Ухвала

від 03.08.2022 по справі 924/588/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 924/588/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ";

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Олексюк Г.Є., судді - Мельник О.В., Маціщук А.В.)

від 29.06.2022

у справі за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД" (TIGERFISH LIMITED)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖИ";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3

про: 1. визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" прийнятих 20.03.2015 та оформлених протоколом загальних зборів учасників № 3/1;

2. визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" прийнятих 10.08.2018 та оформлених протоколом загальних зборів учасників № 1/18;

3. визнання недійсним договору відчуження частки в розмірі 99% у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" укладеного між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" від 10.08.2018;

4. визнання недійсним акта приймання-передачі частки в розмірі 99% у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" складеного між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" від 10.08.2018,

ВСТАНОВИВ:

1. Компанія з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД" (TIGERFISH LIMITED) (далі - позивач, Компанія) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (далі - відповідач 1, ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" (далі - відповідач 2, ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ") та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (далі - відповідач 3, ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ"), в якому просив суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлені протоколом від 20.03.2015 № 3/1;

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" , оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18;

- визнати недійсним договір відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", укладений 10.08.2018 між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ";

- визнати недійсним акт приймання-передачі частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", складений 10.08.2018 між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- представник Компанії - ОСОБА_1 не був присутній на загальних зборах ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" 20.03.2015 та не підписував протокол зборів № 3/1, що свідчить про неправомірність прийнятих на цих зборах рішень, оскільки вони прийняті за відсутності кворуму (менше ніж 60 % голосів), що є підставою для визнання рішень недійсними;

- неповідомлення представника Компанії про скликання загальних зборів 20.03.2015 та підробка підпису ОСОБА_1 на протоколі зборів № 3/1 є порушенням корпоративних прав позивача та свідчить про недотримання вимог закону при скликанні і проведенні загальних зборів, а тому є підставою для визнання таких рішень загальних зборів недійсними;

- загальні збори учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" 10.08.2018 були проведені за відсутності кворуму, який необхідний для прийняття рішень, оскільки ОСОБА_4 не мав повноважень представляти ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" на цих загальних зборах. Делегування повноважень ОСОБА_4 на представництво інтересів ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", як учасника ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", з правом приймати рішення щодо продажу частки ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" в статутних капіталах інших товариств, суперечило положенням статуту ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ". Повноваження ОСОБА_4 на представництво інтересів ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", як учасника ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" на загальних зборах 10.08.2018, повинні були підтверджуватись нотаріально посвідченою довіреністю, а не протоколом. При цьому, належним чином оформленої довіреності, якою ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" надало відповідні повноваження ОСОБА_4 , видано не було;

- договір відчуження частки був укладений між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ", від імені яких діяв ОСОБА_3 , що є порушенням норм закону щодо представництва, оскільки ОСОБА_3 при укладені договору відчуження одночасно представляв інтереси як відчужувача - ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", так і отримувача - ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ". Відчуження ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" своєї частки в статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРНГІЯ" у розмірі 99 % на користь ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" призвело до того, що фактично одноосібним власником частки у розмірі 99 % статутного капіталу ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" став ОСОБА_3 . Отже, підписання договору ОСОБА_3 було направлено на реалізацію його власних інтересів, що протирічить вимогам статті 238 ЦК України та є підставою для визнання договору недійсним. Оскаржуваний договір був укладений між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" без наявності письмової згоди загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" на укладення цього правочину;

- акт приймання-передачі частки був підписаний від імені відчужувача та отримувача однією і тією ж особою, яка представляла інтереси обох сторін. Отже, в даному випадку, наявні підстави для застосування положень статей 203, 215 ЦК України та визнання акту приймання-передачі частки недійсним. Міністерством юстиції України було встановлено незаконність акту приймання-передачі частки та визнано незаконною реєстраційну дію, якою було змінено склад учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ";

- Угода про партнерство від 23.02.2015 свідчить про те, що у ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарного власника Компанії, яка є учасником ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", не було жодного наміру відчужувати свою частку корпоративних прав в статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ".

3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд виходив з того, що:

- предметом спору у справі є рішення загальних зборів ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлені протоколом № 3/1 від 20.03.2015 (викладеним українською мовою на двох сторінках) у редакції поданій саме позивачем до позовної заяви, а не рішення оформлені протоколом № 3/1 від 20.03.2015 (викладеним українською та англійською мовами), поданим до матеріалів справи представником відповідача;

- рішення загальних зборів ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлені протоколом № 3/1 від 20.03.2015 (викладеним українською та англійською мовами) позивачем не оспорюються;

- правові підстави для неприйняття поданого відповідачем оригіналу протоколу, підписаного особисто ОСОБА_1 , в якості доказу по справі та виходу за межі предмету позовних вимог у суду відсутні;

- доводи позивача про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про проведення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та був позбавлений повноважень на прийняття рішень на зборах спростовуються його особистим підписом на протоколі ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" № 3/1 від 20.03.2015 (викладеним на 3-х сторінках з перекладом на англійську мову) та поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначив, що він є єдиним представником компанії "ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД", як учасника ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", який здійснював представництво цієї компанії на території України та є кінцевим бенефіціарним власником компанії "ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД";

- позивач пропустив строк позовної давності (стаття 258 ЦК України), у межах якого він міг звернутися до суду з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", прийнятих 20.03.2015 та оформлених протоколом загальних зборів учасників № 3/1, оскільки викладений на трьох сторінках з перекладом на англійську мову та наданий ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" до матеріалів справи протокол підписаний особисто ОСОБА_1 і останньому було відомо про рішення зборів, оформлені цим протоколом;

- компанія не є учасником ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", тому її права на участь в загальних зборах товариства не є порушеними;

- ОСОБА_4 відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" від 20.03.2015, оформленого протоколом № 3/1 та довіреності № 1/18 від 01.08.2018 був наділений повноваженнями представляти ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" на загальних зборах учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", тому загальні збори учасників від 10.08.2018 є правомочними та були проведені за наявності необхідного кворуму;

- враховуючи висновок науково-правової експертизи щодо тлумачення норм чинного законодавства України стосовно особливостей правового регулювання в сфері здійснення комерційного представництва № 126/64-е від 24.03.2020, наданий Радою науково-правових експертиз при інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України суд дійшов висновку, що відносини між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" і ОСОБА_3 та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" і ОСОБА_3 за своїм змістом відповідають такому виду представництва як комерційне представництво. Укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав між двома юридичними особами, представником (підписантом) за яким з обох сторін виступила одна й та сама фізична особа - директор обох юридичних осіб сторін вказаного договору, не суперечить частині третій статті 238 ЦК України;

- оскільки договір відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", укладений між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" на підставі протоколу 10.08.2018 з дотриманням норм чинного законодавства, підстави для визнання його недійсним відсутні;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" від 10.08.2018 не є належним способом захисту порушених прав позивача в розумінні статті 16 ЦК України.

5. 29.06.2022 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив повністю.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що:

- позивач звернувся до суду в межах строків позовної давності;

- рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлені протоколом від 20.03.2015 № 3/1 не породили правових наслідків з дня його прийняття;

- договір відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", укладений 10.08.2018 між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" суперечить статті 238 ЦК України;

- акт приймання-передачі в розумінні статті 202 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є правочином, а тому може бути визнаний недійсним;

- позивач не будучи учасником ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" може звернутися до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", оформлених протоколом від 10.08.2018 № 1/18.

7. 27.07.2022 ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

10. У касаційній скарзі скаржник визначає підставами касаційного оскарження пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

11. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

12. В обгрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, скаржник зазначає, що суд неправильно застосував норму частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та частини третьої статті 46, частини п`ятої статті 269 ГПК України, оскільки визнання судом висновків експертів недопустимими доказами, не спростовує самого факту підписання ОСОБА_1 оскаржуваного протоколу; клопотання про виклик експерта для надання пояснень суд залишив без задоволення, що свідчить про формальний підхід та небажання суду встановити дійсні обставини справи, натомість суд першої інстанції, застосовуючи частину четверту статті 33 Закону України «ГІро товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», дійшов правильних висновків, що протокол №3/1 від 20 березня 2015 року в редакції відповідача підписано особисто представником Компанії «ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД» головою загальних зборів учасників Кабрерою О.М.

Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах, однак, не зазначає, як на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах і у який спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цих норм.

13. Крім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на порушення норм процесуального права, зокрема норм статті 13, частини першої статті 14, частини 4 статті 74 та статті 80 ГПК України, оскільки збирання доказів судом апеляційної інстанції з власної ініціативи є порушенням принципу диспозитивності та змагальності сторін, а також зазначених норм, які регулюють строки подання доказів сторонами у справі.

14. Водночас, в частині оскарження судового рішення з підстав порушення процесуальних норм касаційна скарга не містить зазначення підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною 2 статті 287 ГПК України.

15. Натомість у разі, якщо касаційна скарга обґрунтовується порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою та третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

16. У касаційній скарзі відсутні посилання як на підставу касаційного оскарження передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України щодо порушення норм процесуального права, так і на будь-яку підставу із передбачених частинами першою та третьою статті 310 цього Кодексу.

17. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

18. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

19. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

20. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

21. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

22. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. Відповідно до статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

24. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102, 00 грн.

25. Відповідно до вимог касаційної скарги скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 16 816,00 грн (2 102,00 * 4 * 200%).

26. До касаційної скарги скаржник не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.

27. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

28. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд розгляне після усунення недоліків.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 924/588/20 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 11-12, 13-16 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 16 816, 00 грн.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова