Постанова

від 03.08.2022 по справі 320/5487/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 320/5487/20

адміністративне провадження № К/9901/37679/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року (суддя: Леонтович А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року (судді: Кузьмишина О.М., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до Броварської районної ради, третя особа - Комунальне підприємство Баришівської районної ради "Райводоканал" про стягнення податково боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Баришівської районної ради (далі - Баришівська райрада, відповідач), у якому просило стягнути з відповідача 1 789 000,99 грн в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який обліковується за Комунальним підприємством Баришівської районної ради «Райводоканал».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що, оскільки рішеннями Броварської районної ради Київської області розпочато процедуру реорганізації, затверджено передавальний акт, ліквідовано та, як наслідок, внесено запис до Реєстру про припинення Баришівської районної ради, Броварська районна рада Київської області є правонаступником прав і обов`язків Баришівської районної ради, а, відтак, у нього не виникло обов`язку повторно звертатися до відповідача з поданням у порядку ст. 96 ПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує на те, що позивачем не дотримано порядку стягнення податкового боргу, передбаченого ст. 96 ПК України.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що КП БРР «Райводоканал» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.10.1996, про що міститься запис №13271200000000158, засновник - Баришівська районна рада.

Відповідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні ГУ ДПС у Київській області, на підставі акту опису майна №80/10-36-51-07014 від 13.12.2019, знаходиться майно боржника КП БРР «Райводоканал».

Згідно даних інтегрованої картки платника податків за КП БРР «Райводоканал» обліковується заборгованість у розмірі 1 721 302, 09 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 у справі №810/3610/16, стягнуто з КП БРР «Райводоканал» (код ЄДРПОУ 03346621) податковий борг у розмірі 819 669,96 грн на користь держави в особі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №810/2916/18, стягнуто з КП БРР "Райводоканал" (07501, Київська обл., смт. Баришівка, пров. Банний, 3б, код 03346621) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 1 189 187,30 грн. 30 коп.

На підставі винесених судом рішень, направлено інкасові доручення про списання коштів боржника з рахунків, відкритих у банківських установах.

Інкасові доручення повертались без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках, про що свідчить повідомлення про повернення інкасового доручення.

06 вересня 2018 року ГУ ДФС у Київській області направлено лист голові Баришівської районної ради з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу КП БРР «Райводоканал» в порядку статті 96 ПК України.

Рішенням Баришівської районної ради від 20.07.2018 вирішено, зокрема, Баришивській РДА розробити Програму фінансової підтримки КП БРР «Райводоканал» та подати її на затвердження сесії районної ради.

27 січня 2020 року ГУ ДПС у Київській області звернулося з проханням до голови Баришівської районної ради щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу КП БРР «Райводоканал».

Листом №01-16(05)136 від 16.03.2020 Баришівська районна рада повідомила позивача, шо за результатами поіменного голосування депутатів районної ради, включене рішення «Про погашення податкового боргу КП БРР «Райводоканал» на порядок денний позачергової сесії Баришівської районної ради, - відхилено .

Ураховуючи те, що КП БРР «Райводоканал» не сплачено податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 789 000,99 грн, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що контролюючим органом не надано доказів вжиття відповідних заходів щодо погашення податкового боргу, передбачених пунктом 96.2 статті 96 ПК України, зокрема, останнім не вчинялися дії з метою продажу майна, що перебуває у податковій заставі ГУ ДПС у Київській області, що свідчить про порушення податковим органом порядку погашення податкового боргу, встановленого положеннями ПК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не додержано встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилами пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Пунктом 95.9 статті 95 ПК України визначено, що у разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.

Державний орган приватизації зобов`язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Положеннями пункту 96.3 статті 96 ПК України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Виходячи з аналізу наведених вище норм права, обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти такого органу виникає виключно у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесено в податкову заставу, або після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу. Наведені в пункті 96.1 статті 96 ПК України особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.

Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15).

Згідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні (податковій заставі) ГУ ДПС у Київській області, на підставі акта опису майна №80/10-36-51-07014 від 13.12.2019, знаходиться майно боржника КП БРР «Райводоканал».

Обумовлюючи необхідність стягнення заборгованості за боргами КП БРР «Райводоканал» з відповідача в судовому порядку податковий орган послався на неможливість звернення стягнення на майно, яке перебуває у податковій заставі, оскільки в Статуті Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» наявне застреження щодо відчуження основних засобів за погодженням із Засновником, а, відтак, останнє не може бути використано в якості джерела погашення податкового боргу.

Поряд із цим позивачем не заперечується той факт, що він не звертався до відповідача, як засновника КП БРР «Райводоканал», про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою продажу майна у порядку, визначеному статтею 95 ПК України.

Крім того, як було слушно зауважено судом апеляційної інстанції на час вирішення спірного питання відбулась реорганізація Баришівської районної ради з передачею її майна правонаступнику - Броварській районній раді Київської області, що також надає податковому органу можливість звернення до новоутвореного органу в порядку досудового врегулювання та стягнення податкового боргу з комунального підприємства відповідно до положень чинного законодавства та, зрештою, іншого вирішення такого питання, з огляду на зміну організаційно-правової форми відповідача та, як наслідок, формування нового бюджету такої ради.

Проте, доказів звернення позивача до Броварської районної ради Київської області із зазначеного питання колегії суддів не надано, відповідних заяв, клопотань в порядку процесуального законодавства позивачем під час судового розгляду справи не подавалося, що дає судовій колегії підстави для висновку, що позивачем не вичерпано на час розгляду справи усіх можливостей для погашення податкового боргу КП «БРР «Райводоканал», у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення його позовних вимог, вимог за касаційною скаргою, а також для скасування або зміни рішень судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська