Постанова

від 22.10.2007 по справі 08/213-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

08/213-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

 П О С Т А Н О В А

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2007 року                                                                     Справа № 08/213-07

           Колегія суддів  у складі: головуючого судді    Олійника В.Ф.

                                                           судді     Гончар Т.В.

                                                          судді     Кравець Т.В.

при секретарі –Бігун О.В.  

за участю представників:

позивача    – Черкашиної С.Ю.          (дов. № 154/юр від 27.12.2004р.)

відповідача  –              не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу  КП «Харківські теплові мережі»(вх. 3037 Х/2-5)  на  рішення  господарського суду Харківської області  від  11.09. 2007 року по  справі № 08/213-07

за позовом  КП «Харківські теплові мережі», м. Харків

до  ПФ «Олександра», м. Харків

про стягнення 5407,42 грн.

встановила:

         В липні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області  з позовом та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу 5282,99 грн., пеню в сумі 79,52 грн., 3% річних в сумі 13,21 грн., інфляційних в сумі 31,79 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що на підставі договору № 1291 від 01.09.02р. позивач здійснив відпуск теплової енергії, а відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав.

         Рішенням господарського суду Харківської області  від  11.09.2007 року КП «Харківські теплові мережі»(далі –Підприємство) в позові відмовлено з тих мотивів, що позивач наданими до матеріалів справи документами не довів постачання теплової енергії на підприємство відповідача.

Позивач з зазначеним рішенням не згоден, в апеляційній скарзі порушує питання про його скасування і прийняття нового, яким стягнути з відповідача суму основного боргу 5282,99 грн., пеню в сумі 79,52 грн., 3% річних в сумі 13,21 грн., інфляційних в сумі 31,79 грн. та судові витрати, вважає рішення прийнятим при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, які мають суттєве значення для всебічного і вірного вирішення спору по суті, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

       Відповідач не   скористався  своїм правом  на  участь  в судовому засіданні та не

забезпечив   явку  представника   в  призначене судове засідання,  про   неможливість

прибуття в судове засідання з поважних причин суд не повідомив, хоча був належним

чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу

до суду не подав.

         Враховуючи  те, що   норми   Господарського   процесуального   кодексу України

передбачають можливість розгляду справи   без участі представників сторін,   колегія  

суддів     вважає   за   можливе   розгляд   справи  за апеляційною  скаргою здійснити  

у  відсутність    відповідача  за  наявними   в   справі  документами,  оскільки ухвалою

суду   від    04.10.07 р.   сторони  були   попереджені,   що   у разі   їх   нез'явлення    в

судове   засідання   апеляційної   інстанції справа може бути розглянута  за наявними

в матеріалах справи документами.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, заслухавши представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, приймаючи до  уваги  наступне.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

 Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

 Так судом першої інстанції встановлено, що 01.09.02р. між сторонами був  укладений договір № 1291 на постачання теплової   енергії.

Позивач (енергопостачальна організація) у відповідності до умов договору зобов'язався постачати відповідачеві (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався проводити сплату за одержану теплову енергію.

Згідно п.6.2 вказаного договору розрахунковим періодом є календарний місяць по результатом якого підписується  акт (в 3-х примірниках) на відпуск –отримання теплової енергії

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому місцевий господарський суд зазначив, що позивач не довів   постачання теплової енергії на підприємство відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні складені сторонами акти на відпуск –отримання теплової енергії, а на актах № 4/56/з від 02.11.04р., № С-4 від 07.04.05р., № 170/3351 за жовтень 2005р., № 173/2737 за квітень 2006р., № 173/7014 від 18.04.07р. відсутній підпис  уповноваженої особи ПФ «Олександра»(далі –Фірма), також в актах звітності спожитої теплової енергії відсутні підписи представника відповідача. Крім того надані позивачем акти обстеження системи теплоспоживання об'єкта за № 173/2347 від 10.05.07р., № 173/2349 від 25.05.07р., № 173/203 від 16.05.06р. теж не підписані представником підприємства відповідача. Одночасно господарський суд Харківської області зазначив, що керівник підприємства відповідача Мартинова Г.П., як свідчать  акти від 10.05.07р. та від 25.05.07р. від підпису відмовилась, тоді як згідно з рішенням № 1 засновника Фірми від 01.02.07р. вказана особа звільнена з посади директора і директором призначена  Назарова Н.М. наказом № 3 від 07.05.07р. Назаровій Н.М. надана відпустка з 07.05.07р. Акт звірки на відпуск теплової енергії за договором № 1291 від 01.09.02р. підписаний відповідачем з зауваженням.

Приймаючи до уваги зазначені обставини суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з приписів норм ст. 33 та ч. 1 ст. 43 ГПК України.

З такими висновками суду не погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції, зазначаючи при цьому  наступне.

        Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх вимог до відповідача, а саме факт постачання теплоенергії в приміщення Фірми за період з грудня 2004р. по квітень 2006р., з січня 2007р. по квітень 2007р. та надав обґрунтовані докази того, що він дійсно поставляв відповідачеві теплову енергію згідно з умовами, передбаченими договором № 1291 від 01.09.02р., в той час як  відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії своєчасно  та в повному об'ємі не здійснив. Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

        В спростування вищезазначеного, відповідачем не надано жодного аргументованого правового доказу, який би підтвердив його позицію. Посилання на те, що  відпуск теплової енергії був здійснений позивачем з порушенням умов, передбачених договором № 1291 від 01.09.02р., і що теплопостачання здійснювалось незадовільно, не в потрібних, передбачених договором, обсягах або взагалі відсутня подача тепла не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема складеним компетентною комісією актом який би підтвердив незадовільне теплопостачання, або відсутність його взагалі.

Належність доказів –це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі лише потрібних і достатніх доказів, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. При цьому, коли істотні для справи обставини не підтверджено вказаними в законі доказами  або підтверджено недопустимими чи недостовірними доказами має місце недоведеність обставин, які мають значення для справи і які місцевий господарський суд визнав встановленими.  

   У зв'язку з листами відповідача до Підприємства про незадовільне теплопостачання позивачем 07.04.06р. було здійснено обстеження системи опалення приміщення  Фірми, яке знаходиться в готелі «Харків». З акту обстеження системи теплоспоживання об'єкта № 173/203 від 16.05.06р ( а.с. 102) вбачається, що позивачем для покращення якості теплопостачання було рекомендовано Фірмі провести реконструкцію системи опалення з приладом відокремленого ввода, при умові додержання всіх норм та вимог правил використання теплової енергії. Фірмі було також рекомендовано надати Підприємству проект системи опалення на приміщення з метою перевірки відповідності кількості і типу опалювальних приладів договірному навантаженню. Отже при цьому  мова про відсутність подачі тепла не йшла. Таким чином, факт відсутності теплопостачання, на що Фірма (споживач) посилається у своїх листах до  позивача (енергопостачальної організації) є недоведеним.     

         При цьому суд першої інстанції, насамперед, не дослідив подані відповідачем в обґрунтування своїх заперечень докази і не надав їм належної оцінки.     

          Разом з тим згідно ст. 4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.         

          При дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що система опалення Фірми є невід'ємною частиною системи центрального опалення всього будинку –ЗАТ готель «Харків». Нарахування Підприємством за використану теплоенергію здійснюється згідно показників приладу обліку, який встановлено на вводі у тепловий пункт –ЗАТ готель «Харків»- основного власника будинку. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку № 2 до договору про постачання теплоенергії  та не може бути змінена в односторонньому порядку. Межею  балансової приналежності є теплова камера, оскільки вся система теплопостачання  знаходиться на балансі готелю «Харків». Матеріали справи свідчать про те, що факт постачання теплової енергії  Підприємством (енергопостачальником) в систему централізованого опалення  всього будинку готелю за період 2004-2007 р.р. підтверджується актами включення, відключення  теплоносія в будинку (а.с. 39, 41, 43), актами звітності показників приладів обліку теплової енергії, що підписуються керівництвом готелю, тому як Фірма немає окремого вводу та теплового пункту. Розрахунок  за спожиту теплову енергію здійснювався позивачем за приладом обліку тепла, встановленому в готелі в процентному відношенні до займаної площі та згідно договорному навантаженню вказаному в договорі. ЗАТ готель «Харків»до якості наданих позивачем послуг претензій не має, що підтверджується двосторонніми актами від 02.11.04р., від 07.04.05р., від 06.07.05р. У зв'язку з  чим суд дійшов необгрунтованого висновку про недоведеність позивачем постачання теплової енергії на підприємство відповідача.

       З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що на даний час зазначений договір між сторонами діє. Як підтверджується матеріалами справи, відповідач в суді першої інстанції не стверджував про припинення його дії, що  свідчить про продовження подачі теплової енергії відповідачу на підставі умов зазначеного вище договору. Посилання відповідача на інші обставини не найшли свого підтвердження у ході розгляду апеляційної скарги з підстав їх суперечності матеріалам справи.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про необґрунтованість вимог позивача.

          Перевіривши  у відповідності зі ст. ст. 43, 99, 101 ГПК України матеріали справи, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме, щодо відсутності подачі тепла відповідачу та суд необґрунтовано визнав обставини щодо постачання теплової енергії недоведеними, а тому  рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2007 року по  справі № 08/213-07 підлягає скасуванню.

         Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями  99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від  11.09. 2007 року по  справі № 08/213-07 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

        Стягнути з ПФ «Олександра»( 61022, м. Харків, пл. Свободи, 7, р/р 26004011551 у ХАК Зембанк, МФО 351652, код 25189671) на користь КП «Харківські теплові мережі»(61037,  м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 26003301968 у першій філії АКБ «Базис»м. Харкова, МФО 351599, код ЄДРПОУ України 31557119) суму основного боргу 5282,99 грн., пеню в сумі 79,52 грн., 3% річних в сумі 13,21 грн., інфляційних в сумі 31,79 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 153 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Доручити господарському суду Харківської області  видати відповідний наказ

          Головуючий суддя          В.Ф.Олійник

          Судді          Т.В. Гончар

                    Т.В.Кравець