Постанова

від 03.08.2022 по справі 815/4892/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 815/4892/17

адміністративне провадження № К/9901/4128/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 червня 2018 року у складі судді Андрухіва В.В. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Осіпова Ю.В. (суддя-доповідач), Бойка А.В., Шевчук О.А. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ»</a> (далі - ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ») до Департаменту Державної архітеткурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - Департамент ДАБІ в Одеській області), третя особа: ОСОБА_1 , про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. 22 вересня 2017 року ПАТ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» (правонаступник - ТОВ «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ») звернулося до суду з позовом у якому просило:

1.1 - скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 13 грудня 2013 року за №ОД192133470175 «Реконструкція складської бази (адміністративної будівля) літ. «А», складу «Б», підсобної будівлі «В», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2017 року з відповіді Департаменту ДАБІ в Одеській області позивачу стало відомо, що на підставі недостовірних даних в декларації про готовність об`єктів до експлуатації від 13 грудня 2013 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на самочинні об`єкти нерухомості, а також на підставі укладеного договору купівлі-продажу від 27 лютого 2014 року він протиправно отримав у приватну власність частину земельної ділянки, яка була у фактичному користуванні позивача та на якій знаходяться належні підприємству позивача об`єкти нерухомості.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 4 червня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, позов задовольнив. Скасував реєстрацію Декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 13 грудня 2013 року за №ОД 192133470175 «Реконструкція складської бази (адміністративної будівлі) літ. «А», складу літ. «Б», підсобної будівлі літ. «В» за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва ОСОБА_1 , що зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області.

2.1. Приймаючи судові рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що третя особа під час реєстрації спірної декларації про готовність до експлуатації самочинного об`єкта (збудованого самовільно, без будь-якого дозволу та без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) у графі 7 «Інформація про земельну ділянку» свідомо вказав недостовірні відомості. Відповідач на вказане порушення уваги не звернув і протиправно зареєстрував оскаржену декларацію. Тому реєстрація такої декларації підлягає скасуванню на підставі пункту 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

2.2. Крім того, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач - TOB «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» станом на сьогоднішній день фактично намагається поновити власні порушені майнові права як на нерухоме майно, так і на спірну земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Тому суди вважали, що реєстрація відповідачем 13 грудня 2013 року поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкту до експлуатації напряму зачіпає права та інтереси позивача, яке, в свою чергу, підлягає судовому захисту.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1 15 вересня 1970 року рішенням Виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих №482, за клопотанням Головпостачу УРСР, Облпостачзбуту передано земельну ділянку площею 8,3 га, розташовану на 7 км Овідіопольської дороги, зокрема, 2,5 га для будівництва бази.

3.2 10 серпня 2006 року рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №112-ІV надано Одеському ВАТ з матеріально-технічного забезпечення організацій невиробничої сфери «Одесоблпостачзбут» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 5 років земельної ділянки приблизною площею 2,98 га за рахунок земель смт. Авангард, не наданих у власність та користування (забудовані землі), для ведення виробничої та комерційної діяльності в АДРЕСА_2 .

3.3 14 грудня 2006 року розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №1659 «Про оформлення права власності на будівлі та споруди Одеського ВАТ «Одесоблпостачзбут» на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області» було вирішено: 1) затвердити перелік будівель та споруд Одеського ВАТ «Одесоблпостачзбут» на території Авангардівської селищної ради; 2) оформити право власності на будівлі та споруди за Одеським ВАТ «Одесоблпостачзбуд», які знаходяться на території Авангардівської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 .

3.4 6 лютого 2007 року Виконкомом Авангардівської селищної ради, на підставі розпорядження Овідіопольської РДА від 14 грудня 2006 року №1659, ВАТ «Одесоблпостачзбут» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (адмінбудинок), 1А, 231,10 кв.м; котельня, 2Б, 87,0 кв.м, майстерня зарядна, ЗВ, 450 кв.м; навіс-склад, 4Г, 504,0 кв.м; склад «ДОК», 5Д, 384,0 кв.м; склад «МОДУЛЬ-2», 6Е, 945,0 кв.м; склад «Модуль 1», 7Ж, 1332,0 кв.м; насосна (пожежна), 8З, 65,0 кв.м; вагова, 9И, 12,0 кв.м; дизельна (пожежна), 10К, 62,40 кв.м; пожежний резервуар, 13 №1; трансформаторна підстанція, 14 №2; майданчик з краном, 15 №3; колія залізної дороги, 16 №4; відмостки, 17 І, ворота, 18 №5, огорожа,19 №6, за адресою: АДРЕСА_2 .

3.5 30 листопада 2007 року рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №480-ІV були внесені зміни до рішення Авангардівської селищної ради №112-ІV від 10 серпня 2006 року та викладено пуск 1 цього рішення в такій редакції: «Надати Одеському ВАТ з матеріально-технічного забезпечення організацій невиробничої сфери «Одесоблпостачзбут» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 5 років земельної ділянки приблизною площею 2,98 га (забудовані землі) за рахунок земель смт. Авангард, що знаходяться в користуванні вищевказаного ВАТ з категорією земель «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», для ведення виробничої та комерційної діяльності в АДРЕСА_2 ».

3.6 29 грудня 2011 року рішенням Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №326-V було вирішено надати громадянину ОСОБА_1 у короткострокову оренду строком на 1 (один) рік земельну ділянку загальною площею 0,2398 га із земель комунальної власності, для обслуговування будівель та споруд виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_2 ; тимчасово, на час дії договору, присвоїти наступну адресу земельній ділянці: АДРЕСА_1 .

3.7 Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 липня 2012 року по справі №2-2850/12, за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд, які складаються з позначених на плані: під літ. «А» - прибудови, площею 7,8 кв.м; під літ. «А-2» - контори, площею 16,7 кв.м; під літ. «а» - будівлі тераси, площею 7,2 кв.м; під літ. «Б» - складу, площею 348,5 кв.м; під літ. «Б1» - підвалу, площею 348,4 кв.м; під літ. «б» - прибудови, площею 12,4 кв.м; під літ. «В» - кладової, площею 8,6 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . А додатковим рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 серпня 2012 року по цій же справі №2-2850/12, було визнано за третьою особою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд, які складаються з позначених на плані: під літ. «А» - прибудови, площею 7,8 кв.м; під літ. «А-2» - контори, площею 16,7 кв.м; під літ. «а» - будівлі тераси, площею 7,2 кв.м; під літ. «Б» - складу, площею 348,5 кв.м; під літ. «Б1» - підвалу, площею 348,4 кв.м; під літ. «б» - прибудови, площею 12,4 кв.м; під літ. «В» - кладової, площею 8,6 кв.м, №1-6 споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

3.8 Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 11 грудня 2012 року вказані вище рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 липня 2012 року та додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 серпня 2012 року були скасовані та ухвалені нові, якими відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно (за адресою: АДРЕСА_1 ) та відмовлено у задоволенні його заяви про ухвалення додаткового рішення.

3.9 13 грудня 2013 року Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до ІІ категорії складності №ОД192133470175 з реконструкції складської бази (адміністративної будівлі) літ. «А», складу літ. «Б», підсобної будівлі літ. «В», за адресою: АДРЕСА_1 , подана ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що спірні правовідносини не є адміністративно-правовими, оскільки спрямовані на вирішення питання права власності на нерухоме майно.

5. Позивач, інші учасники справи, відзив на касаційну скаргу не подали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. У відповідності до вимог частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

7. Згідно з частиною другою статті 4, пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом та прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

8. Вжитий у зазначеній процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції).

9. При цьому, такі ж правила визначення предметної юрисдикції адміністративних судів закріплені у статтях 4, 19 КАС України (у редакції, чинній станом на теперішній час редакції).

10. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

11. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

12. Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

13. Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

14. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації і зазначає, що право власності за третьою особою зареєстровано, зокрема на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ТОВ «ОДЕСАПОСТАЧЗБУТ». Крім того, однією з підстав позову вказує на протиправну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на частину майна, належного позивачу. Крім того, суди попередніх інстанції мотивами для відмови у задоволенні позову вказали, що позивач - TOB «ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ» станом на день ухвалення судових рішень фактично намагається поновити власні порушені майнові права як на нерухоме майно, так і на спірну земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Тому суди вважали, що реєстрація відповідачем 13 грудня 2013 року поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкту до експлуатації напряму зачіпає права та інтереси позивача, яке, в свою чергу, підлягає судовому захисту.

15. Отже, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржене рішення стосувалося реєстрації декларації, поданої третьою особою, а не позивача.

16. При цьому, звернення позивача до суду з цим позовом обумовлено тим, що між ним та третьою особою існує майновий спір про земельну ділянку і розташоване на ній нерухоме майно, про що зазначено і у позовній заяві. Крім того, декларація про готовність об`єкта до експлуатації є документом, що відповідно до вимог законодавства на час її подачі і реєстрації засвідчувала прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та за приписами пункту 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, подається заявником для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об`єкт нерухомого майна.

17. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним з способів захисту цивільного права, у відповідності до пункту 10 частини другої статті 17 цього Кодексу, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

18. Частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції чинній на час звернення позивача до суду з позовом та прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

19. Оскільки на підставі дій відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

20. Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

21. З приводу подібних правовідносин аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №813/3685/14, від 23 травня 2018 року у справі №802/233/16-а.

22. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

23. За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, заяви №29458/04, №29465/04).

24. Пункт 1 частини першої статті 238 КАС України визначає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

25. Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

26. Враховуючи положення частини першої статті 239 та частини третьої статті 354 КАС України, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що враховуючи суб`єктний складу учасників спору, розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

27. Тому, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а судові рішення, прийняті у цій справ слід скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 червня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі №815/4892/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАОБЛПОСТАЧЗБУТ» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: ОСОБА_1 , про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації - скасувати, провадження у справі - закрити .

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін