Ухвала

від 24.07.2022 по справі 686/8482/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/8482/22

Провадження № 2-др/686/61/22

УХВАЛА

(про відмову у винесенні додаткового рішення)

25 липня 2022 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого - судді Продана Б.Г., при секретарі Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1

про відшкодування витрат на правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 липня 2022 року позовну заяву позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняборгу, задоволено, відповідачем позов визнано.

Позивач просить винести додаткове рішення по справі, в якому слід вирішити питання про судові витрати, а саме: стягнення з відповідача ОСОБА_2 21 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, зокрема 7000 грн. складає гонорар успіху.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Сторони повідомлялисьпро часта місцевирішення питаннящодо прийняттядодаткового рішення,їх неявкане перешкоджаєрозгляду питанняпо суті.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України) та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Вказані витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Так, у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Крім того, у справі № 922/676/21 окремо звертається увага, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України ).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що будь-яка заява позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи відсутня .

Представником позивача було подано заяву про слухання даної справи в порядку письмового провадження, проте, всупереч вимогам ч. 8 ст. 141ЦПК України до моменту ухвалення рішення у даній справі представник позивача не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг) та докази здійснених ним витрат, як і не зробив відповідну заяву до ухвалення рішення судом.

Положення частини 8 статті 141 ЦПК України щодо подання доказів витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду містить імперативну вимогу - умову, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, оскільки судові дебати у справі не проводились, сторонни подали заяви про слухання справи у їхній відсутності, відповідач подав також заяву про визнання позову, то всі процесуальні дії повинні були бути вчинені протягом розгляду справи і до моменту ухвалення рішення.

Аналогічна правова позиція сформульована у п. 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у якій зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Під час розгляду цивільної справи по суті будь-яких заяв про намір подання таких доказів після ухвалення рішення стороною позивача не подавалося, що суперечить викладеній в ч. 8 ст. 141 ЦПК України вимозі.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем було порушено порядок та строк подання заяви про стягнення судових витрат з наданням доказів, які підтверджують їх розмір, а відтак в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, слід відмовити.

Відповідно до статті 270 цього Кодексу у разі відмови у задоволені розподілу судових витрат, суд постановляє ухвалу про відмову у постановленні додаткового рішення.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання щодо розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 01.08.2022 року.

Суддя