Рішення

від 21.07.2022 по справі 910/13130/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2022Справа № 910/13130/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (02140, місто Київ, вулиця Єлизавети Чавдар, будинок 4, квартира 65), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02002, м. Київ, пров. Євгена Сверстюка, 15, 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д), 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), 3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), 4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) про визнання незаконним, недійсним та скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними статутів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» в редакціях 2013 та 2018 років та скасування реєстраційних дій

За участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_5 ;

від позивача, ОСОБА_1 ;

від відповідача, не з`явився;

від 3-іх осіб, не з`явились.

В С Т А Н О В И В:

22.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва про визнання незаконними, недійсними та скасування рішень загальних зборів, скасування державної реєстрації статутів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» в редакціях 2013 та 2018 років та скасування реєстраційної дії.

08.01.2020 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/22568/19 було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Однак, 07.04.2021 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва провадження у цивільній справі №753/22568/19 було закрите у зв`язку з неможливістю розгляду справи в порядку цивільного судочинства. 29.07.2021 року Київський апеляційний суд постановою у справі №753/22568/19-ц залишив ухвалу Дарницького районного суду м. Києва без змін.

11.08.2021 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (далі - відповідач) про визнання незаконним, недійсним та скасування рішень загальних зборів, визнання недійсними статутів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» в редакціях 2013 та 2018 років та скасування реєстраційних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачку виключено з правління Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» без дотримання вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим було порушено її законні права та інтереси.

Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачкою у строк, встановлений ухвалою суду від 16.08.2021, подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13130/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.10.2021 та позивачці запропоновано надати письмові пояснення в обґрунтування залучення третіх осіб вказаних у позовній заяві із зазначенням на стороні кого останніх необхідно залучити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підготовче засідання у справі №910/13130/21 відкладено на 11.11.2021.

22.10.2021 позивач по дала до суду заяву про долучення доказів, а саме відповідь Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 29.09.2021 №К-3594/125/48/05-2021 стосовно підтвердження звернення ОСОБА_1 щодо можливих протиправних дій ОСОБА_2 при реєстрації ГО «НДІЕР»

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 відкладено підготовче засідання на 25.11.2021.

15.11.2021 на адресу суду від представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання про поновлення строків для надання пояснень по суті спору, обґрунтоване тим, що Центральним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Київ) не було отримано позовну заяву з додатками, а відтак останньому необхідний час для подання пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 було задоволено клопотання представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про поновлення строків та встановлено строк для подання пояснень до 25.11.2021.

24.11.2021 на адресу суду від представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли пояснення щодо позовної заяви.

24.11.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява (клопотання), в якій останній просить суд надати час для ознайомлення із позовною заяву, так як вона не була отримана відповідачем, та для надання відзиву, у зв`язку із чим просить оголосити перерву в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 було відкладено підготовче засідання на 16.12.2021.

01.12.2021 на адресу суду від представника позивача надійшли пояснення щодо відправленням сторонам та суду копії листа Міністерства освіти та науки України №1/11-4380 від 05.05.2017.

Судове засідання, призначене на 16.12.2021, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 30.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2021 закрите підготовче провадження у справі № 910/13130/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.22.

Судове засідання, призначене на 27.01.22, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці та призначено повторно ухвалою суду від 31.01.2022 на 17.02.2022.

Втім, згідно наказу Господарського суду міста Києва, суддя Демидов В.О. з 14.02.2022 по 18.02.2022 перебував на обов`язковому навчанні у Національній школі суддів України, що унеможливило розгляд справи призначений на 17.02.22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.22 було призначено розгляд справи по суті у справі №910/13130/21 на 24.02.22.

22.02.2022 від відповідача надійшла заява про сплив строку позовної давності, а також заява (клопотання), якою відповідач, зокрема, просить ухвалити процесуальне рішення, спрямоване на уможливлення отримання відповідачем копії позову (позовної заяви), роз`яснити відповідачу процесуальні права та обов`язки, пов`язані із підготовкою та направленням до суду відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.22 у зв`язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці розгляд справи по суті призначено на 14.03.22 о 14:00 год.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

За наведених обставин призначене на 14.03.22 о 14:00 год судове засідання з розгляду справи № 910/13130/21 не відбулося з об`єктивних причин, що не залежать від суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 розгляд справи по суті призначено на 02.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 розгляд справи відкладено на 08.07.2022.

05.07.2022 відповідач подав до суду пояснення по справі, в яких вказав, що станом на 05.02.2018 членами громадської організації були 3 особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мають право брати участь у Загальних зборах громадської організації. Позивачка ОСОБА_1 , оскільки не є членом громадської організації, не мала і не має права брати участь у Загальних зборах цієї організації. Ухвалені на Загальних зборах ГО «НДІЕН» від 05.02.2018 рішення жодним чином не впливають на права, обов`язки, майно та законні інтереси ОСОБА_1 , оскільки повноваження позивачки як засновника припинено, членство у громадській організації вона не набула, у трудових відносинах з громадською організацією не перебуває. Просить залишити позов без задоволення та застосувати строк позовної давності.

Також 05.07.2022 позивачка ОСОБА_1 подала письмові пояснення до суду, в яких зазначала, що оскільки позивачу стало офіційно відомо про порушення свого права лише 15.05.2019 та 04.07.2019, коли було отримано офіційні версії документів відповідача, строк позовної давності позивачкою не пропущений.

05.07.2022 від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява відповідно до якої останній зазначив, що ані ГО, ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 не отримали у встановленому законом порядку копію позову та доданих матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 21.10.2021, яка була надіслана третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_4 , гуртожиток була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала суду від 21.10.2021, якою було залучено зокрема третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 було направлено на адресу, яка вказана в позовній заяві, а також дублюється з реєстру делегатів (членів НДІЕР), копія якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з ч. 6 ст 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

ГПК України не передбачено встановлювати місце проживання та/або реєстрації третьої особи.

Окрім того, суд звертає увагу, що у своїх поясненнях зокрема від 05.07.2022 поданих третьою особою ОСОБА_2 надійшла заява відповідно до якої, останній зазначив, що ані ГО, ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 не отримали у встановленому законом порядку копію позову та доданих матеріалів.

Отже суд доходить до висновку, що останні обізнані про розгляд справи № 910/13130/21.

Зокрема, відповідачем у зазначеній справі є Громадська організація «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», членами якої є треті особи, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Оскільки відповідачем подаються процесуальні документи та остання обізнана про розгляд справи, треті особи як учасники Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» не позбавлені були права поцікавитись діяльністю товариства, а також ознайомитися із матеріалами справи після залучення їх до участі у справі як учасників судового процесу, адже відповідну ухвалу суду ретіми особами було отримано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2022 розгляд справи відкладено на 22.07.2022.

У судове засідання 22.07.2022 з`явився позивач та представник позивача, представник відповідача та представники третіх осіб у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 22.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивачка ОСОБА_1 та третя особа-2 ОСОБА_2 є засновниками Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку».

Відповідно до Протоколу №1 установчих зборів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» ( далі за текстом - ГО «НДІЕР», НДІЕР) від 03.06.2013, проведених у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вирішено створити громадську організацію, затверджено назву - Громадська організація «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», затверджено Статут громадської організації, обрано Правління ГО «НДІЕР» у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , обрано Контрольну комісію ГО «НДІЕР» у складі ОСОБА_1 , обрано директора - ОСОБА_2 .

Також матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 30.05.2013 як засновників щодо подачі установчих документів на реєстрацію ГО «НДІЕР» та заяву засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 03.06.2013 про реєстрацію громадського об`єднання.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.08.2021 підтверджується, що засновниками ГО «НДІЕР» є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Основною метою громадської організації визначено здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист наукових, соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів членів (п.2.1 Статуту в редакції від 03.06.2013).

Відповідно до п. 3.2 Статуту в редакції від 03.06.2013 вступ до НДІЕР індивідуальних членів здійснюється через подання особистої заяви до Правління НДІЕР. Рішення щодо індивідуального членства ухвалює Директор НДІЕР.

За умовами п. 5.2 Статуту в редакції від 03.06.2013 загальні збори НДІЕР є поважними при наявності двох третин членів НДІЕР. Рішення Загальних зборів приймаються простою більшістю голосів (більше половини) делегатів, які присутні на Загальних зборах і чиї повноваження визнані ним.

Загальні збори скликаються рішенням Правління НДІЕР, як правило, не менше одного разу в 1 рік (п.5.3 Статуту в редакції від 03.06.2013).

Засідання Правління НДІЕР є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини його членів. Порядок роботи Правління НДІЕР визначається Загальними зборами НДІЕР (п.5.5 Статуту в редакції від 03.06.2013).

Відповідно до абз. 5 п. 5.12 Статуту в редакції від 03.06.2013 Контрольна комісія НДІЕР контролює членський облік в НДІЕР.

15.05.2019 Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачці було надано копію Статуту ГО «НДІЕР», затверджену Загальними зборами відповідача (протокол № 1 від 05.02.2018), копію протоколу №1 Загальних зборів відповідача від 05.02.2018; копію реєстру делегатів, що були присутні на Загальних зборах відповідача; копію відомостей про керівні органи відповідача; копію документу, що підтверджує правомочність прийняття рішення; копію заяви Форми №3.

Як вбачається з протоколу № 1 Загальних зборів ГО «НДІЕР» від 05.02.2018, на них були присутні 3 особи як члени ГО «НДІЕР» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Загальними зборами затверджено Статут ГО «НДІЕР» в новій редакції, виключено ОСОБА_1 зі складу Правління та Контрольної комісії ГО «НДІЕР», звільнено її від виконання повноважень члена Правління та Голови Контрольної комісії ГО «НДІЕР». Обрано Правління ГО «НДІЕР» у складі: Захаріна С.В. (Голова Правління), ОСОБА_3 (член Правління); обрано Контрольну комісію ГО «НДІЕР» у складі: ОСОБА_4 (Голова комісії), ОСОБА_3 (член комісії); встановлено строк повноважень Правління та директора ГО «НДІЕР» ОСОБА_2 - 10 років (до 05.02.2028).

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що вона як член Правління та Контрольної комісії ГО «НДІЕР» (станом на 05.02.2018) не була проінформована про загальні збори 05.02.2018. При призначенні Загальних зборів у 2018 році було порушено не лише законодавство України, а й Статут громадської організації, що свідчить про їх незаконність та недійсність, а тому позивачка вважає, що всі рішення, які були прийняті на Загальних зборах 05.02.2018, підлягають скасуванню. З посиланням на викладене позивачка просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення Загальних зборів ГО «НДІЕР», викладені в протоколі №1 від 05.02.2018 та визнати недійсним Статут ГО «НДІЕР», затверджений протоколом №1 від 05.02.2018;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10651050001017314 стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві, ОСОБА_6 08.02.2018 о 17:48:00;

Позивачка також зазначає, що виключення її зі складу членів відповідача без її згоди та навіть без її інформування є протизаконним та таким, що порушують її законні права та інтереси.

Позивачка зазначила, що 04.07.2019 Управлінням державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивачці було надано копію Статуту ГО «НДІЕР», затверджену Загальними зборами відповідача (протокол № 1 від 03.06.2013), копію заяви про реєстрацію громадського об`єднання від 03.06.2013, копію протоколу №1 установчих зборів відповідача від 03.06.2013, копію реєстру осіб, що були присутні на установчих зборах відповідача, копію відомостей про засновників відповідача, копію Статуту відповідача від 03.06.2013. При огляді вказаних документів позивачкою виявлено, що на протоколі №1 від 03.06.2013 та на реєстрі осіб, що були присутні на установчих зборах відповідача, біля прізвища позивачки міститься інший підпис, а не підпис позивачки. Також Статут відповідача в редакції від 03.06.2013 не містить підписів засновників, як того вимагало законодавство, яке діяло станом на 2013 рік, а також вказаний Статут відповідача відрізняється від того Статуту, який погоджувався позивачкою.

З огляду на вказане позивачка просить суд, зокрема:

- визнати недійсним та скасувати рішення Загальних зборів ГО «НДІЕР», викладені в протоколі №1 від 03.06.2013 та визнати недійсним Статут ГО «НДІЕР», затверджений протоколом №1 від 03.06.2013;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10651020000017314 стосовно державної реєстрації створення юридичної особи, проведеної державним реєстратором Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Святенко Т.О. 21.06.2013 о 14:59:42.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 81 ЦК України, юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч.ч. 1-3, 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» (далі - Закон, в редакції на час прийняття оспорюваного рішення), громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону, засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років.

Кількість засновників громадського об`єднання не може бути меншою, ніж дві особи.

Згідно п.п. 4, 9, 11 ч. 1 ст. 11 Закону, статут громадського об`єднання має містити відомості про : повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Як зазначалося вище, позивачка ОСОБА_1 та третя особа-2 ОСОБА_2 є засновниками Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку».

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» (в редакції 2013 року) (далі Закон) громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Розділом 7 Закону передбачено, що засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років (ч. 1 ст. 7).

Повноваження засновника громадського об`єднання закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об`єднання в установленому Законом порядку (ч. 7 ст. 7).

Статтею 9 Закону передбачено, що утворення громадського об`єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом (ч. 1).

Частиною 2 ст. 9 Закону передбачено, що протокол установчих зборів громадського об`єднання має містити відомості про:

1) дату та місце проведення установчих зборів;

2) осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої цієї статті);

3) рішення про утворення громадського об`єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;

4) рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об`єднання;

5) рішення про затвердження статуту громадського об`єднання;

6) рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об`єднання відповідно до затвердженого статуту;

7) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об`єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об`єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об`єднання), - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об`єднання;

8) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об`єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Оскаржуваний позивачкою статут відповідача містить відмітку Дарницького районного управління юстиції м. Києва про реєстрацію статуту на підставі наказу від 20.06.2013 №106/01 свідоцтво №1404325 підставі протоколу №1 від 03.06.2013, який був затверджений установчими зборами Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку».

Вищевказана редакція статуту не підписана збоку їх засновників.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ( в редакції від 03.02.2013) передбачено, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними державними органами.

У Законі України «Про громадські об`єднання» у редакції станом на момент реєстрації статуту відповідача не було передбачено, що статут повинен бути підписаний учасниками громадської організації.

За таких обставин підстави для визнання недійсним статуту у редакції від 03.06.2013 саме з підстав відсутності підписів засновників на оригіналі статуту відсутні.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 88 ЦК України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

За змістом постанови Верховного Суду від 10.06.2020 року у справі № 922/2200/19, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 року по справі № 905/279/20, статут є локальним нормативним актом юридичної особи (постанова Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/10463/19).

Підставами для визнання такого акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Також, Верховний Суд зауважив, що за своєю правовою суттю такі вимоги як визнання статуту недійсним та його скасування є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта.

Так, у разі визнання статуту недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня затвердження. Скасування ж статуту означає втрату чинності ним з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ГО «НДІЕР», викладених в протоколі №1 від 03.06.2013 та визнання недійсним Статуту ГО «НДІЕР», затвердженого протоколом №1 від 03.06.2013; скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10651020000017314 стосовно державної реєстрації створення юридичної особи, проведеної державним реєстратором Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Святенко Т.О. 21.06.2013 о 14:59:42, виходячи з наступного.

Позивачкою документально не підтверджено факт порушення відповідачем під час реєстрації Статуту в редакції від 03.06.2013 вимог Закону, не надано документального підтвердження доводів щодо відсутності узгодження з нею редакції Статуту від 03.06.2013 і факту непідписання нею спірного протоколу Загальних зборів від 03.06. 2013 та Статуту в цій редакції.

Позивачка також нормативно не обґрунтувала вимогу про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ГО «НДІЕР», викладених в протоколі №1 від 03.06.2013 та визнання недійсним Статуту ГО «НДІЕР», затвердженого протоколом №1 від 03.06.2013, оскільки жодним чином не доведено, що позивачка була відсутня на Загальних зборах 2013 року та не підписувала протокол Загальних зборів та Статут і заяву про його реєстрацію; клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи підпису позивачки на Протоколі № 1 від 03.06.2013 та заяві про державну реєстрацію НДІЕР позивачкою не заявлялось.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ГО «НДІЕР», викладених в протоколі №1 від 03.06.2013 та визнання недійсним Статуту ГО «НДІЕР», затвердженого протоколом №1 від 03.06.2013, а також скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10651020000017314 стосовно державної реєстрації створення юридичної особи, проведеної державним реєстратором Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Святенко Т.О. 21.06.2013 о 14:59:42.

Суд зазначає, що редакція статуту від 03.06.2013 жодним чином не перевірялась позивачкою до 2019 року (дати звернення із запитом до третьої особи-1). Крім того, у позовній заяві позивачка зазначає, що лише у грудні 2016 року стала намагатися виконувати обов`язки Голови Контрольної комісії відповідача, для чого зверталася до останнього із запитом про отримання документів. Також позивачка сама стверджувала, що більше 3 років (до грудня 2016 року) вона не вживала жодних заходів для ознайомлення зі Статутом відповідача, не здійснювала контрольні функції щодо обліку членів правління відповідача.

За таких обставин є необґрунтованими та не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів ГО «НДІЕР», викладеного в протоколі №1 від 03.06.2013, визнання недійсним Статут ГО «НДІЕР», затвердженого протоколом №1 від 03.06.2013, скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10651020000017314 стосовно державної реєстрації створення юридичної особи, проведеної державним реєстратором Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації Святенко Т.О. 21.06.2013 о 14:59:42.

Щодо статусу позивачки як засновника та члена НДІЕР суд зауважує таке.

Згідно Протоколу №1 установчих зборів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (ГО «НДІЕР») від 03.06.2013, проведених у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вирішено створити громадську організацію, затверджено назву - Громадська організація «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», затверджено Статут громадської організації, обрано Правління ГО «НДІЕР» у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , обрано Контрольну комісію ГО «НДІЕР» у складі ОСОБА_1 , обрано директора - ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 на час проведення Загальних зборів ГО «НДІЕР» 05.02.2018 була членом Правління та Контрольної комісії ГО «НДІЕР», іншим членом Правління ГО «НДІЕР» був ОСОБА_2 .

Під час судового розгляду справи відповідачем суду не надано заяви позивачки про набуття членства у НДІЕР, проте відповідачем також ані нормативно, ані документально не доведено, що треті особи - 2,3,4 надали такі заяви і є фактичними членами НДІЕР. Крім того, Законом не врегульовано форму волевиявлення набуття членства у НДІЕР.

Також судом враховується те, що Законом встановлено момент припинення повноважень засновника громадського об`єднання (ч. 7 ст. 7 Закону), проте одночасно із державною реєстрацією громадського об`єднання Закон не пов`язує момент втрати статусу членів громадського об`єднання його засновниками.

З урахуванням того, що у ОСОБА_1 станом на дату реєстрації статуту НДІЕР у редакції від 03.06.2013 були наявні повноваження одного з керівних органів НДІЕР, вона, як і директор НДІЕР ОСОБА_2 , обіймала одну з керівних посад, суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_1 статусу члена НДІЕР після створення і державної реєстрації відповідача.

Доказів щодо наявності статусу членів ГО «НДІЕР» у третіх осіб - 3,4 станом на час проведення оскаржуваних Загальних зборів ГО «НДІЕР» 05.02.2018 матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 3.2 Статуту в редакції від 03.06.2013 вступ до НДІЕР індивідуальних членів здійснюється через подання особистої заяви до Правління НДІЕР. Рішення щодо індивідуального членства ухвалює Директор НДІЕР.

Жодного рішення про набуття членства у НДІЕР певними фізичними особами, зокрема, тими, що не були його засновниками, відповідачем не надано.

За умовами п. 5.2 Статуту в редакції від 03.06.2013 загальні збори НДІЕР є поважними при наявності двох третин членів НДІЕР. Рішення Загальних зборів приймаються простою більшістю голосів (більше половини) делегатів, які присутні на Загальних зборах і чиї повноваження визнані ним.

Загальні збори скликаються рішенням Правління НДІЕР, як правило, не менше одного разу на 1 рік (п.5.3 Статуту в редакції від 03.06.2013).

Засідання Правління НДІЕР є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини його членів. Порядок роботи Правління НДІЕР визначається Загальними зборами НДІЕР (п.5.5 Статуту в редакції від 03.06.2013).

Відповідно до абз. 5 п. 5.12 Статуту в редакції від 03.06.2013 Контрольна комісія НДІЕР контролює членський облік в НДІЕР.

Як вбачається з протоколу № 1 Загальних зборів ГО «НДІЕР» від 05.02.2018, на вказаних загальних зборах були присутні 3 особи як члени ГО «НДІЕР» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Загальними зборами затверджено Статут ГО «НДІЕР» в новій редакції, виключено ОСОБА_1 зі складу Правління та Контрольної комісії ГО «НДІЕР», звільнено її від виконання повноважень члена Правління та Голови Контрольної комісії ГО «НДІЕР», обрано Правління ГО «НДІЕР» у складі: ОСОБА_2 (Голова Правління), ОСОБА_3 (член Правління), обрано Контрольну комісію ГО «НДІЕР» у складі: ОСОБА_4 (Голова комісії), ОСОБА_3 (член комісії), встановлено строк повноважень Правління та директора ГО «НДІЕР» ОСОБА_2 - 10 років (до 05.02.2028).

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про громадські об`єднання» кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об`єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об`єднання. Членство в громадському об`єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень.

Відповідачем у справі не надано жодних доказів виключення або виходу за власною ініціативою позивачки зі складу членів ГО «НДІЕР» (відповідна заява про вихід чи інший документ аналогічного змісту).

Також відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивачки (яку фактично станом на час проведення оскаржуваних Загальних зборів 05.02.2018 не було виключено з ГО «НДІЕР» та яка також не вийшла за власним бажанням зі складу членів ГО «НДІЕР») про час, місце проведення, порядок денний Загальних зборів ГО «НДІЕР», що є порушенням п. 5 Статуту ГО «НДІЕР».

Також суд звертає увагу, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена організації можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідні висновки суду аргументуються тим, що обраний особою, яка скликає загальні збори громадської організації, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення члена такої організації, тоді як у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Оскільки відповідачем не надано доказів прийняття до складу членів ГО «НДІЕР» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд позбавлений можливості дійти висновку про правомірність участі вказаних осіб у Загальних зборах, рішення яких оформлені протоколом від 05.02.2018 та наявність кворуму на вказаних Загальних зборах.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі -Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд доходить висновку про доведеність порушення законних прав та інтересів позивачки рішеннями Загальних зборів ГО «НДІЕР», оформленими протоколом № 1 від 05.02.2018, у зв`язку із чим її позовні вимоги в частині визнання недійним рішення Загальних зборів ГО «НДІЕР», викладені в протоколі №1 від 05.02.2018, та визнання недійсним Статут ГО «НДІЕР», затвердженого протоколом №1 від 05.02.2018, а також скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10651050001017314 стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві, ОСОБА_6 08.02.2018 о 17:48:00, підлягають задоволенню.

Відповідачем 22.02.2022 подано заяву про сплив строку позовної давності.

Як встановлено судом, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва суду від 07.04.2021 у справі №753/22568/19 закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним проведення загальних зборів, скасування рішень загальних зборів, скасування державної реєстрації статуту Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» у зв`язку з неможливістю розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Київського апеляційного суду від 29.07.2021 у справі №753/22568/19 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва суду від 07.04.2021 року у справі №753/22568/19 залишено без змін.

Разом з позовною заявою позивачкою надано заяву про поновлення процесуального строку.

Позивачка посилається на те, що лише 29.07.2021 після винесення Київським апеляційним судом постанови про залишення ухвали Дарницького районного суду м. Києва по справі № 753/22568/19 без змін, яку Позивач отримала 05.08.2021 року, Позивачу було підтверджено, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Застосування позовної давності в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови:

1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, що б зводити нанівець саму сутність цього права;

2) таке обмеження повинно мати легітимну мету;

3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07 грудня 2010 року у справі «Seal v. The United Kingdom» за заявою № 50330/07), а саме:

- строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18 березня 2008 року у справі «Dacia S.R.L. v/ Moldova» за заявою № 3052/04);

- застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Lelas v. Croatia» за заявою №55555/08);

- механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб`єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20 грудня 2007 року у справі «Phinikaridou v. Cyprus» за заявою № 23890/02).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження всіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим (аналогічна позиція викладена в Постанові ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19)

Як вбачається з наявного у справі листа №17/11-4380 від 05.05.2017, Міністерством освіти і науки України, позивачеві було надіслано витяг зі статуту Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» на 8 арк.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивач була обізнана про редакцію статуту затвердженого протоколом №1 від 03.06.2013 не 15.05.2019, як заявляє остання, а листом №17/11-4380 від 05.05.2017 яким було направлено оскаржуваний статут позивачеві.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду в частині вимог про:

- визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», викладених в протоколі № 1 від 03.06.2013 року та визнати недійсним Статут Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», затверджений протоколом № 1 від 03.06.2013;

- скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10651020000017314 стосовно державної реєстрації створення юридичної особи, проведеної державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Святенко Т.О. 21.06.2013 о 14:59:42.

Суд зазначає, що відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , прийнятої відповідно до ст.29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України №611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 травня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду в цій частині.

Суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд з наведених вище у мотивувальній частині рішення підстав дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за необґрунтованістю у частин позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Загальних зборів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», викладених в протоколі № 1 від 03.06.2013 року та визнати недійсним Статут Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», затверджений протоколом № 1 від 03.06.2013; скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10651020000017314 стосовно державної реєстрації створення юридичної особи, проведеної державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Святенко Т.О. 21.06.2013 о 14:59:42.

Внаслідок відмови у позові у наведеній частині відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Позов підлягає частковому задоволенню, а тому відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення Загальних зборів Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (02072, м. Київ, вул. Чавдар Єлізавети, буд. 4, кв. 65, код ЄДРПОУ 38806258), викладені в протоколі №1 від 05.02.2018 та Статут Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (02072, м. Київ, вул. Чавдар Єлізавети, буд. 4, кв. 65, код ЄДРПОУ 38806258), затверджений протоколом №1 від 05.02.2018.

3. Скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10651050001017314 стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, проведеної Головним територіальних управлінням юстиції у м. Києві, Ясковець Ю.С., 08.02.2018 о 17:48:00.

4. Стягнути з Громадської організації «Науково-дослідний інститут економічного розвитку» (02072, м. Київ, вул. Чавдар Єлізавети, буд. 4, кв. 65, код ЄДРПОУ 38806258) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

7. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ