Рішення

від 03.08.2022 по справі 520/27879/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 р. № 520/27879/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Харківської державної академії фізичної культури, Організаційного комітету з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури, Виборчої комісії з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та визнання виборів ректора недійсними і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність Харківської державної академії фізичної культури та створених нею органів під час проведення виборів ректора, що відбулись 17.11.2021 в частині не реагування на факти порушення чинного законодавства з боку претендента на посаду ректора ОСОБА_4 ;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не реагування на реагування на факти порушення чинного законодавства з боку претендента на посаду ректора ОСОБА_4 , викладені у письмовому зверненні студентів Харківської державної академії фізичної культури від 22 листопада 2021 року;

- визнати вибори ректора Харківської державної академії фізичної культури недійсними та скасувати рішення Виборчої комісії з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури щодо результатів виборів ректора - протокол № 7 від 17.11.2021;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської державної академії фізичної культури та Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 17.11.2021 відбулися вибори ректора Харківської академії фізиної культури, за результатами яких, найбільшу кількість голосів набрав ОСОБА_4 . Позивач вважає, що вибори ректора академії є незаконними, оскільки відбулися з численними порушеннями, пов`язаними із проведенням цих виборів, зокрема, була відсутня організація зустрічі з виборцями; мали місце залякування виборців з боку новообраного ректора. Крім того, вважає, що Міністерством освіти і науки України була допущена протиправна бездіяльність щодо не проведення належної перевірки звернення позивача щодо порушень з боку адміністрації академії правомірності проведення виборів ректора. За таких обставин, позивач просила задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Міністерство освіти і науки України надало відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти позовних вимог, посилаючись на те, що колективне звернення студентів ХДАФК було належним чином розглянуто та не виявлено порушень процедури проведення виборів ректора академії.

Харківська державна академія фізичної культури, Організаційний комітет з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури, Виборча комісія з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури надали відзиви на позовну заяву, в яких зеперечували проти позовних вимог, зазначили, що порушень під час проведення виборів ректора не зафіксовано, скарг та зауважень не надходило, а відтак результати виборів є правомірними та не підлягають скасуванню.

ОСОБА_4 надав до суду письмові пояснення, в яких підримав правову позицію відповідачів та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивая надала відвіді на відзиви, в яких додатково аргументувала доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України №246-к від 01.09.2021 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади ректора Харківської державної академії фізичної культури» на адміністрацію університету було покладено організацію виборів ректора згідно з вимогами статті 42 Закону України «Про вищу освіту» та визначено дату виборів 17.11.2021.

Наказом в.о.ректора Академії № 206 від 06.09.2021 «Про організацію та проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури» було створено Організаційний комітет з проведення виборів ректора ХДАФК та Виборчу комісію з проведення виборів ректора ХДАФК, а також визначено зобов`язання Організаційного комітету, Виборчої комісії, службових осіб ХДАФК щодо забезпечення організації виборів.

Наказом в.о.ректора Академії № 220 від 21.09.2021 введено в дію Положення про Організаційний комітет з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури, Положення про Виборчу комісію з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури, Положення про порядок проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури та Прложення про порядок організації роботи спостерігачів на виборах ректора Харківської державної академії фізичної культури.

Листом від 08.11.2021 №1/19251-21 Міністерство освіти і науки України внесло до академії для голосування кандидатури претендентів на посаду ректора: ОСОБА_2 - доктора педагогічних наук, професора; ОСОБА_3 - доктора педадогічних наук, професора; ОСОБА_4 - доктора наук з фізичного виховання та спорту, професора.

17.11.2021 відбулись вибори ректора ХДАФК, за результатами яких виборчою комісією складено протокол №7 від 17.11.2021, згідно з яким ОСОБА_2 отримав 84 голоси (37%); ОСОБА_3 отримав 3 голоси (1%); ОСОБА_4 отримав 121 голос (53%); не підтримало жодного кандидата 8 виборців (4%).

Наказом Міністерства і освіти України від 20.12.2021 №498-к ОСОБА_4 призначений ректором Харківської державної академії фізичної культури строком на 5 років з 21.12.2021 по 20.12.2026 як обраний за конкурсом відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» на умовах, викладених у контракті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погоджуючись із процедурою проведення виборів ректора та їх результатами, 22.11.2021 ініціювала колективне звернення студентів ХДАФК до Міністерства освіти і науки України, в якому останні повідомили про можливі неправомірні дії під час організації та проведення виборів ректора ХДАФК.

За наслідком розгляду вказаного звернення, Міністерство освіти і науки України, з метою здійснення перевірки інформації, надіслала означене звернення до ХДАФК.

Листом №42/01-17 від 10.01.2022 ректор ХДАФК ОСОБА_4 повідомив Міністерство освіти і науки України, що за результатами перевірки фактів, викладених у зверненні, встановлено, що до посадових осіб академії жодних скарг, заяв чи звернень не надходило, порушень при проведенні виборів не зафіксовано. Вибори ректора відбулися відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених Постановою КМУ від 05.12.2014 №726.

Позивач, вважаючи, що вибори ректора були проведені із порушеннями чинного законодавства, звернулась до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-V11 (далі Закон №1556-V11):

7) заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей;

10) засновник закладу вищої освіти - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад вищої освіти. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;

Згідно частини першої статті 12 Закону №1556-V11 управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно статті 34 Закону №1556-V11 безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов`язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом закладу вищої освіти.

Згідно частини третьої статті 42 Закону №1556-V11 Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов`язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника закладу вищої освіти конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до закладу вищої освіти для голосування.

Керівник закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування строком на п`ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

Брати участь у виборах керівника закладу вищої освіти мають право:

кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник закладу вищої освіти;

представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів;

виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників закладу вищої освіти - до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) - не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах.

Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.

Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру - більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5.12.2014 №726 «Деякі питання реалізації статті 42 Закону України "Про вищу освіту" затверджені Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника закладу вищої освіти та типова форма контракту з керівником державного закладу вищої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 1 Методичних рекомендацій керівник обирається за конкурсом на заміщення посади керівника шляхом таємного голосування строком на п`ять років відповідно до Закону України "Про вищу освіту", статуту закладу вищої освіти та з урахуванням цих Методичних рекомендацій.

Згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій забезпечення проведення виборів здійснюється засновником (засновниками) закладу вищої освіти або уповноваженим ним (ними) органом (особою) (далі - засновник).

Згідно з пунктом 18 Методичних рекомендацій брати участь у виборах мають право: кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник закладу вищої освіти; представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом проведення прямих таємних виборів; виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

Згідно з пунктом 21 Методичних рекомендацій порядок обрання представників для участі у виборах з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками закладу вищої освіти, визначається положенням, яке затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Згідно з пунктом 22 Методичних рекомендацій порядок обрання представників для участі у виборах з числа студентів закладу вищої освіти визначається положенням про студентське самоврядування, яке ухвалюється відповідно до статті 40 Закону України "Про вищу освіту".

Згідно з пунктом 23 Методичних рекомендацій керівник протягом семи календарних днів з дати публікації оголошення про проведення конкурсу видає наказ про організацію виборів, в якому, зокрема, визначається: персональний склад організаційного комітету з проведення виборів (далі - організаційний комітет); персональний склад виборчої комісії; кінцевий строк обрання представників для участі у виборах з числа інших штатних працівників закладу вищої освіти, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками, а також виборних представників з числа студентів (курсантів).

Згідно з пунктом 24 Методичних рекомендацій організаційний комітет і виборча комісія діють відповідно до статуту закладу вищої освіти та положень про них, які затверджуються вченою радою закладу вищої освіти за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації закладу вищої освіти.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій вибори керівника проводяться з дотриманням таких принципів: відкритості; гласності; таємного та вільного волевиявлення; добровільної участі у виборах; демократичності; забезпечення рівності прав учасників виборів.

Пунктом 14 Методичних рекомендацій встановлено, що кандидат має право: проводити зустрічі з працівниками та студентами закладу вищої освіти; визначати не більше двох спостерігачів за ходом голосування; бути присутнім під час голосування за місцем його проведення; бути присутнім під час проведення підрахунку голосів та складення протоколу про результати голосування. Кандидат може мати інші права, які випливають з його участі у виборах і передбачені статутом закладу вищої освіти. Усі кандидати мають рівні права.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на виборців, під час проведення виборів, здійснювався тиск, залякування та погрози з боку претендента на посаду ректора ОСОБА_4 , крім того, Органійзаційний комітет не організував жодної зустрічі з кандидатами.

Однак, позивачем не надано суду жодних належних, достовірних і достатніх доказів існування тих обставин, на які він посилається як на підстави своїх вимог, а саме допущення порушення при організації проведення виборів ректора: ані доказів залякування та тиску на виборців, ані наявність проігнорованих звернень позивача, або інших студентів, до Організаційного комітету з проханням забезпечення права на проведення зустрічей з працівниками та студентами навчального закладу. У зв`язку з цим, зазначені позивачем обставини є недоведеними та не можуть прийматися судом.

Враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що порушення, на які посилається позивач, жодним чином не обґрунтовані та не знаходять свого підтвердження, тому, в свою чергу, не впливають на результати виборів ректора і не порушили прав позивача.

Інші порушення проведення виборів ректора ХДАФК судом не встановлені, а виключно незгода ОСОБА_1 із результатами виборів ректора, не є належною та законною підствою для скасування їх результатів в судовому порядку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача, звернених до Харківської державної академії фізичної культури, та відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо не реагування на реагування на факти порушення чинного законодавства з боку претендента на посаду ректора ОСОБА_4 , викладені у письмовому зверненні студентів Харківської державної академії фізичної культури від 22 листопада 2021 року, суд зазначає наступне.

Положенням про Міністерство освіти і науки України (надалі також - Міністерство, МОН), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (надалі також - Положення про МОН), визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

МОН у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями МОН є: 1) забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності та інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій; 2) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до п.8 Положення про МОН Міністерство в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Накази МОН, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Накази МОН, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Як вже було встановлено судом та не заперечується учасниками справи, позивачем було ініційоване колективне звенення студентів ХДАФК до МОН з приводу правомірності проведення виборів ректора академії.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частин 1, 4 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Наведені норми законодавства вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, МОН, з метою реагування на колективне звернення, для всебічного з`ясування обставин, викладених у зверненні, направило лист до ХДАФК з відповідними вказівками.

Суд зазначає, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 №464/5990/16-а.

Мотивуючи своє звернення до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 не вказує: чи порушення її прав відбулося внаслідок не реагування МОН, відповідно до Положення від 16.10.2014 №630, на можливі факти порушення законодавства з боку претендента на посаду ректора академії під час виборів, чи внаслідок неналежного, на її думку, розгляду колективного звернення студентів відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Крім того, суд зауважує, що позивачем в судовому порядку не оскаржувалась бездіяльність МОН щодо нездійснення належного розгляду колективного звернення студентів ХДАФК від 01.12.2021 (вх. №Ко-3619/0-21) саме у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Відтак, у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Міністерства освіти і науки України щодо не реагування на реагування на факти порушення чинного законодавства з боку претендента на посаду ректора ОСОБА_4 .

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Харківської державної академії фізичної культури, Організаційного комітету з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури, Виборчої комісії з проведення виборів ректора Харківської державної академії фізичної культури, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та визнання виборів ректора недійсними і скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова