Постанова

від 19.09.2007 по справі 1/172-27/44

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/172-27/44

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

19.09.07                                                                                           Справа  № 1/172-27/44

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                             Процика Т.С.

суддів                                                                                Галушко Н.А.

                                                                                Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Болехівскій І.В.

розглянув           у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Яворівської міської ради від 08.06.2007р. № 1042 та Приватного підприємства (далі ПП) «Сувекспрес»

на рішення           Господарського суду Львівської області від 18.05.2007р.

у справі           № 1/172-27/44

за позовом           Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування»(далі ДП МО України «Управління торгівлі ЗахОК»), м. Львів

до відповідачів:          1. Яворівської міської ради, м. Яворів Львівської області

                    2. ПП «Сувекспрес», с. Нагачів Яворівського району Львівської області

про           визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.10.2003р.

за участю представників:          

від позивача          –Карпій М.М. –провідний юрисконсульт;

від відповідача 1          - не з'явився;

від відповідача 2          - Столяр Л.В. –директор, Тимофіїв Р.М. - представник;

Учасникам судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено.

Сторони належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2007р. у даній справі), які є в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2007р., суддя Судова-Хомюк О.Д., яким позовні вимоги задоволено повністю, визнано договір купівлі-продажу від 22.10.2003р., укладений між Яворівською міською радою та ПП «Сувекспрес», недійсним з моменту укладення; зобов'язано виселити ПП «Сувекспрес»з нежитлового приміщення, розташованого у м. Яворові по вул. О. Маковея, 41.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.145, 225 Цивільного кодексу Української РСР, а також тим, зокрема, що свідоцтво про право власності на спірне приміщення, видане на підставі рішення Яворівської міської ради № 303 від 04.12.2001р., визнане недійсним рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2004р., в частині прийняття у комунальну власність нежитлово-вбудованого приміщення магазину площею 355 кв. м. у будинку 41 по вул. О.Маковея, 41 у м. Яворові Львівської області, а отже, і Яворівська міська рада розпорядилась майном, що їй не належало і вибуло з Господарського відання Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі Західного оперативного командування»поза його волею, оскільки було незаконно прийняте у комунальну власність м. Яворова, що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2004р. у справі № 3/94-5/135(3/11-16/85), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. у цій справі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2007р. у справі № 1/172-27/44 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник посилається зокрема на те, що судом при прийнятті оскарженого рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи; порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх доводів скаржники в апеляційній скарзі зокрема зазначили, що суд  не взяв до уваги той факт, що скасоване рішення Яворівської міської ради від 04.12.2001 року було викладене в новій редакції, шляхом прийняття Яворівською міською радою ще одного рішення від 30 травня 2003 року № 265, яким викладено рішення Яворівської міської ради № 303 від 04.12.2001р. «Про передачу житлового фонду в комунальну власність Яворова»у наступній редакції - «Прийняти у комунальну власність міста Яворова житлові будинки та вбудовані –прибудовані нежитлові приміщення згідно переліку (додається)». Дане рішення є чинним та не скасованим. Спірні приміщення по вул. О. Маковея, 41 у м. Яворові Львівської області, на момент підписання договору купівлі-продажу, належали Яворівській міській раді на підставі свідоцтва про право власності на будинок,   зареєстрованого Львівським ДОКБТІ та БО 01.04.2002 р. за № 87. Дане свідоцтво є дійсним та не скасованим по сьогоднішній день. Також скаржники вважають, що ПП «Сувекспрес»законно та добросовісно набуло спірні нежитлові приміщення у власність та належним чином зареєструвало право власності, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.04.2004 року за № 2769856.

ДП МО України «Управління торгівлі ЗахОК»подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2007 року  у справі № 1/172-27/44 залишити без змін, а апеляційні скарги Яворівської міської ради та ПП «Сувекспрес»без задоволення з підстав правомірності і обґрунтованості рішення.

Представники відповідача 2 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

22.10.2003р. між Яворівською міською радою Львівської області, в особі голови фонду приватизації комунального майна при Яворівській районній раді Оглашенного В.Г., який діяв на підставі доручення, виданого Виконавчим комітетом Яворівської міської ради від 08.10.2003р. за № 922 та ПП «Сувекспрес», в особі директора Столяр Л.В., укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 91,0 кв. м., що знаходяться в будинку № 41 по вул. О. Маковея у м. Яворові Львівської області. Договір посвідчено приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Смокорівським А.П. 02.10.2003р., зареєстровано в реєстрі за № 2186.

Приміщення по вул. О.Маковея, 41 у м. Яворові Львівської області, як зазначено у договорі купівлі-продажу, належали Яворівській міській раді на підставі свідоцтва про право   власності   на  будинок,   виданого   відповідно   до   рішення  XX  сесії  ІІІ демократичного скликання Яворівської міської ради народних депутатів № 303 від 04.12.2001 року та зареєстрованого Львівським ДОКБТІ та БО 01.04.2002 р. за № 86.

17.12.2004 року вищезазначене рішення Яворівської міської ради народних депутатів № 303 від 04.12.2001 року визнане недійсним рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 3/94-5/135(3/11-16/85), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. у цій справі, в частині прийняття у комунальну власність нежитлово-вбудованого приміщення магазину площею 355 кв. м. у будинку по вул. О.Маковея, 41 у м. Яворові Львівської області. Передачу спірного майна в комунальну власність здійснювала Яворівська КЕЧ району згідно акту прийому передачі. На момент передачі спірне майно було зареєстроване на праві власності (повного господарського відання) за Яворівською КЕЧ району, що підтверджується наявним у матеріалах справи реєстраційним посвідченням на домоволодіння, що належить державним підприємствам і організаціям від 06.07. 1994 року за № 86.

Постановляючи оскаржене рішення, судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що скасоване рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 3/94-5/135(3/11-16/85), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2005р. у цій справі, рішення Яворівської міської ради від 04.12.2001 року, було викладено в новій редакції шляхом прийняття Яворівською міською радою ще одного рішення від 30 травня 2003 року № 265. Дане рішення Яворівської міської ради є чинним та предметом судових розглядів не було, а доказів, які б підтверджували протилежне, позивачем суду не подано.

Згідно із ст.48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно з ч.1 ст.145 Цивільного кодексу Української РСР якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ч.2 ст. 48 Кодексу, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Результатом задоволення заявленого позову стало можливим застосування наслідків недійсності угоди, які стосуються сторін угоди і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною угоди.

Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 145 Цивільного кодексу Української РСР.

Задоволивши позов в частині виселення ПП «Сувекспрес»зі спірних нежитлових приміщень, суд першої інстанції не навів законних підстав та обґрунтування, оскільки ч.2 ст.48 ЦК УРСР, як наслідок визнання договору недійсним, передбачає обов'язкову подвійну реституцію між сторонами, а не виселення однієї сторони.

Також апеляційний господарський суд відзначає, що доводи позивача про те, що ПП «Сувекспрес»не можна вважати добросовісним набувачем спірного майна, є безпідставними з огляду на наступне.

22.10.2003 року між Яворівською міською радою та ПП «Сувекспрес»було   укладено   договір   купівлі-продажу   нежитлових приміщень загальною площею 91 кв.м. по вул. Маковея, 41 в м. Яворові Львівської області. Вартість приміщень за договором згідно з експертною оцінкою, затвердженою головою Фонду приватизації комунального майна при Яворівській районній раді, становила 18716 гривень. На підставі вказаного  договору за ПП «Сувекспрес»зареєстровано право приватної власності на спірні нежитлові приміщення    (реєстраційний  №  2769856). У свою чергу, наявність листа від 19.06.2003р. № 134, направленого філією «Яворівський військовий торг № 53»ДП МО України «Управління торгівлі ЗахОК», яким повідомлялось ПП «Сувекспрес»про те, що рішенням Господарського суду Львівської області від 18.04.2003р. у справі № 3/11-16/85 визнано недійсним рішення Яворівської міської ради № 303 від 04.12.2001 року до уваги не береться, оскільки станом на 22.10.2003 року вказане рішення суду було скасоване постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2003 року у цій справі  та відмовлено в позові ДП МО України «Управління торгівлі Західного оперативного командування».

Відповідно до ст.43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2007р. у справі № 1/172-27/44 таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, та неправильним застосування норм матеріального права, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задоволити. Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2007р. у справі № 1/172-27/44.

2.          В позові відмовити.

3.          В частині скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.03.2007р. у цій справі, рішення залишити без змін.

4.          Судові витрати покласти на позивача.

Постанова оформлена і підписана 10.10.2007р.

Головуючий-суддя                                                            Процик Т.С.

                   суддя                                                            Галушко Н.А.

                   суддя                                                            Юрченко Я.О.