КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю:
представника власника майна ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м.Києві, матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ТОВ «Діаспора-принт» на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на наступні об`єкти нерухомого майна, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 літ. Б:
1.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2317694480000. Характеристика об`єкту: нежитлові приміщення загальна площа 391.4, в т.ч. МЗК 31,8 кв.м.;
2.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1937064280000, Характеристика об`єкту: нежитлові приміщення, приміщення з №1 по №22 (групи нежитлових приміщень№5) загальною площею 330 кв.м. в тому числі МЗК 63.10 кв.м.;
3.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1814753980000, Характеристика об`єкту: група нежитлових приміщень №1,5, загальна площа 478 кв. АДРЕСА_1 ;
4.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 803996080000, Характеристика об`єкту: частина групи нежитлових приміщень №5, частина групи приміщень №1 загальною площею 431.80 кв.м. (в літ. Б);
5.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1211130180000, нежилі приміщення (в літ. Б), нежиле приміщення №17 (групи приміщень №1), загальна площа 21 кв.м. Нежиле приміщення №17 площею 17,1 кв.м., МЗК 3,9 кв.м.;
6.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1211064380000, нежилі приміщення (в літ. Б), нежиле приміщення №16 (групи приміщень №1) загальна площа 28,2 кв.м.;
7.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 9140580000, нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №14 (групи приміщень №10,11,12) літ. «Б» загальна площа 1292,2 кв.м.
Заборонено власникам, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких можуть перебувати вказані об`єкти нерухомого майна, проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових, демонтажних та інших робіт з вказаними об`єктами нерухомості.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна з метою збереження речових доказів та недопущення його подальшого відчуження, оскільки об`єкт нерухомого майна -будинок та всі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а прокурором доведено існування реальних ризиків передачі та відчуження вказаного майна, передбачених абз.2 ч.1ст. 170 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ТОВ «Діаспора-принт», подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити новуухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
Щодо строку апеляційного оскарження, представник зазначає, що ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року ТОВ «Діаспора-принт» отримало 27 травня 2022 року від працівників правоохоронних органів під розписку, таким чином строк на апеляційне оскарження спливає 01 червня 2022 року, а отже скарга подана в межах строків, передбачених КПК України.
Представник вказує, що жодного мотиву з якого слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положень закону, яким він керувався, в оскаржуваній ухвалі не зазначено.
Просить врахувати, що представники ТОВ «Діаспора-принт» йдуть на співпрацю зі слідством та жодним чином не ухиляються від будь-яких процесуальних дій. Посилання прокурора на те, що нібито ТОВ «Діаспора-принт» не допустили представників правоохоронних органів для огляду будівлі, той сам же і спростовує та зазначає, що був проведений огляд будівлі з відповідними експертами та спеціалістами.
Крім того представник стверджує, що кримінальне провадження №12021100010001840 від 29 липня 2021, року в рамках якого накладено арешти, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
В судове засідання прокурор повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, подав клопотання про розгляд справи без участі прокурора, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, щоапеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, слідчим відділом Голосіївського управління ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021100010001840 від 29 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.197-1 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 від 13 вересня 2021 року об`єкт нерухомого майна, а самебудинок та всі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 3 літ. Б.було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12021100010001840 від 29 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.197-1 КК України.
24 січня 2022 року прокурораГолосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 звернувся дослідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого майна які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 3 літ. Б:
1.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2317694480000. Характеристика об`єкту: нежитлові приміщення загальна площа 391.4, в т.ч. МЗК 31,8 кв.м.;
2.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1937064280000, Характеристика об`єкту: нежитлові приміщення, приміщення з №1 по №22 (групи нежитлових приміщень№5) загальною площею 330 кв.м. в тому числі МЗК 63.10 кв.м.;
3.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1814753980000, Характеристика об`єкту: група нежитлових приміщень №1,5, загальна площа 478 кв.м. м. Київ, вул. Антоновича буд 3-Б;
4.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 803996080000, Характеристика об`єкту: частина групи нежитлових приміщень №5, частина групи приміщень №1 загальною площею 431.80 кв.м. (в літ. Б);
5.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1211130180000, нежилі приміщення (в літ. Б), нежиле приміщення №17 (групи приміщень №1), загальна площа 21 кв.м. Нежиле приміщення №17 площею 17,1 кв.м., МЗК 3,9 кв.м.;
6.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1211064380000, нежилі приміщення (в літ. Б), нежиле приміщення №16 (групи приміщень №1) загальна площа 28,2 кв.м.;
7.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 9140580000, нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №14 (групи приміщень №10,11,12) літ. «Б» загальна площа 1292,2 кв.м., із забороною власникам, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких можуть перебувати вказані об`єкти нерухомого майна, проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових, демонтажних та інших робіт з вказаними об`єктами нерухомості.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року зазначене клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вказане майно із відповідними заборонами.
Задовольняючи клопотання щодо накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення,слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132 КПК України,повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Згідно з ч. 3ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин ще встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об`єктом кримінально протиправних дій гроші цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є збереження речових доказів.
Колегія суддів вважає, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вказане нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 3 літ. Б, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч. 3 ст. 197-1 КК України з наданих матеріалів не вбачається.
Крім того, представником власника майна, під час апеляційного розгляду надано постанову старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 від 22 лютого 2022 року про закриття кримінального провадження № 12021100010001840 від 29 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.197-1 КК України, у зв`язку з відсутність складу кримінального правопорушення.
Як вважає колегія судді, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2ст. 170 КПК України, про які лише формально вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що вказане нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 3 літ. Б, відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Слід також звернути увагу, що майно у встановленому порядку хоча і визнане органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, однак така постанова на думку колегії судді є формальною, у зв`язку з чим в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч. 10 ст. 170 КПК України.
Отже, як вважає колегія суддів, у даному кримінальному провадженні відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на майно, в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки прокурором у клопотанні не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.
Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, слідчий, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Апеляційний суд наявності таких доказів також не вбачає.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, а також про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скаргазадоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.98, 170-173,307,309, 376,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ТОВ «Діаспора-принт» - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на наступні об`єкти нерухомого майна які зареєстровані за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 3 літ. Б:
1.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2317694480000. Характеристика об`єкту: нежитлові приміщення загальна площа 391.4, в т.ч. МЗК 31,8 кв.м.;
2.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1937064280000, Характеристика об`єкту: нежитлові приміщення, приміщення з №1 по №22 (групи нежитлових приміщень№5) загальною площею 330 кв.м. в тому числі МЗК 63.10 кв.м.;
3.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1814753980000, Характеристика об`єкту: група нежитлових приміщень №1,5, загальна площа 478 кв.м. м. Київ, вул. Антоновича буд 3-Б;
4.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 803996080000, Характеристика об`єкту: частина групи нежитлових приміщень №5, частина групи приміщень №1 загальною площею 431.80 кв.м. (в літ. Б);
5.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1211130180000, нежилі приміщення (в літ. Б), нежиле приміщення №17 (групи приміщень №1), загальна площа 21 кв.м. Нежиле приміщення №17 площею 17,1 кв.м., МЗК 3,9 кв.м.;
6.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1211064380000, нежилі приміщення (в літ. Б), нежиле приміщення №16 (групи приміщень №1) загальна площа 28,2 кв.м.;
7.Об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 9140580000, нежитлове приміщення, нежилі приміщення з №1 по №14 (групи приміщень №10,11,12) літ. «Б» загальна площа 1292,2 кв.м. із забороною власникам, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких можуть перебувати вказані об`єкти нерухомого майна, проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових, демонтажних та інших робіт з вказаними об`єктами нерухомості скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідними заборонами, вказаними в клопотання прокурора, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/2327/2022
Єдиний унікальний номер справи 752/22710/21
Категорія: ст.171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_10 .
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2022 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 105559048 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Ященко Микола Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні