Постанова

від 03.08.2022 по справі 826/7988/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 826/7988/17

адміністративне провадження № К/9901/1374/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №826/7988/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2017 року № 3272615141.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що висновки відповідача про нереальність господарських правочинів, та як наслідок фіктивності господарських операцій, є необґрунтованими, оскільки реальність таких підтверджується первинними та бухгалтерськими документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верхового Суду від 22 серпня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що відповідачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентами. Крім того, податковим органом не надано доказів, які б підтверджували, що контрагентами позивача було надано суми безповоротної фінансової допомоги позивачу.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення. Вказує на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, які, на думку податкового органу, полягають у неврахуванні судами нереальності здійснення господарських операцій, наявності ознак фіктивності. Зауважує про наявність недоліків в оформленні первинних документів платника податків.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 22 березня 2017 року № 2136 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, про що складено акт перевірки від 19 квітня 2017 року №161/26-15-14-01-03/38811427.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Прайм Трейд" статті 4 "Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності", статті 9 "Первинно облікові документи та регістри" Закону України № 996-ХІV, п. 5, п.7 Положення (стандарт бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 9970 243, 00 грн, в т.ч. за 2015 рік на суму - 3 360 418 грн, за 2016 рік на суму - 6 609 825,00 грн.

Під час перевірки досліджувались взаємовідносини позивача з ТОВ "Мірокон", ТОВ "Рівер Плюс", ТОВ "Мережа Інвест Буд", ТОВ "Філіс Комфорт", ТОВ "Любомир", ТОВ "Гешефт Профіт", ТОВ "Рітейл експерт", ТОВ "Авест Плюс", ТОВ "Атлант Окс", ТОВ "ОВС-Груп", ТОВ "Капл", ТОВ "Старфол", ТОВ "Старкомм", ТОВ "ТК Комфорт", ТОВ "БЦ Торг Сервіс", ТОВ "Беталінк".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та вказаними вище контрагентами (покупці) укладені договори на поставку побутової хімії та косметичних засобів.

Судами також встановлено, що ТОВ "Прайм Трейд" виписано на адресу вказаних товариств видаткові та податкові накладні на поставку товарів, а саме побутової хімії та косметичних засобів.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, наведених у статті 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.4 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають - вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоду, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, зокрема інших доходів, відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, включаються зокрема суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Предметом судового дослідження судами попередніх інстанцій було встановлення фактів реальності господарських відносин між позивачем із його контрагентами.

Судами встановлено, що позивачем надано документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, а отже доведено факт реального виконання умов договорів.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Твердження податкового органу про надання позивачу його контрагентами безповоротної фінансової допомоги, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки контролюючий орган не надав доказів, які б підтверджували дану обставину, зокрема, у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми. Водночас, кошти від вказаних контрагентів надійшли на рахунок позивача за поставлений товар - побутову хімію та косметичні засоби.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, у яких фігурантами є посадові особи контрагента позивача, оскільки позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства його контрагентом.

Зокрема, податковий орган не заперечує факт отримання грошових коштів за поставлений товар, в тому числі і від контрагентів, яких вважає фіктивними, але розцінює ці кошти як безповоротну фінансову допомогу.

Суд визнає безпідставними посилання податкового органу на висновки Верховного Суду, ухвалені у постановах від 23 січня 2018 року у справі №826/7047/13-а, від 28 листопада 2019 року у справі №120/4208/18-а, від 16 квітня 2020 року у справі №826/7760/15, які, на думку скаржника, не враховані судами при вирішенні цієї справи, оскільки рішення в зазначених справах ухвалені за інших фактичних обставин, з урахуванням певного об`єму доказів, їх достатності, належності і допустимості.

Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №826/7988/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко В.В. Хохуляк Т.А. Чумаченко