Рішення

від 02.08.2022 по справі 420/18762/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18762/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКорой С.М.,

секретаря судового засіданняПерепелиці Є.Ю,

за участю сторін:

прокурора Одеської обласної прокуратуриШептіліс О.І. (за посвідченням),

представник Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) Польщіної Т.Л. (згідно витягу),

представник відповідача Сарабейського І.Д. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА" про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

07.10.2021 року до суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА" про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності.

В обґрунтування позовних вимог у позові, з покликанням на фактичні обставини справи щодо будівництва об`єкта незавершеного будівництва, 99 % готовності на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, вказано, що ТОВ «Інтер-Нафта» здійснено плановану господарську діяльність із будівництва резервуарів горизонтальних сталевих та резервуарів скрапленого газу за відсутності оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності.

З покликанням на положення ст.ст.13, 16, 41, 50 Конституції України, ч.2 ст.13 ч.1 ст.270, ч.1 ст.293 Цивільного кодексу України, ст.1, ст.3, ч.1, ч.3 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1, ч.1, ч.2 ст.2, ч.1, п.4 ч.3, ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та правові висновки Верховного суду у постанові від 11.02.2021 року по справі №580/1078/19, позивач вказує, що оскільки ТОВ «Інтер-Нафта» здійснено будівництво резервуарів для скрапленого газу, резервуарів для зберігання світлих нафтопродуктів, а також здiйснює зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Також, у позові з покликанням на положення ч.3 ст.375, ч.3 ст.410 Цивільного кодексу України, ст.50, ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч.1 ст.31, ч.1, ч.2, п.7 ст.37, ч.2 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та правові висновки Верховного суду у постанові від 21.08.2019 року по справі №823/1580/16, від 22.06.2021 року по справі №240/6171/20, зазначено, що при здійсненні будівництва та встановлення (розміщення) резервуарів для скрапленого газу, паливних резервуарів ТОВ «Інтер-Нафта» необхідно було дотримуватись порядку, встановленому для здійснення будівельних робіт Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та за умови отримання оцінки впливу на довкілля.

Крім того, з покликанням на положення ч.1 ст.11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у позові вказано, що рішенням про провадження планованої діяльності має бути відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт.

Водночас, вказано у позові, відомості Реєстру будівельної діяльності на офіційному веб сайті Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/) не містять даних щодо наявності у ТОВ «Інтер Нафта» документів, що посвідчують прийняття закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації - фактично збудованої автомобільної газово-заправної станції за адресою: Одеська область, Березівський район, Старомаяківська сільська рада, автошлях Київ-Одеса, кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732. Одночасно, підставою для первинної державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна стали наступні документи: технiчний паспорт, виготовлений 21.02.2020 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , повідомлення про початок будівельних робіт серії ОД 061200351153 вiд 04.02.2020 року. Відповідно до повідомлення про початок будівельних робіт ТОВ «Інтер-Нафта» заплановано здійснення будівництва будівлі операторної, навісу та цінової стели автогазозаправної станції. Натомість згідно з технiчного паспорту вбачається, що ТОВ «Інтер-Нафта» за відсутності дозвільних документів також здійснено будівництво РГС-25, трьох РГС-50 та 4 ємностей для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л.

Враховуючи викладене, на думку позивача, відповідачем здійснено будівництво РГС-25, трьох РГС-50 та 4 єдностей для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л за відсутності рішення про провадження планованої діяльності, а вказані об`єкти нерухомого майна є самочинними.

З покликанням на ст.9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 07.05.2021 року №25/5-21/9555-21, лист Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 12.05.2021 року №2321/05-41/2075, ч.2 ст.293 ЦК України, ч.1 п.в) ч.2 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.6 ч.1, ч.2 ст.15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», позивач стверджує, що ТОВ «Інтер-Нафта», допущено порушення вимог ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а відтак планована діяльність із зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива об`ємом 15 кубічних метрів і більше підлягає припиненню до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.

За вх.№61815/21 від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА" до суду надійшли заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

17.11.2021 року за вх.№64091/21 від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА" до суду надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.112-123), в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Відповідач вважає неправильним визначенням класу наслідків вказаного об`єкта виходячи з того, що ТОВ «ІНТЕР-НАФТА» набуло право власності на незавершене будівництво, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2020 року за №234441049. На той період діяв ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)», який установлює вимоги до визначення класів наслідків (відповідальності) об`єктів - будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови) під час їх проектування та будівництва. Так згідно нього було визначено клас наслідків відповідальності об`єкту будівництва. Відповідно до критеріїв загальних вимог Закону України «Про регулювання містобудівної дiяльностi» і ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслiдкiв (відповідальності)», а також виконаного розрахунку, об`єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1. У відповідності до Постанови КМУ «Про Порядок затвердження проектів будівництва i проведення їх експертизи» від 11 травня 2011 р. за № 560 даний об`єкт не підлягає експертизі проектна документація будівництва, тобто не с обов`язковою, лише за бажанням замовника. У відповідності до ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року за 2059 VIII не підпадає під обов`язкове проведення оцінки впливу на довкілля, в зв`язку з незначним впливом на довкілля. Отже, виходячи з наступного, ТОВ «IHTEP-НАФТА» не мала обов`язку отримання оцінки ОВД, а позовні вимоги з цього приводу є не обґрунтованими та безпідставними.

Як вказано у відзиві, у позовній заяві позивач посилається на ч.1 ст.376 ЦКУ та роз`яснює про те, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, та про те, що є самочинними будівництвом. Відповідач вважає, дані доводи та дана норма ЦКУ не має жодного відношення до предмету розгляду справи, адже обов`язок отримання висновку ОВД жодним чином не пов`язаний із порядком отримання права власності на нерухоме майно, у зв`язку із чим, просить суд пiд час розгляду справи, взагалі не брати данi доводи до уваги. Адже такими діями прокурор порушує перш за все ст.41 Конституції України, згідно якою встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі рядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів i з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З покликанням на Технічний регламент, затверджений наказом №100 від 19.04.2019 року та Технічний регламент, затверджений наказом №646 від 07.10.2020 року, відповідач вказує, що виходячи зі змісту самих Технічних регламентів вбачаються, що баки - акумулятори, водонагрівачі та їх маркування не мають жодного відношення до сфери A3C, тому використовувати дані підзаконні нормативно - правові акти є недоречним та помилковим, адже вони регулюють відносини зовсім іншої сфери.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що немає порушень жодних нормативно правових норм, а тим більше інтересів держави в особі відповідача, та органів влади яких він представляє.

Щодо покликань позивача на постанову ВСУ від 21.08.2019 року по справі за №823/1850/16, вiд 22.06.2021 року по справі за № 240/6171/20, то у відзиві вказано, що дані рішення суду не мають жодного відношення до об`єкту позивача, адже таке обладнання на ньому відсутнє і ніколи не було.

Як вказано у відзиві, ТОВ «IHTEP-НАФТА» ніколи не здійснювало діяльність із зберігання скрапленого газу та продуктів переробки викопного палива. Про те, що все ж таки здійснюється така діяльність, не наведено жодного доказу. Усе вищевказане, на думку відповідача, підтверджує лише штучність позовних вимог, а також те, що вони є надуманими, необґрунтованими та безпідставними.

Зважаючи на вищевикладене, ТОВ «IHTEP-НАФТА» просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.12.2021 року за вх.№68712/21 від заступника керівника Одеської обласної прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.125-140).

У відповіді на відзив додаткового вказано, що не підлягає доказуванню у даному спорі факт наявності продуктів переробки викопного палива або скрапленого газу у резервуарах, належних ТОВ «Інтер-Нафта», станом на момент подання позову до суду, на даний час або на момент реєстрації права власності. Натомість, факт будівництва та розміщення таких резервуарів, що підтверджено відомостями технічного паспорту та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідчить, що ТОВ «Інтер-Нафта» реалізовано плановану діяльність у вигляді будівництва резервуарів за відсутності: 1) оцінки впливу на довкілля та 2) рішення про провадження планованої діяльності, яким є відповідний дозвільний документ на здійснення будівельних робіт. Враховуючи відсутність у ТОВ «Інтер-Нафта» оцінки впливу на довкілля, рішення про провадження планованої діяльності (дозволу на виконання будівельних робіт) можна дійти висновку, що збудовані ТОВ «Інтер-Нафта» резервуари для зберігання скрапленого газу та паливні резервуари є самочинним будівництвом.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року задоволено клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/18762/21 в порядку загального позовного провадження, вирішено розглядати справу №420/18762/21 за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА" про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в даній адміністративній справі.

Від представника Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) про відкладення судового засідання по справі №420/18762/21 до закінчення строку на який введено воєнний стан в Україні.

Ухвалою суду від 12.05.2022 року задоволено клопотання представника Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) про відкладення судового засідання по справі №420/18762/21 та відкладено судове засідання по справі №420/18762/21.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі №420/18762/21

Ухвалою суду від 01.06.2022 року задоволено клопотання представника відповідача та відкладено судове засідання по справі №420/18762/21.

Ухвалою суду від 11.07.2022 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження по справі та призначено справу для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.07.2022 року у зв`язку із першою неявкою відповідача, який не є суб`єктом владних повноважень, судом прийнято ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи.

Представник Одеської обласної прокуратури у судовому засіданні 26.07.2022 року підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) у судовому засіданні 26.07.2022 року підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2022 року заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представники Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання Старомаяківська сільська рада Ширяївського району Одеської області була повідомлені належним чином та своєчасно.

При цьому 21.07.2022 року (вх.№ЕП/20606/22) від представника Старомаяківської сільської ради Ширяївського (Березівського) району Одеської області надійшло клопотання про проведення судового засідання без участь ради.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника Одеської обласної прокуратури, Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА", розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву, відповідді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

ТОВ «Інтер-Нафта» (код ЄДРПОУ 32432596) зареєстровано як юридична особа 22.09.2005 року та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (Основний); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Судом встановлено, що ТОВ «Інтер-Нафта» на праві власності належить земельна ділянка 5125485600:01:001:0732 з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована за адресою: Одеська обл., Ширяївський р-н, с/рада, Старомаяківська (а.с.60, 77-81).

З витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва судом встановлено, що позивачем 04.02.2020 року до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було подано повідомлення №ОД 061200351153 про початок будівельних робіт «Будівництво будівлі операторної, навісу, цінової стели, автогазозаправної станції» (а.с.64-66).

Згідно даного повідомлення клас наслідків визначено як СС1.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (т.1 а.с.59-62) позивачу на праві приватної власності належить об`єкт нежитлової нерухомості (реєстраційний номер 2233355251254), а саме: незавершене будівництва 99 % готовності, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5125485600:01:001:0732, який складається з таких частин:

- будівля операторної АГЗС літ. «А»;

- навіс літ. «Б»,

- навіс над паливно-роздавальними колонками (ПРК) літ. «В»;

- огорожа 1-2;

- мостіння I;

- ділянка резервуарів горизонтальних сталевих (РГС) II;

- дiлянка резервуарів скрапленого газу III.

Право власності на вказанийй об`єкт ТОВ «Інтер-Нафта» набуло на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55380612 від 27.11.2020 10:14:50.

Підставою для здійснення реєстрації були: повідомлення про початок будівельних робот, серія та номер: ОД061200351153, виданий 04.02.2020, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Документ отримано з ЄРД; опис об`єкта незавершеного будівництва, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2020, видавник: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; відомості з ДЗК, серія та номер: 29684708, виданий 25.11.2020, видавник: Державний земельний кадастр

21.02.2020 року ФОП ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на вказаний об`єкт незавершеного будівництва «Будівля операторної, навісу, цінової стели автогазозаправної станції» (а.с.67-74).

Згідно даного технічного паспорту конструктивні елементи ділянка резервуарів горизонтальних сталевих (РГС) II та дiлянка резервуарів скрапленого газу III готові на 100%

Як стверджує позивач, ТОВ «Інтер-Нафта» здійснено плановану господарську діяльність за відсутності оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності, так як відповідачем здійснено розміщення чотирьох паливних резервуарів об`ємом 15 кубічних метрів і бiльше, а також чотирьох резервуарів для скрапленого газу.

Позивач стверджує про порушення відповідачем ч.3, ч.4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначаються правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об`єктів і комплексів; е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; є) обов`язковість оцінки впливу на довкілля; ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду з) науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища; к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва; л) встановлення екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, рентної плати за користування надрами відповідно до Податкового кодексу України; м) врахування результатів стратегічної екологічної оцінки.

Статтею 5 вказаного Закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

Підпункт «б» частини першої статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає, що екологічні права громадян забезпечуються, зокрема, обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

Статтею 1 вказаного Закону визначено:

- вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

- планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено сферу застосування оцінки впливу на довкілля.

Так, відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідно до абз.2 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в редакції в редакції Закону № 2132-IX від 15.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2139-IX від 15.03.2022 оцінці впливу на довкілля не підлягає діяльність, прямо не передбачена частинами другою і третьою цієї статті, а також планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з п.4 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Так, підстав для звернення позивача до суду є його твердження про те, що ТОВ «Інтер-Нафта» здійснено будівництво резервуарів для скрапленого газу, резервуарів для зберігання світлих нафтопродуктiв, а також здiйснює зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше до спірних правовідносин застосовуються вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Тобто позивач стверджує, що позивач здійснює діяльність, яка підпадає під визначення п.4 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», як такий, що здійснює поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

В той же час, протягом усього строку розгляду даної справи до суду так і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «Інтер-Нафта» здiйснює зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Так, частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Таким чином, відповідачем не доведено те, що ТОВ «Інтер-Нафта» здiйснює зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Щодо твердження відповідача, які викладені у відповіді на відзив про те, що не підлягає доказуванню у даному спорі факт наявності продуктів переробки викопного палива або скрапленого газу у резервуарах, належних відповідачу, суд зазначає.

В першу чергу, вказані доводи не були покладені в основу позову, тобто не були підставою звернення позивача до суду. Таких висновків відповідач дійшов лише за наслідками розгляду відзиву на позов.

При цьому частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» міститься загальне визначення поняттю «планованої діяльності».

Водночас, статтею 3 даного Закону визначено сферу застосування оцінки впливу на довкілля та, як вже вказано судом, згідно з п.4 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Тобто, для вирішення питання щодо наявності у відповідача обов`язку здійснення оцінки впливу на довкілля є саме наявність факту поверхневого та підземного зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Фактично, до отримання такої оцінки впливу на довкілля у відповідача відсутня законодавчо визначена підстава для здійснення такого зберігання.

Таким чином, підстави для ствердження, що відповідач здійснює діяльність, яка відповідно до п.4 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає оцінці впливу на довкілля, так як здiйснює зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше, відсутні, оскільки доказів такого зберігання до суду не надано.

Сам факт наявності ділянки резервуарів горизонтальних сталевих (РГС) II та дiлянки резервуарів скрапленого газу III, які готові на 100% не є свідченням, що таке зберігання в резервуарах відбувається.

Щодо доводів позивача про те, що відповідачем здійснено будівництво РГС-25, трьох РГС-50 та 4 єдностей для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л за відсутності рішення про провадження планованої діяльності, а вказані об`єкти нерухомого майна є самочинними, то суд зазначає.

Статтею 375 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно з ст.410 Цивільного кодексу України землекористувач має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до умов договору.

Землекористувач має право передавати земельну ділянку в оренду.

Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.

Землекористувач зобов`язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Проектування об`єктів в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію/є об`єктом державно-приватного партнерства, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Затвердження проектної документації на будівництво об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 2 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання дозволу подається заява, до якої додаються результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно з абз.1 ч.2 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вже встановлено судом, підстави для ствердження, що відповідач здійснює діяльність, яка відповідно до п.4 ч.3 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягає оцінці впливу на довкілля, так як здiйснює зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше, відсутні, оскільки доказів такого зберігання до суду не надано.

Об`єкт, який як стверджує відповідач є самочинним, віднесено до класу наслідків СС1.

Тобто судом не встановлено наявність у відповідача імперативного обов`язку, згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на отримання дозволу на виконання будівельних робіт для отримання право на виконання підготовчих робіт.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

В той же час, до суду не надано доказів встановлення у законодавчому порядку того, що щодо об`єкту (який як стверджує відповідач є самочинним) власнику органом державного архітектурно-будівельного контролю припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.

Також, до суду не надано доказів того, що компетентним органом встановлені порушення при визначенні класу наслідків щодо даного об`єкту.

За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є, серед іншого, порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів; провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

За приписами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин (ч.3 ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Згідно ч.4 ст.16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг субєктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Протягом усього строку розгляду даної справи до суду не надано доказів здійснення заходу щодо об`єкту, розташованого на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, в ході якого виявлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідачем здійснюється планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності, а отже підстави для припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволення позовних вимог необхідно відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) та Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА" про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне текст рішення складено та підписано суддею 03.08.2022 року.

Учасники справи:

Позивач керівник Одеської обласної прокуратури (вул.Пушкінська, 3, м.Одеса, 65026) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (просп.Шевченка, 12, м.Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 43879780) та Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області (вул.Центральна, 2, с.Старі Маяки, Березівський р-н, Одеська обл., 66833, код ЄДРПОУ 04379143);

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» (вул.Троїцька, 284, с.Зоря, Біогород-Дністровський р-н, Одеська обл., 68251, код ЄДРПОУ 32432596.

СуддяС.М. Корой

.