Постанова

від 03.08.2022 по справі 300/3278/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3278/21 пров. № А/857/6623/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року (головуючий суддя Скільський І.І., м. Івано-Франківськ) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехцентр» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехцентр» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 №2538722/30610024 про відмову в реєстрації податкової накладної №58 від 15.02.2021 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №58 від 15.02.2021.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2538722/30610024 від 06.04.2021. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №58 від 15.02.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехцентр» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України по 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень сплаченого судового збору.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головного управління ДПС у Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати таке та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що ТОВ «САНТЕХЦЕНТР» подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №58 від 15.02.2021р.на суму 211759,24 грн (в тому числі ПДВ 4235,18 грн).

Згідно даної податкової накладної ТОВ «САНТЕХЦЕНТР» реалізовано для ТОВ «Цитадель Груп» послуги.

24.02.21 Позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної розрахунку коригування від 15.02.2021 №58 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

30.02.2021 ТОВ «САНТЕХЦЕНТР» направлено до ТУ ДПС в Івано- Франківській обл. Повідомлення № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, податкової накладної № 58 від 15.02.2021. До вказаного Повідомлення позивачем додано 6 додатків (сканованих копії документів):

Всі долучені до повідомлення № 1 документи були винесені на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Комісія ГУ ДПС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, розглянувши отримані від платника документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, прийняла рішення від 06.04.2021 № 2538716/30610024 про відмову в реєстрації податкової накладної №58 від 15.02.2021 в ЄРПН, та зазначила, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньо економічних контрактів, з додатками первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: не надано документів щодо права володіння об`єктом нерухомості, який здається в оренду (Договір оренди, Актів прийняти передачі майна, Актів наданих послуг, розрахункових документів) та/або інших документи, що підтверджують право володіння чи користування майном; також не надано акт взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунків з покупцем.

Відповідно до пункту 11 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого Наказом МФУ від 12.12.2019 року №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Як свідчить стала практика Верховного Суду (висвітлена у Постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 826/2958/14, адміністративне провадження № К/9901/8282/18; від 17.05.2019 року у справі №2а-2271/11/0970 адміністративне провадження №К/9901/684/18); від 22 листопада 2019 року у справі №810/4607/14, адміністративне провадження №К/9901/8966/18; від 05 листопада 2019 року у справі №804/872/17 адміністративне провадження №К/9901/40566/18) аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку

Як вже зазначалося, саме вказане рішення є спірним в даній адміністративній справі, тому при розгляді правомірності дій відповідача потрібно врахувати, що до позовної заяви ТОВ «САНТЕХЦЕНТР» представлено зовсім інший пакет документів, ніж той, який був наданий на розгляд комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській обл, відповідно такі документи не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки рішення комісії, яке оскаржуються у адміністративній справі не ґрунтується на таких документах, а члени комісії не досліджували такі документи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, під час розгляду справи, в порядку виконання вимог ст.77 КАС України, не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій та свідчить про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди.

Відповідно до статей 72, 73, 74 КАС України:

доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування;

предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування в даній адміністративній справі є правомірність Рішення Комісії ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкових накладних, прийнятих за результатом розгляду пояснень платника податків з доданими документами.

Враховуючи наведене, при розгляді справи щодо правомірності оскаржуваного Рішення, суд повинен виходити з того переліку документів, які позивач надав на розгляд комісії і які були фактично в її розпорядженні та на підставі яких приймалось зазначене Рішення.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування;

б)визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Зважаючи на наведені норми законодавства, а також ненадання позивачем копій документів, контролюючим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №58 від 15.02.2021 в ЄРПН.

Позовні вимоги до ДПС України про зобов`язання реєстрації податкових накладних є похідними (у розумінні положення п. 23 частини 1 статті 4 КАС України) від позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішень Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних.

Отже, вимога позивача про зобов`язання до вчинення дій, не може бути задоволена з огляду на те, що документи надані до суду не були надані відповідачу для прийняття рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки для прийняття рішення відповідач не мав можливості надати оцінку вказаним документам, тобто не міг і не мав можливості виконати всі умови визначені законом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Сантехцентр» (орендодавець) та ТОВ «Цитадель Груп» (орендар) укладено договір оренди приміщення №011118/03 від 01.11.2018, згідно п.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння об`єкт нежитлові офісні приміщення та складські приміщення за адресою вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, а саме: офісне приміщення 23,66 кв.м., та складське приміщення 529,48 кв.м. Вказаним договором також визначено вартість оренди одного квадратного метра вказаних приміщень.

Відповідно до акту приймання-передачі приміщень від 01.11.2018 року згідно договору №011118/03 від 01.11.2018 року зазначені нежитлові офісні приміщення передані орендарю.

Згідно додаткових угод до договору №011118/03 від 01.11.2018 вартість оренди за період з 2019 по 2021 роки змінювалась.

Факт оплати оренди приміщень, згідно вказаного договору, в розмірі 25 411,10 грн, в тому числі ПДВ 4 235,18 грн, підтверджується рахунком №0014 від 05.02.2021, платіжними дорученнями №206 від 15.02.2021 та випискою з АТ «Приватбанк» про отримання вказаних коштів позивачем

За наслідками проведення господарської операції позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну №58 від 15.02.2021 на суму 25 411,10 грн, яка була прийнята Державною податковою службою України.

Вказана податкова накладна була надіслана відповідачу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної від 24.02.2021 Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України податкова накладна №58 від 15.02.2021 прийнята та реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, встановлено, що 30.03.2021 позивач надіслав контролюючому органу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено. До даного повідомлення було додано письмове пояснення та документи, що підтверджують факт здійснення операції, а саме: договір оренди приміщення №011118/03 від 01.11.2018 року; акт приймання-передачі приміщень від 01.11.2018 року; додаткові угоди до договору №011118/03 від 01.11.2018 за період з 2019 по 2021 роки; рахунок №0014 від 05.02.2021, платіжне доручення №206 від 15.02.2021 та виписку з АТ «Приватбанк» про отримання вказаних коштів позивачем.

Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнято рішення №2538722/30610024 від 06.04.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №58 від 15.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено ненадання платником податку: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено: не надано документів щодо права володіння об`єктом нерухомості, який здається в оренду та/або інших документів що підтверджують право володіння чи користування майном; акт взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках з покупцем.

Не погодившись з таким рішенням Комісії, позивачем 06.04.2021 подано скаргу до ДПС України, до якої також долучено вищевказані документи на 14 аркушах та додатково подано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, акт взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках з покупцем.

За наслідками розгляду скарги та поданих документів ДПС України своїм рішенням за №19243/30610024/2 від 23.04.2021 залишила скаргу без задоволення. Підставою визначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції правильно вказав, що статтею 185 ПК України визначено об`єкти оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю (підпункт а); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б).

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт а); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 13 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також пунктом 17 Порядку №1246 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як встановлено судом, згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України реєстрацію податкової накладної №58 від 15.02.2021 року зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризикованості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризикованості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

При цьому, Критерії ризикованості платника податку визначені в додатку 1 до Порядку №1165.

Так, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі Порядок №520).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 11 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом першої інстанції з`ясовано, що позивачем у спосіб визначений Порядком №520, направлено ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено для підтвердження реальності здійснення операції, вказаної у податковій накладній №58 від 15.02.2021.

Проте, комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмолено в реєстрації вказаної накладної з підстав ненадання: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено: не надано документів щодо права володіння об`єктом нерухомості, який здається в оренду та/або інших документів що підтверджують право володіння чи користування майном; акт взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках з покупцем.

Суд першої інстанції підставно вважав, що позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді вичерпні пояснень та копії всіх документів, що підтверджують необхідність формування податкової накладної №58 від 15.02.2021 року, оскільки позивачем було подано: договір оренди приміщення №011118/03 від 01.11.2018; акт приймання-передачі приміщень від 01.11.2018 року; додаткові угоди до договору №011118/03 від 01.11.2018 за період з 2019 по 2021 роки; рахунок №0014 від 05.02.2021 року, платіжне доручення №206 від 15.02.2021 та виписку з АТ «Приватбанк» про отримання вказаних коштів позивачем.

Відповідачем пропонувалися надати пояснення та підтверджуючі документи щодо господарської операції, на підставі якої було сформовано податкову накладну №58 від 15.02.2021 року. Однак про необхідність надання документів щодо права володіння об`єктом нерухомості, який здається в оренду та/або інших документів що підтверджують право володіння чи користування майном; акт взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках з покупцем, відповідачем зазначено не було.

При цьому, суд зазначив, що відповідачами у відзиві на позовну заяву наголошено на подання позивачем копій документів, складених з порушеннями, проте не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та якими, а у квитанції про реєстрацію податкової накладної та у винесеному рішенні взагалі не зазначено про такі порушення.

Також відповідачами, під час зупинення реєстрації податкової накладної, не зазначено, які саме документи слід було надати. Квитанція Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» Державної податкової служби України від 24.02.2021 не містить конкретного переліку документів, які запропоновано позивачу надати, при цьому містить загальні пропозиції надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній.

У подальшому у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної зазначено про ненадання, окрім первинних документів щодо проведеної господарської операції, документів щодо права володіння об`єктом нерухомості, який здається в оренду та/або інших документів що підтверджують право володіння чи користування майном, акту взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках з покупцем, проте причини та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані і необхідність подання додаткових документів, не зазначено.

Суд першої інстанції правильно вказав, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18.06.2019, за результатом розгляду справи №0740/804/18, та в постанові від 23.10.2018, за результатом розгляду справи № 822/1817/18.

Суд також зґясував, що документи щодо права володіння об`єктом нерухомості, який здається позивачем в оренду, акт взаєморозрахунків та оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках з покупцем були надані контролюючому органу під час оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, проте не були взяті ним до уваги.

З огляду на зазначене, суд підставно вважав, що в даному випадку, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520. Такі документи відповідають пункту 5 Порядку №520, а відповідачем в рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи потрібно надати. Отже, первинні документи, які позивачем долучені до пояснення, засвідчують факт реального здійснення позивачем господарської операції з його контрагентом.

Як наслідок, суд дійшов обґрунтованого висновку, що Комісією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно не враховано пояснення позивача щодо підтвердження реальності здійснення операцій, за якими складено податкову накладну №58 від 15.02.2021, відтак у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної тому Комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла оскаржуване рішення №2538722/30610024 від 06.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №58 від 15.02.2021 протиправно.

Надаючи оцінку позовній вимозі про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «Сантехцентр» податкову накладну №58 від 15.02.2021, то суд вірно зазначив, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної податкової служби відповідного рішення суду). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У першому випадку податкова накладна розрахунок коригування реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, яке ухвалюється саме Комісією Державної податкової служби. У другому випадку податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної розрахунку коригування, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

З урахуванням зазначеного правильним є висновок, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати складену ТОВ «Сантехцентр» податкову накладну №58 від 15.02.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, буде ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача, оскільки забезпечить достатні гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є підставними, а позов таким що підлягає задоволенню.

Що стосується додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу про яке вказано в описовій частині апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що в прохальній частині апеляційної скарги відсутня вимога про скасування чи зміну додаткового рішенням від 05.04.2022 у даній справі.

Тому з урахуванням вимог ст. 308 КАС України колегія суддів не надає оцінку вказаному рішенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року по справі № 300/3278/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін