Рішення

від 27.07.2022 по справі 144/364/16-ц

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/364/16-ц

Провадження № 2/144/57/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

секретаря Пігулі А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клінчикова С.О.,

представника відповідача ПП «ЗІС» - Притули В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "ЗІС", третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі про усунення перешкод у користуванні земельниою ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП «ЗІС», третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним.

07.09.2017 представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просила визнати недійсними зміни (доповнення) до договору оренди землі укладені 07.05.2010 між ПП «ЗІС» та ОСОБА_3 .

В подальшому 18.03.2021 ОСОБА_1 було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, які чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання, останнього повернути їй земельну ділянку з кадастровим номером 0523785000:02:002:0192, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523785000:02:002:0192. Вказану земельну ділянку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 . Позивачу стало відомо, що існує договір оренди землі укладений нібито між ОСОБА_3 та ПП «ЗІС», відповідно до якого відповідач має право користуватися належною позивачу земельною ділянкою. Вказує, що ОСОБА_3 вказаного договору оренди землі не підписувала та нікого не уповноважував на його підписання, як і змін (доповнень) до вказаного договору оренди землі, а тому ПП «ЗІС» на даний час користується, належною їй земельною ділянкою, на підставі неукладеного договору оренди землі. Просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що чиняться відповідачем та повернути їй вказану земельну ділянку. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клінчиков С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Вказав, що ОСОБА_3 договору оренди землі та змін (доповнень) до договору оренди землі не підписувала, на даний час позивач бажає самостійно обробляти свою земельну ділянку та просить повернути належну їй земельну ділянку.

Представник відповідача ПП «ЗІС» адвокат Притула В.Л. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Вказав, що між ПП «ЗІС» та ОСОБА_3 в 2006 році було укладено договір оренди землі, а в 2010 році було укладено зміни (доповнення) до договору оренди землі, яким продовжено термін дії договору до 2025 року та збільшено розмір орендної плати. Вказані документи підписувалися ОСОБА_3 , при підписанні їх останною було надано правовстановлюючі документи на земельну ділянку, а також паспорт та ідентифікаційний код. З 2006 року і до смерті ОСОБА_3 знала про те, що ПП «ЗІС» обробляє її земельну ділянку, за що завжди отримувала орендну плату. Жодних нарікань та претензій до ПП «ЗІС» від померлої не надходило. Також просить зменшити розмір витрат на правову допомогу заявлених позивачем до 3000 грн., оскільки вважає їх недоведеними та неспівмірними із складністю справи.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , яка працює бухгалтером ПП «ЗІС», вказала, що між ПП «ЗІС» та ОСОБА_3 в 2006 році було укладено договір оренди землі, а в 2010 році було укладено зміни (доповнення) до договору оренди землі. Вказані документи було підписано особисто ОСОБА_3 , також нею було надано всі необхідні документи для їх укладення. ОСОБА_3 завжди отримувала орендну плату в натуральному вигляді. Жодних нарікань та претензій від померлої та її спадкоємця, щодо отримання орендної плати до ПП «ЗІС» не надходило.

Свідок ОСОБА_5 , яка працює завідувачем складських приміщень ПП «ЗІС» вказала, що ОСОБА_3 особисто підписувала договір оренди землі та зміни (доповнення) до договору оренди землі. Завжди отримувала орендну плату, жодних нарікань та скарг щодо орендної плати він неї не надходило.

Від третьої особи на стороні відповідача відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області (відділ № 3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, рішення просять прийняти на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, відзив на позов, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши за сукупністю докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 779107 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1832 га, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Теплицького району Вінницької області та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з договором оренди землі № 368 від 18.04.2006 та змінами (доповненнями) до договору оренди землі від 07.05.2010, про визнання недійсними яких пред`явлено позов, земельна ділянка площею 2,1832 га, що належить позивачу, строком до 2025 року передані в оренду ПП «ЗІС»». Пунктом 9 договору установлено розмір орендної плати 1059,86 грн., яка вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договір оренди землі № 368 від 18.04.2006 зареєстрований Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 09 серпня 2006 року за № 040685000383.

Зміни (доповнення) до договору оренди землі від 07.05.2010 зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 12 травня 2010 року за № 041005900312.

Подаючи позовну заяву, позивач стверджувала, що оспорюваного договору оренди землі та змін (доповнень) до договору оренди землі ОСОБА_3 не підписувала, підпис у них вчинено іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № 9123/9124/16-32 від 06.09.2016 підпис від імені ОСОБА_3 у графі «Орендодавець» у договорі оренди землі № 368 від 18 квітня 2006 року, зареєстрованого 09 серпня 2006 року за № 040685000383, який було укладено між ОСОБА_3 та ПП «ЗІС» (підшито до реєстраційної справи, кадастровий номер земельної ділянки - 0523785000:02:002:0192), виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № 601/602/18-21 від 12.04.2018 підпис від імені ОСОБА_3 в оспорюваних змінах (доповненнях) до договору оренди землі в примірнику наданому відділом Держгеокадастру у Теплицькому районі в графі «Реквізити» підпис Орендодавця, - виконаний не самою ОСОБА_3 , а іншою особою.

За змістом статті 11 ЦК України - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України - передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України - встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» - визначено істотні умови договору оренди землі, відсутність хоча б однієї з них, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо встановлення істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому у постанові від 11.06.2018 у справі № 151/117/17.

Крім того, у іншій постанові Верховного Суду України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014, вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, де позивач наполягає на поверненні їй земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).

Позивач звернулась до суду з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі та визнання недійсними змін (доповнень) до договору оренди землі, посилаючись на те, що померла ОСОБА_3 даний договір та зміни (доповнення) до нього не підписувала, а умови не погоджувала, в подальшому, шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог, змінила предмет позову, просила усунути перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача повернути її власнику з тих же підстав, що ОСОБА_3 не підписувала договору оренди землі та змін (доповнень) до договору оренди землі та не погоджував їх умов.

Судом встановлено, що договір оренди землі № 368 від 18.04.2006 зареєстрований Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 09 серпня 2006 року за № 040685000383 та зміни (доповнення) до договору оренди землі від 07.05.2010 зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 12 травня 2010 року за № 041005900312 є неукладеними, оскільки не підписані ОСОБА_3 , а тому земельна ділянка, з кадастровими номерами 0523785000:02:002:0192, площею 2,1832 га, що належить позивачу, знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Згідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності з ч. 2 ст. 152 ЗК України - власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 16.06.2020 № 145/2047/16-ц, так як позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0523785000:02:002:0192, площею 2,1832 га, а відповідач у фактичному користуванні якого без установлених законом підстав знаходиться вказана земельна ділянка, своїми діями, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушує права позивача, як власника земельної ділянки та створює перешкоди у користуванні позивачем своїм майном, тому порушене право позивача підлягає захисту, що полягає в усуненні перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача повернути її власнику та забороні проведення будь-яких робіт на вказаній земельній ділянці.

Витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн. та витрати на проведення двох судово-почеркознавчих експерти в розмірі 3082,80 грн. та 2145,00 грн., відповідно до ч. ч. 3-7 ст. 139, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, розмір яких підтверджується угодою про надання правової допомоги та опис-розрахунком судових витрат у цивільній справі № 144/364/16-ц та складає: вивчення документів - 1000,00 грн.; складання заяви про зміну предмету позову 5000,00 грн.; витрати на приїзд в Теплицький районний суд (мінімум 3 рази) 1000,00 грн.; ведення справи в суді 8000,00 грн. та в загальній сумі складає 15000,00 грн., суд враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вважає, що дана сума є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди, ОСОБА_1 - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 0523785000:02:002:0192, які чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання його повернути їй дану земельну ділянку, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати в сумі 14779 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05.08.2022.

Суддя