20-2/260
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
01 жовтня 2007 року м. Севастополь Справа № 20-2/260
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача Шебеда Алла Василівна, довіреність № 20/2-3025 від 21.06.07;
відповідача Крочак Оксана Станіславівна, довіреність № 5/45 від 16.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 20.08.2007 у справі №20-2/260
за позовом державного комунального підприємства "Севміськводоканал" (вул. Адм. Октябрьського, 4, місто Севастополь, 99011)
про стягнення заборгованості у сумі 99582,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.08.2007 у справі № 20-2/260 позов задоволено частково, припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 28 507, 00 грн, стягнуто з комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова на користь державного комунального підприємства "Севміськводоканал" 65 184,23 грн основної заборгованості, 5 890, 8 грн пені, а також 995, 83 грн витрат зі сплати державного мита та 118, 00 грн витрат зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати частково, розмір санкцій зменшити, а також надати відстрочку виконання судового рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції необґрунтовано та з порушенням норм матеріального та процесуального права відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на підставі статті 233 Цивільного кодексу України та про надання відстрочки виконання рішення.
У судовому засіданні відповідач підтримав свої вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
17.01.2006 між державним комунальним підприємством "Севміськводоканал" (Постачальник) та комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова (Абонент) укладено договір № 0361/13 про надання послуг водопостачання та водовідведення (а. с. 7).
Відповідно до пункту 2.2 договору Постачальник зобов'язаний відпускати воду Абоненту в розмірах встановленого ліміту або норм водоспоживання, а для підприємств, які фінансуються із місцевого або державного бюджетів, в межах коштів, які виділені на статтю витрат, але не більше від затверджених лімітів фінансування.
Відповідно до пункту 1.1 договору Абонент зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги.
Постачальником умови договору виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується рахунками-актами виконаних робіт № 0361 від 10.07.2007, № 361 від 23.01.2007, № 361 від 26.02.2007, № 361 від 22.03.2007, № 361 від 24.04.2007, № 361 від 29.05.2007, № 361 від 22.06.2007 (а. с. 11-19).
Відповідачем оплата вартості наданих послуг здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з 01.10.2006 по 25.07.2007 (без врахування нарахувань в липні 2007 року) на загальну суму 93 691,67 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за водопостачання (а. с. 40).
У процесі судового розгляду відповідачем частково погашена заборгованість у розмірі 28 507,00 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача від 16.07.2007, від 20.07.2007, від 09.08.2007, від 10.08.2007 (а. с. 27-28), довідкою державного комунального підприємства "Севміськводоканал" (а. с. 39). Таким чином, сума основного боргу відповідача за заявленими позовними вимогами складає 65 184,23 грн (93 691,67 грн - 28 507, 00 грн).
Відповідач суму основного боргу у розмірі 65 184,23 грн визнає.
Пункт 4.4 договору передбачає, що за порушення строків сплати відповідно до статті 231 Господарського кодексу України з Абонента стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до положень договору та зазначеного Закону позивачем розрахована пеня у сумі 5 890, 80 грн. Відповідач розмір пені не оспорює.
При розгляді справи в суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на підставі статті 233 Господарського кодексу України та про надання відстрочки виконання рішення. Судом відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України слід враховувати майновий стан сторін. Враховуючи, що позивач також є збитковим підприємством, має кредиторську заборгованість, у задоволенні клопотання відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Судом першої інстанції встановлено, що державне комунальне підприємство "Севміськводоканал" є збитковим, що підтверджується наданими позивачем звітами про фінансові результати за 2006 рік, за півріччя 2007 року, балансами на 01.01.2007, на 01.07.2007 (а. с. 82, 87, 84, 88). А тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в зменшені розміру пені. Крім того, зменшення розміру санкцій відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України є правом суду, а не обов'язком. Відстрочення або розстрочення виконання рішення відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України є також правом суду.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 20.08.2007 у справі № 20-2/260 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Ю.М. Гоголь
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2007 |
Оприлюднено | 26.10.2007 |
Номер документу | 1055882 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Волков К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні