Ухвала

від 18.07.2022 по справі 288/1931/21

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1931/21

Провадження № 2-а/288/13/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань Костюк О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника УПФ Заболоцького О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області а правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, заява про визнання звіту протиправним, накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, заява про визнання звіту протиправним, накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2021 року, вищевказану адміністративну справу передано за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.

Постановою Сьомогоапеляційного адміністративногосуду від13грудня 2021року скасованоухвалу судувід 21жовтня 2021року,мотивуючи тим,що заявупозивачем поданов порядкуст.382КАС Україниз підставтого,що усправах №288/392/14-ата №288/462/15-а,відповідачем нев повномуобсязі виконанорішення суду. Заява позивача, про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення повинна розглядатись за спеціальною нормою КАС України, а саме за статтею 382 КАС України. /т. 1 а.с.28-29/

Також ОСОБА_1 до суду подано ряд клопотань /справа № 288/392/14-а-6-а/288/5/22, № 288/392/14-6-а/288/4/22, № 288/392/14-6-а/288/3/22 /про накладення штрафу та про встановлення нового строку подання звіту, які ухвалами Попільнянського районного суду Житомирської області об`єднано з адміністративною справою № 288/1931/21-2-а/288/13/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, заява про визнання звіту протиправним, накладення штрафу та встановлення нового строку подання звіту в одне провадження, присвоївши загальний номер справи № 288/1931/21-2-а/288/13/22.

В обґрунтування заяви та поданих клопотань зазначає, що обставини протиправної бездіяльності відповідача полягає у невиконанні судових рішень.

Наявність протиправного звіту відповідача полягає у тому, що зміст звіту по своїй суті не є таким, як має бути.

Фактичне нарахування і виплата позивачу 7 відсотків, натомість обов`язку відповідача за судовими рішеннями нараховувати та виплачувати йому 30 відсотків розміру мінімальної пенсії за віком, є доказом невиконання закону та вимог виконавчих листів.

На підставі викладено з посиланням на статті 382, 383 КАС України, просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправними щодо подання звіту; визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправною щодо невиконання судових рішень; визнати зміст звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправним, не таким як має бути при виконанні рішень;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при подачі звіту про виконання судових рішень утриматися від перекручування присудженої йому додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, на не правильний розмір виплати 7 відсотків; Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати вимоги виконавчих листів від 08.06.2015 у справі № 288/392/14-а, від 24.06.2016 у справі № 288/1462/15-а, від 08.12.2020 у справі № 288/392/14-а щодо нарахування і виплати додаткової пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2012 та в подальшому; Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області новий строк подання звіту; Накласти штраф у сумі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину суми штрафу стягнути на його користь, іншу половину до Державного бюджету.

ОСОБА_1 також звернувся до сулу з аналогічними клопотаннями, в яких просив встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за невиконання виконавчих листів від 08.06.2015 року №288/392/14-а та від 24.06.2016 № 288/1462/15-а, штраф у сумі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб половину суми штрафу стягнути на його користь, іншу половину до Державного бюджету України.

Особа, яка подала заяву та клопотання в судовому засіданні вимоги підтримала просила їх задовольнити, зазначив, що потрібно подати новий звіт, оскільки перерахунок пенсії здійснений лише на 7 відсотків.

08 липня 2022 року ОСОБА_1 допитаний як свідок, зазначив, що не отримував звіт, підтвердив обставини зазначені в заяві поданій суду.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в судовому засіданні проти задоволення заяви та клопотань заперечував, зазначив, що рішення суду виконано, враховуючи, що на виконанні відсутні виконавчі листи та надано звіт про виконання постанови, а тому відсутні підстави для накладення штрафу.

17 листопада 2021 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до суду подано відзив на заяву в якому просили відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 /т.1 а.с.31-33/

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи та клопотання, матеріали справ №288/392/14-а та № 288/1462/15-а, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до наступного висновку.

Постановою Попільнянського районного суду від 09 липня 2014 року № 288/392/14-а 2-а/288/18/14 було визнано протиправною бездіяльність щодо невидачі розпорядження Управлінням Пенсійного Фонду України в Попільнянському районі Житомирської області щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому, та зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Попільнянському районі Житомирської області видати розпорядження щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Апеляційного адміністративного суду Житомирської області від 19 листопада 2014 року, та набрала законної сили.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 04 лютого 2015 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в справі № 288/392/14-а 2-а/288/18/14 про визнання наявності компетенції проводити перерахунок і виплату додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому - відмовлено.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 29 травня 2015 року та копії виконавчого листа, які містяться в матеріалах цивільної справи № 288/392/14-а, виконавчий лист видано 08 червня 2015 року.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції від 12 червня 2015 року, відкрито виконавче провадження № 47817048 на підставі виконавчого листа № 288/392/14-а виданого 08 червня 2015 року.

18 листопада 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції постановлено постанову про прийняття до виконання виконавче провадження № 47817048 з примусового виконання виконавчого документу № 288/392/14-а виданого 08 червня 2015 року.

Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 липня 2016 року, замінено сторону виконавчого провадження боржника Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області /код 20405101/ на Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України /13401 м. Андрушівка вул. Вобяна, 15 Андрушівського району Житомирської області/.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання незаконною постанову від 30 березня 2021 року про закінчення виконавчого провадження та зобов`язати відновити виконавче провадження задоволено частково. Визнано протиправною та скасувано постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 березня 2021ВП № 47817048 за виконавчим листом №288/392/14-а, виданим Попільнянським районним судом Житомирської області 08 червня 2015 року. В іншій частині позовних вимог -відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально - Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) залишено без задоволення, а рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2021 року - без змін.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції від 11 серпня 2021 року, відновлено виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 288/392/14-а виданого 08 червня 2015 року. /т.2 а. с. 8/

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №288/392/14-а, зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Попільнянському районі Житомирської області подати протягом місяця з дати прийняття даної постанови звіт про виконання постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 липня 2014 року у справі № 288/392/14-а.

На виконання постанови суду 08 грудня 2020 року видано виконавчий лист. /т. 2 а.с.2/

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції від 01 червня 2021 року, відкрито виконавче провадження № 65624406 на підставі виконавчого листа № 288/392/14-а виданого 08 грудня 2020 року. /т.2 а. с. 4/

Головним управліннямПенсійного фондуУкраїни вЖитомирській областіна виконаннявищевказаної постановисуду 26листопада 2020року наданоЗвіт провиконання судовогорішення,в якомузазначили,що виплатиза рішеннямисудів,якими зобов`язанооргани Фондуздійснити перерахунокта виплатупенсії безобмеження строком,продовжуються довнесення зміндо нормзаконодавства,якими керувавсясуд привинесенні рішення,або дозміни умовпенсійного забезпеченняодержувача (постановаВерховного СудуУкраїни від05.11.2013у справі№21-293а13).Повідомили,що з01.01.2012були внесенізміни дозаконодавства,що регулюєпитання встановленняпідвищення якдитині війни,зокрема,відповідно доПрикінцевих положеньЗакону України„Про Державнийбюджет Українина 2012рік нормиі положеннястатті 6Закону України"Просоціальний захистдітей війни"застосовуються упорядку тарозмірах,встановлених КабінетомМіністрів Українивиходячи знаявних фінансовихресурсів Державногобюджету Українита бюджетуПенсійного фондуУкраїни на2012рік. З 01.01.2012 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» (далі-Постанова 1381). Відповідно до пункту 9 Постанови 1381 Міністерству соціальної політики та Пенсійному фонду України доручено забезпечити проведення перерахунків пенсій і різних видів допомоги за матеріалами пенсійних (особових) справ. Згідно з п.4 Постанови 1381 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 09.07.2014 по справі №288/392/14-а не визнавались неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі щодо застосування положень Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» та Постанови 1381. Тому з 01.01.2012 на виконання п.9 Постанови 1381 ОСОБА_1 проведено перерахунок підвищення як дитині війни в розмірі визначеному постановою. Отже, на виконання вищезазначеного рішення суду видано розпорядження про нарахування ОСОБА_1 підвищення як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум, з 23.07.2011 та з 01.01.2012 підвищення як дитині війни перераховано відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» та Постанови 1381.

Розпорядженням 123101 від 14 листопада 2016 року, Андрушівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, здійснювався перерахунок пенсії через зміну надбавки.

Також до Звіту надано розрахунок суми, що підлягає виплаті на виконання постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 09.07.2014 № 288/392/14-а на пенсійною справою № 123101, з період з 23.07.2011 по 31.12.2011 в розмір 971,88 гривень.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Попільнянського районного управління юстиції від 30 вересня 2021 року, закінчено виконавче провадження № 65624406, у зв`язку з фактично повним виконанням рішення. /т. 2 а.с.6/

Відповідно до окремої ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №288/392/14-а, встановлено, що з матеріалів справи видно, щов 2016 році позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнанняпротиправним невиконання виконавчого листа № 288/392/14-а, про визнання протиправним ухиляння від видання розпорядження щодо нарахування і виплати додаткової пенсії, про зобов`язаннявиконати виконавчий документ стосовно додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому, про зобов`язання датиобґрунтовану відповідь на всі питання, які порушені у зверненні від 09 червня 2015 року, про відшкодування моральної шкоди за рахунок держави. Апеляційний суд звертає увагу на те, позивач в 2016 році звернувся до суду з позовною заявою про визнанняпротиправним невиконання виконавчого листа № 288/392/14-а, оскільки 08 червня 2015 року Попільнянським районним судом Житомирської області видано виконавчий лист № 288/392/14-а на підставі ухваленої постанови від 09 липня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Попільнянському районіЖитомирської області про визнання наявності компетенції проводити перерахунок і виплату додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому, про визнання протиправною відсутність розпорядження щодо нарахування і виплати такого підвищення до пенсії, про зобов`язання поновити порушене право, про відшкодування моральної шкоди. Відповідно до якого зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Попільнянському районі Житомирської області видати розпорядження щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 23 липня 2011 року та в подальшому. Однак таку заяву було зареєстровано із зміною єдиного унікального номеру судової справи з №288/392/14 на № 288/1462/15. /т.2 а.с.99-100/

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно дост.124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ч.2ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (зокрема, пункт 43 рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини», «одним з основоположних принципів демократичного суспільства є принцип верховенства права, пряме посилання на який міститься у преамбулі Конвенції. Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури» (пункт 55).

З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.

Відповідно до ч.2, 3ст.14 КАС Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно достатті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до §§ 51, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії" принцип обов`язковості виконання судових рішень входить до вимоги про юридичну визначеність. У § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" вказано, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу", бо право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Йдеться про загальнообов`язковість положень закону, на підставі якого ухвалене судове рішення в частині неможливості внесення змін чи скасування судового рішення, а також прийняття нормативно-правових чи індивідуальних актів на його основі.

Конституційний Суд України у Рішенні №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується зі змістомстатті 129-1 Конституції України.

Відтак, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень і певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженомустаттею 8 Конституції Українипринципу верховенства права.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати рішення суду, що набрало законної сили, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання у чіткій відповідності до висновків суду, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечитиме принципу верховенства права.

Як встановлено судом, наданий відповідачем звіт про виконання судового рішення від 26.11.2020 не свідчать про фактичне та повне виконання рішення постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 липня2014 року у справі № 288/392/14-а, яка набрала законної сили.

А тому, суд визнає звіт Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вЖитомирській області від 26 листопада 2020 року №0600-0306-7/68280, щодо виконання постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 липня2014 року у справі № 288/392/14-а, таким, що не підтверджує її виконання.

Частинами 1, 2статті 382 КАС Українипередбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Тобто, судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Відтак, оскільки за наслідками розгляду наданого звіту відсутні підстави вважати рішення суду виконаним, суд вважає за необхідне встановити Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вЖитомирській області новий строк для подання відповідного звіту протягом тридцяти днів з дня одержання повного тексту даної ухвали.

Разом з тим, суд також вважає за необхідне задовольнити вимогу ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати вимоги виконавчих листів від 08.06.2015 у справі № 288/392/14-а, від 24.06.2016 у справі № 288/1462/15-а, від 08.12.2020 у справі № 288/392/14-а щодо нарахування і виплати додаткової пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2012 та в подальшому.

Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду визначаєстаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ст.383 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Так, згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення,

державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З огляду на наведене, з урахуванням відсутності доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення,а відтак звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Щодо вимоги заяви про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штрафу у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає наступне.

Частиною 2статті 382 КАС Українивизначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто штраф на керівника суб`єкта владних повноважень може бути накладено лишеза наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

З огляду на викладене, вказана вимога також задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Головногоуправління Пенсійногофонду Українив Житомирськійобласті провизнання дійпротиправними тазобов`язання утриматисявід вчиненняпевних дій,визнання бездіяльностіпротиправною тазобов`язання вчинитипевні дії,заява провизнання звітупротиправним,клопотання пронакладення штрафута встановленнянового строкуподання звіту задовольнити частково.

Встановити Головному управліннюПенсійного фондуУкраїни вЖитомирській області новий строк для подання до Попільнянського районного суду Житомирської області звіту про виконання постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 липня 2014 року у справі № 288/392/14-а, протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати вимоги виконавчих листів від 08.06.2015 у справі № 288/392/14-а, від 24.06.2016 у справі № 288/1462/15-а, від 08.12.2020 у справі № 288/392/14-а щодо нарахування і виплати додаткової пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.01.2012 та в подальшому.

У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко