Ухвала

від 03.08.2022 по справі 161/9665/22

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/9665/22 Провадження № 11-сс/802/278/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника власника майна адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 липня 2022 року про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 20.07.2022 в ході проведення огляду приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Путінцева, 34А, яке належить ТзОВ «Чистоліс», а саме на: пачку із 27 металевих листів розміром 251*122*0,07 см; металевий лист розміром 1220*3850*6 мм; металевий лист із зрізом в нижньому лівому куті під бронепластину розміром 30*25 см.

Ухвалою слідчого суддіЛуцького міськрайонного суду Волинської області від 29.07.2022 зазначене клопотаннязадоволене частково,накладений арешт на майно, яке було 20.07.2022 виявлене та вилучене в ході проведення огляду приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Путінцева, 34А, яке належить ТзОВ «Чистоліс», а саме на: пачку із 27 металевих листів розміром 251*122*0,07 см; металевий лист із зрізом в нижньому лівому куті під бронепластину розміром 30*25 см. У задоволенні клопотання про накладення арешту наметалевий лист розміром 1220*3850*6 ммвідмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна посилається на незаконність судового рішення. Просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, представника власника майна, яка підтримала апеляцію у повному обсязі, просила скасувати судове рішення та відмовити в задоволенні клопотання, прокурора, який заперечив апеляційну скаргу і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарги задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з приписами п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні оскаржуваного рішення вказані вимоги закону дотримані.

Матеріалами провадження стверджується, що 09.05.2022 до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань внесенівідомості № 42022032010000019за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України.

Положення ч.1 ст.167 КПК України регламентують, щотимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думку апеляційного суду, накладаючи арешт на пачку із 27 металевих листів розміром 251*122*0,07 см; металевий лист із зрізом в нижньому лівому куті під бронепластину розміром 30*25 см, вилучені в ході проведення огляду приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Путінцева, 34А, яке належить ТзОВ «Чистоліс», слідчим суддею враховано, що зазначене майно відповідає критеріям,визначеним ч.2ст.167КПК України,а саме: є достатні підстави вважати,що воновикористане якзасіб чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегло насобі йогосліди.

Суд апеляційної інстанції вважає, стороною обвинувачення доведено, що усе вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98, ч.3, ч.5 ст.170 КПК України, та може бути предметом вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розгляду кримінального провадження, дослідження їх органами досудового слідства та подальшого проведення судових експертних досліджень.

Як вбачається із матеріалів провадження, вказане майно постановою прокурора від 21.07.2022 визнане речовими доказами в даному кримінальному провадженні (а.п.9).

Під час апеляційного розгляду провадження стороною обвинувачення доведена необхідність накладення арешту на вищезазначене майно та наведено ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України.

Тому твердженнясторони захиступро необхідністьвідмови у задоволенні клопотання про накладення арешту в цій частині, на думку суду апеляційної інстанції, є необґрунтованими, оскільки такі доводи спростовуються доказами, які містяться в матеріалах провадження.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а відповідно до п.6 і наслідки арешту майна для третіх осіб.

Частиною 4 статті 173 КПК України також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Вимоги ч.ч.1, 2 ст.100 КПК України регламентують, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Як вірно вказав слідчий суддя в оскаржуваному рішенні,стороною обвинувачення у даному випадку не доведено, що існує легітимна мета накладення арешту наметалевий лист розміром 1220*3850*6 мм, оскільки такі згідно представлених суду документів (зовнішньоекономічний договір купівлі продажу № 09-05/22 від 09.05.2022, митна декларація від 30.05.2022), належать на праві власності третій особі ТОВ «Інблок», апрокурором не доведено, що вони є знаряддям чи предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України, та доказів того, що вони містять ознаки речових доказів в даному кримінальному провадженні, суду не представлено.

Таким чином, дослідивши усі вказані обставинив сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що накладення арешту на металевий лист розміром 1220*3850*6 мм, буде суперечити положенням вищевказаних статей КПК України, а тому відмовив у задоволенні клопотання в цій частині.

Нові докази під час апеляційного розгляду провадження прокурором суду надані не були.

Доводи апелянта про порушення прокурором строків звернення із клопотання про арешт тимчасового вилученого майна є безпідставними та спростовуються матеріалами провадження.

Огляд місця події, під час якого було вилучено арештоване майно, був проведений 20.07.2022 (а.п.4-5).

Клопотання до місцевого суду прокурор подав наступного робочого дня 21.07.2022 через засоби поштового зв`язку (а.п.10).

Отже, в даному випадку прокурором дотримано положень ч.5 ст.171 КПК України.

Твердження представника володільця майна про те, що огляд місця події проведений без відповідних дозволів є необґрунтованими, так як у матеріалах провадження наявна заява начальника виробництва ТзОВ «Чистоліс» ОСОБА_10 від 20.07.2022, якою він надав добровільну згоду на проведення огляду приміщення цеху (а.п.6).

Істотних порушеньнорм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 липня 2022 року про часткове задоволенняклопотання пронакладення арештуна майно без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді