Постанова

від 03.08.2022 по справі 904/3501/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2022 року м. Дніпро Справа № 904/3501/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання: Рівна В.В.

представники сторін:

від позивача: Михайлишина О.В.

від відповідача: не з`явився

від скаржника: Котенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 р.

( суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 13.06.2022 р. ),

прийнятої за результатами розгляду заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут",

про заміну сторони виконавчого провадження

у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 р. по справі

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут",

м. Дніпро

до

Управління праці та соціального захисту населення

Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради,

м. Дніпро

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат

за договором на фінансування субсидій

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 21.12.2021 р. подало до суду заяву, в якій просить суд замінити сторону виконавчого провадження ( боржника ) у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 р. по справі № 904/3501/18 з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради на його правонаступника - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" задоволено - замінено сторону виконавчого провадження ( боржника ) у наказі господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 р. по справі № 904/3501/18 з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради на його правонаступника - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Лівобережне управління не погоджується із прийнятою ухвалою. Вважає, що судом при постановленні ухвали неповністю з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судом були порушені норми процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права. Постановляючи ухвалу, суд посилається на ст. 334 ГПК України, якою визначено що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися із заявою про заміну сторони її правонаступником, а суд замінює таку сторону її правонаступником. Так, на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Судом першої інстанції не перевірено наявність виконавчого провадження відкритого державною виконавчою службою з виконання вищезазначеного наказу. Також, суд не звернув уваги, що Позивачем не надано доказів відкриття виконавчого провадження однак, саме постанова державного виконавця являється доказом який свідчить про наявність виконавчого провадження, замінити сторону в якому просить Позивач у своїй заяві.

При цьому Скаржник зазначає, що виконання наказу суду по справі № 904/3501/18, здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників ( зі змінами ) ( далі Порядок ), який виключає відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою згідно Закону України Про виконавче провадження.

Водночас, на думку Скаржника, суд помилково дійшов висновку, що датою з якої Лівобережне управління є правонаступником слід вважати дату затвердження та підписання передавального акту 03.05.2019 р.. Зазначений акт складено та підписано комісією з припинення діяльності АНД управління, який свідчить про те, що після остаточного припинення діяльності АНД управління до Лівобережного управління перейдуть балансові рахунки, матеріальні цінності, активи та документація. На підтвердження чого рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі раді даний акт було затверджено. При цьому, акт складено та підписано в односторонньому порядку, Лівобережним управлінням акт не підписано. З 2019 року по теперішній час на балансових рахунках Лівобережного управління відсутня заборгованість за наказом суду по справі № 904/3501/18, що підтверджується Балансом Лівобережного управління на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р. та на 01.01.2022 р..

Скаржник наголошує на тому, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань АНД управління з даного реєстру не виключено, а перебуває в стані припинення. Рішення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 03.05.2019 р. від № 12/21-VII само по собі таких правових наслідків не створює, оскільки ще не реалізовано.

Скаржник зазначає, що Позивачем не надано доказів про прийняття Лівобережним управлінням зобов`язань за наказом суду по справі № 904/3501/18. Також, Позивачем не надано суду доказів про направлення наказу суду на виконання до державної виконавчої служби, про наявність відкритого виконавчого провадження, та про прийняття Лівобережним управлінням зобов`язань за наказом суду по справі № 904/3501/18.

Відтак, на думку Скаржника, ТОВ Дніпропетровська збут, не доведено, що Лівобережне управління є правонаступником прав і обов`язків АНД управління за наказом господарського суду у справі № 904/3501/18. Отже, у суду першої інстанції не було підстав замінювати сторону у виконавчому провадженні.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" просить суд апеляційну скаргу Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 р. у справі № 904/3501/18 - залишити без змін.

В обгрунтування своїх заперечень, Позивач посилається на те, що правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради є Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради. Рішення у цій справі повинно виконуватися в особливому порядку, визначеному Порядком затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р., що виключає відкриття виконавчого провадження згідно Закону України «Про виконавче провадження». Втім, виконання рішення суду в такому порядку, в силу положень ст. ст. 52, 334 ГПК України, не виключає можливість заміни боржника ( сторони у справі ) на правонаступника па любій стадії судового процесу. Виконання судового рішення є однієї із стадій судового процесу.

Позивач наголошує, що у спірному випадку відбулося приєднання Відповідача до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, яке є єдиним правонаступником боржиика. При цьому, відсутність в ЄДР запису про припинення відповідача не свідчить про те, що правонаступництво не відбулося.

5. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.06.2022 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 04.08.2022 р..

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.08.2022 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для для вирішення питання про витребування матеріалів справи з господарського суду тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В. Антоніка С.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2022 р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Чус О.В. Антоніка С.Г., справу № 904/3501/18 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 04.08.2022 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про стягнення 3% річних у розмірі 719 941,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 825 221,75 грн..

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 р. позов задоволено, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" 3% річних у розмірі 575 357,09 грн., інфляційні у розмірі 1 825 625,79 грн. та 36 014,74 грн. судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення 18.01.2019 р. Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ ( дійсний для пред`явлення до 29.12.2021 р. ).

21.12.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" подало до суду заяву, в якій просить суд замінити сторону виконавчого провадження у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 р. по справі № 904/3501/18 з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради на його правонаступника - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Заява обгрунтована тим, що з метою виконання рішення суду ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ» 29.01.2019 р. звернулося до Управління Державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра із заявою про виконання судового рішення та наказу Господарського суду Дніпропетровської області та стягнення 1 825 625,79 грн. інфляційних втрат, 575 357,09 грн. 3% річних та 36 014,74 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2019 р. за заявою боржника було відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 р. у справі № 904/3501/18 строком на шість місяці до 28.12.2019 р..

Заявник вказує, що після завершення наданого строку відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3501/18, останнє виконано не було.

Згідно рішення від 18.02.2019 р. № 7/20-VI1 Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпро ради «Про припинення діяльності виконавчого органу юридичної особи Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпро ради шляхом приєднання до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради» припинено діяльність управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради як юридичної особи шляхом реорганізації ( приєднання до Лівобережного управління соціального захист населення Дніпровської міської ради ) з 24.04.2019 р..

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 03.05.2019 р. № 12/21 - УII «Про затвердження передавального акту управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради» затверджене передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та документів управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі ради Лівобережному управлінню соціального захисту населення Дніпровської міської ради. На підставі передавального акту визначено, що всі права та обов`язки управління переходять до правонаступника.

Згідно вказаного передавального акту управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради було передано Лівобережному управлінню соціального захисту населення Дніпровської міської ради заборгованість згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/3501/18 на користь ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКАЗ ЗБУТ»: інфляційні втрати 1 825 625, 79 грн., 3 % річних 575 357,09 грн., судовий збір 36 014,74 грн..

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління праці та соціального захисту населення вбачається, що Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради ( ідентифікаційний код 03192490 ) перебуває в стані припинення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" задоволено - замінено сторону виконавчого провадження (боржника) у наказі господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 р. по справі № 904/3501/18 з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради на його правонаступника - Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради є Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не є обґрунтованою, виходячи з наступного.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Варто зазначити, що стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України розташована в розділі V «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону № 1404-VIII.

Так, частиною першою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження ( з одночасною заміною відповідного учасника справи ) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Подібну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 р. у справі № 916/617/17.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За приписами частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 р. у справі № 2-7763/10 зазначила, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 52 ГПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ГПК України. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03.11.2020 р. у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Згідно рішення від 18.02.2019 № 7/20-VII Амур-Нижньодніпровської районної у Дніпрі ради «Про припинення діяльності виконавчого органу юридичної особи Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради шляхом приєднання до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради» припинено діяльність управління праці та соціального за населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради як юридичної с. шляхом реорганізації (приєднання до Лівобережного управління соціального за' населення Дніпровської міської ради) з 24.04.2019 року.

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 03.05.2019 р. №12/21 - УІІ «Про затвердження передавального акту управління праці та соціал захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради» затверджено передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та документів управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у місті Дніпрі - Лівобережному управлінню соціального захисту населення Дніпровської міської ради підставі передавального акту визначено, що всі права та обов`язки управління переходять до правонаступника.

Згідно вказаного передавального акту управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради було передано Лівобережному управлінню соціального захисту населення Дніпровської міської ради заборгованість згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/3501/18 на користь ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКАЗ ЗБУТ»: інфляційні втрати 1 825 625,79 грн., 3% річних 575 357,09 грн., судовий збір 36 014,74 грн.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань Управління праці та соціального захисту населення вбачається. Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради ( ідентифікаційний код 03192490 ) перебуває в стані припинення.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Амур Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради є Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Щодо доводів Скаржника пов`язаних із відсутністю доказів відкриття виконавчого провадження відкритого державною виконавчою службою з виконання вищезазначеного наказу, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів відкриття виконавчого провадження відкритого державною виконавчою службою з виконання вищезазначеного наказу суду по цій справі.

При цьому, як зазначає сам Скаржник - виконання наказу суду по справі № 904/3501/18, здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників ( зі змінами ), який виключає відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою згідно Закону України Про виконавче провадження.

Разом з тим, як вбачається із самої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" просить суд замінити сторону виконавчого провадження ( боржника ) саме у наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2019 р. по справі № 904/3501/18, тобто у виконавчому документі, а не у виконавчому провадженні, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України та узгоджується з правовими позиціями викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 р. у справі № 916/617/17.

З огляду на наведене, аргументи апеляційної скарги Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради колегією суддів відхиляються, як такі, що не впливають на законність постановлення оскаржуваної ухвали.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Ст. 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала залишенню без змін.

9. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022р. у справі № 904/3501/18 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.

ГоловуючийІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

СуддяС.Г. Антонік