Рішення

від 27.07.2022 по справі 908/997/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 21/9/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2022 Справа № 908/997/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Садовій М.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/997/22

За позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" (вул. Сім`ї Соснових, буд. 3, Київ, 03134, код ЄДРПОУ 41301708, електронна адреса - dir.anbar@gmail.com)

до відповідача - Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м. Запоріжжя

про стягнення 54 246, 56 грн.

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

не з`явились

СУТЬ СПОРУ:

05.07.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" надійшла позовна заява № 25 від 29.06.2022 (вх. № 1106/08-07/22 від 05.07.2022) в якій заявник просить суд:

1. Прийняти дану позовну заяву та розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" (Ідентифікаційний код 14313317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" (Ідентифікаційний код 41301708) кошти на загальну суму 54 246, 56 гривень із яких: основний борг по Договору № 109/0408-1 від 04.08.2021 в сумі 45 048, 38 гривень, інфляційні втрати 8 072, 60 гривень та 3% річних в розмірі 1 125, 58 гривень.

3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2022 розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" № 25 від 29.06.2022 (вх. № 1106/08-07/22 від 05.07.2022) передано судді Черкаському В.І.

Ухвалою від 07.07.2022 судом прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" № 25 від 29.06.2022 (вх. № 1106/08-07/22 від 05.07.2022) до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/997/22. Присвоєно справі номер провадження 21/9/22. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 28.07.2022, 11 - 30. Суд, у т.ч. запропонував позивачу у строку до 22.07.2022 надати суду всі докази, які будуть подані на підтвердження своєї правової позиції у справі, крім доданих до позову, та копії таких доказів направити на адресу відповідача; докази направлення копії позовної заяви на адресу розпорядника майна; відповідачу, відповідно до ст. ст. 165, 251 частина 1 ГПК України, у строк до 22.07.2022 подати до суду відзив із його документальним обґрунтуванням. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).

21.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив № 131-661 від 21.07.2022 (вх. № 8369/08/08/22 від 21.07.2022) в якому відповідач частково визнає позовні вимоги та просить задовольнити позов в частині стягнення заборгованості за Договором поставки № 109/0408-1 від 04.08.2021 у сумі 45 048, 38 грн., в задоволенні іншої частини позову - відмовити, оскільки вважає її необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства України.

27.07.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення № 30 від 26.07.2022 (вх. № 8574/08-08/22 від 27.07.2022) в яких позивач просить суд приєднати дані письмові пояснення до матеріалів судової справи № 908/997/22, задовольнити позовні вимоги у справі № 908/997/22 у повному обсязі, проводити розгляд судового засідання призначеного на 28.07.2022 без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Письмові пояснення підписані електронним цифровим підписом.

28.07.2022 до суду від відповідача надійшла заява від 28.07.2022 (вх. № 8639/08-08/22 від 28.07.2022) в якому відповідач просить суд розглянути справу без участі представника відповідача, позовні вимоги визнає частково.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

У судовому засіданні 28.07.2022 винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНБАР" (надалі - Постачальник) та Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад" (надалі - Покупець) укладено Договір № 109/0408-1 від 04.08.2021 (надалі в тексті - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується партіями, відповідно до Заявок Покупця, поставляти Покупцю у власність товар (код за ДК 021:2015 (СРУ): 14622000-7 Сталь), найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно зі Специфікацією, яка міститься в Додатку 1 до Договору і є його невід`ємною частиною (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що загальна ціна Договору та ціна за одиницю Товару зазначаються в Специфікації та включають у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження та всі інші витрати Постачальника, пов`язані з виконанням цього Договору. Ціна Товару визначається в національній валюті України.

Згідно п. 2.3. Договору, оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договорі в наступній формі: 50% авансовий платіж від загальної суми товару згідно виставлених рахунків Постачальником - протягом 5 (п`яти) банківських днів, остаточний розрахунок 50 % - протягом 5 (п`яти) банківських днів після поставки Товару, проходження вхідного контролю на території Покупця та реєстрації Постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно до умов статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3.1. Поставка Товару здійснюється партіями, на умовах поставки DDР, відповідно до правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс", у редакції 2010 року, у місце, зазначене в Специфікації до Договору та у строк, відповідно до Заявок Покупця, за рахунок Постачальника.

Положеннями п. 3.3. Договору визначено, що датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного отримання Товару Покупцем від Постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів: видаткової накладної (далі разом - Первинні документи). Первинні документи крім обов`язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинні містити посилання на номер та дату Договору або відповідний номер та дату Заявки, згідно з якою здійснюється поставка Товару.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що ризики випадкової втрати чи пошкодження Товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі Товару у відповідності до належно оформлених акта приймання-передачі або видаткової накладної.

13.08.2021 в порядку передбаченому п. 2.3 Договору Покупцем проведено попередню оплату по Договору на загальну суму 45 353, 28 грн. та надано заявку на поставку Товару.

На виконання положень Договору та у визначені строки Постачальником 18.08.2021 здійснено поставку Товару, згідно Видаткової накладної № АН1808/01 від 18.08.2021 на суму 90 401, 66 гривень. Підтвердженням отримання Покупцем вказаної Продукції є підписані Представниками Сторін Договору та Видаткової накладної. Разом з поставкою Товару Покупцю передано пакет супровідних документів визначений умовами Договору.

На виконання положень Податкового кодексу України та умов Договору, Постачальником виписано, подано на реєстрацію та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, Податкову накладну по вказаній господарській операції.

Взяті ТОВ "АНБАР" зобов`язання по Договору № 109/0408-1 від 04.08.2021 виконані в повному обсязі.

З урахуванням дати поставки Товару та терміну визначеного в п. 2.3. Договору, Покупець зобов`язаний провести остаточний розрахунок за поставлений та прийнятий Товар у строк до 28.08.2021.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення п. 2.3. Договору, Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад", не проведено остаточний розрахунок за поставлений Товар у розмірі 45 048, 38 гривень (п. 2.3 Договору). Строк прострочення оплати за поставлений та прийнятий Товар по Видатковій накладній № АН1808/01 від 18.08.2021 становить 303 днів (період часу з 28.08.2021 по 27.06.2022).

30.09.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено Вимогу № 48 від 30.09.2021 щодо оплати суми заборгованості, рекомендованим листом.

Вимога отримана 06.10.2021 представником відповідача за довіреністю Чорною, що підтверджується поштовим трекінгом № 69118055574830.

Але, у строк передбачений у ст. 530 Цивільного кодексу України, Відповідач суму боргу не сплатив, чим порушив права Позивача користуватись грошовими коштами, що належать Позивачеві на законних підставах.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Законом не встановлено спеціальних вимог щодо форми та порядку укладання договору поставки, а отже можна дійти висновку, що укладення договору поставки може відбуватись у спрощений спосіб, а саме шляхом вчинення дій щодо передання товару та його оплати.

Здійснення Відповідачем часткових оплат за товар та поставка товару Позивачем на користь Відповідача є підтвердженням наміру сторін на укладення договору поставки.

Так, частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом вище також зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги доводи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" про стягнення з Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" основного боргу у розмірі 45 048, 38 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3 % річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 4.4. Договору Сплата штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), відсотків за користування коштами, а також відшкодування збитків не звільняє Сторони від виконання зобов`язань за даним Договором. Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим Договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1 125, 58 грн. - 3 % річних, за період з 28.08.2021 - 27.06.2022.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок 3 % річних позивачем виконаний вірно.

Таким чином, стягненню підлягають 3 % річних у розмірі 1 125, 58 грн.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання, згідно розрахунку позивача, становить 8 072, 60 грн., який розрахований за період з вересня 2021 по травень 2022.

Наданий розрахунок інфляційних втрат судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Таким чином, стягненню підлягають інфляційні втрати у розмірі 8 072, 60 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивач зазначав у письмових поясненнях № 30 від 26.07.2022 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. та зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази на правничу допомогу буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено при наданні відповідної заяви у передбаченому ГПК України порядку та строк з наданням оригіналів доказів понесених витрат, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" (пр. Соборний, буд. 3, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 14313317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНБАР" (вул. Сім`ї Соснових, буд. 3, Київ, 03134, код ЄДРПОУ 41301708, електронна адреса - dir.anbar@gmail.com) про стягнення з відповідача 54 246, 56 грн., з яких: 45 048 (сорок п`ять тисяч сорок вісім) грн. 38 коп. основного боргу, 8 072 (вісім тисяч сімдесят дві) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 1 125 (одну тисячу сто двадцять п`ять) грн. 59 коп. 3 % річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Повне рішення буде складено протягом п`яти днів.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 04.08.2022.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ