Постанова

від 01.11.2022 по справі 420/18762/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2022 р. Категорія 108010000м.ОдесаСправа № 420/18762/21Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

час і місце ухвалення: 14:49:11, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Пред-к прокуратуриШептіліс О.І. (посвідчення, прокурор)ТОВ «ІНТЕР-НАФТА»Сарабейський І.Д. (витяг)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року по справі за позовом заступник керівника Одеської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), Старомаяківської сільської ради Ширяївського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР НАФТА" про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`єм, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-НАФТА" про припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності, мотивуючи його тим, що відповідачем здійснено будівництво РГС-25, трьох РГС-50 та 4 єдностей для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л за відсутності рішення про провадження планованої діяльності, а вказані об`єкти нерухомого майна є самочинними та допущено порушення вимог ч. 3, 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а відтак планована діяльність із зберігання скрапленого газу та зберігання продуктів переробки викопного палива об`ємом 15 кубічних метрів і більше підлягає припиненню до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що при здійсненні будівництва та встановлення (розміщення) резервуарів для скрапленого газу, паливних резервуарів ТОВ «Інтер-Нафта» необхідно було дотримуватись порядку, встановленому для здійснення будівельних робіт Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та за умови отримання оцінки впливу на довкілля. Відомості Реєстру будівельної діяльності на офіційному веб сайті Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва не містять даних щодо наявності у ТОВ «Інтер Нафта» документів, що посвідчують прийняття закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації - фактично збудованої автомобільної газово-заправної станції за адресою: Одеська область, Березівський район, Старомаяківська сільська рада, автошлях Київ-Одеса, кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732. Тобто, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. ст. 3, 15, 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Крім того, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11.02.2021 у справі № 580/1078/19, у постанові від 04.05.2022 у справі № 640/17323/19.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Інтер-Нафта» (код ЄДРПОУ 32432596) зареєстровано як юридична особа 22.09.2005 року та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (Основний); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

ТОВ «Інтер-Нафта» на праві власності належить земельна ділянка 5125485600:01:001:0732 з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована за адресою: Одеська обл., Ширяївський р-н, с/рада, Старомаяківська (а.с.60, 77-81).

З витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що позивачем 04.02.2020 року до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було подано повідомлення № ОД 061200351153 про початок будівельних робіт «Будівництво будівлі операторної, навісу, цінової стели, автогазозаправної станції» (а.с.64-66). Згідно даного повідомлення клас наслідків визначено як СС1.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (т.1 а.с.59-62) позивачу на праві приватної власності належить об`єкт нежитлової нерухомості (реєстраційний номер 2233355251254), а саме: незавершене будівництва 99 % готовності, розташований на земельній ділянці кадастровий номер 5125485600:01:001:0732, який складається з таких частин:

- будівля операторної АГЗС літ. «А»;

- навіс літ. «Б»,

- навіс над паливно-роздавальними колонками (ПРК) літ. «В»;

- огорожа 1-2;

- мостіння I;

- ділянка резервуарів горизонтальних сталевих (РГС) II;

- ділянка резервуарів скрапленого газу III.

Право власності на вказаний об`єкт ТОВ «Інтер-Нафта» набуло на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55380612 від 27.11.2020 10:14:50.

Підставою для здійснення реєстрації були: повідомлення про початок будівельних робот, серія та номер: ОД061200351153, виданий 04.02.2020, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Документ отримано з ЄРД; опис об`єкта незавершеного будівництва, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2020, видавник: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; відомості з ДЗК, серія та номер: 29684708, виданий 25.11.2020, видавник: Державний земельний кадастр

21.02.2020 року ФОП ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на вказаний об`єкт незавершеного будівництва «Будівля операторної, навісу, цінової стели автогазозаправної станції» (а.с.67-74).

Згідно даного технічного паспорту конструктивні елементи ділянка резервуарів горизонтальних сталевих (РГС) II та дiлянка резервуарів скрапленого газу III готові на 100%.

Як зазначає позивач, ТОВ «Інтер-Нафта» здійснено плановану господарську діяльність за відсутності оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності, так як відповідачем здійснено розміщення чотирьох паливних резервуарів об`ємом 15 кубічних метрів і більше, а також чотирьох резервуарів для скрапленого газу.

Позивач стверджує про порушення відповідачем ч. 3, ч. 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у зв`язку з цим звернувся до суду.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідачем здійснюється планова діяльность, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності, а отже підстави для припинення діяльності із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732.

П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII.

За змістом частини першої статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (частини друга статті 2 цього ж Закону).

Частиною третьою статті 2 названого Закону визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 1 Закону № 2059-VIII).

Частиною третьої статті 3 Закону № 2059-VIII встановлено, що друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Частинами першою - третьою статті 9 Закону № 2059-VIII визначено уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності. При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Відповідно до частин першої - третьої статті 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що зберігання рідкого палива об`ємом 15 кубічних метрів і більше безвідносно до мети зберігання є втручанням в природне середовище, яке справляє значний вплив на довкілля, і потребує здійснення оцінки впливу на довкілля шляхом підготовки суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, який враховується при прийнятті рішення про провадження суб`єктом господарювання планованої діяльності.

ТОВ «Інтер-Нафта» здійснює діяльність за КВЕД: 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами»; 47.30 «Роздрібна торгівля пальним».

Факт будівництва та розміщення ТОВ «Інтер-Нафта» чотирьох паливних резервуарів загальним об`ємом 175 м3 та чотирьох резервуарів для скрапленого газу загальним об`ємом 19,2 м3 підтверджено відомостями технічного паспорту, виготовленого 21.02.2020 року, та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем на об`єкт нерухомого майна, які наявні в матеріалах справи.

Тому, будівництво та встановлення (розміщення) суб`єктом господарювання зазначених резервуарів з метою здійснення діяльності з торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами передбачає їх поверхневе та підземне зберігання, отже є планованою діяльністю, яка підлягає оцінці впливу на навколишнє природнє середовище відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Однак, як зазначає апелянт, згідно листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 07.05.2021 № 25/5-21/9555-21, листа Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 12.05.2021 № 2321/05-41/2075, оцінка впливу діяльності відповідачем не здійснювалась.

Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 580/1078/19, аналізуючи вищенаведені норми Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у аналогічних правовідносинах зазначив, що зберігання рідкого палива об`ємом 15 кубічних метрів і більше безвідносно до мети зберігання є втручанням в природне середовище, яке справляє значний вплив на довкілля, і потребує здійснення оцінки впливу на довкілля шляхом підготовки суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, який враховується при прийнятті рішення про провадження суб`єктом господарювання планованої діяльності.

Зазначеного висновку Верховний Суд дійшов виходячи з того, що відповідачем здійснюється користування комплексом резервуарів, а основним видом господарської діяльності відповідача є КВЕД: 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», а за таких обставин, відповідач повинен мати робочий проект господарської діяльності із розділом оцінки впливу на навколишнє середовище та висновок із оцінки впливу на довкілля на виконання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (п. 45 постанови від 11.02.2021 у справі № 580/1078/19).

Таким чином, суд першої інстанції приймаючи рішення у справі дійшов хибних висновків про недоведеність здійснення відповідачем планованої діяльності зі зберігання газу та викопного палива.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 11 Закону «Про оцінку впливу на довкілля», звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у ч. 5 ст. 9 цього Закону.

Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 823/1850/16, від 22.06.2021 у справі № 240/6171/20, розміщення стаціонарного заправника газом на раніше введеній в експлуатацію автомобільній заправній станції є її реконструкцією, здійснення якої в силу закону відноситься до будівельних робіт і потребує отримання дозволу органу державного архітектурно будівельного контролю.

Таким чином, при здійсненні будівництва та встановлення (розміщення) резервуарів для скрапленого газу, паливних резервуарів TOB «Інтер-Нафта» необхідно було б дотримуватись порядку, встановленому для здійснення будівельних робіт Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», з урахуванням вимог законодавства з оцінки впливу на довкілля.

Отже, не потребує доказуванню у даному спорі факт наявності продуктів переробки викопного палива або скрапленого газу у резервуарах, належних ТОВ «Інтер-Нафта», станом на момент реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, дату подання позовної заяви або дату прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення. Оскільки оцінка впливу планованої діяльності на довкілля, яка полягає у будівництві АЗС з розміщенням резервуарів призначенням яких є зберігання світлих нафтопродуктів та газу, відповідно до вимог ст. 2, 3, 9, 11 Закону здійснюється до початку такої діяльності.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально- економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Згідно п. 4 додатку до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності відноситься висновок з оцінки впливу на довкілля.

Разом з тим, незаконне розміщення без жодних дозвільних документів паливних резервуарів загальним об`ємом 175 м3 та резервуарів для скрапленого газу загальним об`ємом 19,2 м3 може спричинити негативні наслідки для довкілля, життя і здоров`я людей, руйнування найближчих житлових будинків, забруднення атмосферного повітря та водних об`єктів, становить реальну загрозу екологічній безпеці та настання техногенної катастрофи, що свідчить про порушення інтересів держави та можливість настання невідворотних негативних наслідків.

Однак, судом першої інстанції у рішенні не надано належної оцінки вищевказаним доказам.

Саме провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (п. 1 ч. 6 ст. 15) відносить до правопорушень у сфері оцінки впливу на довкілля та передбачає відповідальність у вигляді припинення діяльності (ч. З ст. 16).

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Таким чином, ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено єдину підставу для припинення діяльності підприємства до отримання оцінки впливу на довкілля є відповідне рішення суду, прийняте за результатами розгляду позову.

При цьому, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не передбачає передумовою звернення до суду з позовом про припинення діяльності підприємства необхідністю вжиття заходів та проведення перевірки в порядку визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, Верховний Суд у постанові від 04.05.2022 у справі № 640/17323/19 зазначив, що у ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено можливість подавати позов про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля не тільки органом державної влади, а й іншим особам, права та інтереси яких порушено.

В ході аналізу наведеної норми Верховний Суд дійшов висновку, що особа, права та інтереси якої порушено, є альтернативним позивачем у спорах про заборону (зупинення) здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання. У зв`язку з цим немає підстав вважати, що відповідна особа, чиї права порушено, буде перебирати на себе повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів (п. 70 постанови від 04.05.2022 у справі № 640/17323/19).

Саме тому, прокурором у якості позивача у вказаній позовній заяві визначено Старомаяківську сільську раду Ширяївського району Одеської області, яка уповноважена на звернення до суду з таким позовом як орган місцевого самоврядування, що здійснює захист екологічних прав відповідної територіальної громади (ч. 1, З ст. 140, ст. 145 Конституції України, ч. 2 ст. 11, ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 1, 2, 4, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Таким чином, суд першої інстанції приймаючи рішення у справі дійшов невірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності доказів здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та про регулювання містобудівної діяльності.

В світлі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава має позитивний обов`язок регулювати і контролювати екологічні проблеми, які порушують права, передбачені Конвенцією.

Нездатність держави захистити людину від шкідливого впливу навколишнього середовища може бути визнана Судом як порушення прав, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа Lopes Ostra v Spain A 303-C (1994).

При цьому, встановлення порядку забезпечення екологічних прав покладається саме на державу (справа «Гуерра та інші проти Італії» (Case of Guerra and Others v. Italy) (заява №14967/89, рішення від 19.02.1998).

Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища можуть бути поновлені, а їх захист відбувається в судовому порядку відповідно до законодавства України (ст. 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури, - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року по справі № 420/18762/21, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури, - задовольнити.

Припинити діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР НАФТА" (код ЄДРПОУ 32432596) із зберігання скрапленого газу та зберігання викопного палива, продуктів його переробки об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше у РГС-25, трьох РГС-50, чотирьох ємностях для зберігання скрапленого газу об`ємом по 4800 л на території Старомаяківської сільської ради, Березівського району Одеської області (автошлях Київ-Одеса), кадастровий номер земельної ділянки 5125485600:01:001:0732, до отримання оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 02 листопада 2022 року.

суддя-доповідача Семенюк Г.В.судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.