Постанова

від 03.08.2022 по справі 640/30985/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30985/20 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "13" грудня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Центр Промінь" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0759190410 від 21.08.2020,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство "Центр Промінь" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2020 № 0759190410 про застосування до ПП «Центр Промінь» штрафу у розмірі 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки винесене всупереч нормам чинного законодавства України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "13" грудня 2021 р. позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки з 05 серпня 2015 року у ПП «Центр Промінь» в силу прямої вказівки закону було припинено право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:85:347:0013, на підставі Договору оренди земельної ділянки № АВІ 593692 від 20 квітня 2000 року у зв`язку з переходом права власності на будинок, розташований на даній земельній ділянці до нового власника, то саме з цієї дати (05 серпня 2015 року) позивач не вважається платником земельного податку у розумінні ст. 269 ПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що згідно з відомостями Автоматизованої системи Державного земельного кадастру ПП «ЦЕНТР ПРОМІНЬ» на підставі Договору оренди від 19.05.2000 №85-6-00002, укладеного з Київською міською радою, є орендарем земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,0619 га (кадастровий номер 8000000000:72:083:0009). Термін дії оренди 24 роки, земельна ділянка надана товариству для експлуатації та обслуговування виробничо-офісного будинку. Отже, термін подання податкової декларації з плати за землю за 2018-2020 рік становить 20.02.2018, 20.02.2019, 20.02.2020, однак відповідні декларації у наведені терміни позивач не подав, тому оскаржуване рішення прийнято правомірно.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

03 серпня 2020 року Приватним підприємством «Центр Промінь» у відділенні УДДПЗ «Укрпошта» отримано рекомендований лист з примірником Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації з плати за землю за 2018-2020 № 003426/26-15-04-10/04872961 від 28.07.2020 (далі - Акт від 28.07.2020), проведеної Головним управлінням ДПС у м. Києві.

За результатами вказаної камеральної перевірки відповідач вказав на наступне порушення: «Згідно проведеної звірки з автоматизованою базою даних Держгеокадастру встановлено, що за ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЦЕНТР ПРОМІНЬ» значиться земельна ділянка, кадастровий номер ділянки № 8000000000:85:347:0013, місце розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 85-6-00002 від 19.05.2000 оренда до 19.05.2024.

12.08.2020 позивач реалізував своє право на подання контролюючому органу заперечення до акту камеральної перевірки від 28.07.2020 № 003426/26-15-04- 10/04872961.

За результатами розгляду заперечення висновки, викладені в Акті від 28.07.2020, залишено без змін.

28.08.2020 позивачем у відділенні УДЦПЗ «Укрпошта» отримано рекомендований лист з примірником податкового повідомлення-рішення від 21.08.2020 № 0759190410 про застосування до ПП «Центр Промінь» штрафу у розмірі 1020 грн.

02.09.2020 позивачем до Державної податкової служби України було подано Скаргу на ППР від 21.08.2020, у якій позивач зазначив про протиправність ППР, а також про порушення, допущені посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві під час розгляду заперечень до акту камеральної перевірки від 28.07.2020 № 003426/26-15-04-10/04872961.

16.11.2020 позивач отримав Рішення про результати розгляду скарги від 10.11.2020 № /6/99-00-06-02-05-06, яким відмовлено в задоволенні скарги без аргументації причини прийняття рішення, посилаючись виключно на норми податкового законодавства, які були зазначені в Акті від 28.07.2020.

Зважаючи на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення- рішення від 21.08.2020 року № 0759190410, на порушення порядку розгляду Заперечень до акту камеральної перевірки від 28.07.2020 № 003426/26-15-04-10/04872961, позивач звернувся до суду із цим позовом про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з підпунктом 14.1.34 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

У пункті 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 271.1 статті 271 цього Кодексу базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати і землю (земельного податку) є календарний рік.

Згідно з п.п. 286.1., 286.2., 286.3. статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідальність платника податку за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу 11 ПК України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Також, за приписами норм статей 15, 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 №3613-VI до Державного земельного кадастру включаються цілий ряд відомостей про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; нормативна грошова оцінка, а також інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такі відомості внесені до Державного земельного кадастру є офіційними.

З контексту наведених норм чинного законодавства України вбачається, що нарахування сум земельного податку, а також виявлення порушень з неподання платниками податку податкових декларацій з плати за землю проводиться контролюючим органом на підставі, зокрема, даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Відповідно до Акту від 28.07.2020 контролюючий орган зазначив наступне: «Згідно проведеної звірки з автоматизованою базою даних Держгеокадастру встановлено, що за ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЦЕНТР ПРОМІНЬ» значиться земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:85:347:0013, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 85-6-00002 від 19.05.2000 оренда до 19.05.2024.

Також в Акті від 28.07.2020 контролюючий орган дійшов висновку про неподання ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЦЕНТР ПРОМІНЬ» звітної податкової декларації з плати за землю за 2018-2020роки.

З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2000 р. між Київською міською радою (Орендодавець) та ПП «Центр Промінь» (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки № АВІ 593692 від 20 квітня 2000 року.

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, на підставі рішення Київради від 23.12.1999 р. за № 167/669, передає, а Орендар приймає в оренду на 24 (двадцять чотири) роки земельну ділянку, місце розташування якої АДРЕСА_2, розміром 0,0619 (нуль цілих і шістсот дев`ятнадцять десятитисячних) га для експлуатації та обслуговування виробничо-офісного будинку у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

16 липня 2015 року відбулись збори власників Приватного підприємства «Центр Промінь», що підтверджується Протоколом зборів власників приватного підприємства «Центр Промінь» від 16.07.2015 № 4.

На зборах учасників товариства вирішено:

« 1. Задовольнити заяву власника -1 ОСОБА_1 про його вихід зі складу власників Підприємства.

2. Повернути власнику-1 ОСОБА_1 його внесок до статутного фонду шляхом передачі йому нерухомого майна підприємства, а саме: будинку по АДРЕСА_2 . Будинок розташований на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:85:347:0013. Загальна площа ділянки 619 (шістсот дев`ятнадцять) квадратних метрів. Інших будівель і споруд на ділянці немає».

Факт передачі будинку по АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:85:347:0013, підтверджується Актом прийому-передачі нерухомого майна Приватного підприємства «Центр Промінь» ОСОБА_1 , який вийшов із складу власників ПП «Центр Промінь» від 16.07.2015.

05 серпня 2015 р. державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Іриною Юріївною на ім`я фізичної особи ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.08.2015, індексний номер 41797279, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Факт внесення інформації про право власності на будинок, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:85:347:0013, до нового власника також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.08.2015 індексний номер 41797687.

Згідно з листом № 4 від 17.01.2018 ПП «Центр Промінь» просило ГУ Держгеокадастр у м. Києві скасувати у відомостях Державного земельного кадастру інформацію про оренду позивачем земельної ділянки за № 8000000000:85:347:0013 у зв`язку з внесенням до Державного реєстру речових прав інформації про зміну власника житлового будинку на вказаній земельній ділянці.

Колегія суддів зазначає , що згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 287.6 статті 287 ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За приписами пункту 287.7 статті 287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та користувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України. За статтею 378 цього Кодексу право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів (у цьому випадку передача зборами учасників товариства нерухомого майна - житлового будинку) із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1. статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 291.2 статті 291, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути, зокрема, юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 910/20774/17 наголосив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, не залежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразово письмово повідомляв Київську міську раду про намір розірвати договір оренди, однак позитивної відповіді не отримав (а.с.18-20).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у ПП «Центр Промінь» з 05 серпня 2015 року припинено право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:85:347:0013, яке воно отримало на підставі Договору оренди земельної ділянки № АВІ 593692 від 20 квітня 2000 року, у зв`язку з переходом права власності на будинок, розташований на цій земельній ділянці до нового власника - ОСОБА_1 , то саме з цієї дати (05 серпня 2015 року) позивач не вважається платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПК України.

Тож, спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним.

Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Водночас ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2022 апелянту відстрочено відповідачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "13" грудня 2021 р. до закінчення апеляційного перегляду справи.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", який на 01.01.2020 становив 2102 грн.

Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, в чинній на час подачі апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції редакції, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Скаржник у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов майнового характеру на суму 1020,00 грн, отже судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 3153,00 грн (1020 х 1,5%, але не менше 1 ПМ) х 150%).

Зважаючи на те, що станом на час прийняття цієї постанови судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем не сплачено, то необхідним є його стягнення зі скаржника.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "13" грудня 2021 р. - без змін.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Шостого апеляційного адміністративного суду судовий збір у розмірі 3153,00 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печер. р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 серпня 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків