Постанова

від 04.09.2007 по справі 17/186/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/186/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.09.07                                                                                       Справа №17/186/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Мойсеєнко Т. В.  , Юхименко О.В.

при секретарі Лола Н.О.

За участю представників від позивача - Варнавіна Н.М., посвідчення №0091 від 01.12.2003 р., Воронова І.В., довіреність №2888/01 від 11.06.2007 р.; від відповідача -  Кузнєцов А.О., довіреність №4333 від 12.06.2007 р.;

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ресма» на рішення господарського суду Запорізької області від 23.07.2007 р. у справі № 17/186/07

за позовом: Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі УПФ України в Заводському районі);

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Ресма», м. Запоріжжя (далі ЗАТ «Ресма»);

          про стягнення 57999,11 грн. витрат на виплату і доставку пенсій

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду від № 2451 від 03.09.2007 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий – Хуторной В.М., Мойсеєнко Т.В., Юхименко О.В., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.07.2007 р. у справі № 17/186/07 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 57999,11 грн. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, та на користь державного бюджету 579  грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за 2006 рік щодо 39 пенсіонерів, колишніх працівників ЗАТ «Ресма», які перебувають на обліку в УПФ України в Заводському районі.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду, ЗАТ «Ресма», відповідач по справі, звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку заявника апеляційної скарги, спір не підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки у правовідносинах з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначення яких здійснено відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Управління пенсійного фонду України здійснює владні управлінські функції, тому зазначений спір повинен бути розглянутий за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. На думку апелянта, пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплачуються за рахунок Пенсійного фонду та залишаються виплатами загальнообов'язкових платежів, а відшкодування зазначених витрат перед державним Пенсійним фондом здійснюється згідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже  такий спір не підлягає розгляду за правилами ГПК України. В наданому поясненні до апеляційної скарги відповідач також підтримує заперечення, викладені в апеляційній скарзі та вказує, що відносини між підприємствами та органами Пенсійного фонду щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є публічно – правовими, а відтак спір підлягає розгляду за правилами КАС України. Просить суд скасувати рішення від 23.07.2007 р. по справі №17/186/07 та провадження по справі припинити.   

В судовому засіданні представник відповідача підтримує доводи апеляційної скарги та заперечує проти доводів заявника, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

УПФ України в Заводському районі у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Вважає, що дані правовідносини між  Пенсійним фондом України та відповідачем підлягають розгляду за правилами ГПК України, оскільки управління Пенсійного фонду України в Заводському районі, як орган виконавчої влади, не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору. В даному випадку відшкодування на витрату та доставку пільгових пенсій передбачено як Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» так і  Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1. Просить рішення господарського суду від 23.07.2007р. по справі №17/186/07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

За заявою представника відповідача розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації процесу.

В судовому засіданні 04.09.2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Сутність спору : 39 працівникам ЗАТ «Ресма», які перебувають на обліку в УПФ України в Заводському районі, а саме: Аліменко В.Г, Бессонова А.В., Бибарцева Р.М., Богдан М.І., Богданова В.М., Богочарова М.Т., Бондаренко В.К., Брилистий В.М., Бровко І.І., Букарева А.Л., Водяник А.І., Вініченко Я.М., Вітюк Ю.К., Дьяченко В.П., Дьяченко Ю.Д., Жданова Т.І., Закревський А.І., Іванова Т.О., Іпатько Н.Є., Косатий М.Д., Кульбіт І.Б., Лесничій Н.В., Новохатько А.А., Орлова О.О., Постол Н.Г., Руденко Л.О., Рябчикова М.С., Сидоров О.А., Тихоновський О.І., Хребтова О.П., Чепель В.С., Шапуркин О.І., Шапуркина З.П., Швець О.А., Швороб І.В., Шеховцова Г.С., Штурнєв О.М., Іванченко Л.В. та Ісламова В.В. були призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Станом на 01.05.2007 р. відповідачем сума фактичних витрат на виплату та доставка пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по 39 пенсіонерам становить 57999,11 грн. та залишилась не відшкодованою.

Стягнення з відповідача на користь позивача 57999,11 грн. заборгованості на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій було предметом спору в суді першої інстанції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.07.2007 р. у справі №17/186/07 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з чим не погодився відповідач.

           Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ЗАТ «Ресма» є правонаступником РБМУ №2 треста «Домхімремонт» та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. №400/97-ВР (далі Закон №400/97 – ВР), а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від  09.07.2003 р. №1058 - ІV (далі Закон №1058- ІV), який повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно до Прикінцевих положень Закону України №1058 - ІV, який набрав чинності з 01.01.2004 р. цей Закон є спеціальним в сфері регулювання правовідносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до розділу 15 ч. 2 Закону України № 1058- ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах з особливо важкими умовами праці за списком №1 шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди застрахованим особам пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що пенсії на пільгових умовах призначаються на підставі законодавства, що діяло раніше, тобто на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені випадки призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з п. «а» ч.1 ст. 13  вказаного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом  Міністрів  України,  і  за результатами атестації робочих місць:  чоловіки - після досягнення 50 років і при  стажі  роботи  не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено атестацію робочих місць за умовами праці для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 та №2, про що свідчить наказ №21 від 20.02.1996 р. Пунктом 1 цього наказу був затверджений Перелік робочих місць, виробництв і посад працівників, зайнятих повний робочий день в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, яким підтверджено право на пенсійне забезпечення за списком №1 та №2. В матеріалах справи також містяться довідки на вищезазначених працівників відповідача, що підтверджують стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії відповідно до норм чинного законодавства.  

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058- ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» в таких розмірах: 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до зазначеного Закону.   

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають відшкодуванню підприємствами.

Отже, вищезазначеними нормами передбачено обов'язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на сплату пенсій, призначених за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих  положень" Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства  щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій, призначених  на  пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

В даному випадку сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначених позивачем в Розрахунку, який отримано відповідачем 19.01.2007 р., останнім не заперечується, а відтак не відшкодована сума в розмірі 57999, 11 грн. підлягає відшкодуванню.

Проте, відповідач вважає, що господарським судом порушено норми процесуального права, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами ГПК України, з  твердженням якого колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено у п. 7 ст. 3 КАС України, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції  (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду  публічно-правовий спір, у  якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої  влади,  орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на виконання делегованих повноважень.

Так, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені випадки призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно з частиною 3 статті 13 вказаного Закону дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніше як після досягнення 55 років чоловіками та 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатом атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсі до досягнення працівником пенсійного віку. Отже, зазначеною нормою не визначено такого основного критерію збору, як загальнообов'язковість, натомість встановлена можливість сплати.

Враховуючи вимоги  Закону України №1058 - ІV, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не є виплатою загальнообов'язкових платежів, не відносяться до пенсійних виплат, які надаються за рахунок коштів Пенсійного фонду України або Накопичувального фонду. Вказаним Законом відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином,  в даних спірних правовідносинах УПФУ в Заводському районі хоча є органом виконавчої влади, але відносно відповідача не здійснює владних управлінських функцій, оскільки діючим законодавством прямо визначено обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, призначених за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак в даному спорі не виступає як суб'єкт владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.

Виходячи з того, що УПФ України в Заводському районі в даному випадку не зобов'язує іншу особу вчиняти певні дії, або утримуватись від їх вчинення, не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, то такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ресма» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 23.07.2007 р. у справі №17/186/07 – без змін.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Мойсеєнко Т. В.  Юхименко О.В.