Постанова

від 26.07.2022 по справі 204/1296/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1814/22 Справа № 204/1296/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Лаченкової О.В.

суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на заочнерішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову ПАТ КБ Надра зазначало, що 21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», назву змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №881515/ФЛ, відповідно до якого, відповідач отримала кредит у розмірі 126392,00 доларів США з виплатою процентної ставки 14,59 % на рік, строком до 11.08.2028 року. В якості забезпечення зобов`язань, 21 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки №881515/ФЛ-П, відповідно до якого, поручитель зобов`язався перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що випливають з кредитного договору. Але у порушення умов договору, відповідач ОСОБА_2 зобов`язання вчасно, в повному обсязі та належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, за договором виникла заборгованість, яка станом на 05.01.2015 року складає 269999,99 доларів США що в гривневому еквіваленті за курсом 1 долар США дорівнює 15,768556 грн. становить 4257509 грн. 96 коп., з яких: 124881,01 доларів США заборгованість за сумою кредиту або 1969193 грн. 20 коп.; 109416,22 доларів США заборгованість за відсотками або 1725335 грн. 79 коп.; 23063,56 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості або 363679 грн. 04 коп.; 12639,20 доларів США штраф або 199301 грн. 93 коп. У зв`язку із зазначеним, позивач вимушений звернутися до суду з позовною заявою. Просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №881515/ФЛ у сумі 234342,23 доларів США - по тілу та процентам, 562980 грн. 97 коп. - по пені та штрафу.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №881515/ФЛ від 21.08.2008 року, яка станом на 05.01.2015 року складає 4257509 грн. 96 коп., з яких: 1969193 грн. 20 коп. заборгованість за сумою кредиту; 1725335 грн. 79 коп. заборгованість за відсотками; 363679 грн. 04 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; 199301 грн. 93 коп. штраф.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1827 грн. 00 коп., з кожного.

В апеляційній скарзі на заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року по справі №204/1296/15-ц частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ Надра в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №881515/ФЛ від 21.08.2008 року з поручителя ОСОБА_1 . Стягнути з ПАТ КБ Надра на користь ОСОБА_1 судовий збір, витрати на правову допомогу.

Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року від учасників справи до апеляційного суду не надходили.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ Надра суд першої інстанції виходив з того, що з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, оскільки основне зобов`язання боржник не виконав, а поручитель зобов`язується виконати борг боржника замість останнього.

Але з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», назву змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №881515/ФЛ (арк.с.8-11).

Відповідно до зазначеного договору, відповідач отримала кредит у розмірі 126392,00 доларів США з виплатою процентної ставки 14.59 % на рік, строком до 11.08.2028 року.

Згідно п.5.1 кредитного договору, у випадку прострочення виконання зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен випадок прострочень.

Відповідно до п.5.2 кредитного договору, у разі порушення позичальником умов сплати платежів згідно до кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту, визначеної у п.1.1 цього договору, за кожен випадок.

В порушення умов кредитного договору, відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого, утворилась заборгованість відповідача перед позивачем, яка станом на 05.01.2015 року складає суму 269999,99 доларів США, що за курсом 15,768556 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.01.2015 року становить 4257509 грн. 96 коп., з яких: 124881,01 доларів США заборгованість за сумою кредиту або 1969193 грн. 20 коп.; 109416,22 доларів США заборгованість за відсотками або 1725335 грн. 79 коп.; 23063,56 доларів США пеня за несвоєчасне погашення заборгованості або 363679 грн. 04 коп.; 12639,20 доларів США штраф або 199301 грн. 93 коп.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що передбачено ст.610 ЦК України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №881515/ФЛ від 21.08.2008 року, станом на 05.01.2015 року заборгованість за сумою кредиту становить 124881,01 доларів США, а за відсотками 109416,22 доларів США, що у сумі складає 234297,23 доларів США.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1,2 статті 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В якості забезпечення зобов`язань, 21 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір поруки №881515/ФЛ-П, відповідно до якого, поручитель зобов`язався перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, що випливають з кредитного договору (арк.с.22-23).

Пункт 1.3 Договору поруки, відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини зобов`язань, так і при невиконанні Позичальником зобов`язань в цілому.

Пункт 2.1 Договору поруки, Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання зобов`язання, що витікає з Кредитного договору при умові якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником зобов`язання в цілому чи будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов`язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Як зазначено в позовній заяві та підтверджено доданим до неї розрахунком заборгованості станом на 05.01.2015 року, починаючи з березня 2009 року почалась систематична несплата щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази направлення банком Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов`язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Сторони за кредитним договором встановили строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням платежів.

Отже, сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних мінімальних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно із ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

За таких договірних умов позичальник з 12.02.2009 року не виконує взятих на себе зобов`язань щодо сплати кредиту та процентів за користування кредиту, тому банк мав право звернутися з вимогою до поручителя протягом шести місяців, починаючи з дня порушення позичальником умов кредитного договору, тобто з 11 березня 2009 року (наступний платіж, що був прострочений), а оскільки позивачем цього зроблено не було, то надана порука припинилася відповідно до положень ч.4 ст.559 ЦК України (в редакції станом на 05.04.2015 року).

Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Зазначений висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №408/8040/12 (провадження №14-145цс18). Відповідно до частини 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивачем, станом на дату подачі позовної заяви, пропущено строк звернення з позовом про стягнення заборгованості з поручителя у зв`язку із закінченням строку, доводи в цій частині є слушними і підлягають задоволенню.

Разом з цим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача ОСОБА_3 надано суду: копії рахунків-фактури від 04.01.2021 року, від 18.02.2021 року, копії меморіальних ордерів від 04.01.2021 року, від 06.01.2021 року, від 03.02.2021 року, від 24.04.2021 року, від 06.04.2021 року, від 07.04.2021 року, копії Актів про приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 24.04.2021 року, від 18.08.2021 року (а.с.184-193).

Як було зазначено вище, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження яких суду повинно бути надано договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.).

Однак, в матеріалах справи відсутній зазначений договір, а також не надано жодних доказів і оригіналів документів на підтвердження, що саме ці кошти були сплачені за вказаним договором, що позбавляє колегію суддів визначити порядок обчислення, форми та ціну послуг, що надаються адвокатом, вказане виключає об`єктивну можливість встановити домовленість між адвокатом та клієнтом, а з наданих актів, рухунків-фактур неможливо встановити погодження вартості наданих адвокатом послуг.

Також, колегія суддів зазначає, що договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи. Втім, заявниками відповідних доказів надано не було.

При цьому, слід зазначити, що ненадання поданих стороною документів, пов`язаних з наданням правничої допомоги іншій стороні позбавляє останню можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, а суд можливості надати оцінку їх обґрунтованості, правових підстав та обсягу їх стягнення.

Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.

Вказаний висновок суду кореспондується з позицією колегії суддів Верховного суду, викладені у постанові від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17.

Відсутність договору про надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вищевикладене у сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення з ПАТ КБ Надра на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року необхідно скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №881515/ФЛ від 21.08.2008 року з ОСОБА_1 та в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №881515/ФЛ від 21.08.2008 року слід відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 квітня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерноготовариства "Комерційнийбанк "Надра"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерноготовариства "Комерційнийбанк "Надра" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5481,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова