Постанова

від 03.08.2022 по справі 420/21952/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 420/21952/21

адміністративне провадження № К/990/2563/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Крусян А.В., судді - Єщенко О.В.. Яковлєв О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Торг» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Торг» (далі за текстом - ТОВ «СГ Торг», Товариство) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі за текстом - ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило:

визнати протиправними та скасувати розпорядження №200-р від 29 липня 2021 року про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним: №15510314201900124 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Інглезі, №15510314201900139 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 94, №15520314201900127 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Желябова, 3; розпорядження №228-р від 27 серпня 2021 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: №15120314201900128 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Кишинівська, 221/Д; розпорядження №230-р від 1 вересня 2021 року про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним: №15520314201900509 з терміном дії з 24 жовтня 2019 року по 24 жовтня 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Краснова, 4-А/1, №15520314201900125 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Дальницька, 49, №15520314202000146 з терміном дії з 20 листопада 2020 року по 20 листопада 2025 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21-Г, №15520314202100076 з терміном дії з 10 червня 2021 року по 10 червня 2026 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3-А, №15540314201900036 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68/70, №15540314201900117 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307/1, №15510314201900517 з терміном дії з 14 листопада 2019 року по 14 листопада 2024 року за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Ільфа та Петрова, 20/3; розпорядження №240-р від 8 вересня 2021 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним: №15180314201900136 з терміном дії з 1 липня 2019 року по 1 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: Одеська область, м. Кодима, вул. 80-ї Гвардійської стрілецької дивізії, 8;

зобов`язати вчинити дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів ТОВ «СГ Торг», а саме: видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію, щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним №№ 15510314201900124; 15520314201900127, 15510314201900139, 15180314201900136, 15120314201900128, 15520314201900125; 15540314201900036; 15540314201900117; 15520314201900509; 15510314201900517; 15520314202000146; 15520314202100076.

Разом з позовом «СГ Торг» подало до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірних розпоряджень ГУ ДПС в Одеській області до набрання рішенням суду законної сили. Заява обґрунтована тим, що анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним призводить до повного зупинення господарської діяльності Товариства на автозаправних газозаправних пунктах, що тягне наслідки щодо втрати прибутку від здійснення господарської діяльності, неможливості виплати заробітної плати персоналу, неможливості виконання зобов`язань щодо реалізації пального за укладеними правочинами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «СГ Торг». Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які вказували б на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюванних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, ухвалено у справі постанову, якою зупинено дію розпоряджень ГУ ДПС в Одеській області про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, ГУ ДПС в Одеській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року і залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року. На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган посилається на те, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично мало наслідком вирішення спору по суті, що суперечить меті правозастосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що, втім, не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з огляду на приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Колегія суддів зауважує, що вживаючи заходи забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Так, ТОВ «СГ Торг» здійснює свою господарську діяльність шляхом роздрібної торгівлі пальним через мережу АЗС/АГЗП на території Одеської області. Оскаржуваними розпорядженнями Головного управління ДПС в Одеській області анульовані ліцензії, видані позивачу на право роздрібної торгівлі пальним.

Вирішуючи подану позивачем заяву про забезпечення позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що заявником не доведено та документально непідтверджено наявності обставин, які вказували б на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У світлі доводів позивача про те, що анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі паливом призводить до повної зупинки господарської діяльності Товариства, суд першої інстанції також правильно зауважив, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Натомість, мотиви суду апеляційної інстанції, з яких він виходив при вирішенні заяви про забезпечення позову, зокрема, про те, що спірні розпорядження не містять жодних посилань на проведення перевірок позивача, як підстав для їх анулювання, та не містять посилань на підстави, визначені законодавством, для анулювання ліценцій на право роздрібної торгівлі пальним, зводяться до надання правової оцінки фактичним обставинам справи до ухвалення рішення по суті, а не наявності певних ризиків для здійснення господарської діяльності Товариством на час розгляду справи судом.

За таких обставин, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішило б спір по суті до ухвалення рішення у справі, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Висновки ж суду апеляційної інстанції про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваних позивачем рішень суб`єкта владних повноважень зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджені будь-якими доказами. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний підхід щодо застосування положень статей 150, 151 КАС України прослідковується із чіткої та послідовної судової практики КАС ВС.

З урахуванням наведеного, Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено необхідності вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані апеляційним судом заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд касаційної інстанції переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року скасувати й залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко