Постанова

від 27.09.2007 по справі 6/67-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/67-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

27.09.07                                                                                           Справа  № 6/67-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                         Кравчук Н. М.

суддів:                                                             Гнатюк Г. М.

                                                                      Мирутенка О. Л.

розглянув           апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернорезерв»за № 32 від 20.06.2007 року

на рішення                     Господарського суду Волинської області від 11.06.2007 року

у справі                     № 6/67-38

за позовом                     Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»Державного Комітету України з державного матеріального резерву, м. Луцьк

до відповідача           ТзОВ «Зернорезерв», м.Луцьк

про                               стягнення в сумі 289 722,00 грн.,

за участю представників сторін :

від позивача: Шугалов А.В. –представник (довіреність № 12 від 26.09.2007р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно з ст.22, ст.28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.06.2007 року у справі № 6/67-38 (суддя Пахолюк В.А.) задоволено позовні вимоги ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»Державного Комітету України з державного матеріального резерву до ТзОВ «Зернорезерв», стягнуто з відповідача на користь позивача 289 722,00 грн. боргу, 2 897,22 грн. витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що вимога позивача про стягнення основного боргу підтверджується товарно-транспортними накладними, довіреностями та претензією, тому підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 11,639,655 Цивільного кодексу України та ст.ст. 44,49,82-85 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, просить його скасувати частково, прийняти нове рішення, яким у позові на суму 107 220,00 грн. відмовити. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання 11.06.2007р. Крім того, скаржник зазначає, що позов в частині поставки на суму 107 220,00 грн. заявлений з пропуском строку позовної давності.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе слухати дану справу в порядку ст.75 ГПК України, оскільки ТзОВ «Зернорезерв»належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»Державного Комітету України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ТзОВ «Зернорезерв»заборгованості за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості позивачем було відпущено відповідачу готову продукцію в мішкотарі (борошно пшеничне вищого ґатунку) та наданні послуги по її погрузці на загальну суму 289 722,00 грн., що засвідчують доручення та товарно-транспортні накладні, зазначені в позовній заяві та знаходяться в матеріалах справи. (а.с. 9-18).

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За таких обставин, між ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»Державного Комітету України з державного матеріального резерву та ТзОВ «Зернорезерв» виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 ЦК України.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Господарським судом Волинської області було встановлено, що товарно-транспортні накладні, по яких відбулась поставка,  не містять інформації щодо строку сплати поставленої продукції та наданні послуги. Доказів про здійснення такої оплати ТзОВ «Зернорезерв»не представило.

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 15-юр від 11.06.2004р.  як вимога по оплаті  вартості продукції  на суму  289722,00 грн. (а.с. 20).

Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Посилання скаржника на те, що строк позовної давності протягом якого позивач мав право звернутись з вимогою про сплату вартості товару сплинув 22.03.2007 року  не може братись судом до уваги,  враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Визначаючи момент початку перебігу позовної давності, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку цей момент повинен визначатись з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України у зв'язку із невстановленням сторонами строку виконання грошових зобов'язань боржника.

Так, згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, позивачем була пред'явлена вимога про виконання зобов'язань 11.06.2004р., а позов про стягнення заборгованості був заявлений 22.03.2007р. тому колегія суддів вважає, що позивачем строк позовної давності не пропущений та вимоги позивача підлягають задоволенню.

        Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Однак, при розгляді справи місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, в судове засіданні 07.05.2007р. представник відповідача не з'явився, надіслав заяву про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 07.05.2007р. було задоволено дану заяву та відкладено розгляд справи на 11.06.2007р. Проте  суд, не маючи доказів повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, 11.06.2007 року без участі представника відповідача прийняв рішення. Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи, однак, беручи до уваги те, що рішення місцевого господарського суду винесено з порушенням норм процесуального права, тому рішення належить скасувати, а апеляційну скаргу задоволити частково.

Враховуючи наведене та керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський  апеляційний господарський суд ,

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу задоволити частково.

2.          Рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2007 року у справі № 6/67-38 скасувати.

          Прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити. Стягнути з ТзОВ «Зернорезерв»(43021, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Червоноармійська 11, р/р 260011176, МФО 303569 в АППБ «Аваль», код 31183597) на користь ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2»Державного Комітету України з державного матеріального резерву (м. Луцьк, вул. Молодогвардійська 11, р/р 26005015923 в КБ «Західінкомбанк»м. Луцьк, МФО 303484, код 00953065) 289 722,00 грн. боргу та 2 897,22 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

4.          Справу передати в господарський суд Волинської області.

Головуючий суддя                                                  Н.М. Кравчук

          судді                                                                                 Г.М. Гнатюк

          судді                                                                                О.Л. Мирутенко