Ухвала

від 03.08.2022 по справі 496/2980/22

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2980/22

Провадження № 2/496/1323/22

У Х В А Л А

04 серпня 2022 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., розглянувши клопотання представника позивача адвоката Підопригори Євгена Миколайовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Підопригора Євген Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки.

До матеріалів позовної заяви представником позивача долучено клопотання про забезпечення позову, в якій просить суд: забезпечити позов шляхом заборони будівництва, підключення комунікацій (електричних, газових, водних) на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5121084200:02:0041564, площею 0,117 га. Клопотання обґрунтоване тим, що предметом позовної заяви є скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі вказаної земельної ділянки. На даний час відповідач - ОСОБА_2 на спірній земельній ділянці має намір розпочати будівництво. Так, на земельній ділянці був розміщений павільйон, що підтверджується фотосвітлинами, доданими до клопотання. Крім того, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 має намір здійснити підключення спірної земельної ділянки до електромереж. У разі задоволення позовних вимог позивача, будь-яке будівництво ОСОБА_2 на спірній земельній ділянці та підключення до неї комунікацій (електричних, газових, водних), може привести до нових порушень прав позивача, що вимусить його знову звертатися до суду, може ускладнити виконання рішення суду та може постати питання демонтажу будівництва та комунікацій.

Відповідно до ст.153ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову та додані до нього письмові докази, суд вважає, що воно підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно до ст. 151 ЦПК України: заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вищевказані вимоги закону заявником не виконані, зокрема, не вказано відомостей щодо внесення пропозицій заявником з приводу зустрічного забезпечення.

Згідно із ч. ч. 1-5 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Заявник (позивач) не наділений правом на вирішення доцільності застосування зустрічного забезпечення, тобто вказані заходи застосовуються не за ініціативою позивача.

Позивач має лише зазначити в заяві про забезпечення позову пропозицію щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо розміру грошової суми, яку він може внести на депозитний рахунок суду. Дана пропозиція враховується судом при визначенні остаточного розміру зустрічного забезпечення. У разі якщо позивач не має можливості внести відповідну суму, він має повідомити суду поважні причини відсутності такої можливості.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним клопотання представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову повернути, оскільки його подано з порушенням норм ст. 151 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.150-153, 187, 274, ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача адвоката Підопригори Євгена Миколайовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки повернути заявнику.

Повернення клопотання про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою після усунення умов, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 04 серпня 2022 року.

Суддя О.П. Галич