Постанова

від 19.09.2007 по справі 14/168-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/168-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.09.07                                                                                               Справа №14/168-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Зубкова Т.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі Соколові А.А.

за участю представників:

позивача:          Ткаченко Д.В., довіреність № 07/44 від 09.02.2007р.;

відповідача:      Мартюшев С.С., довіреність № 758 від 30.08.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної

                                      акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

на рішення                   господарського суду Херсонської області від 06.07.2007р.

у справі                         № 14/168-07

за позовом                    Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної

                                      акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача             Комунального підприємства «Енергозбереження»,

                                      м. Нова Каховка Херсонської області

про                                 стягнення 1.397.920,49 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Дочірнім підприємством «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ було подано позов до Комунального підприємства «Енергозбереження», м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення суми 1.397.920,49 грн. основного боргу за договором комісії № 12/04-248 від 01.10.2004р., укладеного між сторонами.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 06.07.2007р. у справі № 14/168-07 (суддя Гридасов Ю.В.) в позові відмовив.

Рішення суду мотивоване тим, що договір про делькредере, обумовлений у п.4.8 договору комісії, є неукладеним, оскільки в ньому відсутні такі істотні умови як предмет і ціна договору.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ДП «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України», позивач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що суд безпідставно дійшов до висновку про не укладення п.4.8 договору комісії у зв'язку з відсутністю предмету договору поруки (делькредере). Ані договором, ані чинним законодавством України не передбачено укладення окремого договору делькредере, оскільки делькредере виникає саме при виконанні договору комісії. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 06.07.2007р. у справі № 14/168-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

КП «Енергозбереження», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу  заперечує проти викладених в ній доводів. Зазначає зокрема, що за договором комісії сторони декларативно обумовили можливість укладення угоди про делькредере після укладення комісіонером договорів зі споживачами. В частині укладення делькредере повинні застосовуватися елементи договору поруки. Договір про делькредере, обумовлений у п.4.8 договору комісії, є неукладеним, оскільки у ньому відсутні такі істотні умови, як предмет і ціна договору. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 06.07.2007р. у справі № 14/168-07 залишити без змін.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2597 від 18.09.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Зубкової Т.П., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 19.09.2007р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням учасників судового процесу розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, 01.10.2004р. між ДП «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України» (комітент) і КП «Енергозбереження» (комісіонер) був укладений договір комісії № 12/04-248, згідно з п.2.1 якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язаний здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та укласти від свого імені, але за рахунок комітента та відповідно до вказівок останнього угоди із споживачами.

В п.3 договору визначена ціна теплової енергії

Пунктом 4.8 договору передбачено, що комісіонер приймає на себе поруку (делькредере) перед комітентом за виконання споживачами зобов'язань по угодах.

В період з жовтня 2004р. по березень 2005р. позивач передав відповідачу теплову енергію в розмірі 92695,00 Гкал на загальну суму 7.458.512,73 грн., а відповідач прийняв обумовлену договором теплову енергію та реалізував її кінцевим споживачам. Вказане підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії за жовтень 2004р. – березень 2005р. (додаток № 1 до договору), а також звітами комісіонера за відповідні періоди (додаток № 3 до договору).

Згідно звіту комісіонера за вересень 2006р., заборгованість комісіонера перед комітентом становить 1.397.920,49 грн., у т.ч. ПДВ – 232.986,75 грн.

06.04.2007р. позивачем на адресу відповідача було направлене повідомлення-вимога № 54/11-629-1406 про сплату грошових коштів в сумі 1.397.920,49 грн. за договором № 12/04-248 від 01.10.2004р.

Відповідач на вказану вимогу не відреагував. У зв'язку з цим, позивач звернувся з позовом в суд про стягнення з відповідача суми 1.397.920,49 грн. основного боргу за договором комісії №12/04-248 від 01.10.2004р. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1016 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі комісії № 12/04-248 від 01.10.2004р., у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення гл.69 ЦК України.

Відповідно до ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з ч.3 ст.1016 ЦК України, комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

З умов договору комісії № 12/04-248 вбачається, що комісіонер (відповідач) поручився перед комітентом (позивачем) за виконання третіми особами (споживачами) зобов'язань за договором, що випливає зі змісту п.4.8 договору. Тобто договором встановлена умова про делькредере, а отже в силу ч.3 ст.1016 ЦК України відповідач має відповідати перед позивачем за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок позивача.

В обов'язки комісіонера входить забезпечення своєчасної оплати споживачами за спожиту теплову енергію по угодам, укладеним на виконання умов договору (п.4.7 договору комісії).

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок несвоєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію кінцевими споживачами, які відповідно до умов договору комісії та умов укладених між відповідачем та кінцевими споживачами договорів, повинні перераховувати вартість спожитої ними теплової енергії на рахунок позивача, виник борг перед позивачем, як власником теплової енергії, у розмірі 1.397.920,49 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки в договорі комісії не було встановлено строку виконання відповідачем зобов'язання по оплаті за теплову енергію, то в порядку ч.2 ст.530 ЦК України та на виконання п.4.8 договору комісії позивачем на адресу відповідача була направлена відповідна вимога про сплату суми боргу у розмірі 1.397.920,49 грн.

На вказану вимогу відповідач не відреагував і суму боргу у встановлений строк не сплатив. Розмір боргу в сумі 1.397.920,49 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, звітом комісіонера № 09З/248 за вересень 2006р., розрахунком боргу позивача за договором.

Відповідач не надав до суду доказів сплати позивачу боргу у розмірі 1.397.920,49 грн. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача слід стягнути суму 1.397.920,49 грн. основного боргу за договором комісії № 12/04-248 від 01.10.2004р.

Посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на те, що делькредере повинно укладатися окремим договором тільки після виникнення зобов'язання, яке забезпечується (тобто після укладення комісіонером правочину з конкретним визначеним споживачем) та у зазначеному договорі (договорі, який обумовлює делькредере) повинна вказуватися третя особа, за яку поручається комісіонер є необґрунтованими і такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права. Чинним законодавством України не передбачено необхідності укладення окремого договору делькредере. Фактично судом першої інстанції застосовано до відносин делькредере елементи договору поруки. Проте судом не було враховано, що порука та делькредере носять різне правове навантаження, зокрема делькредере є умовою договору комісії і не є одним із способів забезпечення виконання зобов'язання, на відміну від поруки. Чинне законодавство України також не обумовлює необхідності укладення комісіонером договорів з третіми особами саме до укладення договору комісії. У зв'язку з цим, місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку з посиланням на ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України про неукладеність договору комісії в частині п.4.8 цього договору (умова про делькредере).

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати як таке, що прийнято внаслідок невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права.

У відповідності зі ст.49 ГПК України, судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на відповідача - КП «Енергозбереження».

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 06.07.2007р. у справі № 14/168-07 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Енергозбереження», м. Нова Каховка Херсонської області на користь Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ суму 1.397.920,49 грн. основного боргу, 20.970,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видачу відповідного наказу із вказівкою необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Зубкова Т.П.  Хуторной В.М.