Постанова

від 06.10.2020 по справі 826/7988/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7988/17 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

за участю секретаря Шляги А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Прайм Трейд до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Прайм Трейд звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 № 3272615141.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верхового Суду від 22.08.2018 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Суд касаційної інстанції, скасовуючи вказані рішення, вказав, що судами попередніх інстанцій не досліджувались підстави включення позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок на І квартал 2017 року, враховуючи при цьому, наявність ризиків щодо несплати податків і зборів, за критеріями Порядку та не досліджувались питання, чи є отримані кошти від покупців безповоротною фінансовою допомогою, та не було надано оцінку встановленим податковим органом порушенням ведення позивачем податкової звітності за наслідками проведених господарських операцій по реалізації товару товариствам-контрагентам. Також, суд касаційної інстанції зауважив, що передчасним є висновок суду апеляційної інстанції про нереальність здійснених господарських операцій позивачем за перевіряємий відповідачем період, з огляду на пояснення чотирьох керівників вказаних товариств-контрагентів про їх необізнаність у створенні та діяльності таких господарюючих суб`єктів та протоколу допиту свідка ще одного такого керівника у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016110000000069, так як по-перше: підприємств з якими позивач мав господарські правовідносини було набагато більше, а по-друге: сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Трейд" (код 38811427), місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вул. С. Москаленка, буд. 16 зареєстроване в якості юридичної особи 22.07.2013 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Головному управлінні ДФС у Київській області, Броварське управління, Броварська державна податкова інспекція (м. Бровари).

На підставі наказу від 22.03.2017 № 2136, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, про що складено акт перевірки від 19.04.2017 р. №161/26-15-14-01-03/38811427.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Прайм Трейд" ст. 4 "Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності", ст. 9 "Первинно облікові документи та регістри" Закону України № 996-ХІV, п. 5, п.7 Положення (стандарт бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 9 970 243, 00 грн., в т.ч. за 2015 р. на суму - 3 360 418 грн., за 2016 р. на суму - 6 609 825,00 грн.

На підставі акту перевірки, 15.05.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 3272615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 9 970 243, 00 грн. за основним платежем та у розмірі 1 652 456, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 3272615141 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем доведено здійснення ним реальних господарських операцій з його контрагентами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення від 15.05.2017 № 3272615141є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок передбачений статтею 77 Податкового кодексу України.

Згідно із положенням абзацу 2 пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Буквальне тлумачення цієї норми свідчить про включення платника податку (зокрема з високим ступенем ризику) до плату графіку не частіше одного разу на календарний рік.

Аналіз положень пункту 5 Розділу І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. № 524 (в редакції, яка діяла з 09.09.2016 до 13.04.2017, діючого на час спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що план-графік складається із планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби та затверджується Головою цієї служби, до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, з урахуванням заборон встановлених пунктом 77.3 статті 77 цього кодексу.

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Прайм Трейд" від 02.02.2017 № 687, на підставі плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 1 квартал 2017 року, буде проводитись документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Прайм Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016, тривалістю 20 робочих днів з 28.02.2017 року по дату завершення перевірки.

Наказом від 22.03.2017 № 2136 "Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Прайм Трейд" було продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Прайм Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016, розпочатої згідно з наказом ГУ ДФС у м. Києві від 02.02.2017 № 687 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Прайм Трейд", з 29.03.2017 по дату завершення перевірки.

Однак, відповідно до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік, який затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за № 1909 від 15.11.2016, ТОВ "Прайм Трейд" не було включено до плану-графіку проведення документальних перевірок на І квартал 2017 року.

Контролюючим органом не надано будь-яких пояснень та документального підтвердження з приводу наявності ризиків, щодо несплати податків та зборів, за критеріями Порядку, що підтверджують підстави включення позивача до плану - графіку проведення документальних перевірок на І квартал 2017 року, тобто, перевірку було проведено з порушенням порядку її проведення, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Крім того, наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 2136 від 22.03.2017 про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Прайм Трейд" суперечить статті 82 Податкового кодексу України, оскільки не зазначає остаточної дати перевірки.

Щодо висновків акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Мірокон", ТОВ "Рівер Плюс", ТОВ "Мережа Інвест Буд", ТОВ "Філіс Комфорт", ТОВ "Любомир", ТОВ "Гешефт Профіт", ТОВ "Рітейл експерт", ТОВ "Авест Плюс", ТОВ "Атлант Окс", ТОВ "ОВС-Груп", ТОВ "Капл", ТОВ "Старфол", ТОВ "Старкомм", ТОВ "ТК Комфорт", ТОВ "БЦ Торг Сервіс", ТОВ "Беталінк".

Так, між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Мірокон" (покупець) укладено договір № 269 від 17.11.2015, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткової накладної, товарно-транспортної накладної позивач поставив ТОВ "Мірокон" побутову хімію та косметичні засоби (засоби для миття скла, туалетний папір, рушники, серветки та інше) на загальну суму 4 728 909, 00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Авест Плюс" (покупець) укладено договір № 277 від 28.12.2015, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткової накладної, товарно-транспортної накладної позивачем поставлено ТОВ "Авест Плюс" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 4 444 360,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Рівер Плюс" (покупець) укладено договір № 229 від 30.06.15, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Рівер Плюс" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 7 698 980,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Атлант Окс" (покупець) укладено договір № 294 від 14.03.2016, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Атлант Окс" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 6 386 000,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "ОВС-Груп" (покупець) укладено договір № 303 від 11.04.2016, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "ОВС-Груп" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 3 483 425,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Мережа Інвест Буд" (покупець) укладено договір № 244 від 19.08.2015, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Мережа Інвест Буд" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 2 413 264,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Філіс комфорт" (покупець) укладено договір № 222 від 03.06.2015, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Філіс комфорт" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 1 933 668, 00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Філіс комфорт" (покупець) укладено договір № 222 від 03.06.2015, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Філіс комфорт" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 1 933 668,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Любомир" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 276 від 28.12.2015 року, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Любомир" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 1 617 150, 00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Гешефт Профіт" (покупець) укладено договір № 270 від 17.11.2015, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Гешефт Профіт" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 957 435,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Капл" (покупець) укладено договір № 299 від 24.03.2016, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Капл" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 800 000,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Рітейл Експерт" (покупець) укладено договір № 245 від 26.08.2015, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Рітейл Експерт" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 586 734,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Старфол" (покупець) укладено договір № 245 від 24.03.2016, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Старфол" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 500 000,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Старком" (покупець) укладено договір № 401 від 15.09.2016, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Старком" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 4 782 507,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "ТК Комфорт" (покупець) укладено договір № 319 від 15.06.2016, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору (до перевірки не надано).

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "ТК Комфорт" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 1 100 000,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "БЦ Торг Сервіс" (покупець) укладено договір № 314 від 01.06.2016, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "БЦ Торг Сервіс" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 6 540 808,00 грн. з ПДВ.

Між ТОВ "Прайм Трейд" (продавець) та ТОВ "Беталінк" (покупець) укладено договір № 368 від 02.11.2016 року, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у цьому договорі. Загальна вартість товару за договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного договору (до перевірки не надано).

На виконання умов договору відповідно до видаткових накладних, позивачем поставлено ТОВ "Беталінк" побутову хімію та косметичні засоби на загальну суму 1 819 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ "Прайм Трейд" виписано на адресу вказаних товариств видаткові та податкові накладні на поставку товарів, а саме побутової хімії та косметичних засобів (туалетний папір, миючі засоби, рушники, серветки, рукавички, фарби для волосся та інші).

На виконання умов вказаних вище договорів позивачем надано: самі договори, рахунки-фактури, виписки з банківського рахунку позивача, податкову звітність підприємства, видаткові накладні, довіреності на отримання товарів, договори оренди з додатками до нього, договори суборенди з додатками до нього, акти приймання-передачі.

Відповідно до підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в статті 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно з пунктом 138.1 статті 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Нормою підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Зокрема, згідно з підпунктами 138.8, 138.4 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат (вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат); прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до абзацу першого пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується (дані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, що наведена в його постанові від 14.03.2017 № 21-1513а16 (справа № 826/20366/13-а).

Відповідно до норм підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у пункті 201.1 статті 201 ПК України.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пункту 44.1 і пункту 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Закон України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з зазначеними вище контрагентами.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що господарські операції позивача обумовлені розумними економічними причинами та здійснені з метою отримання матеріальної вигоди. Витрати здійснені позивачем в межах господарської діяльності платника податків, а висновки про зворотнє контролюючого органу спростовуються специфікою вказаних господарських операцій.

Щодо доводів апелянта про надання контрагентами позивачу безповоротної фінансової допомоги, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки контролюючий орган не надав відповідних доказів, які б це підтверджували, зокрема, у вигляді суми коштів згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, або у вигляді суми безнадійної заборгованості, або основної суми кредиту або депозиту, що надані без встановлення строків повернення такої основної суми. Водночас, як вірно було встановлено вище, кошти від вказаних контрагентів надійшли на рахунок позивача за поставлений товар - побутову хімію та косметичні засоби.

Щодо посилань апелянта на наявність кримінальних проваджень, то колегія суддів зазначає, що матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17.

Також, колегія суддів наголошує на тому, що податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства його контрагентом.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи та не можуть бути підставою для висновків про порушення платником податку законодавства під час визначення у бухгалтерському обліку суми доходів, отриманих від операції з таким контрагентом.

Таким чином, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки позивачем товару контрагенту, яку з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи спростовують висновки податкового органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 12.10.2020.