Постанова від 01.12.2022 по справі 752/4548/21

Головуючий у І інстанції Машкевич К.В.

Провадження №22-ц/824/10655/2022 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Гуля В.В., Шебуєвої В.А.,

при секретарі: Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року у справі за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, в якому позивач просив суд зобов`язати відповідача надати доступ представникам ОСББ і робітникам до загальнобудинкових комунікацій, що проходять через її квартиру, в обсязі, достатньому для обстеження їх технічного стану та контролю виконання ремонтно-відновлювальних робіт у разі виявлення необхідності їх проведення.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач посилався на те, що ОСББ «Ломоносова 75» здійснює управління будинком АДРЕСА_1 .

Останні декілька років від мешканців квартир, що розташовані нижче по стояках опалення - №№1, 4 та 7, надходять скарги на незадовільну температуру батарей опалення по стояку.

Попереднє дослідження даного питання вказує на недостатню температуру самих опалювальних стояків, що виходять з квартири відповідача, незважаючи на достатню температуру теплоносія, що до тих стояків (зверху) подається. На думку позивача, в даному випадку мають місце понаднормові втрати теплової енергії саме в квартирі відповідача.

Огляд загальнобудинкових комунікацій, здійснений Правлінням над квартирою відповідача, показує, що з квартири відповідача виходять догори труби стояків опалення явно непроектні, завідомо меншого перерізу і з інших матеріалів. При цьому, зрозумілих пояснень правлінню ОСББ про мету заміни (принаймні часткової) стояків опалення на непроектні відповідачем не надавалося, надати доступ до цих стояків для їх огляду відповідач відмовилась.

В цій ситуації Правління звернулось до відповідача письмово з наполегливим проханням надати доступ для огляду стояків опалення, мотивуючи це посиланням на норми чинного законодавства, однак отримало відповідь про відмову у наданні доступу до стояків опалення на ділянці, де вони проходять через квартиру відповідача, під надуманим приводом.

Позивач не виключає можливість здійснення в квартирі відповідача самовільного втручання в загальнобудинкову систему централізованого опалення, яке й призвело до зниження температури опалення в нижче розташованих по стоякам квартирах.

Відповідач на контакти не йде, допускати членів Правління ОСББ і робітників для обстеження стояків опалювальної системи відмовляється, позивач вважає всі законні способи впливу на відповідача наразі вичерпаними і не вбачає інших дієвих шляхів захисту прав співвласників будинку, крім як звернення до суду з позовом про зобов`язання відповідача надати доступ представникам ОСББ і робітникам до загальнобудинкових комунікацій, що проходять через її квартиру, в обсязі, достатньому для обстеження їх технічного стану та контролю виконання ремонтно-відновлювальних робіт у разі виявлення необхідності їх проведення.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» подав на нього апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову. Також просив вирішити питання про судові витрати; вирішити питання з винесення окремих ухвал, надавши доручення з цього приводу суду першої інстанції; надати висновок щодо обгрунтованості підстав для відводу судді першої інстанції, що також є підставою апеляційної скарги.

Обгрунтовуючи скаргу, позивач посилався на те, що у своєму позові посилався на норму, зокрема, ч.13 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно якої проведення технічних чи профілактичних оглядів є достатньою підставою для здійснення доступу до комунікацій, в тому числі до комунікацій централізованого опалення. Згідно зазначеної норми таке право надається в повному обсязі ст.29 вказаного Закону посадовим особам ОСББ (це члени таких статутних органів об`єднання як правління і ревізійна комісія) - ст.10 Закону України «Про ОСББ». Для застосування цієї норми закону з метою технічного або профілактичного огляду не міститься обмежень або додаткових умов на кшталт того, що обов`язково має бути аварія або якісь скарги тощо. Суд першої інстанції не застосував цю норму Закону до розв`язання спірних правовідносин, уникаючи в своєму рішенні згадування про неї, хоча в позовній заяві на неї неодноразово вказував позивач, як на суттєву підставу позову. В цьому апелянт вбачає неправильність застосування цієї норми матеріального права, що, на його думку, є суттєвим чинником винесення неправильного рішення по суті.

Також апелянт у скарзі посилався на те, що рішення суду першої інстанції винесене з помітними порушеннями як матеріального, так і процесуального права, а висновки і те, що суд першої інстанції встановив, ніяк не кореспондується з обставинами справи, через що це рішення підлягає скасуванню. Зі змісту рішення складається враження, що позовної заяви, як і відповіді позивача на відзив, суд першої інстанції взагалі не читав. При цьому, на думку апелянта, справа має чимале значення для встановлення правильної правозастосовної практики і відмова в подібному позові з невідворотністю може призвести до масових перероблювань опалювальних мереж з метою погрітися за рахунок сусідів і подібним рішенням ці дії узаконюються, позаяк без проведення обстеження зі складенням відповідного акту будь-що довести належним чином буде неможливо.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Солдаткін О.С. заперечив проти задоволення скарги позивача ОСББ «Ломоносова 75» та просив рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Також адвокат просив апеляційний суд стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею по справі витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В судовому засіданні Голова правління ОСББ «Ломоносова 75» Жидков О.В. апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Солдаткін О.С. в апеляційному суді проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечили та просили рішення суду залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

15 листопада 2020 року ОСББ «Ломоносова 75» на адресу відповідача було направлено повідомлення про наявність підстав для проведення обстеження стояків опалення на ділянці через належну відповідачу квартиру АДРЕСА_3 . У даному повідомленні відповідач повідомлялась про обов`язок надати доступ представникам об`єднання до квартири в зручний для неї час (том 1, а.с.7).

Листом від 28 грудня 2020 року відповідач відмовила позивачу у доступі до належної їй квартири (том 1, а.с.8-9).

В якості доказу необхідності доступу до квартири відповідача позивачем також було надано Акт №14 комісії правління ОСББ «Ломоносова 75» за результатами огляду квартири АДРЕСА_4 від 29 квітня 2020 року, в якій на момент огляду проводився капітальний ремонт, і в якому проаналізовано технічний стан стояків, стан опорних стін у квартирі, перепланування та стан електричного вводу до квартирного лічильника. Акт підписаний, у тому числі, представником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 (том 1, а.с.171 - 174).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Зі змісту даної норми закону та ст. 41 Конституції України випливає, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена, або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

Власник вільний у здійсненні права власності, однак ця воля не безмежна.

Його діяльність може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених Законом і такі заходи не обов`язково мають бути результатом допущеного власником правопорушення.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.

Тобто, законодавець визначив, що у випадках ліквідації аварії чи встановлення, заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, а також при проведенні технічних та профілактичних оглядів, споживач зобов`язаний забезпечити доступ виконавцю до мережі санітарно-технічного обладнання.

Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканність житла. Проникнення до житла або іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду не допускається.

За змістом ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для:

1) ліквідації та відвернення аварій, пов`язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово;

2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.

Обгрунтовуючи свої вимоги про зобов`язання відповідача надати доступ до квартири для представників ОСББ та робітників, позивач посилався на необхідність проведення технічного чи профілактичного огляду стояків опалення, що проходять через квартиру відповідача, у зв`язку із неналежними температурними показниками у квартирах інших мешканців будинку.

Разом з тим, згідно вищенаведеної правової норми (ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») споживач зобов`язаний надати доступ до свого житла представникам виконавця комунальної послуги для проведення технічних чи профілактичних оглядів згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору управління багатоквартирним будинком.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем суду не надано ні договору про надання відповідної комунальної послуги, ні договору управління багатоквартирним будинком, які б містили умови про проведення технічних та профілактичних оглядів квартир споживачів та регламентували порядок проведення таких оглядів.

Не надано позивачем суду і доказів неналежних температурних показників у квартирах інших мешканців будинку АДРЕСА_1 , а також доказів звернень мешканців із скаргами з цього приводу до ОСББ, що могло б стати правомірною підставою для проведення огляду стояків опалення, що проходять через квартиру відповідача.

Враховуючи викладене, правильним є висновок суду про недоведеність позивачем наявності передбачених законом підстав для зобов`язання відповідача надати представникам позивача доступ до належної їй квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивачем суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки. При цьому, докази та обставини, на які посилається позивач у апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов`язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об`єктивну оцінку наявним у справі доказам, та з урахуванням недоведеності позовних вимог обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги позивача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСББ «Ломоносова 75» - без задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.

Оскільки апеляційна скарга ОСББ «Ломоносова 75» залишається без задоволення, тобто рішення ухвалене на користь ОСОБА_1 , якою під час розгляду справи апеляційним судом понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами, вимога представника відповідача про стягнення цих витрат є обґрунтованою. При цьому, апеляційний суд враховує, що на підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу її представником адвокатом Солдаткіним О.С. до відзиву на скаргу долучено: копію договору №6 про надання професійної правничої допомоги від 22 березня 2021 року (том 2, а.с.33-34); копію акту про прийняття-передачі наданих послуг від 07 листопада 2022 року (том 2, а.с.35); копію акту приймання-передачі грошових коштів від 07 листопада 2022 року, згідно якого адвокат Солдаткін О.С. прийняв від ОСОБА_1 8 000,00 грн. за надану їй правничу допомогу у підготовці відзиву на апеляційну скаргу (том 2, а.с.36).

Таким чином, зважаючи на доведеність факту понесення відповідачем по справі витрат за надану їй правничу допомогу, проаналізувавши надані суду апеляційної інстанції докази на підтвердження заявленого розміру судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат,беручи до уваги відсутність клопотання іншої сторони про зменшення розміру цих витрат, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача у повному розмірі - 8 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» - залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року - залишити без змін.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ломоносова 75» на користь ОСОБА_1 витрати за надану правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: