Рішення

від 26.07.2022 по справі 926/1876/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/1876/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча, розглянувши матеріали, за участі секретаря судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

від позивача: Водзінський О.В., адвокат (в режимі відеоконференції) від відповідача: Гінгуляк О.М., адвокат

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси

до Лівинецької сільської ради

про визнання поновленим договору оренди землі

І. Короткий зміст аргументів учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси (надалі в тексті Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Лівинецької сільської ради (надалі сільська рада, відповідач) про визнання поновленим договору оренди землі від 26.12.2014 та визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у викладеній позивачем редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору оренди землі від 26.12.2014 (надалі Договір) Товариство отримало у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7322085600:02:003:1234, загальною площею 37,5547 га, розташовану за межами населеного пункту на території Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області.

Після закінчення строку дії Договору позивач звернувся до відповідача з листом про поновлення договору оренди землі, проте останній відмовився погодити проект додаткової угоди та продовжити строк дії договору оренди землі, у зв`язку з чим Товариство звернулося до суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (надалі - Закон №N161-XIV), мотивуючи це тим, що продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою після спливу строку відповідного договору, проти поновлення якого орендодавець упродовж установленого законом строку не заперечив.

Позивач стверджує, що незважаючи на те, що ст. 33 Закону №161-XIV зазнала суттєвих змін з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 5 грудня 2019 року (надалі - Закон №340-IX), застосуванню підлягають правила, визначені тією редакцією, що діяла на момент укладення договору оренди землі.

Відповідач у відзиві на позов від 20.06.2022 заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що за змістом укладеного між сторонами Договору та статті 33 Закону №161-XIV в орендаря був обов`язок завчасно надіслати орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, і невиконання такого обов`язку унеможливлює поновлення договору оренди землі. Такі доводи обґрунтовує висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №159/5756/18.

Відповідач заперечив, що Товариство продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою, посилаючись на те, що вона передана в суборенду іншому суб`єкту господарювання.

У відповіді на відзив від 04.07.2022 позивач зазначив, що конструкція 33 Закону №161-XIV не дає можливості ототожнювати процедури для застосування переважного права орендаря та автоматичне продовження договору оренди землі за мовчазною згодою орендодавця.

Якщо частини 1-5 статті 33 Закону №161-XIV регулюють питання поновлення договору оренди землі на підставі листа орендаря, то ч. 6 Закону №161-XIV передбачає автоматичне продовження договору за відсутності активних дій орендаря. Предметом позову не є спір про переважне право орендаря на укладення договору оренди, а визнання того факту, що договір продовжено на той самий строк за мовчазної згоди орендодавця.

Позивач наголосив, що продовжує користуватись земельною ділянкою, реалізовуючи передбачене Договором право передати землю в суборенду.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 25.05.2022 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із допущенням недоліків та надано позивачу строк у 10 днів з дня отримання ухвали для їх виправлення.

Ухвалою суду від 01.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.06.2022.

Ухвалою суду від 08.06.2022 підготовче судове засідання, призначене на 21.06.2022, постановлено провести в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.06.2022 відкладено підготовче засідання на 13.07.2022.

Ухвалою суду від 13.07.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 27.07.2022 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2022 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та до закінчення судових дебатів в порядку ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зробив заяву про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів в підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст.240 ГПК України у судовому засіданні 27.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 17.02.2022 земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 37,5547 га, кадастровий номер - 7322085600:02:003:1234 зареєстрована в земельному кадастрі 21.11.2013.

26.12.2014 між Товариством та Головним управлінням Держземагенства у Чернівецькій області укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 37,5547 га, кадастровий номер - 7322085600:02:003:1234 (далі - земельна ділянка), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Лівинецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області (п.1, 2.1 Договору).

Договір укладено на 7 років (п.3.1 Договору)

Право оренди виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до вимог цього Договору та вимог чинного законодавства, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору.

Пунктом 9.3.4 Договору передбачено право орендаря за згодою орендодавця передавати орендовану земельну ділянку іншій особі в суборенду за умови забезпечення її використання за цільовим призначенням та умовам Договору.

За актом прийому-передачі від 20.02.2015 земельну ділянку передано позивачу в строкове платне володіння та користування.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2015. Дата державної реєстрації договору 26.12.2014. Дата закінчення дії: 26.12.2021.

22.04.2015 між Товариством та Фермерським господарством «Лідер» укладено договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 37,5547 га, кадастровий номер - 7322085600:02:003:1234. Строк дії до 01.11.2015.

01.11.2015 між Товариством та Фермерським господарством «Лідер» укладено додаткову угоду до договору про суборенду землі, якою підтвердили, що останній діє до 26.12.2021. Право суборенди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.06.2015, строк дії до 26.12.2021.

24.05.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку, власник Лівинецька сільська рада.

Додатковою угодою від 08.10.2021 у зв`язку із зміною власника земельної ділянки сторони домовились внести зміни до Договору в частині «Орендодавця», яким стала Лівинецька сільська рада.

21.02.2022 відповідач листом повідомив Товариство, що дія Договору припинена у зв`язку із закінченням строку його дії. Даний лист отримано позивачем 22.02.2022.

21.02.2022 Товариство звернулось до сільської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди. Даний лист отримано відповідачем 23.02.2022.

Листом від 01.04.2022 відповідач відмовив Товариству в поновленні Договору, посилаючись на пропуск встановленого Договором та Законом України «Про оренду землі» строку повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

IV. Позиція суду по суті спору

Предметом даного спору є визнання поновленим договору оренди землі.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У комунальній власності згідно ст.84 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відповідні ради здійснюють права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад.

Згідно із статтею 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначених статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ст.124 ЗК України).

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 ЗК України).

Відповідно до ст.1 Закону №161-XIV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. (ст.2 названого Закону).

Статтею 2 Закону №161-XIV передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону №161-XIV визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди , що встановлено ст.15 Закону №161-XIV.

Відповідно до ст. 16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст.19 Закону №161-XIV строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.31 Закону №161-XIV та ч.1 п. 122 Договору його дія припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з частиною 5 статті 6 Закону №161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За приписами ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частина 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягає і таке речове право, похідне від права власності, як право оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладення договору.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки засвідчує вже набуте право, яке виникло на підставі договору оренди землі. Факт реєстрації права оренди земельної ділянки є лише елементом юридичного складу, за наявності якого виникає таке право, а не підставою його набуття.

З огляду на вищезазначені положення законодавства та встановлені судом обставини справи суд зазначає, що строк дії Договору закінчився 26.12.2021.

Законом №340-IX внесено зміни до Закону №161-XIV (доповнено його статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі" та викладено статтю 33 у новій редакції з назвою "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк") і до Земельного кодексу України (доповнено його статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови").

Розділ IX "Перехідні положення" Закону №161-XIV доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Проаналізувавши вищевказані зміни до законодавства суд виходить з того, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми ст. 33 Закону №161-XIV в редакції станом на момент укладення Договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 33 Закону №161-XIV по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, неодноразово сформульовано п`ять обов`язкових юридичних фактів, наявність яких необхідна для поновлення договору оренди з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції до внесення змін згідно з Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, яка була чинною на час звернення орендаря з відповідним листом-пропозицією і виникнення спірних правовідносин), а саме: (1) орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; (2) він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; (3) до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; (4) продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; (5) орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору.

У постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що:

- стаття 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону №161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк;

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону N 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону);

- стаття 33 Закону №161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проекті додаткової угоди, яку надав орендар;

- незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі;

- частини п`ята та шоста статті 33 Закону №161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин;

- за загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону №161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду;

- спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону №161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення;

- порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону №161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ц і № 159/5756/18);

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону №161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону №161-XIV).

- без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин;

- єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону №161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону №161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою.

Спірні правовідносини виникли через відмову відповідача поновити договір оренди землі після спливу його строку.

Судом встановлено, що строк дії Договору закінчився 26.12.2021, у той час як позивач звернувся до сільської ради з листом-повідомленням про поновлення договору 23.02.2022, тобто після закінчення строку, на який його укладено.

За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач усупереч вимогам частини другої статті 33 Закону №161-XIV і пункту 3.3 Договору не повідомив відповідача за 30 днів до спливу строку дії Договору про намір його поновити.

Доводи Товариства про те, що воно продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою не спростовують висновки суду щодо порушення позивачем строку повідомлення про намір поновити договірні відносини на новий строк.

Продовження користування земельною ділянкою після спливу строку договору оренди землі не є підставою для поновлення його дії у разі недотримання орендарем строку повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі.

V. Щодо розподілу судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог суд вирішив судовий збір залишити за позивачем у порядку ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу буде здійснено в порядку, передбаченому ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 86, 123, 129, 210, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дністрові Роси (60141, вул. Тиха, 24, село Дністрівка, Дністровський район, Чернівецька область, код 35194398) до Лівинецької сільської ради (60125, вул. Головна, 13, село Лівинці, Дністровський район, Чернівецька область, код 04418794) про визнання поновленим договору оренди землі.

2.Судові витрати покласти на позивача

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв