Ухвала

від 01.08.2022 по справі 456/1996/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/1996/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/614/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 представника ПП «Віртус» на ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2022 року про накладення арешту на майно,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

адвоката ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_8

встановила:

ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2022 року задоволено частково клопотання начальника Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141130000381 від 23.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 240 КК України.

Накладено арешт на майно в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141130000381 від 23.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 240 КК України,а саме: екскаватор марки «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 належить на праві власності ПП «Віртус», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Січових Стрільців, 16/2, та перебуває у користуванні ТзОВ «ПБС», що за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Тичини, 8а, який вилучений 23.06.2022 під час огляду місця події, заборонивши ПП «Віртус» відчужувати та розпоряджатися екскаватором марки «Volvo», н.з. НОМЕР_1 .

Екскаватор марки«Volvo», н.з. НОМЕР_1 ,передано на відповідальне зберіганняПП «Віртус», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Січових Стрільців, 16/2.

Попереджено ПП «Віртус», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Січових Стрільців, 16/2, в особі керівника ОСОБА_9 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна та зобов?язано ПП «Віртус», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Січових Стрільців, 16/2, в особі керівника ОСОБА_9 на вимогу експерта, слідчого, прокурора, суду чи інших уповноважених осіб представити для огляду екскаватормарки«Volvo», р.н. НОМЕР_1 .

У задоволенні решти клопотання відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зокрема, вказав, що в даному випадку долучені до матеріалів клопотання письмові докази переконують суд в наявності факту вчинення кримінального правопорушення. Додаткові дані, що стосуються безпосереднього місця та обставин вчинення кримінального правопорушення, будуть встановлені в даному випадку спеціалістами (експертами). З доводів, викладених прокурором у клопотанні та в суді, вбачається, що арешт тимчасово вилученогоекскаватор марки «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , є необхідним, оскільки на такому можуть міститись сліди кримінального правопорушення, що мають суттєве значення для проведення досудового розслідування та будуть використані як доказ вчинення кримінального правопорушення. Вирішуючи клопотання, суд врахував, що даний автомобіль перебуває у власності ПП «Віртус», яке, в свою чергу, використовує транспортний засіб у повсякденній господарській діяльності, а тому заборона користування транспортним засобом призведе до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності та щоденного понесення збитків підприємством. Зважаючи на те, що арешт не повинен обмежувати правомірну діяльність суб`єктів господарювання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, оскількиекскаватор марки «Volvo», н.з. НОМЕР_1 , хоча і є речовим доказом, що є підставою для накладення арешту, однак, враховуючи, що власник не вчиняв дій, пов`язаних із приховування або знищенням майна, а тому слід заборонити розпоряджатися арештованим майном та відчужувати його. Зважаючи на те, що власником арештованого екскаватора єПП «Віртус», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Січових Стрільців, 16/2, а тому таке майно слід передати йому на відповідальне зберігання.

На дану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 представник ПП «Віртус» подала апеляційну скаргу, просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, порушення вимог кримінального процесуального закону.

Звертає увагу, що судом проігноровано порушення строків звернення сторони обвинувачення із клопотанням про арешт майна, яке датовано 23.06.2022, однак фактично подано 28.06.2022 року. Також, судовий розгляд проводився без фактичної участі власника майна та без врахування фактичних обставин справи.

Наголошує, що арешт накладено на екскаватор, марки «VOLVO», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 належить на праві власності ПП «Віртус» та перебуває у користуванні ТзОВ «ПБС». При цьому, згідно із договором (п.1.4) укладеним між ПП «Віртус» та ТзОВ «Захід-Агро МХП» від 01.07.2022, контрагент взяв зобов`язання про те, що майно (екскаватор) не знаходиться під арештом та відповідно створюється ризик невиконання зобов`язань та застосування відповідних санкцій.

Підкреслює, що жодного обґрунтування про причетність ПП «Віртус» до будь-якого кримінального правопорушення чи про те, що майно - екскаватор може бути доказами такого, слідчим не наведено. Також мотивація арешту необхідністю збереження слідів злочину не відповідає фактичним обставинам справи та можливість користування майном суперечить таким доводам.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката та представника власника майна, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали клопотання, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання про арешт майна відповідає вказаним нормам закону.

З матеріалів клопотання, вбачається, що у провадженні Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12022141130000381 від 23.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.

23.06.2022 слідчим СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 за участі понятих проведено огляд місця події в с. Буковина, неподалік річки Дністер, під час якого виявлено транспортні засоби, а саме: екскаватор марки «VOLVO», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (відомості про власника відсутні), під керуванням ОСОБА_11 , трактор колісний марки «БЕЛАРУС-82.1», 2018 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 27.03.2019 належить ФГ «Фруктово - Трейд», що в с. Григорів Івано-Франківської області, з причіпом, без номерних знаків, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 від 11.02.2009 належить ОСОБА_12 , що в с. Бортники Жидачівського району Львівської області, із навантаженою піщано-гравійною сумішшю масою 3,42 т, яким керував ОСОБА_13 , дерев`яну лопату, за результатами проведення якого вище перелічені предмети вилучено.

Постановою від 23.06.2022 вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено частково клопотання про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Колегія суддів вважає, що існує сукупність підстав вважати, що вищезазначені речі, є доказами злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають важливе доказове значення для даного кримінального провадження та є речовими доказами у даному кримінальному провадженні

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, обранийспосіб арешту майна не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності особи, або інших наслідків, які суттєвопозначаються на інтересах інших осіб, а тому доводи апеляційної скарги з даного приводу, слід визнати необґрунтованими.

Розгляд клопотання про накладення арешту в даному випадку, у відсутності представника власника відповідає вимогам ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки у клопотанні прокурор просив розглянути вказане клопотання без участі прокурора та виклику інших учасників кримінального провадження.

Щодо покликання в апеляційній скарзі на пропуск прокурором строку звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, то надходження клопотання поза визначеною спеціальною нормою строками не позбавляє слідчого суддю права розглянути клопотання сторони обвинувачення у порядку, що визначений загальними нормами про арешт майна, зокрема 172, 173 КПК України.

На переконання апеляційного суду, слідчим суддею при ухваленні оскаржуваного рішення було враховано не лише вимоги щодо захисту фундаментальних прав власника майна та прав третіх осіб, а й «справедливий баланс» між інтересом суспільства та приватним інтересом, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Крім того, накладення арешту на майно вданому випадку, не припиняє права власності на них, а лише тимчасово обмежує таке право, на даному етапі досудового розслідування.

Колегія суддів також враховує, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

При перевірці справи в апеляційному порядку допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, на що покликається апелянт в апеляційній скарзі, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, не виявлено.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу з доповненнями без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-174, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

ухвалу слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2022 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 представника ПП «Віртус» - без задоволення

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_14