Постанова

від 20.06.2023 по справі 924/588/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/588/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,

за участю представників:

позивача - Добрянської О.Д.;

відповідача - 1 - Гончаренко С.М.;

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Олексюк Г.Є., судді - Мельник О.В., Маціщук А.В.)

від 29.06.2022

у справі за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД" (TIGERFISH LIMITED)

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖИ";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ";

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3

про: 1. визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", прийнятих 20.03.2015 та оформлених протоколом загальних зборів учасників № 3/1;

2. визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", прийнятих 10.08.2018 та оформлених протоколом загальних зборів учасників № 1/18;

3. визнання недійсним договору відчуження частки в розмірі 99% у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", укладеного між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" від 10.08.2018;

4. визнання недійсним акта приймання-передачі частки в розмірі 99% у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", складеного між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" від 10.08.2018.

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2020 року Компанія з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД" (надалі - Компанія), що є резидентом Республіки Мальта, звернулася до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (надалі - ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", Продавець), Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" (надалі - ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ", Покупець), Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (надалі - Товариство) про:

- визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (Продавця), оформлені протоколом від 20.03.2015 № 3/1;

- визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства, що оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18;

- визнання недійсними договору відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі Товариства, що був укладений 10.08.2018 між Продавцем та Покупцем, та складеного на його виконання акту приймання-передачі частки.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представник Компанії - ОСОБА_1 не був присутній на загальних зборах ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" 20.03.2015 та не підписував протокол зборів № 3/1, що свідчить про неправомірність прийнятих на цих зборах рішень, оскільки вони прийняті за відсутності кворуму (менше ніж 60 % голосів), що є підставою для визнання рішень недійсними. Неповідомлення представника Компанії про скликання загальних зборів 20.03.2015 та підробка підпису ОСОБА_1 на протоколі зборів № 3/1 є порушенням корпоративних прав позивача та свідчить про недотримання вимог закону при скликанні і проведенні загальних зборів, а тому є підставою для визнання таких рішень загальних зборів недійсними.

3. Позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників Товариства, що оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18, з підстав відсутності повноважень у представника ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" ОСОБА_4

4. Позивач також оскаржує договір відчуження частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 99 %, що був укладений 10.08.2018 між Продавцем та Покупцем, та складеного на його виконання акту приймання-передачі частки, посилаючись на те, що цей договір був підписаний від двох сторін як представником ОСОБА_3 в його інтересах, оскільки наслідком його укладання стало те, що фактично одноосібним власником частки статутного капіталу Товариства у розмірі 99 % став ОСОБА_3 , що є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до статті 238 ЦК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. 23.02.2015 громадянин України ОСОБА_3 та громадянин Швеції ОСОБА_1 уклали угоду про партнерство, згідно з якою сторони погодили, що є власниками ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" в рівних частках для розподілу витрат і прибутку від нього, за винятком випадків, передбачених пунктом 2.7 угоди. Володіння Товариством здійснюється через ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", яке належить сторонам в рівних частках (50/50).

6. Відповідно до пункту 2.5 цієї угоди ОСОБА_3 є директором ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ". Директором Товариства є ОСОБА_2 , який також володіє часткою у розмірі 1 % у статутному капіталі Товариства.

7. Відповідно до пункту 2.4 угоди у випадку, якщо будь-яка сторона захоче продати свою частку в будь-якій організації, що займається проектом альтернативної енергетики, вона повинна запропонувати цю частку іншій стороні за ціною, пропонованою третьою стороною. У разі незгоди другої сторони придбати частку за запропонованою ціною сторони визначають ринкову ціну в порядку визначення ринкової ціни, визначеному вище, та відповідно до вимог, викладених у пункті 3.2.

8. Пункт 2.8 угоди встановлює обмеження директору товариства. Сторони домовилися, що повноваження директора є обмеженими, незалежно від того, це буде сторона-1 чи будь-яка інша особа, призначена сторонами. Таким чином, директор уповноважений лише за письмовою згодою обох сторін: укладати договори, угоди (юридичні дії), договори на суму, яка загалом не перевищує 1 000 000 гривень (один мільйон); укладати договори (угоди) на придбання або відчуження цінних паперів, акцій, корпоративних прав; згода на укладення вищезазначених угод надається у порядку, передбаченому статутом ТОВ та чинним законодавством України.

9. Відповідно до пункту 10.4.9 статуту ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (тут і далі у редакції, чинній станом на 20.03.2015 - дату прийняття загальними зборами учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" спірних рішень), до виключної компетенції загальних зборів товариства належить: надання письмової згоди на укладання договорів (угод) щодо придбання або відчуження цінних паперів, часток, корпоративних прав.

10. Відповідно до пункту 11.7 статуту ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" директор виключно за згодою загальних зборів має право укладати угоди, договори (правочини), контракти на суму, що перевищує 1 000 000 (один мільйон) гривень, укладати договори (угоди) щодо придбання або відчуження цінних паперів, часток, корпоративних прав, розміщати облігації.

11. Учасником ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" є ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі 50 % та Компанія з часткою в статутному капіталі 50 %.

12. 20.03.2015 відбулися загальні збори учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ".

13. Відповідно до копії протоколу № 3/1, яка надана позивачем, загальні збори учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" по першому питанню прийняли рішення: обрати головою загальних зборів Товариства - ОСОБА_1 , секретарем загальних зборів Товариства - ОСОБА_3 . По другому питанню прийнято рішення: надати директору ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" - ОСОБА_3 або ОСОБА_4 , які можуть діяти як разом так і окремо один від одного, всі необхідні права та повноваження щодо провадження заходів та вчинення дій, необхідних для реалізації повноважень учасника (засновника) господарських товариств, учасником (засновником) яких є або стане в майбутньому, товариство.

14. Відповідно до висновку № 14817 за результатами проведення експертного почеркознавчого дослідження за заявою Адвокатського об`єднання "Ювіто Партнерс" від 27.08.2019 р., підпис від імені ОСОБА_1 , зображення якого міститься у графі "Голова загальних зборів учасників товариства ____ ОСОБА_1 " на другому аркуші технічної копії протоколу № 3/1 загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (код ЄДРПОУ 39061249) від 20.03.2015 р., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 . Цей висновок був наданий позивачем.

15. Відповідно до копії протоколу № 3/1, яка надана ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ", по першому питанню порядку денного прийнято рішення обрати головою загальних зборів учасників товариства - ОСОБА_1 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_3 . По другому питанню порядку денного надано директору товариства ОСОБА_3 з правом передоручення третій особі всі необхідні права та повноваження щодо провадження заходів та вчинення дій, необхідних для реалізації прав та повноважень директора товариства, наданих йому загальними зборами учасників, директору товариства надається право від імені товариства без довіреності брати участь у загальних зборах учасників товариств з обмеженою відповідальністю, засновником (учасником) яких є товариство, з правом голосування з усіх питань порядку денного, ставити і вирішувати питання, що випливають з повноважень товариства як учасника таких товариств з обмеженою відповідальністю; вести від імені товариства переговори з приводу укладання правочинів, що укладаються на виконання цього рішення загальних зборів учасників товариства, визначати, обговорювати і погоджувати умови таких правочинів з третіми особами з правом укладання (підписання) від імені товариства таких правочинів та документів, складених на їх виконання, в тому числі, але не виключно договори про передачу корпоративних прав, за якими товариство купляє чи продає корпоративні права іншого товариства з обмеженою відповідальністю, актів приймання-передачі корпоративних прав товариств з обмеженою відповідальністю, засновником (учасником) яких є товариство; знайомитися з будь-якими документами і матеріалами, вести від імені товариства переговори, попередньо узгоджувати всі процедурні питання; розписуватися, в тому числі підписувати будь-які правочини, заяви і документи, протоколи загальних зборів учасників товариств з обмеженою відповідальністю, засновником (учасником) яких є товариство, редакції статутних документів таких товариств; готувати належним чином оформляти, підписувати, подавати та отримувати будь-які заяви, клопотання, скарги, довідки, документи, кореспонденцію та/або інформацію, що стосуються реалізації прав та повноважень директора товариства, наданих йому загальними зборами учасників товариства; отримувати дозволи, свідоцтва, рішення, протоколи, висновки, ліцензії, довідки, інші документи, отримувати виписки та/або витяги з державних реєстрів України та інші документи та/або витяги з цих та інших документів, знімати копії з будь-яких документів; здійснювати інші дії, що стосуються прав і законних інтересів Товариства для виконання повноважень директора товариства, наданих йому Загальними зборами учасників товариства; і виконувати всі інші юридичні і фактичні дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством для такого роду уповноважень. Протокол виготовлений на трьох сторінках українською та англійською мовами.

16. Відповідно до висновку експертного дослідження від 03.07.2020 № ЕД-19-20/14823-ПЧ, наданого Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (код ЄДР 39061249) № 3/1 від 20.03.2015 (оформленому на двох аркушах (з обох боків першого аркуша і на одному боці другого), у графі "Голова загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 " та графі "Head of the General Meeting of the Shareholders Cabrera O. M." виконано ОСОБА_1 , зразки підписів якого надані для порівняльного дослідження.

17. 10.08.2018 були проведені загальні збори учасників Товариства.

18. Відповідно до протоколу на загальних зборах були присутні учасники: ОСОБА_2 , який володіє часткою у розмірі 1 % та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", яке володіє часткою у розмірі 99%.

19. На цих зборах були прийняті такі рішення:

- обрати головою загальних зборів товариства - ОСОБА_4 , секретарем загальних зборів товариства - ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_2 відмовляється від першочергового права придбання частки ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" у статутному капіталі Товариства у розмірі 99 %, номінальною вартістю 3 960 000 грн та надає ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" згоду на відчуження належних йому прав та обов`язків щодо Товариства, а також: частки у розмірі 99 % статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 3960000,00 грн ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" за ціною 2 000 000,00 грн;

- після отримання (набуття) ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" належних ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" прав та обов`язків щодо Товариства, а також частки у розмірі 99 % статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 3960000,00 грн ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" входить до складу учасників Товариства і його частка становить 99 % статутного капіталу товариства, номінальною вартістю 3 960 000 грн;

- визначити такий розподіл часток у статутному капіталі товариства: ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" має частку, яка становить 99 % статутного капіталу номінальною вартістю 3 960 000 грн; ОСОБА_2 має частку в статутному капіталі товариства, яка становить 1 % статутного капіталу номінальною вартістю 40 000 грн. Разом учасники володіють частками товариства, які становлять 100 % статутного капіталу, загальною номінальною вартістю 4 000 000 грн;

- затвердити статут Товариства у новій редакції;

- надати директору Товариства з правом передоручення третій особі всі необхідні права та повноваження щодо провадження заходів та вчинення дій, необхідних для реалізації рішень загальних зборів за порядком денним.

20. 10.08.2018 був укладений договір купівлі- продажу , відповідно до якого ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", в особі директора ОСОБА_5 передав у власність ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" в особі директора - ОСОБА_3 частку в статутному капіталі Товариства номінальною вартістю 3 960 000 грн.

21. ОСОБА_3 є учасником ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" з часткою в статутному капіталі - 99 %.

22. У цей же день сторони підписали акт приймання-передачі частки. Обох сторін представляв представник ОСОБА_4 .

23. Наказом Міністерства юстиції України від 26.11.2019 № 3639/5 було задоволено скаргу Компанії та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії стосовно Товариства з мотивів заборони представнику вчиняти правочини у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, яку він одночасно представляє.

Показання свідків:

24. У нотаріально завіреній заяві свідка від 12.06.2020 ОСОБА_3 повідомив, що як убачається з протоколу загальних зборів учасників № 3/1 від 20.03.2015, загальні збори учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" були проведені 20.03.2015 в м. Хмельницький. Компанію, в особі її представника та кінцевого бенефіціара ОСОБА_6 , було повідомлено ним особисто. Як правило, комунікація між ними відбувалася по мобільному телефону, за допомогою програми "Skype" або електронною поштою. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були дружні відносини, які не передбачали офіційного листування. Всі рішення ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" приймалися за допомогою засобів зв`язку та підписувалися при зустрічі. Рішення про продаж частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 99 % приймалося загальними зборами учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", яке оформлене протоколом загальних зборів № 3/1 від 20.03.2015. Цим рішенням його, як директора ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", було уповноважено укладати договори купівлі-продажу корпоративних прав без будь-яких обмежень на власний розсуд. Директора ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" ОСОБА_3 було уповноважено на підписання договору відчуження частки в статутному капіталі Товариства. Це підтверджується рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", яке оформлене протоколом загальних зборів учасників № 3/1 від 20.03.2015 р. Повноваження ОСОБА_4 на підписання акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 10.08.2018 від імені ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" підтверджуються довіреністю № 1/18 від 01.08.2018, виданою директором ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" ОСОБА_3 . Йому не відомо, який документ було пред`явлено приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу при засвідченні справжності підпису ОСОБА_4 , на акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 10.08.2018 та протоколі загальних зборів., на підтвердження повноважень діяти від імені ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ".

25. ОСОБА_1 у нотаріально завіреній заяві свідка від 06.07.2020 р. повідомив, що він є єдиним представником Компанії, як учасника ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", який здійснював представництво цієї Компанії на території України. Також він є кінцевим бенефіціарним власником Компанії. Інших представників Компанії, які здійснювали представництво на території України, немає. Компанія та він особисто, як представник Компанії, не отримували жодного повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" від 20.03.2015, ані засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, ані будь-якими іншими способами. Між ним та ОСОБА_3 існують партнерські відносини, але вони жодного разу не обговорювали питання скликання загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" 20.03.2015, тому він не був обізнаний про скликання цих зборів. Він не був присутній на загальних зборах учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" 20.03.2015. Особисто він жодного разу не був у місті Хмельницькому. У зв`язку із тим, що він не був присутній на загальних зборах, то не приймав будь-яких рішень, зокрема, не погоджував відчуження частки ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" в статутному капіталі Товариства та не приймав рішення надати повноваження директору ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" на укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав. У 2015 році він не міг погоджувати продаж частки ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" в статутному капіталі Товариства, який, фактично, відбувся у 2018 році. З ним ніколи не обговорювався навіть намір відчужити частку у статутному капіталі Товариства, яка належала ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", на користь ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ". Він не погоджував жодних умов такого відчуження. Він не підписував жодного протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", метою якого було би надання згоди на відчуження частки у статутному капіталі Товариства, у тому числі, протокол загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" №3/1 від 20.03.2015 р.

26. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_1 , він є засновником і кінцевим бенефіціаром. У 2015 році Компанія спільно із ОСОБА_3 заснували ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", в якому частки у статутному капіталі ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" розподілено порівну, у відсотковому співвідношенні 50 % на 50 %. Він був підписантом протоколу створення ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" зі сторони Компанії. Щодо джерел фінансування, то ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" розвивалося, отримуючи кошти від нього через Компанію. Статутний капітал ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" був сформований за рахунок грошових коштів, які він особисто відправляв на рахунок ОСОБА_3 , який був відкритий в Швейцарії, в Італійсько-Швейцарському банку EFG Bank AG, та частково на рахунок товариства, проте в якій сумі не пам`ятає. Чи інвестував власні кошти ОСОБА_3 він не знає. У 2015 році ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" стало одним із засновників (учасників) новоствореного ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", володіючи часткою у статутному капіталі у розмірі 99 % разом із засновником - ОСОБА_2 , який володів та володіє на сьогодні 1 % у статутному капіталі Товариства. Яким чином згідно з документами був сформований статутний капітал Товариства він не знає, проте фактично воно фінансувалось за рахунок ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ". Генеральним директором ОСОБА_2 , повноваження якого визначались статутом Товариства, чи були обмежені його повноваження він не знає. За увесь період спільної діяльності він проінвестував у розвиток Товариства близько 600 000 € (шістсот тисяч Євро) та 800 000 $ (вісімсот тисяч доларів США). Після прибуття в Україну виявив, що відповідно до офіційної інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" більше не є учасником (засновником) Товариства. Як йому стало відомо в подальшому, ОСОБА_3 здійснив підробку його підпису на протоколі загальних зборів ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" від 20.03.2015, за яким ОСОБА_3 надав повноваження собі особисто та ОСОБА_4 розпоряджатися частками ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ". У вказаному протоколі підпис від його імені підроблений та він його не підписував.

27. У нотаріально завіреній заяві свідка від 11.06.2020 ОСОБА_7 повідомила, що працювала у ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи - 39061041), у місті Києві, у період з кінця 2014 р. і по кінець 2018 р. на посаді секретаря. Протягом вказаного періоду вона виконувала свої трудові обов`язки під керівництвом ОСОБА_3 . Крім цього, ОСОБА_3 був директором інших компаній, якими вони володіли разом із ОСОБА_1 . Зокрема, це компанії ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (ідентифікаційний номер - 39061249), яка була засновником Товариства на 99% та ТОВ "ГЛОБАЛ СПОРТ ІНВЕСТ" (назву змінено на ТОВ "ГЛОБАЛ ІНВЕСТМЕНТ СОЛЮШН", ідентифікаційний код - 37557455). Фінансування надходило від ОСОБА_1 03.08.2018 о 14 год. 54 хв. вона отримала від юриста Товариства ОСОБА_8 на свою електронну пошту проект протоколу № 3/1 загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (зі змістом якого на момент отримання не ознайомлювалась). Даний протокол був викладений на 2 (двох) сторінках лише українською мовою. Цього ж дня вона отримала вже оригінал даного протоколу № 3/1 загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" від 20.03.2015 р. Отримати його вона могла лише від ОСОБА_3 . Даний протокол був викладений на двох сторінках лише українською мовою та підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Після отримання оригіналу вищевказаного протоколу вона зробила із нього скан-копію і того ж дня, 03.08.2018 о 15 год. 02 хв., відправила її на електронні адреси: ОСОБА_3 , юристу із м. Хмельницького, ОСОБА_4 , юристу, ОСОБА_8 , ОСОБА_2 .

28. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_7 , протокол загальних зборів учасників "ТОВ ФРІ ЕНЕРДЖИ" від 20.03.2015 р. № 3/1, складений на двох аркушах їй візуально знайомий. 03.08.2018 р. о 14 год. 54 хв. вона отримала від юриста Товариства, ОСОБА_8 , із його адреси електронної пошти на свою електронну пошту проект даного протоколу № 3/1 загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", який був викладений на 2 (двох) аркушах українською мовою. Після цього вона отримала оригінал даного протоколу № 3/1 загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" від 20.03.2015, який був підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зробила його скан-копію. Того ж дня, 03.08.2018 о 15 год. 02 хв., вона надіслала скан-копію даного протоколу на електронні адреси ОСОБА_3 , юристу із міста Хмельницького, ОСОБА_4 , юристу ОСОБА_8 , ОСОБА_2 . Вона не знає, хто його підписував і не пам`ятає, хто саме передав їй його для відправки, але якщо такий документ був у роботі, - то вказівки з його оформлення міг надати її безпосередній керівник - ОСОБА_3 .

29. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_8 в липні 2018 року він підготував проекти документів на продаж частки ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" в розмірі 99% статутного капіталу Товариства ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНГ". Документи готувалися з ініціативи ОСОБА_3 . Необхідність продажу він аргументував необхідністю реорганізації діяльності групи компаній "ФРІ ЕНЕРДЖИ" для залучення інвестицій, а також тим, що у ОСОБА_9 виникли проблеми у Компанії, яка є засновником ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", і ці проблеми можуть негативно позначитись на його бізнесі в Україні. Зі слів ОСОБА_3 , ці зміни погоджені з ОСОБА_10 і він має прилетіти в Україну для підписання документів. Наскільки йому відомо, реєстрація купівлі-продажу частки відбулася в м. Хмельницькому. Реєстрацію супроводжував юрист ОСОБА_4 . На зустрічі, яка відбулася 27.08.2019, ОСОБА_10 йому повідомив, що згоди на продаж частки ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" в статутному капіталі Товариства він не давав. Щодо конфліктів в компанії зазначив, що йому відомо про конфлікт між ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_2 і ОСОБА_11 з іншого, який виник влітку 2018. За словами останніх, ОСОБА_3 на початку діяльності обіцяв їм передати частку в бізнесі та зробити партнерами. Але після того, як була збудована Руднє-Городищенська ГЕС відмовився це робити. ОСОБА_3 сказав, що нікому нічого не обіцяв і, відповідно, партнерами їх зробити відмовився. Конфлікт став причиною звільнення ОСОБА_2 з посади директора Товариства та виходу з компанії ОСОБА_11 .

30. У додатковому протоколі допиту свідка від 26.02.2020 року ОСОБА_8 зазначив, що оглянувши протокол № 3/1 загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" від 20.03.2015, який складався з двох аркушів та підписаний головою загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_1 та секретарем загальних зборів учасників товариства ОСОБА_3 , повідомив, що проект вказаного документу готувався ним в 2015 р. на замовлення ОСОБА_3 , після чого проект вказаного протоколу був переданий ОСОБА_3 . У серпні 2018 року до нього звернулись ОСОБА_3 або ОСОБА_4 з проханням внести до вказаного тексту протоколу зміни, а саме зазначити в тексті протоколу ОСОБА_4 , який в проекті протоколу від 2015 року був відсутній, а також додати ПІБ директора ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ". Таке прохання було обґрунтовано тим, що це є вимоги державного реєстратора, який мав здійснювати державну реєстрацію зміни власника Товариства, після чого на його електронну адресу від менеджера ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" ОСОБА_12 надійшла скан-копія раніше підготовленого ним в 2015 році протоколу №3/1 від 20.03.2015, який був підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , після чого до проекту цього протоколу він вніс зміни, а саме додав відомості про гр. ОСОБА_4 та ПІБ ОСОБА_3 , після чого файл в форматі "Ворд" направив на електронну адресу ОСОБА_12 , через деякий час, приблизно 30 хвилин, він отримав скан-копію вже зміненого протоколу №3/1, підписаного ОСОБА_13 та ОСОБА_3 .

31. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 29.08.2019 він працював директором Товариства з 17.01.2014 по 12.10.2018. Його обов`язки визначались статутом, та до них відносилось адміністративне та господарське управління товариством. На загальні збори учасників Товариства його, як власника 1% статутного капіталу, не було запрошено, він не надавав згоду на зміну місцезнаходження товариства та протоколів з даного приводу не підписував.

32. Відповідно до протоколу додаткового допиту свідка - приватного нотаріуса Хмельницького міського округу Романішина Я.О., м. Хмельницький від 15.05.2020 ним було засвідчено справжність підпису гр. ОСОБА_4 на протоколі загальних зборів учасників Товариства від 10.08.2018 № 1/18 та акті приймання передачі частки в статутному капіталі Товариства від 10.08.2018, про що зроблено записи в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №№1155, 1156, 1158. При цьому був присутній ОСОБА_4 . Особу ОСОБА_4 було встановлено за паспортом громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницький області 01.08.2002, повноваження його, як представника ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ", яке було учасником Товариства, було встановлено за протоколом № 3/1 від 20.03.2015, а повноваження його як представника ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ", було встановлено на підставі протоколу № 10/08 від 10.08.2018 Згідно із записом реєстру, ОСОБА_4 пред`явив нотаріусу протокол № 3/1 від 20.03.2015, відповідно до якого останній був уповноважений діяти, як представник ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ". Оглянувши два протоколи, нотаріус повідомив, що ОСОБА_4 представляв інтереси під час вчинення вище зазначених нотаріальних дій на підставі протоколу № 1, який йому надано для огляду, за № 3/1 загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" від 20.03.2015, який складався з двох аркушів та підписаний головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 та секретарем загальних зборів учасників товариства ОСОБА_3 . Відповідно до даного протоколу ОСОБА_1 надає повноваження директору ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяти разом або окремо один від одного щодо провадження заходів та вчинення дій, необхідних для повноважень учасника (засновника) господарських товариств, учасником (засновником) в яких є або стане в майбутньому товариство. Оглянувши копію протоколу № 2 із зазначенням двох мов, української та англійської, загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" від 20.03.2015, який складався з трьох аркушів та підписаний головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_1 та секретарем загальних зборів учасників товариства ОСОБА_3 , повідомив, що відповідно до даного протоколу ОСОБА_4 не міг діяти, так як його прізвище ім`я по батькові відсутнє в протоколі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

33. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020 відмовлено у задоволенні позову.

34. Рішення суду мотивовано такими висновками:

- судом не береться до уваги доказ, який був доданий до позовної заяви, - копія протоколу загальних борів учасників Продавця №3/1 від 20 березня 2015 року, що викладений на 2 (двох) аркушах на українській мові (без перекладу), оскільки позивач не надав оригіналу цього доказу, відповідачі ставили під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, стверджували, що оригінал протоколу був викладений на трьох сторінках з перекладом на англійську мову;

- оригінальним примірником є протокол № 3/1 від 20.03.2015, який викладений на трьох сторінках з перекладом на англійську мову та був наданий ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" до матеріалів справи. Цей примірник підписаний особисто ОСОБА_1 (представником та кінцевим бенефіціарним власником Компанії), що підтверджується висновком Київської незалежної судово-експертної установи №2924 від 09.01.2020 та висновком експертного дослідження від 03.07.2020 №ЕД-19-20/14823-ПЧ, наданим Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України;

- представник позивача брав участь у зборах 20.03.2015, тому його аргументи, що він був позбавлений права на прийняття рішень на цих зборах спростовуються матеріалами справи;

- позивач звернувся до суду 18.05.2020, пропустив строк позовної давності для звернення з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Продавця, прийнятих 20.03.2015 року та оформлених протоколом №3/1;

- позивач не є учасником Товариства, тому не є порушеним право на участь в загальних зборах Товариства, на яких були прийняті оскаржувані рішення, що оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18;

- відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ", оформленого протоколом № 3/1 від 20.03.2015, та довіреності № 1/18 від 01.08.2018 ОСОБА_4 був наділений повноваженнями представляти Продавця на загальних зборах учасників Товариства, тому загальні збори учасників Товариства є правомочними;

- відносини між Продавцем і ОСОБА_3 та Покупцем і ОСОБА_3 відповідають такому виду представництва, як комерційне представництво. Укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав між юридичними особами, представником (підписантом) за яким виступила одна й та сама фізична особа - директор обох сторін, не суперечить частині третій статті 238 ЦК України;

- оспорюваний договір відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі Товариства, укладений на підставі протоколу 10.08.2018 з дотриманням норм чинного законодавства, підстави для визнання його недійсним відсутні;

- визнання недійсним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 10.08.2018 не є належним способом захисту порушених прав.

35. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 29.06.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив повністю.

36. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована такими висновками:

- висновки експертів, що надані сторонами на підтвердження обставин підписання протоколу ОСОБА_1 , є неналежними та недопустимими доказами, тому не беруться до уваги;

- ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" не виконало вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, не надало оригінал протоколу для проведення судової експертизи, а згідно з частиною четвертою статті 102 ГПК України суд може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів;

- ОСОБА_1 не підписував протокол № 3/1 від 20.03.2015, оскільки в цей час не перебував на території України, що встановлено відповідно до відомостей з паспорту;

- рішення загальних зборів, що оформлені протоколом № 3/1 від 20.03.2015, є недійсними, оскільки відсутні докази повідомлення позивача про час, місце проведення зборів та про порядок денний, чим порушено його права на участь в управлінні товариством;

- позивач дізнався про існування протоколу лише 24.07.2019, коли його бенефеціарний власник ОСОБА_1 прибув до України, тому позивач, звернувшись 15.05.2020 до суду, не пропустив строк позовної давності;

- 01.08.2018 представник ОСОБА_14 на зборах Товариства від імені ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" діяв на підставі рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом від 20.03.2015 № 3/1, яке внаслідок визнання судом недійсним не породило правових наслідків з дня його прийняття;

- довіреність № 1/18 від 01.08.2018, що видана директором ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" ОСОБА_3, не може вважатися доказом наявності повноважень на представництво інтересів, оскільки у протоколі вказано, що представник діє на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" від 20.03.2015 № 3/1;

- рішенням від 20.03.2015 № 3/1 загальні збори учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" фактично делегували свої виключні повноваження іншим особам (особі), які (яка) не відносилась до жодного органу управління, що суперечить положенню пункту 10.4 статуту ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ", що надання письмової згоди на укладання договорів (угод) щодо придбання або відчуження цінних паперів, часток, корпоративних прав є виключною компетенції загальних зборів товариства

- наведене є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 10.08.2018 № 1/18;

- договір відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі Товариства суперечить статті 238 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 одночасно представляв інтереси відчужувана та отримувача. Цей договір укладено в інтересах ОСОБА_3 , який став одноосібним власником частки у розмірі 99% статутного капіталу;

- правовідносини, які складаються між директором та юридичною особою не є комерційним представництвом. Висновок науково-правової експертизи щодо тлумачення норм чинного законодавства не є обов`язковим для суду;

- договір відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі Товариства був укладений з перевищенням повноважень директором ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" ОСОБА_3 , який відповідно до пункту 11.7 статуту виключно за згодою загальних зборів мав право укладати угоди, договори (правочини), контракти на суму, що перевищує 1 000 000 (один мільйон) гривень, укладати договори (угоди) щодо придбання або відчуження цінних паперів, часток, корпоративних прав, розміщати облігації;

- акт приймання-передачі в розумінні статті 202 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є двостороннім правочином, який підтверджує волевиявлення сторін та призводить до виникнення цивільних прав та юридичних обов`язків у нового учасника юридичної особи, та самостійною підставою для зміни відомостей про розмір статутного капіталу, розмір часток чи складу учасників, тому вимога про визнання його недійсним є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків;

- незаконність акту приймання-передачі частки та незаконність реєстраційної дії, якою було змінено склад учасників, встановлено також Міністерством юстиції України, який наказом скасував відповідні реєстраційні дії;

- рішення загальних зборів учасників Товариства, що оформлене протоколом від 10.08.2018 № 1/18, порушує корпоративні права позивача як учасника ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" з розміром частки 50 %, яке є учасником Товариства з розміром частки 99 % статутного капіталу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

37. 27.07.2022 Покупець звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

38. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема:

- статей 261 та 267 ЦК України, оскільки дійшов помилкового висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, не зазначив, яким саме чином позивач довів, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права та не врахував висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 921/628/19, від 25.05.2022 у справі № 910/3264/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, що позивач має доводити, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права;

- статей 15 та 16 ЦК України, оскільки суд не зазначив, яким чином порушено права та інтереси позивача, та не врахував висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), що особа може звернутися до господарського суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, тільки в тому разі, якщо її права та інтереси порушено;

- статей 15 та 202 ЦК України, статті 20 ГК України, оскільки дійшов помилкового висновку, що спірний акт приймання-передачі є правочином у розумінні статті 202 ЦУ України та не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №911/2525/19, що спірний акт приймання-передачі не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, тому не може бути визнаний недійсним.

39. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки зробив висновок, що протокол підписано не головою зборів учасників ОСОБА_1 , а іншою особою, не маючи прямого доказу такого. Висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування зазначеної норми права відсутній.

40. Скаржник вважає, що частина четверта статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" повинна застосовуватися у спірних правовідносинах наступним чином: у разі відсутності прямого доказу підписання протоколу загальних зборів учасників неуповноваженою особою, рішення оформлені таким протоколом не можуть вважатися недійсними.

41. Також підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми частини третьої статті 46, частини четвертої статті 74, статті 80 та частини п`ятої статті 269 ГПК України, необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про виклик в судове засідання головного судового експерта для надання пояснень та встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: підписання ОСОБА_1 протоколу загальних зборів учасників № 3/1 від 20.03.2015 (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).

Позиція інших учасників справи

42. Представниця позивача у відзиві на касаційну скаргу просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

43. У додаткових поясненнях, що були подані 17.04.2023, представниця позивача зазначає, що відсутні підстави для врахування висновків, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Судувід 01 березня 2023 у справі №522/22473/15-ц, оскільки правовідносини не є подібними:

- у справі, що переглядається, предметом спору також є рішення загальних зборів Продавця, що оформлені протоколом від 20 березня 2015 року №3/1, яке безпосередньо стосуються прав позивача, оскільки останній є учасником Продавця з розміром частки 50%;

- у справі №522/22473/15-ц предметом позову були виключно договори купівлі-продажу нерухомого майна, а у справі, що переглядається, спір стосується корпоративних прав позивача;

- у справі №522/22473/15-ц розглядались правовідносини, у яких позивач був єдиним учасником товариства (з часткою 100%), нерухоме майно якого було відчужене. Натомість у справі, що переглядається, учасником Продавця, крім позивача (з часткою 50%), є ОСОБА_3 (з часткою 50%), який одночасно є учасником Покупця (з часткою 99%) - набувача спірної частки у статутному капіталі Товариства.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

44. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін щодо касаційної скарги, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Щодо недійсності рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлені протоколом від 20.03.2015 № 3/1

45. Відповідно до встановлених судами обставин, оскаржуване рішення стало підставою для вибуття з власності ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" частки в розмірі 99 % у статутному капіталі Товариства. ОСОБА_3 наявність у нього повноважень на відчуження частки в 2018 році обґрунтовує виключно цим рішенням 2015 року. Позивач є учасником ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", тому має право оскаржити таке рішення.

46. Ураховуючи норми статті 167 ГК України (що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19), пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 (провадження № 12-141гс19)). Така позиція є сталою в судовій практиці.

47. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу, що позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється. Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо. У подібних випадках може бути порушене корпоративне право учасника брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства (частина перша статті 10 Закону України «Про господарські товариства», пункт 1 частини першої статті 5 Закону № 2275-VІІІ). Внаслідок такого порушення воля або волевиявлення товариства в особі його вищого органу могли бути спотворені через спотворення волі або волевиявлення учасника - особи, яка входить до складу такого органу, адже учасники, діючи разом як вищий орган товариства, формують волю і волевиявлення товариства. У цьому разі позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги (пункти 7.2.4, 7.2.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19).

48. Рішення загальних зборів учасників товариства, яке за своїм змістом не відповідає закону, не створює правових наслідків, оскільки застосування імперативної норми закону не може залежати від волі приватних осіб. Такі ж наслідки настають, якщо рішення загальних зборів учасників товариства за своїм змістом не відповідає правомірним нормам статуту, оскільки останній є локальним нормативним актом юридичної особи (підпункт 4.22 пункту 4 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2020 року у справі № 910/10463/19). Не може створювати правових наслідків і рішення загальних зборів учасників товариства, які насправді не було проведено, хоча на підтвердження такого рішення складений протокол (помилковий, підроблений тощо). У подібних випадках позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства спрямована не на позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили, яке не створює правових наслідків незалежно від прийняття судом відповідного рішення, а на захист інтересу щодо правової визначеності. Судове рішення про задоволення відповідного позову не приводить до анулювання рішення загальних зборів учасників товариства, але знімає сумніви з цього приводу (пункт 7.2.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19).

49. Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 71 і 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94)).

50. Оскільки, як установив суд апеляційної інстанції позивач не був належним чином повідомлений про час, місце проведення зборів, не брав участь у зборах 20.03.2015, чим було порушено його права на участь в управлінні ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", а також, зважаючи на те, що взагалі не було доведено, що загальні збори товариства 20.03.2015 насправді відбулися (оригінал протоколу на дослідження надано не було, встановлені обставини перебування керівника позивача за межами України), Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку, що таке рішення слід визнати недійним.

51. Аргументи скаржника, що позивач брав участь у зборах, що підтверджується підписом у протоколі, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки такі доводи, пов`язані з оцінкою доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції.

52. Такі доводи розглядались в суді апеляційної інстанції і аргументовано були відхилені. Зокрема, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" № 2924 від 09.01.2020 не є допустимим доказом, оскільки ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" не відноситься до установ, що має право проводити почеркознавчу експертизу. Відповідно до картки атестованого судового експерта Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, строк дії свідоцтва експерта Кривошеїної С.П. закінчився 30.03.2016. Висновок експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 03.07.2020 № ЕД-19-20/14823-ПЧ не брався до уваги, оскільки у ньому не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що суперечить статті 98 ГПК України.

53. Висновок експерта, за змістом статей 98 і 104 ГПК України, є доказом у справі, який оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу; водночас за імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу та/або додатково перевіряти докази.

54. Зважаючи на те, що висновки експертів, що були подані ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", на підтвердження своїх заперечень, не приймалися як докази у справі з підстав їх недопустимості (відповідно до частини другої статті 77 ГПК України докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються), Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо порушення частини п`ятої статті 98 ГПК України, відповідно до якої суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

55. Оскільки з`ясування обставини підписання протоколу мають істотне значення для справи, жодною стороною не був наданий висновок експерта з цих самих питань, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, Північно-західний апеляційний господарський суд обґрунтовано ухвалою від 03.08.2021 призначив у справі № 924/588/20 судову почеркознавчу експертизу для дослідження підписів, виконаних від імені ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" від 20.03.2015 № 3/1, зобов`язавши ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" надати суду оригінал протоколу загальних зборів.

56. ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" на дослідження експерту дав протокол загальних зборів учасників від 20.03.2015 №3/1, на якому підписи виконані не рукописним способом, а становлять собою зображення підписів, які нанесено електрофотографічним способом друку за допомогою копіювально множильної техніки. Відповідач не виконав вимоги суду апеляційної інстанції щодо надання оригіналу цього доказу, що унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи з метою дослідження підпису, що здійснений від імені ОСОБА_1 . З пояснень відповідача, у нього відсутній оригінал цього доказу, оскільки 14.01.2021 був направлений федеральній бюджетній установі російському федеральному центру судової експертизи при міністерстві юстиції російської федерації.

57. Тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував норму частини 4 статті 102 ГПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

58. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо порушення цієї норми.

59. З цих підстав Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо відсутності прямого доказу, що підпис від імені ОСОБА_1 на протоколі виконаний не ним, а іншою особою.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

60. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

61. Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом формування Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

62. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у cправі № 909/595/21, від 15.03.2023 року у cправі № 910/20600/21, від 04.04.2023 у справі № 910/2094/21).

63. Тому на скаржника при посиланні на зазначену підставу касаційного оскарження покладається обов`язок обґрунтувати не тільки відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, але й необхідність застосування таких правових норм для правильного вирішення спору.

64. Саме по собі твердження скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду з правозастосування не може бути достатньою підставою для касаційного перегляду судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

65. Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", на неправильне застосування якої посилається скаржник, на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

66. Скаржник вважає, що ця норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах наступним чином: у разі відсутності прямого доказу підписання протоколу загальних зборів учасників неуповноваженою особою, рішення оформлені таким протокол не можуть вважатися недійсними.

67. В обґрунтування доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції цієї норми скаржник посилається на помилковість висновку суду, що протокол підписано не головою зборів учасників ОСОБА_1 , а іншою особою, за відсутності прямого доказу такого.

68. Верховний Суд зауважує, що норма частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не регулює питання підстав недійсності рішення загальних зборів. Обставини щодо особи, яка підписала протокол, як голова загальних зборів учасників, підробки підпису є предметом доказування. Такі обставини доводяться сторонами шляхом подання доказів за загальними правилами, встановленими у главі 5 ГПК України, і встановлюються судами першої та апеляційної інстанції за результатами оцінки поданих сторонами доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України.

69. Аргументи скаржника в цій частині фактично стосується не неправильного застосування норми матеріального права, а необхідності додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що відхилені судом апеляційної інстанції.

70. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

71. За наведеного Верховний Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи скаржника про необхідність касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у подібних правовідносинах.

Щодо строку позовної давності

72. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

73. Водночас, у силу приписів частин першої та другої статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

74. Відповідно до пункту 8 частини другої цієї статті позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

75. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

76. Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

77. Верховний Суд України вказав, що порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", вжитих у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості й обов`язку особи знати про стан її майнових прав. Тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення його цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести те, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач - що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначене є наслідком дії загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, котрі є підставами її вимог і заперечень (постанова від 16 листопада 2016 року у справі № 487/10132/14-ц (6-2469цс16)).

78. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (частина перша статті 10, частина перша статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

79. Відсутність у позивача обов`язку здійснювати моніторинг відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, не спростовує обставини наявності у нього такої можливості, що обумовлює початок перебігу строку позовної давності за заявленими вимогами (пункт 67 постанови Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 911/2446/21), тому суд апеляційної інстанції помилково вказав, що перебіг позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 20.03.2015 починається з 24.07.2019, коли представник позивача дізнався про зміну складу учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", прибувши до України. Відповідні зміни були внесені до ЄДР 13.08.2018, з цього моменту позивач міг довідатися про порушення свого права.

80. Водночас така помилка не вплинула на правильність висновку суду апеляційної інстанції, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлених протоколом від 20.03.2015 № 3/1, в межах строку позовної давності. Частина друга статті 258 ЦК України була доповнена пунктом 8 згідно із Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018, тобто після прийняття спірних рішень загальних зборів учасників товариства, тому до заявлених вимог застосовується загальний строк позовної давності - три роки (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17).

81. Позивач із даним позовом звернувся 15.05.2020, тобто з дотриманням трирічного строку позовної давності, що обчислюється з моменту, коли позивач міг дізнатися про порушення свого права.

82. З цих підстав Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника, що позивач пропустив строк позовної давності.

83. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 ГПК України.

84. З урахуванням мотивів, викладених вище Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив правильне по суті рішення в частині визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлені протоколом від 20.03.2015 №3/1, і зробив правильний висновок, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, тому постанова суду апеляційної інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо недійсності договору відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі Товариства та акта приймання-передачі частки в розмірі 99 % у статутному капіталі

85. Позивач у справі не є стороною оспорюваного договору, є учасником ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" з часткою 50 %. Порушення права обґрунтовує тим, що у нього та його бенефіціарного власника була відсутня воля на відчуження майна (частки в розмірі 99 % у статутному капіталі Товариства), директор мав право відчужувати майно виключно за згодою загальних зборів, а таке рішення не приймалось. Підставами визнання недійсним договору позивач визначив порушення заборони вчиняти представником від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах, або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.

86. Відповідно до частин першої - третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

87. Згідно із частинами першою та третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

88. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, до розгляду якої зупинялось касаційне провадження у цій справі, досліджувала можливість учасника товариства від свого імені звертатися до суду з позовами з підстави вчинення товариством правочинів або інших дій чи бездіяльності.

89. Велика Палата Верховного Суду у цій справі вказала, що повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які за загальним правилом діяти від імені товариства не мають права. Укладення виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника; належним позивачем у подібних справах є юридична особа, права якої порушено, а не її учасник.

90. Оскільки товариство та його учасники є різними суб`єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то виведення майна з товариства без справедливої компенсації, позбавлення його ліквідних активів, ринкових можливостей, погіршення його майнового чи фінансового стану, безпідставне взяття на себе зобов`язань чи іншого майнового тягаря спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників. Із цих же причин учасник товариства та товариство не можуть мати права на позов (у матеріальному значенні) з одним і тим самим предметом. Тому в цих випадках звернення учасника товариства з позовом від власного імені не допускається. За протилежного підходу було б можливим ініціювання різних судових процесів щодо одного і того ж предмета, зокрема з метою поставити учасником товариства (або товариством) під сумнів остаточність та правову визначеність постановленого в межах справи за участю товариства (або його учасника) судового рішення, яким вирішений спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.48).

91. Водночас у цій же постанові Велика Палата Верховного Суду нагадала, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується лише до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує висновок щодо нікчемності правочину. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Подібні висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19, пункти 53, 54), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 74,75) та багатьох інших. Аналогічно позовна вимога про визнання неукладеного правочину нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу.

92. Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 ЦК України, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанов Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

93. Згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).

94. У постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-86гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо нікчемності договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, зокрема, якщо правочин спрямований на незаконне заволодіння часткою спадкоємців у статутному капіталі згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним. Верховний Суд враховує вищенаведені висновки, з урахуванням конкретних обставин справи.

95. Верховний Суд, враховуючи встановлені обставини та вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що договір купівлі-продажу був укладений ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до пункту 11.7 статуту виключно за згодою загальних зборів мав право укладати угоди, договори (правочини), контракти на суму, що перевищує 1 000 000 (один мільйон) гривень, укладати договори (угоди) щодо придбання або відчуження цінних паперів, часток, корпоративних прав, розміщати облігації, і направлений висключно на реалізацію власних інтересів ОСОБА_3 (набувачем є юридична особа, бенефіціарним власником якої ОСОБА_3 ), діючи як представник одночасно від імені обох сторін договору, що протирічить вимогам статті 238 ЦК України. Водночас наведене з урахуванням конкретних обставин справи не є підставою для визнання договору недійсним за позовом учасника Товариства. Згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України встановлені обставини є підставою для визнання договору нікчемним, як такий, що спрямований на незаконне заволодіння ОСОБА_3 майном ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" (частка у статутному капіталі Товариства) у власних інтересах та за відсутності на це волевиявлення ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ". У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).

96. Що ж стосується акта приймання-передачі, то Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 зі справи № 916/546/21, зокрема, зазначила про те, що залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

97. Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи. Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.

98. З огляду на різні обставини справ суди доходять різних висновків щодо правової природи акта приймання-передачі. Такі висновки можуть відрізнятись один від одного, однак, зважаючи на різний контекст справ, у яких відповідні висновки зроблені, це не свідчить про їх суперечність один одному.

99. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що акт приймання-передачі в розумінні статті 202 ЦК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є двостороннім правочином, який підтверджує волевиявлення сторін та призводить до виникнення цивільних прав та юридичних обов`язків у нового учасника юридичної особи, та самостійною підставою для зміни відомостей про розмір статутного капіталу, розмір часток чи складу учасників, тому вимога про визнання його недійсним є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків.

100. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідно до конкретних обставин справи, такий акт є правочином, як невід`ємна частина договору, що породжує відповідні правові наслідки. Водночас, ураховуючи вищенаведені висновки щодо нікчемності договору купівлі-продажу, відсутні підстави для визнання недійсним акту, що є нікчемним правочином, за рішенням суду (пункт 96). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, він є недійсним в силу закону відповідно до частини другої статті 215, частини першої та другої статті 228 ЦК України.

101. З урахуванням наведеного, Верховний Суд скасовує постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсним договору відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі та акта приймання-передачі, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 215 ЦК України в контексті права учасника товариства вимагати визнання в судовому порядку недійсним договір, та залишає в силі у цій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020 у справі №924/588/20 про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови (підставами для відмови є те, що правочини є нікчемними. У цьому разі визнання їх недійсними судом не вимагається).

Щодо недійсності рішення загальних зборів учасників Товариства, що оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18

102. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

103. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (частина перша статті 167 ГК України у редакції, що діяла на момент виникнення).

104. Відсутні підстави для задоволення позову та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, якщо позивачем є особа, яка не набула корпоративних прав у товаристві, не є учасником цього товариства (постанова Верховного Суду від 21.02.2022 у справі № 904/3241/20).

105. Висновок суду апеляційної інстанції, що рішення загальних зборів учасників Товариства, що оформлене протоколом від 10.08.2018 № 1/18, порушує корпоративні права позивача, як учасника ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ" з розміром частки 50 %, яке є учасником Товариства з розміром частки 99 % статутного капіталу, є помилковим, оскільки право брати участь в управлінні Товариством мають лише його учасники (стаття 116 ЦК України). Право оскаржити рішення загальних зборів належить лише його учасникам. Позивач, який не є учасником цього Товариства, не має право його оскаржувати з посиланням на порушення його корпоративних прав.

106. Суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував доводи, за якими він не погодився з висновком суду першої інстанції, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь в загальних зборах було порушено, та юридична особа.

107. З цих підстав, Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм статей 15 та 16 ЦК України, тому в цій частині постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (код 39061041), оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18, слід залишити в силі. Таке рішення є предметом окремого судового спору за позовом його учасника (справа № 910/12792/19).

108. Щодо інших аргументів, які стосуються порушення норм процесуального права (норми частини третьої статті 46, частини четвертої статті 74, статті 80 та частини п`ятої статті 269 ГПК України), то Верховний Суд виходить з того, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є лише ті порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, і у випадках, що передбачені у пунктах 1-4 статті 310 ГПК України, що узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України), а також з нормою частини другої статті 311 ГПК України, яка визначає, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

109. Аргументи скаржника, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не знайшли своє підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

110. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

111. Згідно з положеннями статті 311 ГПК України суд змінює судове рішення, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

112. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив правильне по суті рішення в частині визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ", оформлені протоколом від 20.03.2015 №3/1, і зробив правильний висновок, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, тому постанова суду апеляційної інстанції в цій частині залишається без змін.

113. Верховний Суд дійшов висновку щодо скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", що був укладений 10.08.2018 між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ"; визнання недійсним акта приймання-передачі частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", що складений 10.08.2018 між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ", оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 215 ЦК України в контексті права учасника товариства вимагати визнання в судовому порядку недійсним договір, що був укладений товариством. Верховний Суд залишає в силі у цій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020 у справі №924/588/20 про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови (підставами для відмови у задоволені позову є те, що правочини є нікчемними, тому у цьому разі визнання їх недійсними судом не вимагається).

114. Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм статей 15 та 16 ЦК України, тому постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (код 39061041), оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18, підлягає скасуванню, а рішення суду цій в частині слід залишити в силі.

Розподіл судових витрат

115. За частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

116. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев`ята статті 129 ГПК України).

117. Спір виник неправильних дій ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ", бенефіціарним власником якого є ОСОБА_3 , що направлені на заволодіння часткою в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ", тому Верховний Суд покладає судові витрати на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктами 3, 4 частини першої статті 308, статтями 311, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (код 39061249), оформлені протоколом від 20.03.2015 №3/1, залишити без змін.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (код 39061041), оформлені протоколом від 10.08.2018 № 1/18, скасувати та залишити в силі в цій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020 у справі № 924/588/20.

4. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору відчуження частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (код 39061041), що був укладений 10.08.2018 між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (код 39061249) та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" (код 42319632); визнання недійсним акта приймання-передачі частки в розмірі 99 % у статутному капіталі ТОВ "СВОБОДНА ЕНЕРГІЯ" (код 39061041), складений 10.08.2018 між ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖИ" (код 39061249) та ТОВ "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" (код 42319632) скасувати та залишити в силі у цій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020 у справі №924/588/20 про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

5. Визначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ" користь Компанії з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕРФІШ ЛІМІТЕД" (TIGERFISH LIMITED) (Республіка Мальта, Форт Бізнес Центр, Рівень, 2, Мрігель Байпасс, Біркіркара, ВКК 3000) 2 802,66 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 4 204,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7. Судовий збір у сумі 16816,00 грн, сплачений у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРІ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТМЕНТ".

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець