Ухвала

від 14.02.2019 по справі 815/4892/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2019 року

Київ

справа №815/4892/17

адміністративне провадження №К/9901/3931/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М. М., перевіривши касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 815/4892/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСОБЛПОСТАЧЗБУТ до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області направлена до суду поштою 05.02.2019.

Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Під час перевірки дотримання вищезазначених вимог КАС встановлено, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд відстрочити сплату судового збору з огляду на відсутність станом на день подання скарги коштів для сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір . Крім цього, заявником не надано суду жодного підтверджуючого документа про свою неплатоспроможність.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2017 році юридичною особою щодо однієї немайнової вимоги.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1600грн., тому, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в розмірі 3200 гривень (1600 грн. *1*200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".

Крім цього, у поданій касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду, яке ухвалене у письмовому провадженні 12.12.2018 ним отримане лише 10.01.2019 не надаючи при цьому жодних підтверджуючих доказів фактичної дати отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Оскільки за поданими матеріалами скарги не можливо встановити фактичну дату отримання скаржником копії оскаржуваного судового рішення апеляційного суду, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження з наведених ним підстав.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою надання скаржнику часу для надання суду документу про сплату судового збору та надання доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі № 815/4892/17 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;

- для надання суду доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження, зокрема, доказів щодо фактичної дати отримання оскаржуваного рішення апеляційного суду.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

...........................

М.М. Гімон,

Суддя Верховного Суду