Постанова

від 26.07.2022 по справі 910/9343/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9343/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Джорджиа» - не з`явився,

Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Шевченка А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 (у складі колегії суддів: Барсук М. А. (головуючий), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 (суддя Усатенко І. В.)

у справі № 910/9343/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джорджиа»

до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

про зобов`язання провести перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Джорджиа» (далі - ТОВ «Джорджиа») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), у якому, просив суд зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія нерухомість-3» (далі - ТОВ «Управляюча компанія нерухомість-3»), та додатковою угодою від 27.12.2018 про зміну сторони на ТОВ «Джорджиа» за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, встановивши її на рівні фактичних витрат на утримання майна, за період з 15.06.2020 до 08.01.2021 і за період з 25.01.2021 по 01.06.2021 - у розмірі 50% від розміру орендної плати визначеної у пункті 2.2 Договору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у здійснені перерахунку орендної плати з огляду на норми законодавства, пов`язані з карантинними обмеженнями.

Рішенням Господарського міста Києва від 01.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022, позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018, укладеним між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Управляюча компанія нерухомість-3», та додатковою угодою від 27.12.2018 про зміну сторони на ТОВ «Джорджиа» та встановити її за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 та за період з 08.01.2021 по 24.01.2021 на рівні фактичних витрат на утримання майна. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ТОВ «Джорджиа» судовий збір у розмірі 1 135,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у червні 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022, рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у цій частині, в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/9343/21 за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.07.2022.

ТОВ «Джорджиа» не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

ТОВ «Джорджиа» в судове засідання свого представника не направило.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеному учаснику справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначений учасник справи не звертався до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ «Джорджиа».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника АТ КБ «ПриватБанк», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

26.07.2018 між АТ КБ «ПриватБанк» (орендодавець) та ТОВ «Управляюча компанія нерухомістю-3» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1231, за умовами якого орендодавець передає орендарю, а орендар приймає у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору приміщення, яке передається в оренду за договором, має загальну площу 532,32 кв. м та знаходиться на першому та цокольному поверхах нежилого будинку № 10 (літера А) за адресою: провулок Музейний, 10, м. Київ. Приміщення включає в себе всі стелі, підлоги, двері, дверні рами, вікна з рамами та склом, внутрішню поверхню всіх стін, труби, сантехнічне та інше обладнання.

Приміщення надається орендареві для використання його у діяльності орендаря з метою розташування закладу ресторанного господарства (пункт 1.4 договору).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на підставі цього договору наступним чином: за період з липня по жовтень 2018 року (включно) - до 12 числа поточного місяця за поточний місяць, за період з листопада 2018 року до завершення строку оренди - авансом до 20 числа поточного місяця за наступний місяць.

Вартість спожитих комунальних та експлуатаційних послуг з електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення відшкодовується орендарем орендодавцю окремо по тарифам постачальників комунальних послуг за даними лічильників на підставі окремих рахунків, наданих орендодавцем протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку. У разі, якщо відсутні технічні можливості визначити фактичне споживання орендарем комунальних послуг, відшкодування комунальних послуг визначається шляхом множення загальних місячних витрат орендодавця на сплату платежів за комунальні послуги на частку орендаря, виражену у відсотковому відношенні площі приміщення до площі об`єкту, що становить 9,5%. Орендодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів, після отримання відповідної вимоги орендаря надати орендарю розрахунки, які надсилаються комунальними та іншими організаціями орендодавцю на оплату відповідних послуг, що підтверджують розмір витрат на надані послуги (пункт 2.5 договору).

Орендна плата включає усі податки та збори орендодавця, які існують та/або можуть виникнути протягом строку оренди та пов`язані з правом власності орендодавця на приміщення та/або об`єкт, в тому числі, але не виключно, земельний податок на нерухомість тощо (пункт 2.6 договору).

Відповідно до пункту 7.1 цей договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації та діє до 31.12.2022 включно.

27.12.2018 між АТ КБ «ПриватБанк» (орендодавець) та ТОВ «Управляюча компанія нерухомість-3» (первісний орендар), та ТОВ «Джорджиа» (новий орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 26.07.2018, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрована в реєстрі за № 2088.

Відповідно до пункту 1 цієї додаткової угоди сторони обумовили внести зміни до договору оренди, замінивши з 01.01.2019 первісного орендаря на нового орендаря.

Починаючи з 01.01.2019 новий орендар приймає на себе всі права та обов`язки первісного орендаря за договором оренди (пункт 2 додаткової угоди).

Орендна плата та вартість спожитих комунальних та експлуатаційних послуг за період з 31.12.2018 сплачується первісним орендарем. Орендна плата, вартість спожитих та експлуатаційних послуг за січень 2019 року та наступні місяці строку оренди сплачується новим орендарем (пункт 3 додаткової угоди).

ТОВ «Джорджиа» листом від 18.03.2020 № 18/03-20 повідомило відповідача про настання форс-мажорних обставин, оскільки на виконання протоколу № 10 від 16.03.2020 Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (далі - Постійна комісія) стосовно попередження розповсюдження нової коронавірусної інфекції на території міста Києва, ресторан тимчасово припинив діяльність на період з 17.03.2020 по 31.03.2020, та просило перерахувати орендну плату (звільнити від сплати орендної плати) на період карантину, про що укласти додаткову угоду.

Зі змісту листа Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.03.2020 № 105/02-924/15, адресованого керівникам підприємств, вбачається, що на виконання протоколу № 10 від 16.03.2020 Постійної комісії, з метою попередження розповсюдження нової коронавірусної інфекції введено обмежувальні заходи на території міста Києва з 17.03.2020 до 31.03.2020, зокрема, обмежено роботу закладів громадського харчування, залишено доступними для кур`єрської доставки та самовивозу. Повідомлено, що рішення Постійної комісії є обов`язковими для виконання підприємствами, розташованими на території міста Києва.

Судами установлено, що сертифікатом № 3000-20-1351 про форс-мажорні обставини, виданим Київською торгово-промисловою палатою, засвідчено форс-мажорні обставини: установлення карантину на всій території України на період з 12.03.2020 по 31.07.2020 та призупинення діяльності підприємства - ТОВ «Джорджиа». Підтверджено період дії форс-мажорних обставин з 17.03.2020 по 24.06.2020, що зумовили неможливість виконання обов`язку щодо використання основного приміщення як закладу ресторанного господарства відповідно до пункту 1.4 договору оренди нерухомого майна. Неможливість використання приміщення підтверджена нормативно-правовими актами та наказами ТОВ «Джорджиа», а саме: «Про призупинення діяльності ТОВ «Джорджиа» від 16.03.2020 № 2-К, «Про надання відпустки без збереження заробітної плати» від 16.03.2020 № 2-В та від 27.03.2020 № 3-В, «Про переривання відпустки без збереження заробітної плати у зв`язку з оголошенням карантину та надання працівникам дозволу на виконання своїх посадових обов`язків під час оголошення Урядом України карантину на всій території України» від 16.06.2020 № 3/1-К, «Про відновлення обслуговування клієнтів в приміщенні ресторану «Сулугуні» (ТОВ «Джорджиа»)» від 24.06.2020 № 3/6-К.

11.08.2020 АТ КБ «ПриватБанк» направило позивачу лист № Е.18.0.0/4-140361 з пропозицією встановлення орендної плати у розмірі 70% від обумовленої договором на період з 01.04.2020 по 31.05.2020 шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

ТОВ «Джорджиа» листом від 13.08.2020 № 13/08-20 звернулось до відповідача, в якому просило припинити дію договору оренди на період з 17.03.2020 по 24.06.2020 та звільнити від сплати орендної плати на період дії форс-мажорних обставин (карантину). Повідомило, що з 24.06.2020 позивач відновив роботу приміщення за умови виконання ряду обмежень, тому просило надати знижку 30% на орендну плату з 24.06.2020 до закінчення дії карантину.

АТ КБ «ПриватБанк» листом від 26.08.2020 № Е.18.0.0.0/4-150773 повідомило позивача про неможливість припинення дії договору на період з 17.03.2020 по 24.06.2020 та надання знижки у розмірі 30% з 24.06.2020 до закінчення дії карантину, оскільки позивач використовував орендоване приміщення.

У відповіді (лист від 03.09.2020 № 03/09-20) на лист від 03.09.2020 № 03/09-20, ТОВ «Джорджиа» просило відповідача перерахувати орендну плату за березень 2020 року, яка була сплачена у повному обсязі, переглянути нарахування з 01.04.2020 по 24.06.2020 та за можливості звільнити від сплати орендної плати, надати знижку у розмірі 30 % до закінчення дії карантину, про що укласти додаткову угоду. Позивач зазначив, що у зв`язку з карантинними обмеженнями не використовував приміщення за цільовим призначенням у період з 17.03.2020 по 23.06.2020, що підтверджується випискою банку про рух коштів.

14.09.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ТОВ «Джорджиа» з претензією № Е.18.0.0.0/4-200914/1974 про сплату заборгованості у розмірі 1 023 735,58 грн.

У відповіді (лист від 23.09.2020 № 23/09-20) на претензію відповідача ТОВ «Джорджиа» просило врахувати його економічний стан, не нараховувати штрафні санкції та надати раніше запропоновану знижку у розмірі 30% на квітень та травень 2020 року.

10.11.2018 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Джорджиа» було підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди нерухомого майна від 26.07.2018 про встановлення на період з 01.04.2020 по 31.05.2020 розміру плати за користування приміщенням на рівні 70% від плати за користування приміщенням, встановленої договором.

23.12.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до позивача з претензією № Е.18.0.0.0/4-201223/3202 на суму 767 682,17 грн у зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо сплати орендної плати.

24.12.2020 ТОВ «Джорджиа» звернулося до відповідача з листом № 24/12-20, у якому просило припинити дію договору оренди на період з 08.01.2021 по 24.01.2021 та звільнити від сплати орендної плати на період дії форс-мажорних обставин у зв`язку з установленням карантину на всій території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами і доповненнями). До листа було додано копію листа Печерської районної адміністрації від 17.12.2020 № 105/01-2371/В-010.

18.01.2021 ТОВ «Джорджиа» листом № 18/01-21 звернулося до відповідача, в якому просило надати знижку 30% на весь період дії карантину, погодити графік погашення заборгованості та не нараховувати штрафні санкції.

АТ КБ «ПриватБанк» листом від 10.03.2021 № Е.18.0.0.0/4-21310/13765 повідомило позивача, що у зв`язку з використанням ТОВ «Джорджиа» орендованого приміщення, що підтверджується споживанням житлово-комунальних послуг, відсутні підстави для перерахування орендної плати та наполягало на виконанні зобов`язань орендаря за договором.

ТОВ «Джорджиа», звертаючись до суду з вимогами про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018, за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, встановивши її на рівні фактичних витрат на утримання майна, та за період з 15.06.2020 до 08.01.2021 і за період з 25.01.2021 по 01.06.2021 - у розмірі 50% від розміру орендної плати, визначеної у пункті 2.2 Договору, свої позовні вимоги обґрунтувало неможливістю використання об`єкта оренди згідно з договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018 у зв`язку із запровадженням на всій території України обмежень та заборон роботи закладів громадського харчування з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби та відмовою відповідача у здійснені перерахунку орендної плати.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Джорджиа» в частині зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, встановивши її на рівні фактичних витрат на утримання майна, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач в період з 17.03.2020 до 15.06.2020 та з 08.01.2021 до 24.01.2021 не здійснював підприємницьку діяльність із використання орендованого приміщення у повному обсязі за цільовим призначення у зв`язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на території України карантину та відповідних заборон і обмежень роботи закладів громадського харчування, тому орендна плата за використання орендованого майна за договором оренди від 26.07.2018, згідно з положеннями пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за зазначені періоди, підлягає зменшенню до фактичних витрат на утримання вказаного майна.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині встановлення орендної плати на рівні 50% за період з 15.06.2020 до 08.01.2021 та на період з 25.01.2021 до 01.06.2021, суд виходив із того, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» не застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі.

Предметом касаційного оскарження у справі № 910/9343/21, що розглядається, є судові рішення в частині вирішення судами позовних вимог про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, встановивши її на рівні фактичних витрат на утримання майна.

У поданій касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» послалось на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення частини 6 статті 762, пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та не враховано висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 914/1248/18, від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20.

Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку

Також скаржник у касаційній скарзі послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання звільнення орендаря від сплати орендної плати відповідно до частини 6 статті 762 ЦК України за умови наявності домовленості між сторонами про визначення порядку повідомлення про настання форс-мажорних обставин в контексті пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а також щодо питання звільнення орендаря від сплати орендної плати відповідно до частини 6 статті 762 ЦК України та пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (шляхом зобов`язання орендодавця провести перерахунок орендної плати за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 та встановлення її на рівні фактичних витрат на утримання майна) за наявності домовленості між сторонами, досягнутої після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», викладеної у відповідній додатковій угоді, яка має виконуватись відповідно до статті 629 та частини 1 статті 762 ЦК України, з урахуванням «правомірного очікування» скаржника на отримання орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Згідно зі статтею статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 ЦК України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Відповідно до частини 2 статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, предметом розгляду у справі, що розглядається, зокрема, є вимоги ТОВ «Джорджиа» про зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018 за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, встановивши її на рівні фактичних витрат на утримання майна.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 , від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц)

В кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)(пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Однак у справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанції, дійшовши висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, встановивши її на рівні фактичних витрат на утримання майна, не дослідили, чи обраний позивачем спосіб захисту буде ефективним, чи задоволення таких позовних вимог призведе до поновлення порушених прав позивача, чи не призведе задоволення позову у справі, що розглядається, до необхідності звернення позивача до суду з іншим позовом з метою поновлення свої прав.

З метою встановлення зазначених обставин суди попередніх інстанцій не надали правову оцінку обставинам знаходження у провадженні Господарський суд міста Києва справи № 910/3811/21 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Джорджиа» про стягнення основного боргу та санкцій у загальному розмірі 731177,40 грн за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018.

Наведене у сукупності свідчить про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018 за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021, встановивши її на рівні фактичних витрат на утримання майна.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, а отже їх не можна визнати законними та обґрунтованими.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Джорджиа» про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Управляюча компанія нерухомість-3», та додатковою угодою від 27.12.2018 про зміну сторони на ТОВ «Джорджиа» за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 і за період з 08.01.2021 по 24.01.2021 з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті вирішення позовних вимог оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Питання щодо розподілу судових витрат у справі, що розглядається, має бути вирішено за результатами її нового розгляду.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/9343/21 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Джорджиа» про зобов`язання Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 26.07.2018, укладеним між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія нерухомість-3», та додатковою угодою від 27.12.2018 про зміну сторони на Товариство з обмеженою відповідальністю «Джорджиа» за період з 17.03.2020 по 15.06.2020 та за період з 08.01.2021 по 24.01.2021; стягнення з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джорджиа» судового збору у розмірі 1 135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень) скасувати, а справу у зазначеній частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. У решті Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/9343/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

В. Г. Суховий