Рішення

від 24.07.2022 по справі 752/4548/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4548/21

Провадження № 2/752/1809/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 липня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Гненик К.В.

представника позивач - Жидкова О.В.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - Солдаткіна О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії , суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить зобов`язати відовідача надати доступ представникам ОСББ і робітникам до загальнобудинкових комунікацій, що проходять через її квартиру, в обсязі, достатньому для обстеження їх технічного стану та контролю виконання ремонтно-відновлювальних робіт у разі виявлення необхідності їх проведення.

Посилається в позові на те, що ОСББ`Ломоносова 75» здійснює управління будинком АДРЕСА_1 .

Останні декілька років від мешканців квартир, що розташовані нижче по стояках опалення - №№1,4 та 7, надходять скарги на незадовільну температуру батарей опалення по стояку.

Попереднє дослідження вказує на недостатню температуру самих опалювальних стояків, що виходять з квартири відповідача, незважаючи на достатню температуру теплоносія, що до тих стояків подається.

Вважає, що в даному випадку мають місце понаднормові втрати теплової енергії в квартирі відповідача.

Огляд загальнобудинкових комунікацій показує, що з квартири відповідача виходять догори труби стояків опалення явно непроектні, завідомо меншого перерізу і з інших матеріалів.

Про мету їх заміни відповідач будь-яких пояснень ОСББ не надала, надати доступ до стояків з метою їх огляду відмовилася.

Не виключає можливості самовільного втручання відповідача в загальнобудинкову систему централізованого опалення, яке й призвело до зниження температури опалення в нижче розташованих квартирах.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 15 лютого 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

06 квітня 2021 року надійшов відзив відповідача, яка проти позову заперечує.

Посилається на те, що позов до неї є надуманим, а твердження позивача про проведення будь-яких ремонтних робіт з метою усунення наслідків аварій є безпідставними.

Порядок та підстави надання доступу до житла особи визначено ст.29 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», які в даному випадку відсутні.

Вважає, що позивач не надав доказів, які б давали підстави для проникнення до її житла, а тому просить у позові відмовити.

03 серпня 2021 року надійшла відповідь позивача на відзив, в якій проаналізовано сам відзив, а також підстави для проникнення до житла відповідача, як власника.

Представник позивача в судовому засданні позов підтримав.

Відповідач та її представник проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтями 15 та 20 ЦК України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту визначені ч.2 ст.16 ЦК України, якими можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 .

15 листопада 2020 року ОСББ`Ломоносова 75» на адресу відповідача було направлено повідомлення про наявність підстав для проведення обстеження стояків опалення на ділянці через належну відповідачу квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідач була повідомлена про обов`язок надати доступ представникам об`єднання до квартири в зручний для неї час.

Листом від 28 грудня 2020 року позивачу було відмовлено в доступі до квартири.

Як доказ необхідності доступу до квартири відповідача надано також Акт №14 комісії праління ОСББ`Ломоносова 75» за результатами огляду квартири АДРЕСА_4 від 29 квітня 2020 року, в якій на момент огляду проводився капітальний ремонт, і в якому проаналізовано технічний стан стояків, стан опорних стін у квартирі, перепланування та стан електричного вводу до квартирного лічильника.

Акт підписаний, у тому числі, представником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4

/ а.с. 7 - 9; 171 - 174 /

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Зі змісту даної норми закону та ст. 41 Конституції України випливає, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

Власник вільний у здійсненні права власності, однак ця воля не безмежна.

Його діяльність може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених Законом і такі заходи не обов`язково мають бути результатом допущеного власником правопорушення.

Відпповідно до п.7 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобо`язаний допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.

Тобто, законодавець визначив, що у випадках ліквідації аварії чи встановлення, заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання споживач зобов`язаний забезпечити доступ виконавцю до мережі санітарно-технічного обладнання.

Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Проникнення до житла або іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду.

За змістом ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для:

1) ліквідації та відвернення аварій, пов`язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово;

2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.

Судом встановлено, що у позивача існує припущення, що саме належна на праві власності відповідачу квартира є причиною незадовільної температури батарей опалення в квартирах, розташованих по стояку з квартирою відповідача.

В той же час, будь-яких доказів як самого незадовільного температурного режиму в приведених у позові квартирах, встановлених надавачем вказаних послуг, так і претензій власників квартир з цього приводу суду надано не було.

Яким чином позивачем був встановлений незадовільний рівень обігріву в квартирах,на які посилається позивач, суду не повідомлено, як і не повідомлено, чи залучалися до перевірки якості надання послуги з централізованого опалення виконавець цієї послуги.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Позивач, звертаючись до суду, не довів, що існують передбачені ст.ст.7 та 29 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» обставини, які дають право ОСББ ставити питання про надання дозволу на примусове проникнення до належної відповідачу на праві власності квартири.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що необхідність у доступі до квартири реалізовується на виконання умов укладеного договору про обслуговування внутрішньобудинкових мереж та стояків опалення.

В той же час, такий договір суду не наданий і в наданні такої інформації було відмовлено представнику відповідача на адвокатський запит.

/ а.с. 177 - 180 /

В свою чергу, ст.ст.7 та 29 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок та підстави для надання такого доступу.

Визначені законом підстави позивачем при зверненні до суду і в судовому засіданні доведені не були, а тому підстави для задоволення позову відстуні.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України во витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2021 року між відповідачем та адвокатом Солдаткіним О.С. укладений Договір № 31/12-1 про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовилися, що вартість та порядок оплати послуг визначаються актами приймання-передачі виконаних робіт.

Актом приймання-передачі наданих послуг від 31 березня 2021 року сторонами визначено вартість послуг, наданих адвокатом, у розмірі 10 000, 00 гр.

/ а.с. 44 - 50 /

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п.п.6, 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні розміру судових витрат, які підлягають підлягають відшкодуванню на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Представник позивача в судовому засіданні співмірності адвокатських послуг не оспорював.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 ) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Однак, у постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Як зазначено вище, сторони погодили розмір винагороди за надання адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

З урахуванням цього суд приходить до висновку, що визначений сторонами розмір витрат на професійну правничу допомогу в зафіксованому розмірі 10 000, 00 гр. відповідає обсягу наданих відповідачу послуг та складності справи, а тому вказана сума підлягає стягненню на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 317, 319, 382, 383 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», Законом України « Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

В позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» /код ЄДРПОУ 37165353, адреса: м.Київ, вул.Ломоносова, 75/ на користь ОСОБА_2 / ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 / 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2022 року.

Суддя: К.В. Машкевич