посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції даної вимоги закону дотримався у повній мірі та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності ст. 251 КУпАП, ч.1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Так, згідно з протоколом про порушення митних правил №№303/20900/21 від 17 листопада 2021 року громадянка ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на переміщення товару з приховуванняи від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших та з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, коду згідно УКТЗЕД та його вартості.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформленняє забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно статті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частин 1-5 статті 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту наведених вище норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428 (далі - Постанова №428).

Пунктом 2, 3 Постанови №428 передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України встановлюється Законом України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 року №674-IX (далі - Закон №674-IX), згідно статті 1 якого Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Як додаток до Закону № 674-IX визначені Основні правилами інтерпретації УКТЗЕД, яким передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Разом з тим, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

Для митного оформлення декларантом були подані наступні товаросупровідні документи:

-міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №753528 від 05.11.2021 року;

-рахунок-фактура (INVOICE) № 03 від 25.10.2021 року;

-контракт 10/06/2021 від 10.06.2021.

Так, як вбачається з матеріалів справи, зокрема контракту № 10/06/2021 від 10 червня 2021 року продавцем товару є ТОВ «Стрийагромаш» (код ЄДРПУО 00443045, 82462, Львівська область, Стрийський район, село Слобідка, вул. Возз`єднання, 8), одержувачем (покупцем) є компанія «POLWOOD Qzini Inwest Sp.z.o.o.SP.K.» (Grzybno 87-327, Bobrowo, Республіка Польша).Відповідно до рахунку-фактури № 03 вага всього товару: нетто 9287 кг, брутто 9487 кг. Фактурна вартість товару 9103,11 євро ( згідно з курсом НБУ станом на 05.11.2021 року становить 275 642, 171 гривень).Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №753528 від 05.11.2021 року, митною декларацією типу ЕК10АА №UA209120/2021/038146 від 05.11.2021 р., зазначений код товару згідно з УКТ ЗЕД 4418790000.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД також підтверджується долученим до матеріалів справи експертним висновком від 24.01.2022 року, а саме: панелі збірні для підлоги, породи дуб відповідає коду 4418790000 за УКТ ЗЕД. Загальна кількість товару становить 334,46 м2, об`ємом 5,64 м.3, що відповідає задекларованому.

Отже, апеляційний суд вважає що місцевий суд вірно зазначив у своєму рішенні про те, що ОСОБА_1 було внесено достовірні відомості щодо найменування товарів, їх ваги, кількості, коду товару згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості.

Відтак, на думку апеляційного суду, матеріали справи не містять жодних підтверджуючих даних щодо порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю з порушенням визначеної законодавством процедури.

А тому, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, так як Львівською митницею ДФС України не надано жодних належних та допустимих доказів для підтвердження наявності в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, належним чином мотивуваши це у своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника митниці є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не здобуто.

Таким чином, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Шота А.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2022 року, якою провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.483 МК Українизакрито завідсутністю вїї діяхскладу адміністративногоправопорушення без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.